§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)

_Вивчаючи фонетику, ми поділяли слова на звуки і склади: фарбувати — [ф]-[а]-[р]-[б]-[г/]-Ы-[а]-[/п]-[ы], фар-бу-вачщ. В обох випадках кожна така частина (звук чи склад) значення не має. Але слово можна поділити й на такі частини, кожна - з яких матиме певне значення/У^ слові фарбувати виділяється три такі частини: фарб-, -ува, -ти. Частина фарб- тут маєте саме значення, що й у слові фарба. Частина -ува- в цьому сло­ві має те саме значення, що й у словах рах-ува-ння, мал-юва-ння, модел-юва-ти. Частина -ти має те саме значення, що й у кожному дієслові-інфінітиві (чита-ти, сиді-ти, співа-ти). Найменша частина слова, яка має певне значення, називаєте ся^ТйорфемоіоцУ слові фарбувапш~гщ"морфеми: фарб~-ува-ти (звуків — дев'ять, складів — чотири).

Морфемами є корінь, префікс, суфікс, закінчення. Отже, вчення про морфемну будову слова — це вчення про значущі частини слова — корінь, префікс, суфікс, закінчення. Морфема відрізняється від звука і складу тим, що має певне значення. Звук і склад значення не мають. Морфема може іноді збігатися зі звуком чи складом. Але це лише зов­нішня подібність. Поділимо слово фарба на звуки і морфеми: звуки [ф]-[а]-[/?]-[б]-Ы, морфеми фарб-а. Кінцевий звук Ы збігся з морфемою (закінченням) -а. Насправді ж вони відрізняються між собою: звук la] нічого не означає, а закінчення -а вказує на певний відмінок (називний), число (однину), рід (жіночий)-^

Завідання. Подані слова поділіть на звуки, склади і морфеми. Знайдіть, ті випадки звук чи склад збігається з морфемою. Поясніть, «ч відрізняються морфеми від звуків і складів. (Для виконання вправи по­вторіть теми «Звуки мови» і «Склад».)

Безводний, вдуматися, вивітрювання, дошкільнята, записати, змалювати, наклейка, небесний, знедолити.

§ 88. Основа і закінчення слова

Для того щоб висловити думку, треба пов'язати окремі слова в речення. Слова в реченні між собою пов'язуються ³ значенням та граматично.|Слово металевий за значенням поєднується зі словом каркас тому, що каркас може бути зро»¹' ний з металу. Прикметник смачний за значенням поєднуєте

160.

зі словами, які означають предмети харчування (хліб, кавун, борщ, сир тощо). Це ж слово не поєднується за значенням зі словами стіл, залізо, скло, бо вони означають неїстівні пред­мети^/Граматичний зв'язок між словами найчастіше здійснюється за допомогою кінцевої морфеми слова — закінчення. Наприклад, слово книга з дієсловом читати граматично по в'язується за допомогою закінчення -у (читати книгу), з іменником читання — за допомогою закінчення -и (читання книги), а з дієсловом завдячувати — за допомогою закінчен­ня -і (завдячувати книзі).

^Дов'язуючи слова в реченні, закінчення водночас утворює нову форму слова^ (нову словоформу). Книга, книги, книзі, книгу, книгою — це не нові слова, а словоформи, різні форми того самого слова.

Отже,^закінченням називається така значуща змінна ча­стина слова (морфема), яка утворює нові словоформи і слу­жить для зв'язку слів у реченнІД

Звідси випливає, що закінчення мають лише змінні слова. До них належать: іменники^змінюються за відмінками і чис­лами), ^приикметники_/(змінюються за родами, відмінками і числами), числівники (кількісні числівники змінюються за відмінками, а порядкові — ще й за родами і числами), зай­менники^ (змінюються за родами, відмінками і числами), дієслова (у~тєпєрішньому часі змінюються за особами і числами^ в минулому — за родами і числами, дієприкметники — за ро­дами, відмінками і числами).

