§ 43. Вживання апострофа

Апостроф служить/ для позначення роздільної вимови твердого приголосного перед наступними звукосполученнями \, [й] + [а], їй] + [(/], їй] + [є], їй] + Ш, що позначаються буквами я, ю, є, ї.

Апостроф пишеться в таких випадках:

1. Після б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншої бук­ви для позначення приголосного, що належав би, до кореня (крім р). Наприклад: б'ю, п'єса, в'язи, тім'я, черв'як.

2. Після р у кінці складу: бур'ян, довір'я, матір'ю.

3. У власних назвах після к та інших твердих приголос­них у кінці складу: Лук'ян, Лук'яненко, Ареф'єв, Руж'є.

Примітка. У російському правописі в таких випадках пишеться роз­діловий м'який знак (б'ю—бью, п'єса — пьеса, верф'ю — верфью). У тих випадках, коли я, ю; є позначають м'якість попереднього приголосного, апостроф в українській мові не вживається (як і розділовий м'який знак у російській мові), — наприклад: Вяземський, Вятка, Лубянцев, Помя-ловський, Пяссцький.

4. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на приголосний: під'їзд, з'юрмитися, з'єд­наний, без'язикий, двох'ярусний.

Апостроф не пишеться:

1. Коли перед буквами б, п, в, м, ф, що позначають губні приголосні, стоїть інша буква на позначення приголосного (крім р), який належить до кореня слова: мавпячий, свято, тьмяний, різьбяр, цвях, морквяний, дзвякнути, але: черв'як, верб'я, верф'ю.

2. Після р на початку складу, якщо наступні я, ю, є-позначають один звук після м'якого приголосного: буря, гарячий, крюк, рясний, Рєпін.

Завдання. І. Перепишіть текст і поставте на місці крапок, де треба, апостроф. Зробіть фонетичний аналіз виділених слів.

1. В небі хмарки білосніжні, легкі, ніби пір..я, роси на травах — погоди хорошої знак, птах, що піднявся з долини й летить до узгір..я. Може, то лебідь піднявся, а може,— літак. 2. Ти пам..ятник собі воздвиг нерукотворний, і нічиїм його не зруйнувать рукам. 3. Ніколи я не знав, як тяжко жить без солов..я, що в пісні аж тремтить тільцем своїм ма­леньким і гар..ячим. 4. Щасливий воїн, що в ім..я миру свою

85.

підносить бойову сокиру. 5. Був я в Сосни ці недавно, в тому^Я В..ЮНИЩІ зеленім, в тій селянській щедрій хаті, де ДовженкоЯ народивсь. 6. Білий місяць, чорним перевитий, хмари заИ вікном у небі в..ються. 7. Живе сім..я велика і єдина! 8. Наша^И дружба — наша воля, не темниці-кам..яниці (3 те. М. Рильського). II. Перекладіть слова українською мовою, запишіть їх фонетичиою транскрипцією. З'ясуйте правила вживання апострофа.

Безъязыкий, взгорье, подъем, въехать, вьючный, двухъ-И ярусный, изъясняться, мясорубка, подъязычный, съесть, Щ семья, Юрьев, объявление, Лукьяненко, отъехать, буря, Ре-Д пин, рябой, Захарьин, Арефьев, развязка.

§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів

І. Правопис префіксів. 1. Префікс з- переходить в с-щ тільки перед глухими приголосними к, 'п, т, х, ф: скипіти,Щ списати, спиляти, сточений, стерпіти, схвалити, схилити,щ сформулювати, сфотографувати.

Перед усіма іншими приголосними (глухими і дзвінкими)'! та голосними вживається префікс з-: збити, звечора, згрупу вати, здогадливий; зсувати, зчесати, зшити, зумовлений. '

Якщо корінь слова починається двома чи трьома приголосними, то вживається префікс зі- (варіант префікса з-): зібга-1 ний, зібрання, зіграти, зідрати, зізвати, зізнання, зійти, 1 зімкнути, зіпхнути, зіткнути, зітхнути. Але є випадки! коли перед двома кореневими приголосними вживається й| префікс з- (с-): згребти, скрикнути, сплигнути, спливати,

сприймати.

