
- •1Частина
- •§ 1. Предмет і завдання курсу,
- •§ 2, Мова як суспільне явище
- •§ 4. Мова і мовлення
- •§ 5. Основні структурні компоненти мови. Мовні одиниці
- •§6. Походження мови. Основні етапи її розвитку
- •§ 7. Виникнення і розвиток письма
- •§ 8. Виникнення і розвиток письма у східних слов'ян
- •§ 9. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 10. Українська мова серед інших слов'янських мов
- •§11. Становлення і розвиток української літературної мови в дожовтневий час
- •§ 12. Розвиток української літературної мови за радянської доби
- •§ 14. Форми і стилі сучасної української літературної мови
- •§ 15. Експресивні різновиди мовлення
- •§ 16. Поняття про норми літературної мови
- •§ 17. Норми літературної мови і культура мови
- •§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
- •§19. Розділи науки про мову
- •II. Фонетика і фонологія. Графіка
- •§ 20. Предмет і завдання фонетики
- •§ 21. Звуки мови. Творення звуків
- •22. Поняття про фонему. Відтінки фонем
- •§ 23. Склад. Типи складів
- •§ 24. Наголос у словах. Логічний наголос
- •§ 25. Звуки (фонеми) і букви. Український алфавіт
- •§ 26. Фонетична транскрипція
- •§ 27. Класифікація голосних фонем
- •II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.
- •§ 28. Класифікація приголосних фонем
- •§ 29. Поняття про чергування фонем
- •§ 31. Чергування о, є з і
- •Історична довідка
- •§ 32. О, є після шиплячих та и
- •§ 33. Чергування у — в , і — й
- •§ 34. Чергування приголосних фонем
- •§ 35. Подвоєння і подовження приголосних
- •§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •§ 37. Спрощення у групах приголосних ,
- •III. Орфоепія
- •§ 38. Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови
- •§ 39. Орфоепія і культура усного мовлення
- •IV. Орфографія
- •§ 40. Поняття орфографії. З історії української орфографії
- •§ 41. Принципи української орфографії (правопису)
- •§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі
- •§ 43. Вживання апострофа
- •§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів
- •§ 45. Написання слів разом і через дефіс
- •§ 46. Вживання великої літери
- •§ 47. Правила переносу слів
- •§ 48. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 49. Правопис прізвищ і географічних назв
- •§ 50. Правопис часток не, ні
- •V. Лексикологія 7
- •§ 51. Предмет лексикології, її розділи
- •§ 52. Слово, його лексичне значення
- •§ 53. Зміни лексичного значення слів
- •§ 54. Однозначні слова. Терміни
- •§ 55. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів
- •§ 56. Омоніми
- •§ 57. Пароніми
- •§ 58. Синоніми
- •§ 60. Загальні і власні назви
- •§ 61. Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов
- •§ 62. Старослов'янізми у складі української лексики
- •§ 63. Слова, засвоєні з російської та інших слов'янських мов
- •§ 64. Засвоєння слів з мов неслов'янських народів срср
- •§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
- •§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
- •§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
- •§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів
- •§ 69. Українські слова в інших мовах
- •§ 70. Поняття про активну і пасивну лексику
- •§ 71. Неологізми
- •Лексика української мови з погляду стилістичного
- •§ 73. Поняття про стилістичне членування лексики
- •§ 74. Загальновживана лексика
- •§ 75._Суспільно-політична лексика
- •§ 76. Виробничо-професійна лексика
- •§ 77. Офіційно-ділова лексика
- •§ 78. Науково-термінологічна лексика
- •§ 79. Специфічно побутова лексика
- •§ 80. Емоційна лексика
- •§ 81. Просторічна лексика
- •§ 82. Діалектизми та жаргонізми
- •VI. Фразеологія
- •§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •§ 84. Класифікація фразеологізмів
- •VII. Лексикографія
- •§ 85. Поняття про лексикографію. З історії української лексикографії
- •§ 86. Типи словників. Словники української мови
- •§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)
- •§ 88. Основа і закінчення слова
- •§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
- •§ 90. Корінь, суфікс, префікс
- •§ 91. Морфемний аналіз слова
- •IX. Словотвір
- •§ 92. Поняття про словотвір
- •§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики
- •§ 94. Словотворчі засоби української мови
- •§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
- •§ 96. Основні способи словотворення.
