§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані

Непохідною називають таку основу, яка не поділяється на окремі морфеми: вод-а (вода), рук-а (рука), ног-а (нога), ліс-и (ліси), біл-ий (білий), пиш-у (пишу), нес-у (несу). Не­похідна основа збігається з коренем.

Якщо ж основа поділяється на морфеми, а в мові існує відповідне слово з непохідною основою, то така основа нази­вається похідною. Основа в слові водян-ий похідна, бо поді­ляється на морфеми (крім кореня вод- виділяється суфікс -ян-) і має відповідне слово з непохідною основою (слово вод-а). Ось ще приклади похідних основ: рукавиця (рук-ав-иц'-а, рук-а), підніжка (підніжк-а, ног-а), лісник (ліс-н-ик, ліс), дубовий (дуб-ов-ий, дуб), застольний (за-столь-н-ий, стіл), білизна (біл-изн-а, біл-ий). Вони похідні тому, що кожне з них має відповідне слово з непохідною основою і поділяєть­ся на морфеми — корінь, суфікс і префікс.

Проте в мові є такі слова, основи яких поділяються на мор­феми, але не мають відповідного слова з непохідною основою.

Порівняймо слова птиця і водиця, ожина і свинина. Всі вони поділяються на морфеми: пт-иц-я і вод-иц-я, ож-ин-а і свин-ин-а. Але є і корінна відмінність. Слово водиця поді­ляється на корінь вод- і суфікс -щ-, має відповідне слово з непохідною основою вод-а (вод-и). Слово птиця хоч і поді­ляється на корінь і суфікс (пт-иц-я, пт-аш-к-а), але не має відповідного слова з непохідною основою пт-, У слові ожина виділяється суфікс -ин-, але воно також не має відпо­відного слова з непохідною основою ож-. Такі основи, які по­діляються на морфеми, але не мають відповідних слів з непо­хідними основами, називаються зв'язаними. Зв'язаними нази­вають їх тому, що корені їх без. суфіксів чи префіксів не вжи-

164.

ваються: вул-иц-я, боч-к-а, вій-ськ-о, на-ді-ти, кіш-к-а, за-мк-ну-ти, за-пряг-ати, скрип-к-а, до-сяг-ну-ти, ате-їст, оп-тим-іст, тур-ист, футур-изм. Зв'язані основи є перехідним явищем від основ похідних до основ непохідних. Похідні ос­нови можуть стати непохідними.

Слова пир, жир, дар нині є непохідними, бо не поділяють­ся на морфеми; їх основи повністю збігаються з коренем. Але в давнину вони були похідними — виділяли суфікс -р- і мали відповідні непохідні основи, ті, що в словах пити (пир), жити (жир), дати (дар). Та з плином часу ці основи, як і багато інших, з похідних поступово перетворилися на непо­хідні.

Завдання.У наведених словах визначте основу і закінчення. Назвіть основи похідні, непохідні, зв'язані. Свої висновки перевірте за «Школь­ным словообразовательным словарем» 3. А. Потіхи (1964), словником-довідником «Морфемний аналіз» І. Т. Яненка (1980, 1981) або «Морфемним словником» Л. М. Полюги (1983).

Абстрагувати, аварія, автономність, агресивність, акаде­мія, аритмічність, архітектурний, батрачка, безвихідний, біл­ка, білшовицький, вершина, випрягти, воїнство, всюди, вчора, гарантувати, геройський, делегація, держава, добряч­ка, договір, донос, забіг, заячий, здоров'я, історія, кропива, мокрий, мокро, ніжно, сьогодні.

§ 90. Корінь, суфікс, префікс

Слова об'єднуються в групи (ряди чи гнізда) за значенням та будовою: учити, учитися, учитель, учителька, учительст­во, учительська, учительський, учень, учнівство, навчання, нав­чальний, заучувати, переучувати, недовчити, завчити, зав­чений та ін. Такі групи слів називаються спорідненими, або спільнокореневими словами.

Корінь — це спільна частина споріднених слів, яка вира­жає їх загальне значення. Такою спільною частиною наведе­ного ряду слів е-уч- (-вч-). Вона й виступає коренем кожного з цих слів. Отже, для виділення кореня у слові треба дібрати споріднені слова.