У небагатьох словах маємо префікс зозомлілий, зопрі­лий, зосереджений, зотлілий.

У словах зустрітися, зустріч, зустрічний, зухвалий, зу­силля вживається префікс зу-.

2. У префіксах без-, воз-, роз-, через- завжди пишеться з] (тут" з ніколи не переходить у с): безболісний, безверхий/ безперечний, безсуфіксний, безтуробтний; возвеличити, воз-^: з'єднання; розписати, розсипати, розтлумачити; череззер-ч ниця, черезсмужжя, черезсідельник.

3. У префіксах від-, між-, над-, об-, під-, перед-, понад' завжди пишуться букви д, ж, б:-відписати, відступити,, відточений, відходити; міжпланетний, міжспілковий; над­силати, надходити; обсіяти, обтягнути; підписати, підхо­дити; передплата, передтравневий; понадплановий.

4. Префікси пре-, при-, прі- розрізняються за значенням: а) префікс пре- вживається в якісних прикметниках і

86.

прислівниках для вираження найвищого ступеня ознаки! превеликий, прегарний, пречудовий, препогано;

б) префікс при- вживається переважно в дієсловах, що означають наближення: прибігти, приблудитися, прибути; приєднання: прибудувати, примкнути, приробити; частко­вість дії: приморозити, припудрити; результат дії: прибор­кати, прикрити, прив'язати та ін.; у похідних словах; прибуття, прибудований, привчивши тощо.

Крім того, префікс при- вживається в прикметниках, утво­рених від іменників з прийменником при: при дорозі — Vпридорожній, при Амурі — приамурський, при Волзі — приволзький, при вокзалі — привокзальний, при морі — при­морський, а також у похідних словах: придоріжжя, При-амур'я, Приволжя, Примор'я;

в)) треба запам'ятати правопис слів іншомовного походжен­ня з пре-, при-, що не є префіксами: преамбула, превалювати, предикат, предикативний, президент, президія, прелюдія, прем'єра, препарат, престиж, претендент, претензія, пре­цедент; привілей, приватний, примат, призер, призма, примітив тощо;

г) префікс прі- вживається тільки в словах прізвисько,прізвище, прірва;

д) префікс пере- з значенням «наново», «по-іншому», «че­рез щось», «через когось», завершення дії пишеться з двома є: перетягти, переучити, перефарбувати, перефразувати, перехрестя, перешарок, перешкода, перешкодити та ін. Від префікса пере- слід відрізняти частину слова пери-, яка стоїть на початку іншомовних слів і не є префіксом: перикардит, перила, периметр, перипетія, перископ, периферія.

5. Префікс від- і його варіант од- у мові художньої лі­тератури виступають, як правило, паралельно: відкинути й одкинути, відпочити й одпочити, відправити й одправити. У науковій та спеціальній літературі вживається тільки префікс від-: відбиття, відбиток, відбій, віддієслівний, від­іменний, відкликання.

Примітка. Довідки про написання слів з тим чи іншим префіксом можна навести за такими словниками: «Орфографічний словник української мо­ви» (К.., 1975), «Українська літературна вимова і наголос. Словник-довід-ник» (К.., 1973), Головащук І. С. «Словник-довідник з правопису» (К-, 1979) та ін.

II. Правопис суфіксів. 1. У суфіксах -альник, -ильник, чльник, -альність після л перед н завжди пишемо ь: шану­вальник, уболівальник, точильник, прядильник, полільник, геніальність, колегіальність.

2. Суфікси -ин(а), -ин(я) вживаються в іменниках жіно­чого роду, але надають їм різного значення. Суфікс -ин(а)

87.

