
- •1Частина
- •§ 1. Предмет і завдання курсу,
- •§ 2, Мова як суспільне явище
- •§ 4. Мова і мовлення
- •§ 5. Основні структурні компоненти мови. Мовні одиниці
- •§6. Походження мови. Основні етапи її розвитку
- •§ 7. Виникнення і розвиток письма
- •§ 8. Виникнення і розвиток письма у східних слов'ян
- •§ 9. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 10. Українська мова серед інших слов'янських мов
- •§11. Становлення і розвиток української літературної мови в дожовтневий час
- •§ 12. Розвиток української літературної мови за радянської доби
- •§ 14. Форми і стилі сучасної української літературної мови
- •§ 15. Експресивні різновиди мовлення
- •§ 16. Поняття про норми літературної мови
- •§ 17. Норми літературної мови і культура мови
- •§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
- •§19. Розділи науки про мову
- •II. Фонетика і фонологія. Графіка
- •§ 20. Предмет і завдання фонетики
- •§ 21. Звуки мови. Творення звуків
- •22. Поняття про фонему. Відтінки фонем
- •§ 23. Склад. Типи складів
- •§ 24. Наголос у словах. Логічний наголос
- •§ 25. Звуки (фонеми) і букви. Український алфавіт
- •§ 26. Фонетична транскрипція
- •§ 27. Класифікація голосних фонем
- •II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.
- •§ 28. Класифікація приголосних фонем
- •§ 29. Поняття про чергування фонем
- •§ 31. Чергування о, є з і
- •Історична довідка
- •§ 32. О, є після шиплячих та и
- •§ 33. Чергування у — в , і — й
- •§ 34. Чергування приголосних фонем
- •§ 35. Подвоєння і подовження приголосних
- •§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •§ 37. Спрощення у групах приголосних ,
- •III. Орфоепія
- •§ 38. Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови
- •§ 39. Орфоепія і культура усного мовлення
- •IV. Орфографія
- •§ 40. Поняття орфографії. З історії української орфографії
- •§ 41. Принципи української орфографії (правопису)
- •§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі
- •§ 43. Вживання апострофа
- •§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів
- •§ 45. Написання слів разом і через дефіс
- •§ 46. Вживання великої літери
- •§ 47. Правила переносу слів
- •§ 48. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 49. Правопис прізвищ і географічних назв
- •§ 50. Правопис часток не, ні
- •V. Лексикологія 7
- •§ 51. Предмет лексикології, її розділи
- •§ 52. Слово, його лексичне значення
- •§ 53. Зміни лексичного значення слів
- •§ 54. Однозначні слова. Терміни
- •§ 55. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів
- •§ 56. Омоніми
- •§ 57. Пароніми
- •§ 58. Синоніми
- •§ 60. Загальні і власні назви
- •§ 61. Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов
- •§ 62. Старослов'янізми у складі української лексики
- •§ 63. Слова, засвоєні з російської та інших слов'янських мов
- •§ 64. Засвоєння слів з мов неслов'янських народів срср
- •§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
- •§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
- •§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
- •§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів
- •§ 69. Українські слова в інших мовах
- •§ 70. Поняття про активну і пасивну лексику
- •§ 71. Неологізми
- •Лексика української мови з погляду стилістичного
- •§ 73. Поняття про стилістичне членування лексики
- •§ 74. Загальновживана лексика
- •§ 75._Суспільно-політична лексика
- •§ 76. Виробничо-професійна лексика
- •§ 77. Офіційно-ділова лексика
- •§ 78. Науково-термінологічна лексика
- •§ 79. Специфічно побутова лексика
- •§ 80. Емоційна лексика
- •§ 81. Просторічна лексика
- •§ 82. Діалектизми та жаргонізми
- •VI. Фразеологія
- •§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •§ 84. Класифікація фразеологізмів
- •VII. Лексикографія
- •§ 85. Поняття про лексикографію. З історії української лексикографії
- •§ 86. Типи словників. Словники української мови
- •§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)
- •§ 88. Основа і закінчення слова
- •§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
- •§ 90. Корінь, суфікс, префікс
- •§ 91. Морфемний аналіз слова
- •IX. Словотвір
- •§ 92. Поняття про словотвір
- •§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики
- •§ 94. Словотворчі засоби української мови
- •§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
- •§ 96. Основні способи словотворення.