- •§ 97. Основоскладання
- •§ 98. Абревіація
- •§ 99. Неморфологічні способи словотворення
- •§ 100. Словотвірний аналіз слова
- •X. Граматика
- •§ 101. Предмет граматики української мови
- •§ 102. Граматичні категорії, граматичні значення, граматичні форми слів
- •§ 103. Єдність граматичних і лексичного значень слова
- •§ 104. Основні засоби вираження
- •XI. Морфологія
- •§ 105. Морфологія як розділ граматики
- •§ 106. Система частин мови в українській мові
- •§ 107. Принципи виділення частин мови
- •§ 108. Перехід слів з однієї частини мови в іншу
- •§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника
- •§ 110. Іменники — назви істот і неістот
- •§ 111. Іменники загальні і власні
- •§ 112. Збірні іменники
- •§ 115. Рід іменників
- •§ 117. Категорія відмінка. Основні значення відмінків
- •§ 118. Типи відмін іменників
- •§ 119. Поділ на групи і відмінювання іменників і відміни
- •§ 120. Поділ на групи і відмінювання іменників II відміни
- •§ 121. Відмінювання іменників III відміни |
- •§ 122. Відмінювання іменників IV відміни
- •§ 123. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •§ 124. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
- •§ 125. Незмінювані іменники
- •§ 126. Основні способи творення іменників
- •§ 127. Суфікси для утворення іменників з новим значенням
- •§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
- •§ 129. Префіксальне творення іменників
- •§ 130. Безафіксне творення іменників
- •§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації
- •§ 132. Правопис іменникових суфіксів
- •§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
- •§ 134. Лексико-граматичні групи прикметників
- •§ 137. Повні і короткі форми прикметників
- •11. Випишіть повні та короткі форми прикметників з вірша п. Тичини «Наш народ — океан».
- •§ 138. Відносні прикметники
- •§ 139. Присвійні прикметники
- •§ 140. Проміжні розряди прикметників
- •§ 141. Перехід прикметників в іменники
- •§ 142. Відмінювання прикметників
- •§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
- •§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
- •§ 145. Суфіксальне творення прикметників
- •§ 146. Правопис прикметникових суфіксів
- •§ 147. Префіксальне і суфіксально-префіксальне творення прикметників
- •§ 148. Складні прикметники та їх правопис
- •§ 149. Числівник як частина мови
- •§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
- •§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
- •§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
- •§ 154. Порядкові числівники
- •§1 55. Займенник як частина мови
- •§ 156. Розряди займенників
- •§ 158. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
- •§ 160. Правопис займенників
- •§ 161. Стилістичне вживання займенників
- •§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
- •Дієслово
- •§ 163. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 165. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
- •§ 167. Категорія стану
- •§ 168. Категорія виду дієслів
- •§ 169. Творення видових форм дієслова
- •§ 170. Категорії числа, часу й особи дієслів
- •§ 171. Безособові дієслова
- •§ 172. Дві основи дієслова
- •§ 174. Теперішній час дієслів
- •§ 175. Майбутній час дієслів
- •§ 176. Минулий час дієслів
- •§ 177. Категорія роду в дієсловах
- •§ 178. Архаїчна група дієслів
- •§ 179. Вживання одних часових форм у значенні інших
- •§ 180. Категорія способу дієслів
- •§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
- •§ 182. Творення дієслів
- •§ 183. Дієприкметник як форма дієслова
- •§ 184. Активні дієприкметники
- •§ 185. Пасивні дієприкметники
- •§ 186. Відмінювання дієприкметників
- •§ 187. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 188. Безособові форми на -по, -то