_Отже, щоб виділити закінчення, треба утворити кілька словоформ певного слова. Змінна частина слова й буде закін­ченням.! Наприклад: зелен-ий, зелен-ого, зелен-ому, зелен-і, земнШх, зелен-им, зелен-а, зелен-ої.

В одних словоформах закінчення виражається звуками} (на письмі — буквами): парт-а, парт-и, парт-і, парт-ою. Таке закінчення називається повним .В інших словоформах закінчення не виражається звуками. Воно виявляється при порівнянні кількох словоформ^ Для прикладу порівняймо слоовоформи іменника парта у множині: парт-и, парт-ам, пирт-ами, на парт-ax. В усіх відмінках множини тут вияв-^ляється повне закінчення. Лише у родовому відмінку множн­ий нульове закінчення — парт.

Нульове закінчення мають: а) іменники чоловічого роду однини на приголосний у називному та знахідному відмінках

); б), іменники жіночого_роду т -а в родовому відмінку множини (карт); в) іменники _середнього_роду на -о в відмінку множини (вікон, сіл); г)_іменники жіночого роду м'який приголосний в називному і знахідному відмінках однини (мідь, сталь); д) присвійні прикметники в на

161.

_зивному відмінку однини чоловічого_роду (батьків, материн)) e)короткі прикметники^чоловічого роду в називному відмінку (зелен сад); є) деякі дієслова в наказовій формі другої особи однини (сядь, дай); ж) дієслова минулого часу чоловічого ро­ду (писав, віз, міг).

Примітка. Вирази «слово має закінчення -о» і «слово закінчується на о»— не рівнозначні. Щодо слова село можна застосувати обидва вирази. Але щодо слова швидко можна вжити лише другий вислів («слово швидко закінчується на о»), бо тут о не є закінченням.

Виділяючи закінчення, ми водночас виділяємо й основу, тобто другу частину слова: золотое-ий, автоматизован-ий. - , Основою називається та частина слова, яка виражає його конкретне лексичне значення. У слові автоматизований лек­сичне значення виражається частиною автоматизован-.

Незмінні слова на закінчення й основу не поділяються. Вони мають лише основу. Така основа називається чистою: вперед, праворуч, сьогодні.

Чиста основа виділяється в таких незмінних словах: 1) у невідмінюваних іменниках (бюро, жюрі, депо, таксі, кіно);

2) в інфінітивах (будувати, перемагати, активізувати);

3) у дієприслівниках (малюючи, співаючи, запускаючи);

4) у прислівниках (швидко, вчора, там, тут).

Іменники, прикметники та дієслова з нульовим закінчен­ням не мають чистої основи: борщ, рак, льон, вік, чай, гісі.іь, сіль, міць; братів, сестрин; читав, ніс, стій і под. Це слова змінні (відмінювані, дієвідмінювані), тому вони мають закін­чення, але нульове.

До складу основи входять усі морфеми, крім закінчення, а саме: корінь, суфікси, префікси. Обов'язково входять до складу основи: суфікси минулого часу -в, -л- (читав, читала, читало, читали), суфікси дієприкметників -ач-ї -уч-, -Л- та ін. (правлячий, відпочиваючий, змарнілий), суфікси дієпри­слівників -чи, -ши (оглядаючи, натрапивши), суфікси вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників -ш-, -W-(добріший, найдобріший), суфікси прислівників -о, -є та fy (весело, добре), зменшено-пестливі та згрубілі суфікси імен­ників, прикметників і дієслів -чик, -есеньк-, -юсіньк- та ін (стільчик, білесенький, манюсінький, їстоньки, питог"•вовчище).

У змінюваних словах основа виділяється зіставлень форм (словоформ). Спільна частина таких форм становить основу слова: космонавт, космонавт-а, космонавт-у, космонасеї ом, космонавт-и, космонавт-ів, космонавт-ами і т. д. »

Виділити в слові закінчення й лексичну основу не зав*! легко. Де закінчення й основа в словах партія, гвардія чи таю, читаєш, читають? Якщо" виділяти основу й закінчення

_162.