- •§ 97. Основоскладання
- •§ 98. Абревіація
- •§ 99. Неморфологічні способи словотворення
- •§ 100. Словотвірний аналіз слова
- •X. Граматика
- •§ 101. Предмет граматики української мови
- •§ 102. Граматичні категорії, граматичні значення, граматичні форми слів
- •§ 103. Єдність граматичних і лексичного значень слова
- •§ 104. Основні засоби вираження
- •XI. Морфологія
- •§ 105. Морфологія як розділ граматики
- •§ 106. Система частин мови в українській мові
- •§ 107. Принципи виділення частин мови
- •§ 108. Перехід слів з однієї частини мови в іншу
- •§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника
- •§ 110. Іменники — назви істот і неістот
- •§ 111. Іменники загальні і власні
- •§ 112. Збірні іменники
- •§ 115. Рід іменників
- •§ 117. Категорія відмінка. Основні значення відмінків
- •§ 118. Типи відмін іменників
- •§ 119. Поділ на групи і відмінювання іменників і відміни
- •§ 120. Поділ на групи і відмінювання іменників II відміни
- •§ 121. Відмінювання іменників III відміни |
- •§ 122. Відмінювання іменників IV відміни
- •§ 123. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •§ 124. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
- •§ 125. Незмінювані іменники
- •§ 126. Основні способи творення іменників
- •§ 127. Суфікси для утворення іменників з новим значенням
- •§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
- •§ 129. Префіксальне творення іменників
- •§ 130. Безафіксне творення іменників
- •§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації
- •§ 132. Правопис іменникових суфіксів
- •§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
- •§ 134. Лексико-граматичні групи прикметників
- •§ 137. Повні і короткі форми прикметників
- •11. Випишіть повні та короткі форми прикметників з вірша п. Тичини «Наш народ — океан».
- •§ 138. Відносні прикметники
- •§ 139. Присвійні прикметники
- •§ 140. Проміжні розряди прикметників
- •§ 141. Перехід прикметників в іменники
- •§ 142. Відмінювання прикметників
- •§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
- •§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
- •§ 145. Суфіксальне творення прикметників
- •§ 146. Правопис прикметникових суфіксів
- •§ 147. Префіксальне і суфіксально-префіксальне творення прикметників
- •§ 148. Складні прикметники та їх правопис
- •§ 149. Числівник як частина мови
- •§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
- •§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
- •§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
- •§ 154. Порядкові числівники
- •§1 55. Займенник як частина мови
- •§ 156. Розряди займенників
- •§ 158. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
- •§ 160. Правопис займенників
- •§ 161. Стилістичне вживання займенників
- •§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
- •Дієслово
- •§ 163. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 165. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
- •§ 167. Категорія стану
- •§ 168. Категорія виду дієслів
- •§ 169. Творення видових форм дієслова
- •§ 170. Категорії числа, часу й особи дієслів
- •§ 171. Безособові дієслова
- •§ 172. Дві основи дієслова
- •§ 174. Теперішній час дієслів
- •§ 175. Майбутній час дієслів
- •§ 176. Минулий час дієслів
- •§ 177. Категорія роду в дієсловах
- •§ 178. Архаїчна група дієслів
- •§ 179. Вживання одних часових форм у значенні інших
- •§ 180. Категорія способу дієслів
- •§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
- •§ 182. Творення дієслів
- •§ 183. Дієприкметник як форма дієслова
- •§ 184. Активні дієприкметники
- •§ 185. Пасивні дієприкметники
- •§ 186. Відмінювання дієприкметників
- •§ 187. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 188. Безособові форми на -по, -то
- •§ 189. Дієприслівник як форма дієслова
- •§ 190. Утворення дієприслівників
- •§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)
- •§ 192. Прислівник як частина мови
- •§ 193. Розряди прислівників
- •§ 194. Ступені порівняння якісних прислівників
- •§ 195. Утворення прислівників
- •§ 196. Перехід слів інших частин мови у прислівники
- •§ 197. Вживання прислівників у ролі службових слів
- •§ 198. Правопис прислівників
- •§ 199. Поняття про прийменник
- •§ 200. Склад прийменників за походженням
- •§ 201. Морфологічний склад прийменників
- •§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови
- •§ 203. Особливості вживання прийменників
- •§ 204. Правопис прийменників
- •§ 206. Морфологічний склад сполучників
- •Сполучник
- •§ 205. Загальне поняття про сполучник
- •207. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 208. Правопис сполучників
- •§ 209. Загальне поняття про частку
- •§ 210. Розряди часток
- •§ 211. Правопис часток
- •§ 212. Значення і вживання часток не і ні
- •§ 214. Поняття про вигуки
- •§ 215. Розряди вигуків
- •§ 216. Звуконаслідувальні слова
- •§ 217, Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках
§ 46. Вживання великої літери
Вживання великої літери в словах служить для розрізнення загальних і власних назв. За допомогою великої букви виділяємо слова, що означають імена, прізвища людей, географічні назви тощо. Велика літера служить також виразником ставлення до тих чи інших осіб, понять, явищ у суспільстві. Вживання великої літери у словах найчастіше зумовлене особливостями їх лексичного значення.