- •§ 189. Дієприслівник як форма дієслова
- •§ 190. Утворення дієприслівників
- •§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)
- •§ 192. Прислівник як частина мови
- •§ 193. Розряди прислівників
- •§ 194. Ступені порівняння якісних прислівників
- •§ 195. Утворення прислівників
- •§ 196. Перехід слів інших частин мови у прислівники
- •§ 197. Вживання прислівників у ролі службових слів
- •§ 198. Правопис прислівників
- •§ 199. Поняття про прийменник
- •§ 200. Склад прийменників за походженням
- •§ 201. Морфологічний склад прийменників
- •§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови
- •§ 203. Особливості вживання прийменників
- •§ 204. Правопис прийменників
- •§ 206. Морфологічний склад сполучників
- •Сполучник
- •§ 205. Загальне поняття про сполучник
- •207. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 208. Правопис сполучників
- •§ 209. Загальне поняття про частку
- •§ 210. Розряди часток
- •§ 211. Правопис часток
- •§ 212. Значення і вживання часток не і ні
- •§ 214. Поняття про вигуки
- •§ 215. Розряди вигуків
- •§ 216. Звуконаслідувальні слова
- •§ 217, Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках
§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
Лексичні засвоєння з цих мов сягають давніх часів. Частина грецизмів і латинізмів була вже у давньоруській мові, наприклад: грецькі океан, мак, кит, оксамит та ін.
Однак основна маса слів (також префіксів і суфіксів) із грецької та латинської мов увійшла в українську мову в період її окремого існування і в більшості випадків через російську мову.
До грецьких слів належать назви деяких побутових предметів, тварин і рослин (парус, баня, миска, крокодил, кедр),, релігійних понять (ангел, демон, ікона, євангеліє, монаху піп, паламар, ладан, панахида), терміни науки, культури щ мистецтва (бібліотека, граматика, філософія, театр, драмаШ хор, сцена), власні імена (Петро, Андрій, Василь, СтепанЩ Софія, Олена, Я вдоха) та ін.
Слова .латинського походження — це здебільшого терміни політичні (класТд~иктатура, пролетаріат, соціалізм, комунізм, республіка, конституція), наукові (формула, індукція* реакція, префікс, прогресія, меридіан), юридичні (адвокат,, нотаріус, юрист, юстиція, прокуратура), медичні (ангіна, туберкульоз, фурункул, ампутація), педагогічні (лекція, студент, екзамен, інститут, факультет, університет)* мистецькі (гумор, фабула, цирк) та власні імена (Віктори Марко, Павло, Валерій, ЮліяТуа ін.
Завдання. Випишіть із «Словника іншомовних слів» (за ред. О. С. Мельничука) десять слів грецького чи латинського! доходження, що вживаються на означення різних понять науки про ‘ мову (наприклад! фонема, фонетика і т. д.).
§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
Тюркські слова, переважно з мови половців, печенігів, турків, татар, засвоювалися ще в часи Київської Русі. В лексику української мови активно вони входили у XIV— XVII ст.^о них належать назви груп населення (аксакал, бай, хан, богатир, чумак, козак, гайдамака, балда), предметів харчування (кавун, гарбуз, ізюм, халва, шашлик, кумис),. одягу, посуду (башлик, тулуп, таз, казан, чемодан, чарка),, економічні та адміністративні назви (базар, бакалія, бариш, ярлик), назви, пов'язані з тваринництвом (баран, бугай, батіг, чабан, табун, отара), та ін.
Завдання. Користуючись «Словником української мови», поясніть ення зазначених слів тюркського походження.
Аршин, армяк, балик, войлок, кавардак, сарафан, ярлик.
§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
Особливо активно західноєвропейська лексика (з німецької, англійської, французької та інших мов) засвоюється українською мовою, здебільшого через російську мову, починаючи з кінця XVII ст., з епохи Петра І.
