
- •1Частина
- •§ 1. Предмет і завдання курсу,
- •§ 2, Мова як суспільне явище
- •§ 4. Мова і мовлення
- •§ 5. Основні структурні компоненти мови. Мовні одиниці
- •§6. Походження мови. Основні етапи її розвитку
- •§ 7. Виникнення і розвиток письма
- •§ 8. Виникнення і розвиток письма у східних слов'ян
- •§ 9. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 10. Українська мова серед інших слов'янських мов
- •§11. Становлення і розвиток української літературної мови в дожовтневий час
- •§ 12. Розвиток української літературної мови за радянської доби
- •§ 14. Форми і стилі сучасної української літературної мови
- •§ 15. Експресивні різновиди мовлення
- •§ 16. Поняття про норми літературної мови
- •§ 17. Норми літературної мови і культура мови
- •§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
- •§19. Розділи науки про мову
- •II. Фонетика і фонологія. Графіка
- •§ 20. Предмет і завдання фонетики
- •§ 21. Звуки мови. Творення звуків
- •22. Поняття про фонему. Відтінки фонем
- •§ 23. Склад. Типи складів
- •§ 24. Наголос у словах. Логічний наголос
- •§ 25. Звуки (фонеми) і букви. Український алфавіт
- •§ 26. Фонетична транскрипція
- •§ 27. Класифікація голосних фонем
- •II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.
- •§ 28. Класифікація приголосних фонем
- •§ 29. Поняття про чергування фонем
- •§ 31. Чергування о, є з і
- •Історична довідка
- •§ 32. О, є після шиплячих та и
- •§ 33. Чергування у — в , і — й
- •§ 34. Чергування приголосних фонем
- •§ 35. Подвоєння і подовження приголосних
- •§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •§ 37. Спрощення у групах приголосних ,
- •III. Орфоепія
- •§ 38. Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови
- •§ 39. Орфоепія і культура усного мовлення
- •IV. Орфографія
- •§ 40. Поняття орфографії. З історії української орфографії
- •§ 41. Принципи української орфографії (правопису)
- •§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі
- •§ 43. Вживання апострофа
- •§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів
- •§ 45. Написання слів разом і через дефіс
- •§ 46. Вживання великої літери
- •§ 47. Правила переносу слів
- •§ 48. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 49. Правопис прізвищ і географічних назв
- •§ 50. Правопис часток не, ні
- •V. Лексикологія 7
- •§ 51. Предмет лексикології, її розділи
- •§ 52. Слово, його лексичне значення
- •§ 53. Зміни лексичного значення слів
- •§ 54. Однозначні слова. Терміни
- •§ 55. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів
- •§ 56. Омоніми
- •§ 57. Пароніми
- •§ 58. Синоніми
- •§ 60. Загальні і власні назви
- •§ 61. Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов
- •§ 62. Старослов'янізми у складі української лексики
- •§ 63. Слова, засвоєні з російської та інших слов'янських мов
- •§ 64. Засвоєння слів з мов неслов'янських народів срср
- •§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
- •§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
- •§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
- •§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів
- •§ 69. Українські слова в інших мовах
- •§ 70. Поняття про активну і пасивну лексику
- •§ 71. Неологізми
- •Лексика української мови з погляду стилістичного
- •§ 73. Поняття про стилістичне членування лексики
- •§ 74. Загальновживана лексика
- •§ 75._Суспільно-політична лексика
- •§ 76. Виробничо-професійна лексика
- •§ 77. Офіційно-ділова лексика
- •§ 78. Науково-термінологічна лексика
- •§ 79. Специфічно побутова лексика
- •§ 80. Емоційна лексика
- •§ 81. Просторічна лексика
- •§ 82. Діалектизми та жаргонізми
- •VI. Фразеологія
- •§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •§ 84. Класифікація фразеологізмів
- •VII. Лексикографія
- •§ 85. Поняття про лексикографію. З історії української лексикографії
- •§ 86. Типи словників. Словники української мови
- •§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)
- •§ 88. Основа і закінчення слова
- •§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
- •§ 90. Корінь, суфікс, префікс
- •§ 91. Морфемний аналіз слова
- •IX. Словотвір
- •§ 92. Поняття про словотвір
- •§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики
- •§ 94. Словотворчі засоби української мови
- •§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
- •§ 96. Основні способи словотворення.