Слід відрізняти справді споріднені слова від неспоріднених. Наприклад, у групі слів водяний, підводний, заводнити, заводити, розводити, доводити, заводський, заводчани виді­ляється спільна частина -вод-. Чи є вона коренем для всіх Цих слів? Ні, бо не всі ці слова за значенням споріднені. Тут маємо три групи споріднених слів: 1) водяний, підводний, за­воднити — корінь -вод-, що в слові вода; 2) заводити, роз-водити, доводити — корінь -вод-, що в дієслові водити; 3) sa­mt водський, заводчани — корінь -завод-, що в слові завод. Тому

165.

треба розмежувати омонімічні корені, тобто ті, що звучать одна каково, але мають різні значення. Це різні корені. :

Корінь завжди збігається з непохідною основою (вод-щ степ-и, нив-а, мор-е, гор-и). <

Звуковий склад кореня може змінюватися внаслідок чергування голосних і приголосних: сад-ити, сід-ати, сіс-ти, садж-у, сяд-у. Видозміни кореня, спричинені чергуваннял* звуків, називаються варіантами кореня. Наприклад: рук-а, руц-і, руч-ний, корені руц-, руч- є варіантами кореня рук-

Суфікс — це та частина похідної основи, яка стоїть nie ля кореня і служить для утворення слів з новим значенняд* (ліс — лісник) або з новим відтінком у значенні (ліс — лі­сок).

У слові може бути кілька суфіксів. Наприклад, у слові го голівський два суфікси (-ів-, -ськ-), у слові родичівський — трі (-ич-, -ів-, -ськ-), у слові лісникувати — чотири суфіксі (-Н-, -ик-, -ува-, -ти).

Морфема -ся (-сь), яку інколи неправильно нааиваюті часткою, стоїть у слові після закінчення: купають (закінчен­ня -ут'-) — купаються, не спить (закінчення -um'-) — ш спиться і под.

Префіксом називається та частина похідної основи, які стоїть перед коренем і служить для утворення слів (правда — неправда, науковий — антинауковий, писати — переписати і форм слів (кращий — найкращий, писати — написати) У слові може бути кілька префіксів. У слові перерозподіл три префікси (пере-, -роз-, -по-).

Щоб виділити суфікс або префікс, треба: а) знайти інші слова з цим суфіксом або префіксом; б) дібрати слова з ти« самим коренем, але з іншими суфіксами чи префіксами або бе; них. Наприклад, щоб визначити, який суфікс у слові малюнок, треба дібрати інші,- подібні слова: рахунок, пакунок, поцілунок, подарунок. Зіставивши ці слова, можна виділите спільну для них частину — суфікс -унок. Перевіримо, чи вживаються в мові споріднені їм слова без суфікса -унок. У мови є слова мал-яр, рах-івник, запак-ов-ан-о, пак-ува-ти, поціщ лу-вати, подару-вати. Отже, у слові малюнок виділяється суЯ фікс -унок. Таким способом визначаються у словах і префікси« В українській мові є багато слів на -зьк-, -цьк- (паризьщ кий, козацький). При поділі їх на морфеми слід мати на увазіЯ що це не суфікси. Прикметник паризький утворився від основи париж- за допомогою суфікса -ськ- (ий). Звук \з] тут виниш внаслідок злиття звука [ж] в кінці кореня і звука [сі на почати ку суфікса: париж + ський. Отже, -зьк-, -цьк— це не суфіксЯ а сполучення кінцевого приголосного основи з суфіксом -сбкв Сполука -зьк- виникає тоді, коли основа закінчується звуками

166.

[г\, їж], Із] (Волга —волзький, Запоріжжя -запоріжський киргиз-киргизький). Сполука –цьк-виникає тоді,коли основа закінчується на звуки К,Ч,Ц. козак-козацький ткач - ткацький, стрілець - стрілецький) -, то в них в одних випадках виділяється суфікс ськ а в інших — сполука -ськ-. У слові _{морський виділяється} суфікс -ськ-, оскільки прикметник утворилися ^{Д1ЛЯЄТЬСЯ} ре корінь якого закінчується звуїо?Ы У основі ** одеський, хакаський, туніський маємо сполуку

