IX. Словотвір

§ 92. Поняття про словотвір

Термін словотвір (словотворення) має два значення: 1) процес творення похідних (нових) слів, одно з найважливі­ших джерел збагачення словникового складу мови; 2) розділ мовознавства, що вивчає процеси словотворення^

У мові одні слова утворюються на базі інших. Так, слово жовтенята утворилося від слова Жовтень (революційне свято). Назва міста Енергодар утворилася від слів енергія і дарувати, назва селища Дніпрорудний — від слів Дніпро і руда. Слова утворюються і на базі словосполучень: комсо­мольський організатор — комсорг, молода гвардія — молодо­гвардійці. Похідні слова найчастіше утворюються за допомо­гою суфіксів і префіксів. Отже, слова, словосполучення, су­фікси, префікси є засобами (ресурсами) словотворення.

Слова в мові утворюються не довільно, а за певними пра­вилами: від одних абревіатур прикметники утворюються (вуз — вузівський, МТС — емтеесівський, комсомол — ком­сомольський), від інших — ні (СРСР, УРСР, ТАРС, РАТАУ), від одних іменників дієслова утворюються (голо­ва — головувати, золото — озолотити, магніт — магніти­ти, силос — силосувати), від інших — ні (хліб, пшениця, І Іван, Київ). Отже, існують певні правила (закони) творення слів. Слова розрізняються між собою і за способом творення. Іменник небезпека утворився префіксальним способом (за до­помогою префікса не- від слова безпека), а прикметник хря­щуватий — суфіксальним способом (за допомогою суфікса -уват- від основи хрящ-). Отже, словотвором називається та­кий розділ науки про мову, який вивчає словотворчі засоби (ресурси) мови, правила (закономірності) та способи творення слів у мові.

^Словотворча система української мови. Основними одини­цями словотворчої системи мови є словотворчий тип, слово­творче гніздо, словотворчі засоби (ресурси), способи слово­творення/"

Похідні слова в мові утворюються не хаотично, а за певни­ми типами/Група різнокореневих слів однієї частини мови, зв'язаних між собою спільним значенням і спільними суфік­сами та префіксами, називається словотворчим типом Напри­клад: тенісист, шахіст, шпажист, футболіст — словотвор-

171.

чий тип назв осіб за видом спорту; кияни, житомиряни, львів'яни, харків'яни — словотворчий тип назв осіб за місцем проживання; капроновий, нейлоновий, шовковий — слово­творчий тип назв ознак предметів за матеріалом.

»Слова в мові перебувають між собою в певних словотвор­чих зв'язках. Сукупність спільнокореневих слів, розташова­них в такій послідовності, в якій вони утворювалися, нази­вається словотвірним гніздом/Початком словотвірного гнізда є непохідне слово. Наприклад:

На основі словотвірних гнізд укладаються словотворчі словники («Школьный словообразовательный словарь рус­ского языка» А. Н. Тихонова, 1978; «Словотворчий словник української мови» у кн. «Будова слова. Словотвір» В. О. Горпинича, 1977).

§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики

Є два джерела збагачення словникового складу: словотвір і запозичення слів з інших мов. Основним джерелом збагачен­ня лексики української мови є словотвір.

Наукові відкриття, розвиток виробництва, науки, техніки, культури викликають до життя нові предмети і поняття. А щоб назвати ці нові предмети і поняття, потрібні і нові слова. Кожне таке слово є суспільним явищем, бо зумовлене потре­бами суспільства.

Масовий рух за ударну працю в нашій країні породив у 30-ті роки слова ударник (від ударний, порівняймо ударна праця), стахановець (від прізвища прославленого шахтаря

172.

Стаханова при освоєнні цілинних земель у 50-ті роки наро­їлися слова цілинник, Цілиноград. Великі досягнення радянських вчених в освоєнні космосу зумовили появу в мові таких слів, як космонавт, космодром, стикування тощо. Внаслідок відкриттів у галузі фізики виникли слова типу атомний (реактор), атомохід, атомники. З'явилися нові професії та спеціальності і відповідно їхні назви: тракторист, бульдозе­рист, комбайнер. З розвитком техніки в мову прийшли такі слова, як аеродром, космодром, мотодром, танкодром, раке­тодром, телевізор, телевізійний, телебачення, інтербачення. За аналогією до слова олімпіада утворилися слова спар­такіада, універсіада (міжнародні змагання студентів). Здав­на склалося так, що від назви населеного пункту утворю­ються прикметник і назва жителів (Київ — київський, кияни). На карті нашої Батьківщини з'являються нові міста, а разом з ними і нові назви їх, назви жителів цих міст. На Амурі в роки перших п'ятирічок виросло нове місто. Його назвали Комсомольськ. Від цієї назви утворились прикметник комсо­мольський і іменник комсомольчани (жителі міста Комсомоль­ська). Коли на Дніпрі було побудовано Кременчуцьку Г ЕС, то виникло й нове місто. Йому дали назву Кремгес, від якого утворилися нові слова: кремгесівський, кремгесівці. Згодом місто стали називати Світловодськ. Від цієї назви утворилися прикметник світловодський і іменник світловодці. Виникають також нові назви вже існуючих предметів і понять. Так, колиш­ня назва аероплан змінилася на нову літак.

Усі ці слова не запозичені з інших мов, а утворилися в українській мові за аналогією до вже існуючих за допомогою суфіксів і префіксів. Отже, словотвір — це основне джерело збагачення словникового складу мови.