§ 97. Основоскладання

В українській мові поширений спосіб творення слів шляхом складання кількох основ. Цей спосіб називається основоскладанням: Наприклад: Цілиноград (основи цілин-, -град),

Волгоград (основи волг-, -град), землемір (основа земл-, та, що

^% в слові земля, і мір-----та, що в слові міряти), рудовоз (руд----

пор. руда, воз-----пор. возити), листопад (лист- — пор.

листя, пад- — пор. падати).

Поєднання основ може відбуватися за допомогою сполуч­них голосних [о], [є] або без них. Наприклад: верт-о-літ, криг-о-лам, пил-о-сос (сполучний голосний [о]); хвил-е-різ (сполучний голосний [є]); Ленінград, стопкран (без сполучно­го голосного).

Звуки la], [и], що стоять між двома основами у складному слові, не є сполучними голосними: екстр-а-вагант-ний, аві-а-лінія, аві-а-конструктор, п'ят-и-річка, десят-и-річка. У цих словах звуки [а], [и] є складовою частиною перших основ (пор. слова екстра, п'ять — п'ят-и, -и — закінчення родового відмінка).

У словах вищезгаданий, нижченаведений сполучного го­лосного немає: перша частина цих слів (вище, нижче) — ви­щий ступінь прислівника, а не прикметника. У словах мало-населений, багатообіцяючий, легковимовний також немає спо­лучного звука: слова мало, багато, легко є прислівниками з суфіксом -о.

Буває «чисте» основоскладання, тобто поєднання лише основ: Волгоград, радіомаяк. Але часто трапляється й таке основоскладання, що супроводжується суфіксацією. Напри­клад: народногосподарський (суфікс -сьп-), всебічний (суфікс -и-), вогнегасник (суфікс -ик).

Виділяється три види основоскладання: а) утворення по­хідних слів на основі сурядних сполучень окремих слів: ліс і степ — лісостеп, мовний і літературний — мовно-літератур­ний, складний і сурядний — складносурядний, залізо і бетон — залізобетон, ліс і парк — лісопарк; б) утворення по­хідних алів на основі словосполучень: сільське господарство — сільськогосподарський, Далекий Схід — далекосхідний, чоти­ри струни — чотириструнний, бити далеко — далекобійний; в) утворення похідних .на основі слів, що безпосередньо не поєднуються в словосполучення: паровоз, пароплав, фото­ательє, радіогазета, фотогазета.

Вирази «складне слово» і «основоскладання» не тотожні. Кожне слово, утворене шляхом основоскладання, є складним, бо має кілька коренів (найчастіше два): м'ясорубка (рубати ^м ясо), вогнегасник (гасити вогонь), соломорізка (різати соло-

179.

му), виноробний (робити вино). Проте не кожне складне слово утворюється шляхом основоскладання. Прикметник залізо­бетонний є складним (має два корені), але утворився він не основоскладанням, а способом суфіксації складної основи залізобетон (залізобетон + ний). Пор. приклади цього типу: машинобудівник (машинобудівн(ий) + ик), самохідний (са­мохід + ний), лиходійка (лиходій + ка) тощо. А твірні слова залізобетон, машинобудівний, самохід, лиходій утворилися шляхом основоскладання. Отже, треба розрізняти осново­складання і суфіксацію складних слів.

§ 98. Абревіація

Окрему групу складних слів становлять абревіатури, складноскорочені слова. Вони утворюються поєднанням не повних основ або коренів, а їх початкових частин (складів, букв, звуків).

Складноскорочені слова утворюються: а)*від початкових частин кожного твірного слова: комсомол (ком- — комуністич­ний, -со-, — союз, -мол— молодь), міськвиконком (тіськ-міський, -викон-, виконавчий, -ком — комітет), юннат (ю-юний, -нат — натураліст); б) від частини основи та цілого слова: профспілка (проф- — професійний), санінспектор (сан- — санітарний); в) від початкових звуків твірних основ: загс (запис актів громадянського стану), вуз (вищий учбовий заклад); г) від назв букв, що означають початкові звуки твірних основ: МТС (вимовляється емтеес), УРСР (вимовляється уересер), ГПО (вимовляється гепео). Перелічені прийоми чіт­ко розмежовуються не завжди. Існують абревіатури комбі­нованого типу. Наприклад: райвно (рай- початкова части­на основи) і їв], [к], [о] - початкові звуки твірних слів: відділ народної освіти.

Завдання1.До наведених похідних слів доберіть твірні слова. Виді­літь твірну основу, сполучні голосні. До першої колонки запишіть слова, утворені на основі сурядних сполучень слів, до другої — на основі слово­сполучень, до третьої — утворені від окремих слів, що не поєднуються в словосполучення.

Електромолотьба, авіабомба, лісосмуга, кінопропаганда, шишкоягода, кіномережа, авіабаза, "нафторозробка, домогос­подарка, лобогрійка, п'ятихвилинка, двокрапка, самописка, глухонімий, теплопередача, яхт-клуб, холоднокровний, ба­гатоклітинний, залізовуглецевий, вівцебик, контрамарка.

II. Розшифруйте абревіатури і поясніть, як вони утворилися.

Держустанова, радвлада, райпрофрада, робфак, втуз, ощадкнижка, профспілка, ВКП(б), облвно, радгосп, колгосп, МХАТ, Донбас, дзот, ХТЗ.

180.