Поділ ОСНОВИ на корінь,суфікси і префікси залежать і від значення слова. Розглянемо омоніми носик (чайника). Вони мають однакову Фонетичну будову певною мірою пов'язані між собою,оскільки слово носик (чайника) виникло внаслідок переносного вживання зменшено-пестливого іменника носик (маленьнький ніс) Але морфемна будова їх різна. У слові носик маленький ніс) виділяється лише корінь носик, сз нульовим закінченням тому що це слово співвідноситься за значенням з іменником ніс). В іменнику носик чайника) виділяється лише корінь носик- та нульове закінчення, бо він уже не співвідноситься , ^за значенням з іменником ніс (частин обличчя) По різному поділяються на морфеми також омоніми) і ударник (праці). Ударник із значенням <Se_Ta' f"' тівки» співвідноситься з іменником идао тя лір™f ^TBm~ тому в ньому виділяється корінТАГсуфЇПАГп' им закінченням. Ударник із значенням «перїдовикГспіввіГ" ситься з прикметником ударний (ударна праця? rLv* ^Д °" виділяється корінь удари-і суфікс -ик Ж ^{У НЬ0Му} «ям. Перестают! подайся жж^ЛТ^ІЇ^' осному значенні, зберігаючи похідний хап'ак^пп ^РЄ" У слові москвич із значенням «ситої^ Москви" вилі_п°^ВИ-<оршь москв- і суфікс -ич. У слові ШоскТчТ із2 ZZ™ арки машини не виділяється корінь і Зкс хтТьоТаТа юхідним, утвореним лексико-сем^тичниГспособом

итже, характер значення слоя-> -т_Ч—v,.c вживання слів 'а перехід їх в омоніми відб-^ються на морфемній будові.

<3авдання. і) Знайдіть —льнокореневі слова і запишіть їх r _n™_u,-ядмПіид.літькорінь, су;^1кс- префікс, закінчення. Поясніть чергуванні • Риголосим. Свої спостері^™* перевірте за словником-доКкп» _юТ. Яценка «Морфемний анї?^{13>> аб}° «Морфемним словником» Л. М По"

167 ??????????????????????????????????????????????????????

Голуб, голубеня^ голубенький, голубизна, голубий, голу­биний, голубити, голубінь, голубіти, голубішати, голубу голублення, голубливий, голублячий, голубник, голубок, голубонька, голубочка, голубочок, голубуватий, голубці; голубчик, голуб'я, голуб'ятина, голуб'ятник^ голуб'ячий^ приголубити, приголублювати, приголублення. Рука, рука­тий, рукопис, рукоятка, ручний, рученя, ручисько, ручай, ручитися, ручка-(дитини), ручка (учнівська), ручкатися, ви­ручка, виручити, вручати, вручну, доручення, доручати, при­ручати.

II. Перепишіть текст. Зазначте основи чисті, похідні, непохідні, зв'язані. Підкресліть корінь, суфікси, префікси, закінчення. Поясніть чергування приголосних.

Професор Лобачевський усе життя напружено працював над створенням своєї геніальної неевклідової геометрії. Кож­ний день у нього був розписаний з точністю до хвилини. Caм Лобачевський ніколи не запізнювався на лекції і дуже сердив­ся, коли це робили інші. І якщо призначав час прийому, то теж не допускав, щоб відвідувач чекав його хоча б хвилину(В. Канівець)

III. У наведених словах виділіть корені і вкажіть їх значення.

Вода, заводити, заводнити, підводний, обезволити, перево­дити, підводити, провід, газопровід, водопровід, водій, вод­ночас, водопад, відводити, розводити, водневий.

IV. У наведених словах виділіть префікси і вкажіть їх значення.

Переадресувати, переатестація, перебинтувати, перебіли­ти, перепілка, перебоятися, перебрести, перевалити, переван­тажений, переводити, перевозити, перевтома, перегірчити,, перевиконати, перегодувати, переїхати, перейти, перебігти, перезрілий, переїдати, перекипіти, перекиснути.

V. У наведених словах знайдіть суфікси і вкажіть їх значення.

1. Стовпець, хлібець, погрібець, зубець, голубець, вида­вець, знавець, продавець, книгознавець, полтавець, вузівець, острівець, морозець, камінець, естонець, міноносець, броне­носець, авіаносець, новгородець, ленінець, комсомолець, орденоносець.

2. Марксист, соціалізм, комуніст, ленінізм, шахіст, істото рик, тенісист фізик заводчанин, газопровідник, тракторист, лісник, бульдозерист, вихователь, грузин, учитель, болгарин.

6. Доберіть самостійно або за допомогою словника до коренів -чий -шкаж-, -клас-, -весн-, -зим-, -літ-, -ліс- спи.ьнокореневі слова і виділі У них суфікси, префікси, закінчення.

7. Із словника випишіть по два слов«,' з префіксами бо-, пере-, ви-Ту&і; пре-, від-£м-,.між-, над- з-, с,, під-, не-, перед-, виділіть корені і суфікси, поясніть значення префіксів.

168.