пишеться в іменниках на позначення осіб жіночої статі,одиничних предметів, назв місцевості, рослин, тварин, проміжків часу, назв сировини, продуктів харчування тощо: дівчина, дружина, полонина, конюшина, звірина, година.,свинина. Суфікс -ин(я) пишеться в іменниках, що означають-осіб жіночої статі за відношенням їх до певної суспільної«групи: рабиня, графиня, княгиня

3. Суфікси -инн(я), -інн(я), -анн(я), -янн(я), -енн(я)пишуться з двома н. Суфікс -инн(я) вживається в іменниках середнього роду, що означають збірні поняття:' картоплиння, гарбузиння. Наголошений суфікс -інн(я) характерний для іменників середнього роду, що означають процеси: говоріння, " горіння, ходіння. Наголошені суфікси -анн(я), -янн(я) вживаються в іменниках середнього роду, що означають абстрактні поняття, процеси: сприяння, навчання, зростання, гуляння, Ж

Суфікс -енн(я) мають віддієслівні іменники середнього роду, що означають процеси, абстрактні поняття й мають наголос на корені: звернення, оточення, поневолення, прагнення.

4. Треба розрізняти правопис суфіксів -ичок, -ичк(а)щ

і -ечок, -ечк(а). Суфікси -ичок, -ичк(а) вживаються в іменниках чоловічого і жіночого роду із здрібніло-пестливим значенням, утворених від іменників із суфіксом -ик, -иц(я):

хлопчичок, кошичок, глечичок, вуличка, поличка, молодичка.

Суфікси -ечок, -ечок, -ечк(а), -єчк(а), -ечк(о), -єчк(о) вживаються в іменниках усіх трьох родів із здрібніло-пестливим значенням: вершечок, краєчок, річечка, лієчка, віконечко, яєчко. 5. У чоловічих іменах по батькові пишеться суфікс -ович: Іванович, Прокопович, Васильович, Анатолійович, Мико­лайович.

Жіночі імена по батькові творяться за допомогою суфік­сів -ієн- (-ген-): Петрівна, Сергіївна, Василівна, Іллівна, Луківна, Яківна.

6. Суфікс -н(ий) вживається в багатьох якісних і віднос­них прикметниках твердої групи: західний, дружний, модний, грамотний, жалібний, корисний, ручний.

Суфікс -н(ііі) вживається в деяких прикметниках м'я­кої групи: братній, давній, житній, мужній, останній, колишній, ранішній, пізній, торішній, самотній та ін.

Наголошені суфікси -енн(ий), -анн(ий) пишуться з дво­ма н і вживаються для підкреслення найвищого ступеня вияву ознаки: незліченний, неоціненний, несказанний, не­здоланний.

7. Суфікси -ичн(ий), -ічн(ий), -їчн(ий) вживаються в прикметниках, утворених від слів іншомовного походження. Після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р уживається суфікс -ичн(ий).

після інших приголосних----ічн(ий), а після голосних —

-їчн(ий): історичний, комуністичний, академічний, епічний, алгебраїчний, архаїчний.

8. Суфікси -ев(ий), -ев(ий) вживаються у прикметниках з основою на м'який приголосний та шиплячий, коли наголос падає на основу слова: червневий, тижневий, ситцевий, алюмінієвий, грушевий, овочевий. Якщо у прикметниках з основою на м'який приголосний і шиплячий наголос падає на закінчення, то пишемо суфікс -ов(ий): польовий, дощовий. У присвійних прикметниках, утворених від іменників з осно­вою на м'який приголосний та шиплячий, незалежно від міс­ця наголосу вживаються суфікси -ее(ий), -єв(ий): Сергій — Сергієва, Ігор — Ігорева, кобзар — кобзарева.

9. Суфікс -ист(ий) вживається у прикметниках після букв на позначення приголосних звуків, а суфікс -їст(ий) — після букв на позначення голосних звуків: барвистий, ліси­стий, троїстий.