- •§ 97. Основоскладання
- •§ 98. Абревіація
- •§ 99. Неморфологічні способи словотворення
- •§ 100. Словотвірний аналіз слова
- •X. Граматика
- •§ 101. Предмет граматики української мови
- •§ 102. Граматичні категорії, граматичні значення, граматичні форми слів
- •§ 103. Єдність граматичних і лексичного значень слова
- •§ 104. Основні засоби вираження
- •XI. Морфологія
- •§ 105. Морфологія як розділ граматики
- •§ 106. Система частин мови в українській мові
- •§ 107. Принципи виділення частин мови
- •§ 108. Перехід слів з однієї частини мови в іншу
- •§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника
- •§ 110. Іменники — назви істот і неістот
- •§ 111. Іменники загальні і власні
- •§ 112. Збірні іменники
- •§ 115. Рід іменників
- •§ 117. Категорія відмінка. Основні значення відмінків
- •§ 118. Типи відмін іменників
- •§ 119. Поділ на групи і відмінювання іменників і відміни
- •§ 120. Поділ на групи і відмінювання іменників II відміни
- •§ 121. Відмінювання іменників III відміни |
- •§ 122. Відмінювання іменників IV відміни
- •§ 123. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •§ 124. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
- •§ 125. Незмінювані іменники
- •§ 126. Основні способи творення іменників
- •§ 127. Суфікси для утворення іменників з новим значенням
- •§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
- •§ 129. Префіксальне творення іменників
- •§ 130. Безафіксне творення іменників
- •§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації
- •§ 132. Правопис іменникових суфіксів
- •§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
- •§ 134. Лексико-граматичні групи прикметників
- •§ 137. Повні і короткі форми прикметників
- •11. Випишіть повні та короткі форми прикметників з вірша п. Тичини «Наш народ — океан».
- •§ 138. Відносні прикметники
- •§ 139. Присвійні прикметники
- •§ 140. Проміжні розряди прикметників
- •§ 141. Перехід прикметників в іменники
- •§ 142. Відмінювання прикметників
- •§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
- •§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
- •§ 145. Суфіксальне творення прикметників
- •§ 146. Правопис прикметникових суфіксів
- •§ 147. Префіксальне і суфіксально-префіксальне творення прикметників
- •§ 148. Складні прикметники та їх правопис
- •§ 149. Числівник як частина мови
- •§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
- •§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
- •§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
- •§ 154. Порядкові числівники
- •§1 55. Займенник як частина мови
- •§ 156. Розряди займенників
- •§ 158. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
- •§ 160. Правопис займенників
- •§ 161. Стилістичне вживання займенників
- •§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
- •Дієслово
- •§ 163. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 165. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
- •§ 167. Категорія стану
- •§ 168. Категорія виду дієслів
- •§ 169. Творення видових форм дієслова
- •§ 170. Категорії числа, часу й особи дієслів
- •§ 171. Безособові дієслова
- •§ 172. Дві основи дієслова
- •§ 174. Теперішній час дієслів
- •§ 175. Майбутній час дієслів
- •§ 176. Минулий час дієслів
- •§ 177. Категорія роду в дієсловах
- •§ 178. Архаїчна група дієслів
- •§ 179. Вживання одних часових форм у значенні інших
- •§ 180. Категорія способу дієслів
- •§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
- •§ 182. Творення дієслів
- •§ 183. Дієприкметник як форма дієслова
- •§ 184. Активні дієприкметники
- •§ 185. Пасивні дієприкметники
- •§ 186. Відмінювання дієприкметників
- •§ 187. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 188. Безособові форми на -по, -то
- •§ 189. Дієприслівник як форма дієслова
- •§ 190. Утворення дієприслівників
- •§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)
- •§ 192. Прислівник як частина мови
- •§ 193. Розряди прислівників
- •§ 194. Ступені порівняння якісних прислівників
- •§ 195. Утворення прислівників
- •§ 196. Перехід слів інших частин мови у прислівники
- •§ 197. Вживання прислівників у ролі службових слів
- •§ 198. Правопис прислівників
- •§ 199. Поняття про прийменник
- •§ 200. Склад прийменників за походженням
- •§ 201. Морфологічний склад прийменників
- •§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови
- •§ 203. Особливості вживання прийменників
- •§ 204. Правопис прийменників
- •§ 206. Морфологічний склад сполучників
- •Сполучник
- •§ 205. Загальне поняття про сполучник
- •207. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 208. Правопис сполучників
- •§ 209. Загальне поняття про частку
- •§ 210. Розряди часток
- •§ 211. Правопис часток
- •§ 212. Значення і вживання часток не і ні
- •§ 214. Поняття про вигуки
- •§ 215. Розряди вигуків
- •§ 216. Звуконаслідувальні слова
- •§ 217, Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках
§ 45. Написання слів разом і через дефіс
В основу написання слів разом і окремо покладено такий і загальний принцип: слова пишуться окремо, частини слів — разом. Для перехідних випадків введено написання через дефіс. Слова, що пишуться через дефіс, втрачають своє самостійне значення і виражають одне поняття: дизель-мотор,
хата-читальня, пів-Азії.