Розглянемо деякі випадки написання великої букви.
З великої букви пишеться перше слово у реченні на початку тексту, після крапки, після трьох крапок, що стоять
93.
в кінці речення, після знаків оклику і питання. Наприклад« Хороша була Катря. На весілля чи на вечорниці як-то буя—Ш Kamp я весело потішається! І хто її перетанцює, хто пер^Ш співає?.. А весною?! Скоро оце скресла крига, потанув сніг^Л із стріх закапало,— вже Катря веснянки заспівала (Вовч.^И Після вигуку або звертання на початку речення, якщсИ після них є знак оклику, слово пишеться з великої букви Наприклад: 1. Аякже! Хазяїни повернулися в район. Товарищ Савченко теж брав участь у боях (Стельмах). 2. Микола Григоровичу! Яким, побитом? — зраділо кинувся Коцюбинський назустріч другові (Цюпа
Якщо після вигуку (або окличного слова) вжито знак оклику і тире, то наступне слово пишеться з малої букви: Золота! — не тільки під землею,— золота! — у кожного <Я душі (Тич.).
Примітка. Якщо трьома крапками позначається переривчастість моз^Н або знак питання надає питальної інтонації окремим словам речення, т^Н після цих знаків слово пишеться з малої літери: 1. Повз ворота пролетів н^Ш буржуйському жеребці брат Левко, за ним — ще хлопці верхи... шаблі.^Ш стрічки червоні на грудях в'ються (Гол.). 2, Хто се, хто се по сім боцЩШ чеше косу? хто се? (Шевч.).
У віршах кожен рядок пишеться з великої літери. (Однак цього правила можна й не дотримуватися.) щ
Болгаріє, ти зовсім неда- Небо — як склепіння матовещ леко... в димці осені земля...
Лиш українські перейти гаї, Любий, славний мій Саратове моря Чорного здолати ве, знов тебе побачив я. (Тич.)Я клекіт, Щ
І заясніють береги твої щ
1. З великої букви пишуться імена людей, по батьковіЯ
прізвища, псевдоніми, прізвиська: Тарас Григорович ШевШ
ченко, Артем (Федір Андрійович Сергеев), Ярослав Мудрийщ
У складних іменах і прізвищах з великої літери пишуться!
обидва слова: Марія-Терезія, Гулак-Артемовський.
Службові та інші слова, що входять до складу іншомовних імен і прізвищ, пишуться з малої букви, крім О (яке приєднується до прізвища апострофом), Мак-, Сен-, Сан-, наприклад: де ла Варт, д'Артаньян, Абд аль-Керім, Галіб-1 бей, Ізмаїл-паша, О'Генрі, Мак-Карді, Сен-Сімон, Сан-Мартін. 2. Назви міфічних героїв та дійових осіб у байках, казкаЯ драматичних творах: Зевс, Афродіта, Перун, Будда, ЩукМ Дід Мороз, Івасик-Телесик, Зозуля, Кіт, Буревісник. Клички тварин теж пишуться з великої букви: Гнідий, Лайка, Зірка
94.
3. У назвах найвищих державних посад і почесних звань (у Радянському Союзі) всі слова пишуться з великої літери: Голова Президії Верховної Ради СРСР, Маршал Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці.
4. У назвах вищих партійних, державних, профспілкових установ і організацій Радянського Союзу, крім службових слів та слова партія, у назвах держав і міжнародних організацій з великої букви пишуться всі слова, що входять до складу назви: Союз Радянських Соціалістичних Республік, Башкирська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Комуністична партія Радянського Союзу, Збройні Сили, Верховний Суд СРСР, Всесоюзна Центральна Рада Професійних Спілок, Польська Народна Республіка, Республіка Індія, Організація Об'єднаних Націй, Рада Безпеки.
5. У назвах країв, областей, округів з великої літери пишеться перше слово: Одеська область, Ставропольський край, Чукотський автономний округ.
6. У назвах установ або підприємств з великої букви завжди пишеться перше слово: Перший годинниковий завод ім. Кірова, Київський ордена Леніна державний університет ім. Т. Г. Шевченка, Гопчинський колгосп ім. Леніна, Центральний будинок культури залізничників, Державний банк СРСР, Міністерство освіти УРСР.
