
- •1Частина
- •§ 1. Предмет і завдання курсу,
- •§ 2, Мова як суспільне явище
- •§ 4. Мова і мовлення
- •§ 5. Основні структурні компоненти мови. Мовні одиниці
- •§6. Походження мови. Основні етапи її розвитку
- •§ 7. Виникнення і розвиток письма
- •§ 8. Виникнення і розвиток письма у східних слов'ян
- •§ 9. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 10. Українська мова серед інших слов'янських мов
- •§11. Становлення і розвиток української літературної мови в дожовтневий час
- •§ 12. Розвиток української літературної мови за радянської доби
- •§ 14. Форми і стилі сучасної української літературної мови
- •§ 15. Експресивні різновиди мовлення
- •§ 16. Поняття про норми літературної мови
- •§ 17. Норми літературної мови і культура мови
- •§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
- •§19. Розділи науки про мову
- •II. Фонетика і фонологія. Графіка
- •§ 20. Предмет і завдання фонетики
- •§ 21. Звуки мови. Творення звуків
- •22. Поняття про фонему. Відтінки фонем
- •§ 23. Склад. Типи складів
- •§ 24. Наголос у словах. Логічний наголос
- •§ 25. Звуки (фонеми) і букви. Український алфавіт
- •§ 26. Фонетична транскрипція
- •§ 27. Класифікація голосних фонем
- •II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.
- •§ 28. Класифікація приголосних фонем
- •§ 29. Поняття про чергування фонем
- •§ 31. Чергування о, є з і
- •Історична довідка
- •§ 32. О, є після шиплячих та и
- •§ 33. Чергування у — в , і — й
- •§ 34. Чергування приголосних фонем
- •§ 35. Подвоєння і подовження приголосних
- •§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •§ 37. Спрощення у групах приголосних ,
- •III. Орфоепія
- •§ 38. Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови
- •§ 39. Орфоепія і культура усного мовлення
- •IV. Орфографія
- •§ 40. Поняття орфографії. З історії української орфографії
- •§ 41. Принципи української орфографії (правопису)
- •§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі
- •§ 43. Вживання апострофа
- •§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів
- •§ 45. Написання слів разом і через дефіс
- •§ 46. Вживання великої літери
- •§ 47. Правила переносу слів
- •§ 48. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 49. Правопис прізвищ і географічних назв
- •§ 50. Правопис часток не, ні
- •V. Лексикологія 7
- •§ 51. Предмет лексикології, її розділи
- •§ 52. Слово, його лексичне значення
- •§ 53. Зміни лексичного значення слів
- •§ 54. Однозначні слова. Терміни
- •§ 55. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів
- •§ 56. Омоніми
- •§ 57. Пароніми
- •§ 58. Синоніми
- •§ 60. Загальні і власні назви
- •§ 61. Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов
- •§ 62. Старослов'янізми у складі української лексики
- •§ 63. Слова, засвоєні з російської та інших слов'янських мов
- •§ 64. Засвоєння слів з мов неслов'янських народів срср
- •§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
- •§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
- •§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
- •§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів
- •§ 69. Українські слова в інших мовах
- •§ 70. Поняття про активну і пасивну лексику
- •§ 71. Неологізми
- •Лексика української мови з погляду стилістичного
- •§ 73. Поняття про стилістичне членування лексики
- •§ 74. Загальновживана лексика
- •§ 75._Суспільно-політична лексика
- •§ 76. Виробничо-професійна лексика
- •§ 77. Офіційно-ділова лексика
- •§ 78. Науково-термінологічна лексика
- •§ 79. Специфічно побутова лексика
- •§ 80. Емоційна лексика
- •§ 81. Просторічна лексика
- •§ 82. Діалектизми та жаргонізми
- •VI. Фразеологія
- •§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •§ 84. Класифікація фразеологізмів
- •VII. Лексикографія
- •§ 85. Поняття про лексикографію. З історії української лексикографії
- •§ 86. Типи словників. Словники української мови
- •§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)
- •§ 88. Основа і закінчення слова
- •§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
- •§ 90. Корінь, суфікс, префікс
- •§ 91. Морфемний аналіз слова
- •IX. Словотвір
- •§ 92. Поняття про словотвір
- •§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики
- •§ 94. Словотворчі засоби української мови
- •§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
- •§ 96. Основні способи словотворення.