Правила написання слів разом і через дефіс ґрунтуються ] на способах творення слів тих чи інших частин мови, їх морфологічній будові та семантиці. Так, написання складних іменників і прикметників залежить від змісту слова, ступеня лексикалізації його складових частин, тобто втрати самостійного лексичного значення і набуття ознак одного
90.
слова. При виведенні правил, наприклад, про написання не-разом чи окремо враховуються ознаки, що відмежовують слова від морфем, а при обґрунтуванні правопису прислівників — ознаки, які відмежовують слова від словосполучень. Цим пояснюється і деяка рухливість в орфографії: написання разом, окремо і через дефіс змінюються.
Знати правила про такі написання потрібно для того, щоб зрозуміти значення слів, засвоїти будову окремих частин мови, уміти розмежовувати морфеми, слова і словосполучення.
Написання слів разом і через дефіс є засобом розрізнення їх граматичної будови і значень. Розглянемо деякі випадки таких написань.
Разом пишуться:
1 Усі складноскорочені слова й похідні від них: держконтроль, міськрада, профспілка, колгоспний, райкомівець, комсомольський.
2. Складні слова, першою частиною яких є кількісний числівник: п'ятиденка, шестидюймовий, стодвадцятип'ятилітній, двадцятишестиповерховий. Якщо числівник пишеться Цифрою, то він приєднується до другої частини слова з допомогою дефіса: 1500-річчя, 38-поверховий.
3. Складні іменники, утворені з двох або кількох основ за Допомогою сполучних літер о, є чи без них: чорнозем, трудоденьь, картоплесаджалка, горицвіт, автострада. Прик-метНики, співвідносні зі складними іменниками, також пишуться разом: чорноземний, картоплесаджальний, авто-сгпРадний.
4. Складні прикметники, утворені від сполучень іменни-каз прикметником, дієслова з іменником, прикметника або Дієприкметника з прислівником: сільськогосподарський (сільське господарство), паровозобудівний (будувати паровози), вииіезгаданий (згаданий вище), волелюбний, загальнодержавний.
5. Складні кількісні і порядкові числівники: п'ятнадцять, двісті, тридцятий, трьохсотий. Разом пишуться складні прикметники, останнім компонентом яких є -сотий, 'Р^чсячний, -мільйонний: багатотисячний, багатомільйонний, двохсотий.
6. Складні слова з nie-, друга частина яких починається 3 .Приголосного: південь, півколо, півсела, півгодини, а також
1воспгрів, полумисок, напівфабрикат та ін. • 7. Прислівники, прийменники і сполучники, утворені сполученням двох чи більше слів або основ: вбік, наперекір, до-Пізна, зате, притому, обабіч, праворуч, якшр, абикуди, якраз.
91.
Через дефіс пишуться:
1. Складні іменники, що не мають сполучного голосного:
ракета-носій, марксизм-ленінізм, тонна-кілометр; з nie----
загальні іменники, що починаються на голосний, та всі власні іменники: пів-огірка, пів-ящика, пів-Одеси, пів-Кавказу.
2. Складні прикметники, дієслова і прислівники, в яких^ повторюються однакові або синонімічні лексичні одиниці:. білий-білий, ледве-ледве, тишком-нишком.
