VI. Фразеологія

§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.

Фразеологією (від грец. phrasis — вислів) називають: ї) розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми, тобто стій­кі сполучення слів, і 2) сукупність усіх фразеологізмів у мові.

Стійкі сполучення слів лексично неподільні, а тому в ряді j випадків близькі за значенням до окремих повнозначних слів, -і Наприклад: клювати носом (дрімати), дивитись крізь пальці (не помічати), накивати п'ятами (втекти) та ін. До фразеологізмів, або фразеологічних словосполучень, також належать І народні прислів'я, приказки, влучні вислови видатних осіб " («крилаті слова»), усталені звороти типу мати на увазі, брати участь тощо.

Фразеологія сучасної української літературної мови дуже багата. Вона є продуктом багатовікової мовної творчості на­шого народу.

У фразеологізмах, особливо в прислів'ях і приказках, до­жовтневого періоду відображено тяжке соціальне становище трудящих і їхню боротьбу проти пригнічення і несправедливо­сті, осмислено спостереження над природою, затавровано негативні людські вчинки. У фразеологічних словосполучен­нях пожовтневої доби народ висловлює свою любов до Бать­ківщини, Комуністичної партії, виявляє радянський патріо­тизм, ідеї дружби народів, прагнення до миру, ненависть до ворогів тощо. Наприклад: 1. До щастя й свободи веде партія народи. 2. Коли весело живеться, до роботи серце рветься. 3. Палії нової війни — вороги весни.

У багатьох давніх і сучасних фразеологізмах виражається позитивне ставлення до праці, освіти, науки, натомість за­суджуються боягузтво, брехливість, нечемність, сварливість, хвастощі, лінощі, безпринципність, нещирість, пияцтво та інші людські вади. Наприклад: 1. Праця чоловіка годує, а лінь мар­нує. 2. Хто знання має, той і мур зламає. 3. Книга вчить, як на світі жить. 4. Де господар добре робить, там і поле буйно родить. 5. У страху великі очі. 6. Брехнею весь світ пройдеш, та назад не вернешся. 7. Хвалилася кобила, що з возом горшки побила. 8. Лінивому все ніколи. 9. П'яний та дурний — рідні

брати.

Різними були і залишаються джерела української фразео­логії.

148.

1. Переважна більшість фразеологізмів походить з народ­ної мови. Це, передусім, прислів'я, приказки, вислови жартів­ливого характеру (Буває, що й корова літає) тощо. З' народ­ними звичаями і обрядами пов'язані вислови типу дати гар­буза, піймати облизня, замовляти зуби, виносити сміття з хати.

2. Фразеологія збагачується за рахунок влучних висловів видатних осіб: Релігія — опіум для народу (К. Маркс); Люди­на — це звучить гордо (М. Горький); Борітеся — поборете (Шевч.); Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та (Тич.); Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Мирний); Бути чи не бути? (Шекспір).

3. До фразеологізмів належать деякі професійно-технічні за походженням вислови: грати першу скрипку, сходити зі сцени, з іншої опери (з мовлення артистів); де тонко, там і рветься (з мовлення ткачів); куди голка, туди й нитка (з мов­лення кравців); куй залізо, поки гаряче (з мовлення ковалів); на ловця і звір біжить (з мовлення мисливців); підносити на щит (з мовлення військових).

4. Здобутком фразеології стали вислови античних часів, у тому числі біблійні; крокодилові сльози (фальшиве співчуття); альфа і омега (початок і кінець), берегти, як зіницю ока, ваві­лонське стовпотворіння.

5. Фразеологізмами стають переклади іншомовних ідіом: бути не в своїй тарілці (з фр.); дивитися крізь пальці (з нім.).

Фразеологічні словосполучення є важливими засобами мовної образності і виразності. Доречно вжиті, вони впли­вають на читача або слухача, допомагають виразніше переда­ти думку, роблять розповідь яскравішою, надають мові емо­ційного забарвлення. Наприклад: 1. А вже... як засне, то хоч коти гармати, і усом не моргне (Шевч.). 2. На коромислі бідончики з-під молока. Там того й молока було, як кіт напла­кав (Куч.). 3. «Всі заодно! Кругова порука! — крикнув генерал, чже втрачаючи всякий контроль над собою.— Ви будете від­повідати! Вам хвости волам крутити, а не сучасні літаки будувати!» Лука глянув на начальника спідлоба і неголосно сказав: «Дурний піп, дурна й його молитва». У кабінеті за­пала тиша. Генерал широко розкрив рота, як риба, витягну-піа на пісок (Собко). 4. Прийдеться ще декому й перцю давати (Б. Ол.). 5. Тоді, Андрюшко, мабуть, і тобі треба брати но­ги на плечі (Панч).

Фразеологічні вислови української мови ще не повністю зібрані, хоч і опубліковано ряд збірок ще до революції («Ук­раїнські приказки, прислів'я і таке інше» М. Номиса, 1864; «Галицько-руські приповідки» в 3-х томах їв. Франка, 1901— 1910) і за радянських часів («Українські народні прислів'я та

149.

приказки»; «1000 крилатих виразів української літературної мови» А. П. Коваль і В. В. Коптілова, 1964; «Фразеологічний словник» Н. О. Батюк, 1966; «Словник українських ідіом» Б. М. Удовиченка, 1968; «Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник» І. С Олійника,! М.М.Сидоренка, 1971; «Синонімічнийсловник-мінімум україн­ської мови» В. С Ващенка, 1972; «Фразеологічний словник» у 2-х томах Г. М. Удовиченка, т. 1 — 1983, т. 2 — 1984).

Завдання. І. Знайдіть фразеологізми в тексті, поясніть їх значення і граматичну будову.

1. За кілька хвилин розвідники ... встигли розповісти Козакову, що вони зараз «кантуються», тобто б'ють байдики (Гончар). 2. «Марійко,— звернувся ласкаво Василь до зажу­реної дівчини,— не бери всього так близько до серця» (Цюпа). 3. Одним словом, зиркай на всі боки, крути на вуса і пальця в рот їм не клади (Куч.). 4. «Який голос! Недаром дали на­родного Радянського Союзу. То найвище, Нилівно. Комар носа не підточить. Голос!» (Куч.). 5. Де ударник робить, там пшениця родить (Нар. те.). 6. Праця створила людину (Ф. Енгельс). 7. І на оновленій землі врага не буде, супостата (ШшА.

ІІ/Замініть подані фразеологізми словами-синонімами чи синоніміч-нимтгхловосполученнями, поясніть відтінки,у лексичному значенні.

Товкти воду в ступі. Зірвати маску. Підкручувати гайки, Номер не пройде. Сходити зі сцени. Немає клепки в голові, Не святі горшки ліплять. Стригти під один гребінець. Ку» залізо, поки гаряче. Зірвати маску. Дати драла. Заварити кашу. Не,в ті взувся.