- •§ 97. Основоскладання
- •§ 98. Абревіація
- •§ 99. Неморфологічні способи словотворення
- •§ 100. Словотвірний аналіз слова
- •X. Граматика
- •§ 101. Предмет граматики української мови
- •§ 102. Граматичні категорії, граматичні значення, граматичні форми слів
- •§ 103. Єдність граматичних і лексичного значень слова
- •§ 104. Основні засоби вираження
- •XI. Морфологія
- •§ 105. Морфологія як розділ граматики
- •§ 106. Система частин мови в українській мові
- •§ 107. Принципи виділення частин мови
- •§ 108. Перехід слів з однієї частини мови в іншу
- •§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника
- •§ 110. Іменники — назви істот і неістот
- •§ 111. Іменники загальні і власні
- •§ 112. Збірні іменники
- •§ 115. Рід іменників
- •§ 117. Категорія відмінка. Основні значення відмінків
- •§ 118. Типи відмін іменників
- •§ 119. Поділ на групи і відмінювання іменників і відміни
- •§ 120. Поділ на групи і відмінювання іменників II відміни
- •§ 121. Відмінювання іменників III відміни |
- •§ 122. Відмінювання іменників IV відміни
- •§ 123. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •§ 124. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
- •§ 125. Незмінювані іменники
- •§ 126. Основні способи творення іменників
- •§ 127. Суфікси для утворення іменників з новим значенням
- •§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
- •§ 129. Префіксальне творення іменників
- •§ 130. Безафіксне творення іменників
- •§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації
- •§ 132. Правопис іменникових суфіксів
- •§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
- •§ 134. Лексико-граматичні групи прикметників
- •§ 137. Повні і короткі форми прикметників
- •11. Випишіть повні та короткі форми прикметників з вірша п. Тичини «Наш народ — океан».
- •§ 138. Відносні прикметники
- •§ 139. Присвійні прикметники
- •§ 140. Проміжні розряди прикметників
- •§ 141. Перехід прикметників в іменники
- •§ 142. Відмінювання прикметників
- •§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
- •§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
- •§ 145. Суфіксальне творення прикметників
- •§ 146. Правопис прикметникових суфіксів
- •§ 147. Префіксальне і суфіксально-префіксальне творення прикметників
- •§ 148. Складні прикметники та їх правопис
- •§ 149. Числівник як частина мови
- •§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
- •§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
- •§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
- •§ 154. Порядкові числівники
- •§1 55. Займенник як частина мови
- •§ 156. Розряди займенників
- •§ 158. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
- •§ 160. Правопис займенників
- •§ 161. Стилістичне вживання займенників
- •§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
- •Дієслово
- •§ 163. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 165. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
- •§ 167. Категорія стану
- •§ 168. Категорія виду дієслів
- •§ 169. Творення видових форм дієслова
- •§ 170. Категорії числа, часу й особи дієслів
- •§ 171. Безособові дієслова
- •§ 172. Дві основи дієслова
- •§ 174. Теперішній час дієслів
- •§ 175. Майбутній час дієслів
- •§ 176. Минулий час дієслів
- •§ 177. Категорія роду в дієсловах
- •§ 178. Архаїчна група дієслів
- •§ 179. Вживання одних часових форм у значенні інших
- •§ 180. Категорія способу дієслів
- •§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
- •§ 182. Творення дієслів
- •§ 183. Дієприкметник як форма дієслова
- •§ 184. Активні дієприкметники
- •§ 185. Пасивні дієприкметники
- •§ 186. Відмінювання дієприкметників
- •§ 187. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 188. Безособові форми на -по, -то
- •§ 189. Дієприслівник як форма дієслова
- •§ 190. Утворення дієприслівників
- •§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)
- •§ 192. Прислівник як частина мови
- •§ 193. Розряди прислівників
- •§ 194. Ступені порівняння якісних прислівників
- •§ 195. Утворення прислівників
- •§ 196. Перехід слів інших частин мови у прислівники
- •§ 197. Вживання прислівників у ролі службових слів
- •§ 198. Правопис прислівників
- •§ 199. Поняття про прийменник
- •§ 200. Склад прийменників за походженням
- •§ 201. Морфологічний склад прийменників
- •§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови
- •§ 203. Особливості вживання прийменників
- •§ 204. Правопис прийменників
- •§ 206. Морфологічний склад сполучників
- •Сполучник
- •§ 205. Загальне поняття про сполучник
- •207. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 208. Правопис сполучників
- •§ 209. Загальне поняття про частку
- •§ 210. Розряди часток
- •§ 211. Правопис часток
- •§ 212. Значення і вживання часток не і ні
- •§ 214. Поняття про вигуки
- •§ 215. Розряди вигуків
- •§ 216. Звуконаслідувальні слова
- •§ 217, Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках
§ 81. Просторічна лексика
Просторічна лексика об'єднує слова, що вживаються за обставин невимушеної, переважно побутової, розмови.
1) слова нелітературні, наприклад: сюдою, тудою, ма, мо, і тепера, тра, тута, еж (замість мама, може, тепер, треба, J тут, адже), сота (шосе), невдобно та ін.; ]
2) слова, яким властивий відтінок зниженості, згрубілості, фамільярності, безцеремонності чи якесь інше негативне забарвлення, наприклад: читалка (читальний зал), роздягалка (приміщення для роздягання), вечірка (вечірня газета), академка (академічна бібліотека), оперативка (оперативна нарада); роботяга, друзяка, братва, хитрюга, шантрапа, ляпати (говорити) та ін.
