§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів

Інтернаціоналізми (від лат. inter — між і natio — на­род) — це слова міжнародні, міжнаціональні, які вживаються з одним і тим же лексичним значенням у багатьох мовах, хоч у кожній з них, як правило, різняться фонетичною і граматич­ною формою, бо підпорядковуються нормами тієї мови, яка їх засвоює.

Основну частину інтернаціональної лексики становлять терміни з галузі науки, техніки (лінгвістика, філософія, естетика, фармакологія, грип, індустрія, радіо, мікроскоп, ■ телескоп), літератури і мистецтва (поема, комедія, опера, увертюра, скульптор), суспільно-політичного життя, еконо­міки (конституція, соціалізм, комунізм, революція, дикта­тура, експорт, імпорт, фінанси, кредит) тощо.

Багато інтернаціоналі змів походять з грецької і латинсь­кої мов або створені на базі їх коренів, наприклад: аналіз, аптека, бібліотека, географія, математика, театр, педа­гог тощо (грец.); апарат, арена, лектор, клас, республі­ка, резолюція тощо (лат.).

З XIX ст. поширюються інтернаціоналізмі із західноєвро­пейських мов, наприклад: армія, буржуазія, комуна (франц.); клуб, комбайн, трамвай, мітинг, хокей, танк (англ.); штаб, офіцер, курорт (нім.); арка, соло, новела (італ.).

У XX ст., особливо після Великої Жовтневої соціалістич­ної революції, важливим джерелом поповнення інтернаціо­нальної лексики стає російська мова. Слова совет, большевик, ленинизм, комсомол, колхоз, стахановец, субботник, коллек­тивизация відомі в багатьох мовах світу. У 40-х роках XX ст. стали інтернаціональними словами партизан, «катюша», мичуринский тощо. Без перекладу в багатьох мовах світу поширилося слово спутник (штучний супутник Землі). Росій­ські слова та словосполучення часто перекладаються іншими мовами за їх складовими частинами, наприклад: пятилетка, Щиалистическое соревнование, самокритика, красногвардеец та ін.

В. І. Ленін настійно наголошував на тому, що використан­ня іншомовних слів збагачує лексику кожної мови. Але надмі^ірне захоплення іншомовними словами ускладнює розумій-

133.

ня вислову. У статті «Про очищення російської мови» В. І. Ленін рішуче виступив проти зловживання іншомовними словами. Зазначаючи, що запозичення іншомовного слова зайве тоді, коли є своє рідне слово з тим же значенням, В. І. Ленін закликав не вживати іншомовні слова без потреби.

Він писав: «Російську мову ми псуємо, іншомовні слова) вживаємо без потреби. Вживаємо їх неправильно. Навіщо) говорити «дефекты», коли можна сказати «недочеты» або «недостатки» або «пробелы» ^х.

Завдання. І. Випишіть з речень інтернаціоналізмі! і поясніть, з яких мов вони запозичені.

I. Стримлять антени, приймачі з Москви приймають віст! (Забіла). 2. Клуб буде радіофіковано, голос лектора чітко звучав з гучномовця (Дмит.). 3. На комсомольських зборах Андросов за наказом Руднєва зробив аналіз операції і подав список товаришів для нагороди (Шер.). 4. Офіцери на ходу будуть поглядати на компаси, що світитимуться в темряві на їхніх руках (Гончар). 5. Пробіг автомобіль, і синя хмарка диму за ним розвіялась (Рильськ.). 6. Не тільки трактори за­гули, з'явились на полях і комбайни (Рильськ.).

II. Прочитайте подані тексти, підготуйтесь до усної розповіді про іншомовну лексику в складі української мови і про те, яким повинно бути наше ставлення до слів іншомовного походження.

I. Адже необхідні іншомовні слова, що в більшості випад­ків є загальноприйнятими науково-технічними термінами, не були б необхідними, коли б вони піддавались перекладу. Отже/ переклад тільки перекручує зміст; замість того, щоб роз'яснити, він вносить плутанину ² (Ф. Енгельс).

II. Признаюсь, що коли мене вживання іншомовних слів без потреби озлобляє (бо це утруднює наш вплив на масу), то деякі помилки тих, хто пише у газетах, зовсім уже можуть вивести з себе. Наприклад, вживають слово «будировать» і розумінні «возбуждать», «тормошить», «будить». Але француза ке слово bouder (буде) означає... «сердиться», «дуться». Переймати французько-нижегородський слововжиток значит! переймати найгірше від найгірших представників російської поміщицького класу, який по-французькому вчився, але по-перше, не довчився, а по-друге, калічив російську мову! (В. І. Ленін).

III. З допомогою «Словника іншомовних слів» поясніть походження

і значення слів телефон, телеграф, локомотив, автомобіль.

134.