3. Складні прикметники, що означають різні кольори чи відтінки кольорів, передають додатковий відтінок якості: , червоно-білий, блідо-рожевий, темно-синій, кисло-солодкий,' солонувато-гіркий, всесвітньо-історичний, масово-політичний.
4. Складні іменники з першою складовою частинок віце-, екс-, лейб-, обер-, унтер-, штаб-: віце-президент, екс чемпіон, лейб-медик, обер-секретар, унтер-офіцер, штаб квартира.
5. Іменники на позначення казкових персонажів та склад ні прізвища: Лисичка-сестричка, Гулак-Артемовський, Сен Сімон.
6. Складні займенники та прислівники з будь-, -небудь казна-, хтозна-: будь-хто, який-небудь, казна-як, хтозна-де
7. Частки бо, но, то, от, таки: ходи-бо, дай-но, тількиМ то, як-от, все-таки.
Певні труднощі викликає правопис прислівників, у яких! ще не завершився процес лексикалізації. Такі прислівники] пишуться окремо (без угаву, без упину, до ладу, таким чином цим разом, рік у рік, з дня на день, кінець кінцем, у зв'язку] з тим). Ці та інші написання слів перевіряються за орфографічним словником. «
Завдання. 1. Перепишіть речення, вставляючи пропущені букви. З'я-| суйте правила написання слів разом. ;
I. Батьківщино, син твій я! Не тонкостан..а ти мадонна,' а мат..р дужая моя! 2. Бачив я таких людей, в яких самовідданість ■—це совість, честь, це вся душа твоя. От в ц..мІ є наша первозван.лсть поміж усіх народів! 3. Кр..ши во-і гонь! Хай буде міць далекобійна, щоб сон..ого т..бе десь ворог не набіг. 4. Вселюдс.ке замовчиш—обчухраним зростеш. 5. Ти кобзу люб..ш ніжнодзвон..ую, а я — співаючий курай. 6. Мій травню треп..тний, прозорий зверху! Ти повег бистроплину, звуку й шерху. 7. Учен..ям Леніна — не смо-лоскипом — пр.хвічуєм туди, де висне т..ма (3 те. П. Тичини).
II. Розкриваючи дужки, напишіть правильно слова. Поясніть прави-' ла написання слів разом і через дефіс.
(Авіа)(мотор)будування, (віце)адмірал, пів(острів), (ба-: гато)барвний, (багато)мільйонний, (казна)який, (сто)крат;!
(суспільно)необхідний, (будь)ласка, (вельми)шановний, (високоосвічений, (військово)полонений, (вісім)надцять, (густолистий, (хліб)сіль, (індо)європейський, (десяти) поверховий, (давно)минулий, (дощо)мір, (життє)пис, (п'яти) річка, (на)(пів)свідомо, (через)силу, (до)(по)бачення, (з)(дня) (на)день, (тим)часом, (стоп)кран, (в)цілому, (аби)куди, (ані)чичирк, (це) (б) то, (трудо)день, (пів)класу, (світло)зелений.
III. Користуючись російсько-українським словником, перекладіть слова українською мовою, поясніть їх правопис. З деякими з них складіть речення (п'ять-шість на вибір).
Противовес, противодействие, противоестественный, противохимический, противолежащий, многовековой, многолюдный, многозначный, многокрасочный, многословие, пятидневка, пятикратный, пятиминутка, пятипроцентный, пятиэтажный, самообучение, самокритичность.
IV. З «Орфографічного словника» випишіть 20 складних слів. Поясніть правила їх написання.
V. Користуючись «Словником іншомовних слів», запишіть значення наведених слів. Поясніть їхню будову і правопис.
Авіаметеостанція, альфа-проміння, автократія, батисфера, біофізика, бета-залізо, геодезія, діафон, електрифікація, зоопалеонтологія, зюйд-вест, металофізика, картотека, кают-компанія, лексикологія, локомотив, мікрофлора, піктографія, обер-прокурор, спектрограма, терморегуляція, філармонія, фільмотека, фотогенічність, хронологія, циклотрон, штабс-капітан, яхтсмен.
Г* VI. Напишіть твір на тему «З іменем В. І. Леніна» за поданим нижче початком.
Комсомол з гордістю носить ім'я В. І. Леніна. Надійні помічники партії, комсомольці беруть активну участь у революційній перебудові, продовжуючи трудові традиції своїх дідів і батьків... •