Завдання. Запишіть 10—15 просторічних слів шкільного вжитку.
§ 82. Діалектизми та жаргонізми
Діалектизми, як уже зазначалося, не входять до складу і літературної мови.
Вони характерні для мовлення осіб, переважно сільської місцевості, які не повністю оволоділи нормами літературної мови. Подекуди вживаються діалектизми в художніх творах, яким вони надають місцевого колориту, служать засобом правдивого змалювання пейзажів, життя і праці селян, характеру персонажів, особливостей їх мовлення. Наприклад: їх припрошували до столу, на гарячу ковбаску і на ітерниці (кров'янку) (Земляк); Та хіба матері до раювання? Вона вже свариться на мене очима: «Біжи борше!» (Стельмах).
Жаргонізми — це специфічні літературні і напівлітератур-ні слова і вирази, властиві мовленню певної соціальної чи професійної групи людей — дворян, чиновників, купців, служителів релігії (у минулому), студентів, школярів, артистів, спортсменів тощо, наприклад: Мир дому сьому і всім живущим у ньому (Н.-Лев.) — застаріле попівське вітання-побажання; могорич, вилетіти в трубу (в мовленні купців), зрізатись, засипатись, плавати (на екзаменах), загоряти (простоювати)
та ін.
Різновидом жаргонізмів виступають арготизми — нелітературні слова і сполучення слів, які в мовленні (арго) декласованих елементів вживаються з умовним значенням, якого вони не мають у загальнонародній мові. Наприклад: карточка (в значенні обличчя), галстук (шибениця), фараон (поліцейський), лазити (красти), зав'язати (порвати із злочинним світом) тощо. Уживання арготизмів у звичайному мовленні неприпустиме. Вони засмічують наше мовлення, несумісні з його
146.
культурою. В той же час письменники зрідка використовують арготизми з метою характеристики персонажів або для створення гумористичного ефекту. Так, у романі І. Микитенка «Ранок» уже бувалий підліток-злодій Сашко «повчає» ще необізнаного із злодійством Марка: Якщо покажеш зеке (кмітливість) на простому ділі (крадіжці), буду воспитувать на ширмача (кишенькового злодія).
За певних обставин спілкування також уживаються:
а) варваризми — іншомовні слова (і звороти), що не цілком відповідають нормам даної мови, не до кінця засвоєні нею, наприклад: авеню, клерк, денді, констебль, кюре, мадам, мосьє, мікадо, місіс, мулла, су, фрау, хобі і под.;
б) вульгаризми — грубі чи лайливі слова, не прийняті в літературній мові: морда, пика замість обличчя, здохнути замість померти і под.;
в) екзотизми — слова, що для нас незвичні, дивні, походять з інших мов, часто маловідомих: аул, бай, бек, бешмет, гяур, зурна, паранжа, піала, яничар і под.
Жаргонізми, арготизми, варваризми, вульгаризми і екзотизми належать до вузьковживаної лексики і в багатьох випадках нечітко розрізняються між собою.
Завдання. І. Із «Словника іншомовних слів» чи «Словаря-справочника лингвистических терминов» Д. Е. Розенталя і М. О. Теленкової випишіть тлумачення поданих слів-термінів.
Діалект, діалектизми, жаргон, жаргонізми, арго, арготизми, варваризми, вульгаризми, екзотика, екзотизми.
II. Визначте, в якому з поданих уривків виділені слова є жаргонізмами, а в якому — арготизмами. Поясніть, з якою стилістичною метою їх вжито.
1. Дяк: Прощай, Туре, не плач. Прощайте і не терзайте серце в печалі по мені. Ми зустрінемось знову, бо дяк Гаврило в огні не горить, ібо імать душу возвишенну... Прощай, отрок (Корн.).
2. Хлопці побачили, що конвоїри минули тюрму і ведуть їх до вокзалу.— Та таке, що ви нам крутите голову. Кічу ми проминули і топаємо на бан (Мик.).
Запитання і завдання для повторення
1_Якими суспільними причинами зумовлюється членування лексики мови Іна різні стилістичні шари (групи)?
2. Чим відрізняються загальновживані слова від суспільно-політичних, виробничо-професійних, офіційно-ділових і специфічно побутових?
3. З'ясуйте, які специфічні ознаки емоційної лексики. jj.
4Які слова входять до складу просторічної лексики?
5. Які функції в художньо-літературних творах виконує вузьковживана ^лексика (діалектизми, жаргонізми, арготизми, варваризми, вульгаризми, екзотизми)? Чи належать ці групи слів до лексики літературної мови?