§ 79. Специфічно побутова лексика

Специфічно побутова лексика, будучи близькою до загаль­новживаної, пов'язана з предметами і явищами побуту різних

груп населення.

У специфічно побутовій лексиці розрізняють слова, що відомі в побуті всіх груп населення (сніданок, обід, постіль, шапка, віник, борщ, каша), і слова, що в минулому широко вживалися представниками тільки окремих груп населення, переважно сільськими жителями (свитка, кожушина, запас­ка, очіпок, покуття, макогін, ослін, мисник).

Побутову селянську лексику широко використовують як українські письменники-класики (І. Котляревський, М. Ко­цюбинський, П. Мирний), так і радянські письменники (А. Головко, К. Гордієнко, М. Стельмах, О. Гончар, О. Вишня). В дореволюційній художній літературі представлена побутова лексика робітників, інтелігенції (у творах І. Франка, М. Ко­цюбинського, частково в І. Нечуя-Левицького, П. Мирного). ₍ У сучасній українській літературі побутова лексика робітни­ків та інтелігенції широко використана у творах І. Ле, О. Кор­нійчука, Ю. Збанацького та інших письменників.

Специфічно побутова лексика трудящих поповнюється за рахунок спеціальних назв з галузей техніки, культури, на­приклад: телевізор, радіо, радіоприймач, холодильник, праль­на машина, міксер, електром'ясорубка, овочерізка, газова пли­та, домашня бібліотека тощо.

Завдання. З поданих уривків випишіть специфічно-побутові слова* що відбивають: а) риси старого побуту на селі і б) нового радянського по­буту.

1. Йшлося вже до Різдва. Врочисте свято клопотало кожну сім'ю своїми споконвічними клопотами. Там кололи свиней ... там клопоталися їхати в місто на красні торги, продати хліб, накупити потрібного про свято — й ладану під кутю, й риби на багатий вечір, і солі про всяк день, а тут жінки заходилися

коло мазання ...

... Ось настали й святки. Радіють люди, що діждали; гос­тюють, гуляють то дома, то в шинку ... Музика ріже, тне, п'я­ні чоловіки трохи на головах не ходять, та вибивають гопака коло молодиць (Мирний).

2. Згасає короткий зимовий день... з усіх кінців села до клубу сходяться колгоспники ... Цікаво й весело проводять вони зимовий вечір. У клубі можна прочитати свіжу газету, взяти у бібліотеці цікаву книжку. Працюють тут драматичний, музичний, хоровий, танцювальний та шахово-шашковий гуртки (З журн.).

144.

§ 80. Емоційна лексика

Словосполучення (термін) емоційна лексика досить від­носне, насамперед тому, що, зрештою, будь-яке слово, навіть емоційно нейтральне (поле, вікно, зелений тощо), може стати у відповідному реченні емоційним (сповненим почуття). Пев­ною мірою це залежить від суб'єктивного (індивідуального) почуття, враження, з яким кожен мовець вживає це слово. Однак існують-дві основні умови для виділення емоційних слів і словосполучень у мові: 1) здатність самого слова вира­жати почуття, емоції; 2) необхідність відповідного контексту (на письмі) або конкретної ситуації (в усному мовленні), що надають слову відповідного емоційного звучання.

. Відповідно до першої умови виділяються: а) органічно емоційні слова, такі, що містять емоційне забарвлення — по­зитивне чи негативне —■ у своєму лексичному значенні: ко­хання, здоров'я, щастя, дружба, відданість, милий, любий, щирий, ласкавий, порядний, радісно, весело, ненависть, ворог, злодій, боягуз, бандит, жахливий; б) слова, в лексичне зна­чення яких емоційність привноситься афіксами (суфіксами, пре­фіксами): земелька, земелечка, землиця, шнурочок, носик, стрі­лочка, чорнявенький, білявенький, землище, вітрюга, писака, хлопчисько; в) слова дитячого мовлення, здебільшого позитив­но забарвлені: цяця (іграшка), спатки, їстоньки тощо; г) ор­ганічно поетичні слова: година (в значенні час, пора), звитяга, витязь, линути, мовити; кедр, кипарис, тополя (як певні символи) тощо.

Відповідно до другої умови виділяються слова емоційно нейтральні або емоційно забарвлені, але такі, що в конкрет­ному контексті набувають особливого емоційного звучання, навіть протилежного порівняно з прямим ^основним) значен­ням слова. Наприклад: Отам-то милостивії ми ненагодовану і голу застукали сердешну волю та й цькуємо (Шевч.) — йдеть­ся про жорстокість російських царів щодо простого люду; слово милостивії виражає іронію, сприймається з протилеж­ним значенням.

Завдання. З поданих речень окремо випишіть: а) слова, емоційність яких органічно пов'язана з їх змістом, і б) слова, емоційність яких зумов­лена контекстом.

День особливо тривожний. Приходить весна, але ще сіра, Ще каламутна, і б'є крилом, наче великий кажан. Цілий день вітер гуде надворі; надвечір скресає річка й ламає кригу (Коцюб).

145.