§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов

Лексичні засвоєння з цих мов сягають давніх часів. Части­на грецизмів і латинізмів була вже у давньоруській мові, наприклад: грецькі океан, мак, кит, оксамит та ін.

Однак основна маса слів (також префіксів і суфіксів) із грецької та латинської мов увійшла в українську мову в пе­ріод її окремого існування і в більшості випадків через ро­сійську мову.

До грецьких слів належать назви деяких побутових пред­метів, тварин і рослин (парус, баня, миска, крокодил, кедр),, релігійних понять (ангел, демон, ікона, євангеліє, монаху піп, паламар, ладан, панахида), терміни науки, культури щ мистецтва (бібліотека, граматика, філософія, театр, драмаШ хор, сцена), власні імена (Петро, Андрій, Василь, СтепанЩ Софія, Олена, Я вдоха) та ін.

Слова .латинського походження — це здебільшого терміни політичні (класТд~иктатура, пролетаріат, соціалізм, кому­нізм, республіка, конституція), наукові (формула, індукція* реакція, префікс, прогресія, меридіан), юридичні (адвокат,, нотаріус, юрист, юстиція, прокуратура), медичні (ангіна, туберкульоз, фурункул, ампутація), педагогічні (лекція, студент, екзамен, інститут, факультет, університет)* мистецькі (гумор, фабула, цирк) та власні імена (Віктори Марко, Павло, Валерій, ЮліяТуа ін.

Завдання. Випишіть із «Словника іншомовних слів» (за ред. О. С. Мельничука) десять слів грецького чи латинського! доходження, що вживаються на означення різних понять науки про ‘ мову (наприклад! фонема, фонетика і т. д.).

§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов

Тюркські слова, переважно з мови половців, печенігів, турків, татар, засвоювалися ще в часи Київської Русі. В лек­сику української мови активно вони входили у XIV— XVII ст.^о них належать назви груп населення (аксакал, бай, хан, богатир, чумак, козак, гайдамака, балда), предметів харчування (кавун, гарбуз, ізюм, халва, шашлик, кумис),. одягу, посуду (башлик, тулуп, таз, казан, чемодан, чарка),, економічні та адміністративні назви (базар, бакалія, бариш, ярлик), назви, пов'язані з тваринництвом (баран, бугай, ба­тіг, чабан, табун, отара), та ін.

Завдання. Користуючись «Словником української мови», поясніть ення зазначених слів тюркського походження.

Аршин, армяк, балик, войлок, кавардак, сарафан, ярлик.

§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов

Особливо активно західноєвропейська лексика (з німець­кої, англійської, французької та інших мов) засвоюється укра­їнською мовою, здебільшого через російську мову, починаючи з кінця XVII ст., з епохи Петра І.

Лексичні запозичення з німецької мови. До них належать назви осіб за професією (майстер, штукатур, гросмейстер)_t знарядь, засобів праці, ремесел (верстат, кран, цех, кнопка,, клейстер), предметів побуту (фартух, бутерброд, крендель, мундштук), терміни торгівлі (вексель, касир), адміністратив­ні назви (штат, штраф, поштамт), військові (штаб, фланг, єфрейтор, гауптвахта), медичні (бинт, фельдшер,-курорт, шприц), мистецькі (арфа, флейта, гастролі) та ін.

Лексичні запозичення з французької мови. Це здебільшого назви суспільно-політичних понять, одягу, приміщень, речей побуту, парфюмерії тощо. Наприклад: парламент, політика, комюніке, дебати, бюрократ, режим, костюм, жакет, блуза, кабінет, етаж, туалет, буфет, трюмо, абажур, пудра, ва­зелін, одеколон тощо. Трапляються французькі слова у війсь­ковій, технічній і мистецькій термінології, наприклад: ата­ка, батарея, гарнізон, кавалерія, команда, фронт, монтаж* монтер, шосе, рояль, жанр, сюжет, романс, афіша, бюст, суфлер та ін.

Лексичні запозичення з англійської мови (переважно в АІХ ст.). Це головним чином назви предметів одягу, їжі,

131.

питва (макінтош, піжама, світер, біфштекс, пудинг, ром), суспільно-політичні, технічні, спортивні та мореплавські тер­міни (мітинг, клуб, лідер, бойкот, трамвай, тролейбус, танк, комбайн, блюмінг, тунель, футбол, бокс, хокей, спорт, спортсмен, чемпіон, старт, фініш, катер, яхта, мічман, докер) тощо.

У лексиці української мови є певна кількість слів, (Запо­зичених з інших західноєвропейських мов. Наприклад:

а) з голландської: терміни морської служби, суднобуду­вання (боцман, гавань, лоцман, матрос, рейд, шлюпка, каю­та, верф, кільватер, вимпел, дамба);

б) з італійської: музичні терміни (арія, дует, концерт, акорд, мандоліна, піаніно, соло) та деякі слова з інших галу­зей (арка, брутто, вермішель, аварія, банда, бензин, паста)^

Окремі слова походять з іспанської (ананас, армада, ка-рамель, сигара), румунської (бринза), угорської< (бекеша, гуляш, гусар, чардаш), португальської (каста, кобра), ісланд» ської (гейзер), норвезької (акула), арабської (алгебра, ат­лас, візир, гарем, мечеть, нашатир), іранської (булат, гиря караван, тахта, шакал), китайської (чай, чесуча), фінську (камбала) тощо.

Ступінь засвоєння іншомовних слів неоднаковий. Оди дуже давні, цілком засвоїлися нашою мовою і не сприймаюті ся як іншомовні (вишня, огірок, мак, м'ята, лиман, леваді кавун, гарбуз, батіг, миска тощо). Іншомовне походження іі ших відчутне (блюмінг, тролейбус, кільватер тощо). ^!

Завдання. І. Перекладіть текст українською мовою. Підкресліть ін шомовні слова, з допомогою «Словника іншомовних слів» встановіть мову, з якої вони походять.

Заимствование слов — один из ярких примеров взаимо­действия языков и культур, создания общих ценностей ...

Русский язык ... способствует обгащению ... языков всех народов нашей страны. Примером этого может служить такой факт. В орфографическом словаре марийского языка 1948 г. приведено 760 относительных прилагательных, из которых 683 заимствованы из русского языка: социалистический сорев­нований — социалистическое соревнование,тракторный брига­да— тракторная бригада. Заимствуются слова из русского языка и в языки зарубежных народов — в английский и не­мецкий, французский и испанский; сравните, например, фр-soviet, Komsomol, soubotnik, oudarnik, ta'i'ga, samovar...

(В. І. Кодухов)

II. Користуючись «Словником іншомовних слів», встановіть лексичне значення поданих слів, зазначте, з якої мови запозичено кожне з них.

132.

Зразок: Ініціали — перші літери імені та по батькові (з латинської мови).

Апеляція, бланк, бісквіт, бюро, віраж, граматика, дует, кипарис, клуб, лібретто, майстер, реакція, статут, фойє, чемпіон.