Якщо підприємство, установа, заклад мають символічну назву, номер або носять чиєсь ім'я, то їх можна писати скорочено, і слова, що вказують на тип установи, пишуться з малої букви: Київська швейна фабрика «Жовтень» і фабрика «Жовтень», Херсонська середня школа № 20 ім. Бориса Лавреньова і середня школа М 20 ім. Бориса Лавреньова. Символічна назва береться в лапки, а перше слово в ній пишеться з великої букви: фабрика «Більшовичка», радгосп «Червоний пролетар ій».
7. Скорочені назви установ, організацій, закладів, утворені з частин слів, пишуться: а) з великої букви, якщо вони вживаються на означення одиничної назви: Держплан СРСР, Укрпрофрада, Укоопспілка; б) малої букви, якщо вони означають родові поняття: міськком, райрада, облкомунгосп, педінститут.
8. Географічні назви пишуться з великої букви, якщо вони складаються з кількох окремих слів або частин, з'єднаних дефісом, крім тих, що означають родові поняття: Кримський півострів, Асканія-Нова, Зелений мис, Леніна пік, Монте-Роза (гори), Цимлянський гідровузол.
Якщо до складу власної назви входять слова, що не є Родовими поняттями, то вони також пишуться з великої 6Укви: Ясна Поляна, Нова Каховка. З великої літери пишуть
95.
назви титулів, посад, фаху, якщо вони входять до складу географічної назви: мис Капітана Джеральда, набережна Лейтенанта Шмідma.
9. Назви вулиць, площ, парків тощо пишуться з великої * букви, крім назв родових понять: Березовий гай, вулиця. Леніна, бульвар Мирний, Львівська площа, проспект Дружби народів, Кузнецький міст.
10. Назви історичних подій, знаменних дат пишуться з великої букви: Велика Жовтнева соціалістична революція, Велика Вітчизняна війна, Паризька комуна, Перше травна (1 Травня), Новий рік, День шахтаря, але: День Радянської Армії, бо Радянська Армія, День Конституції СРСР, бо Конституція СРСР, а також День Перемоги. }
11. У назвах орденів та інших відзнак, що складаються з кількох слів, усі слова, крім родових і службових, пишуться ся з великої букви: орден Жовтневої Революції, орден ДруоїШ би Народів. Якщо назва відзнаки береться в лапки, то з вели кої букви пишеться тільки перше слово: орден «Мати-героїня. медаль «За трудову доблесть», але: орден «Знак Пошани медаль «Золота Зірка», золота медаль «Серп' і Молот».
12. З великої букви пишуться прикметники, утворені в| власних назв, якщо вони присвійні або входять до склали назв, що за змістом дорівнюють словосполученням «імені когось», «пам'яті когось»: Шевченкові поезії, Ленінська прщ мія, Ленінський урок. щ
Примітка. З малої букви пишуться прикметники, утворені від власних назв, а) якщо мають у своєму складі суфікси -івськ-, -евськ-, -инсыщ •інськ-: тульчинські околиці, шевченківські рими, тургенєвські творщ б) якщо вони присвійні з відтінком відносності: ленінська партія, ленія ський заповіт, суворовська тактика, рентгенівський кабінет. І
Присвійні прикметники, утворені від власних назв, пишуться з маля букви, якщо вони входять до складу стійких фразеологічних сполучень а® наукових термінів: ахіллесова п'ята, дамоклів меч, гордіїв вузол, піфагі рова теорема, базедова хвороба, архімедова спіраль.
13. Прикметники, утворені від власних географічних назв, теж пишуться з великої букви: Краснодарський край, Херсонська область.
Завдання. І. Замініть, де треба, малу букву великою. Поясніть вживання великої букви.
(г)олова (р)ади (н)аціональностей, (г)олова (в)ерховног (с)уду СРСР, (п)осол (н)ародної (р)еспубліки (б)олгарії СРСР, (п)резидент (а)кадемії (н)аук УРСР, (д)ень (р)адяі ської преси, (р)адянська (а)рмія, (з)бройні (с)или СРСР, (д)і лекий (с)хід, (м)иколаївська (с)ередня (ш)кола № 1, (д)ек (и)еремоги, (в)елика (в)ітчизняна (в)ійна, (г)ромадянсы< (в)ійна, 1 (т)равня, (н)овий (р)ік, (п)олярна (з)оря, «(п)овісч (пЬлум'яних (л)іт», «(п)равда», (к)олгосп (і)мені (ш)евченка
96.
II. Запишіть прізвища, імена і по батькові та псевдоніми відомих вам українських, російських і зарубіжних письменників.
III. Напишіть автобіографію, використовуючи власні назви,
IV. Складіть план усного виступу про ордени комсомолу.