Лексичні запозичення з німецької мови. До них належать назви осіб за професією (майстер, штукатур, гросмейстер)t знарядь, засобів праці, ремесел (верстат, кран, цех, кнопка,, клейстер), предметів побуту (фартух, бутерброд, крендель, мундштук), терміни торгівлі (вексель, касир), адміністративні назви (штат, штраф, поштамт), військові (штаб, фланг, єфрейтор, гауптвахта), медичні (бинт, фельдшер,-курорт, шприц), мистецькі (арфа, флейта, гастролі) та ін.
Лексичні запозичення з французької мови. Це здебільшого назви суспільно-політичних понять, одягу, приміщень, речей побуту, парфюмерії тощо. Наприклад: парламент, політика, комюніке, дебати, бюрократ, режим, костюм, жакет, блуза, кабінет, етаж, туалет, буфет, трюмо, абажур, пудра, вазелін, одеколон тощо. Трапляються французькі слова у військовій, технічній і мистецькій термінології, наприклад: атака, батарея, гарнізон, кавалерія, команда, фронт, монтаж* монтер, шосе, рояль, жанр, сюжет, романс, афіша, бюст, суфлер та ін.
Лексичні запозичення з англійської мови (переважно в АІХ ст.). Це головним чином назви предметів одягу, їжі,
131.
питва (макінтош, піжама, світер, біфштекс, пудинг, ром), суспільно-політичні, технічні, спортивні та мореплавські терміни (мітинг, клуб, лідер, бойкот, трамвай, тролейбус, танк, комбайн, блюмінг, тунель, футбол, бокс, хокей, спорт, спортсмен, чемпіон, старт, фініш, катер, яхта, мічман, докер) тощо.
У лексиці української мови є певна кількість слів, (Запозичених з інших західноєвропейських мов. Наприклад:
а) з голландської: терміни морської служби, суднобудування (боцман, гавань, лоцман, матрос, рейд, шлюпка, каюта, верф, кільватер, вимпел, дамба);
б) з італійської: музичні терміни (арія, дует, концерт, акорд, мандоліна, піаніно, соло) та деякі слова з інших галузей (арка, брутто, вермішель, аварія, банда, бензин, паста)^
Окремі слова походять з іспанської (ананас, армада, ка-рамель, сигара), румунської (бринза), угорської< (бекеша, гуляш, гусар, чардаш), португальської (каста, кобра), ісланд» ської (гейзер), норвезької (акула), арабської (алгебра, атлас, візир, гарем, мечеть, нашатир), іранської (булат, гиря караван, тахта, шакал), китайської (чай, чесуча), фінську (камбала) тощо.
Ступінь засвоєння іншомовних слів неоднаковий. Оди дуже давні, цілком засвоїлися нашою мовою і не сприймаюті ся як іншомовні (вишня, огірок, мак, м'ята, лиман, леваді кавун, гарбуз, батіг, миска тощо). Іншомовне походження іі ших відчутне (блюмінг, тролейбус, кільватер тощо). !
Завдання. І. Перекладіть текст українською мовою. Підкресліть ін шомовні слова, з допомогою «Словника іншомовних слів» встановіть мову, з якої вони походять.
Заимствование слов — один из ярких примеров взаимодействия языков и культур, создания общих ценностей ...
Русский язык ... способствует обгащению ... языков всех народов нашей страны. Примером этого может служить такой факт. В орфографическом словаре марийского языка 1948 г. приведено 760 относительных прилагательных, из которых 683 заимствованы из русского языка: социалистический соревнований — социалистическое соревнование,тракторный бригада— тракторная бригада. Заимствуются слова из русского языка и в языки зарубежных народов — в английский и немецкий, французский и испанский; сравните, например, фр-soviet, Komsomol, soubotnik, oudarnik, ta'i'ga, samovar...
(В. І. Кодухов)
II. Користуючись «Словником іншомовних слів», встановіть лексичне значення поданих слів, зазначте, з якої мови запозичено кожне з них.
132.
Зразок: Ініціали — перші літери імені та по батькові (з латинської мови).
Апеляція, бланк, бісквіт, бюро, віраж, граматика, дует, кипарис, клуб, лібретто, майстер, реакція, статут, фойє, чемпіон.