_на письмі, то ці слова поділяються так: парті-я, гварді-я, чипга-ю, чита-єш, чита-ють. Але поділ проведено неточно. Тут у кожному слові одну частину відірвано від основи і при­єднано до закінчення, внаслідок чого неправильно визначено й основу, й закінчення.

Відомо, що букви я, ю, є після голосного завжди познача­ють два звуки: [йа], [%], [йе]. Якщо наведені слова поділяти на основу й закінчення по звуках, то межа між ними прохо­дитиме в іншому місці. Пор.:

f на письмі — парті-я, гварді-я, чита-ю, чита-єш, чита­ють; по звуках — [партій-а], [гвардій-а], [читай-у], [чи-тай-еш], [читай-уть].

Отже, основа в цих словах буде партій-, гвардій-, читай-, закінчення відповідно -а, -а, -у, -еш, -уть.

Завдання. І. Прочитайте виразно текст. Визначте кількість змінних і незмінних слів. Зробіть висновок щодо співвідношення їх у цьому тексті (підрахуйте процент, висновок запишіть у зошит). Усно визначте всі змін­ні слова, доберіть до них кілька словоформ. Змінні слова поділіть на за­кінчення й основу. Випишіть слова з нульовим закінченням і чистою ос­новою.

Рано напровесні над сонною землею загуркоче раптом перший весняний грім. Вдарить з високого неба, із-за сизої хмари, розколе її навпіл. Пробіжить у свинцевій тучі блискав­ка, наче щука вогняна, вдарить хвостом і зникне десь у без­донній глибині.

Над умлілою від сонця землею прокотиться небесний гул, голосним відлунням озветься з кожного яру й долини, з кож­ного дерева, з кожної гілочки, хоч вони, може, ще й голі. Пронесеться та гроза над принишклим селом, над старими стріхами хат і десь далеко зітхне в берегах, пересичених воло­гою.

(7. Цюпа)

II. У поданих словах виділіть закінчення, поясніть їх значення.

1. Ліс, лісок, дим, димок, лист, листочок, крик, весна, спів, птах, хміль, пташка, сонечко, співають, малюють, про­поную, знання, няня, праця, радість, раділо, думав, телефо­нував, радив, лілея, сидиш, вишивають, фотографують, хі­мія, піонерія, географія, фізика.

2. Дорога, дорога (книжка), лінія, село, сіло (голуб'я на дах), сила, сіла (пташка на вікно), пальто, свисток, про­стий (прилад), Стрий (місто), стіл, земля, Поля, поле, аналі­зує, шліфують, атом, приземлюються, прибув, прибула, ясен місяць, шестеро, троє, двоє.

.^ІП. Поясніть, чому у виділених словах закінчення не виділяються, '-вій висновок аргументуйте.

163.

Іван Франко, Зоя Франко, Терень Масенко, Лариса Масенко, Микола Вільде, Іван Ле, Андрій Малишко, Галина Малишко, Вадим Собко, Валентина Собко, Петро Панч, Світлана Панч, Володимир Бандурак, Марічка Бандурак, Микола Бажан, Тамара Бажан, Іван Чурай, Маруся Чурай, Валентин Тимченко, Марія Тимченко.

IV. Виділіть основу і, де можливо, закінчення в словах, вимову та правопис яких учні першого класу повинні запам'ятати (див. Програма початкової школи. К., 1981, с 24).

Радянський Союз, Батьківщина, український, виразно, ганок, герой, ґудзик, дятел, жайворонок, жовтенята, завдан­ня, заєць, календар, медаль, метро, неділя, одинадцять, поне­ділок, портфель, редиска, середа, учитель, учителька, цибуля, читання, червоний, черговий, четвер, чотирнадцять, ясен.