10. Суфікс -ова- вживається тоді, коли наголос падає на о, без наголосу вони переходять в -yea-, -юеа-: друкувати — друкований, малювати — мальований, риштовання, сиву­ватий.

11. Суфікс -ір- (-up-) вживається у ряді дієслів іншо­мовного походження: полірувати, лавірувати, буксирувати.

Завдання. І. Підкресліть префікси, поясніть їх правопис.

1. Склепати, склепаний, склепіння, скажений, скаженіти, сказати, спадати, спадання, спадковий, спека, спекти, спи­нити, спинений, створити, сфабрикувати.

2. Зігнати, зігріти, зійтися, зіпсувати, зірваний, зітха­ти, зібрати, зібгати, зігнутий, зіскочити, зближати, зблизь­ка, збліднути, зброя, згвинтити, злагодити, зграя, зграбний, здружитися, зшкрябати, зовсім, зомліти, зосліпу.

II. Перепишіть слова, замість крапок вставте пропущені букви. Під­кресліть префікси і поясніть їх правопис. Перевірте написання цих слів за орфографічним словником.

Бе..козирка, безкоштовний, бе..одня, бе..парний, бе..пе­ка, безпощадний, безпросипний, бе..соння, бе..страшний, бе..таланний, бе..хмарний, бе..шовний, во..величити, во..з'єд­нання, ві..казати, ві..копати, ві..писати, ві..садити, ві..ді­лити, мі..колгоспний, міжпланетний, міжспілковий, міжсудин­ний, на..вечір'я, на..кусити, на..сипати, на..тесати, о..клеїти, пр..гарний, лр..дикація, пр..дки, пр..дмет, преміаль­ний, пр..поганий, пр..сований, пр..красно, пр..азовський, прибалтійський, пр..вілей, пр..колоти, пр..стрелити.

^Ш. Випишіть із словників по три-чотири слова з префіксами за-, най-, а-, анти-, архі-, інфра-, контр-, ультра-, супер-, транс- і

Поясніть їх правопис

89.

IV. Перепишіть текст, розкриваючи дужки і вставляючи потрібні букви. Усно поясніть правопис префіксів і суфіксів.

Був літній погожий ранок. Ми с.діли з Оленчуком на бер..зі Сиваша, поблизу того самого місця, зві..ки він у да­леку осін..ю ніч 1920 року вирушив у свою істор.лну путь, в..дучи через Сиваш штурмову колону комунарів.

Яскравий день сліпить очі. Сухо на Сиваші. Весь його рівний відкритий простір, ст..лячись у дал..чінь, сліпуче біліє перед нами: росте сіль. (Не) задовго перед тим зігнало вітром воду в Азове..ке море, шви..ко п..р..кипіла на сонці ,і

ропа.

Тихо, пустельно, мов на краю світу. Ні птиці в повітрі, ні коника в траві. Ледь виднієт.хя на обрії смуга Литовс­кого (пів)острова, та далеко праворуч сяє на Перекопі висо­кий об..ліск — пам..ятник загиблим героям.

(О. Гончар)

V. Користуючись «Словником власних імен людей», утворіть чоловічі і жіночі імена по батькові від поданих іменників, поясніть правопис суфіксів.

Авксентій, Анатолій, Арсен, Богдан, Віктор, Віталій, ж Владилен, Геннадій, Генріх, Гліб, Дем'ян, Дмитро, Едуард, щ Євген(ій), Єгор, Зіновій, Іларіон, Ілля, Йосип, Кас'ян, Ки- рило, Костянтин, Леонід, Лук'ян, Марко, Олег, Роберт, ■ Самійло, Сергій, Тимур, Юлій, Яків, Ярослав

VI. Від поданих слів утворіть прикметники. Визначте будову утворених слів. Пригадайте правила правопису суфіксів.

Ціна, тут, захід, мода, мільярд, вчора, освіта, зелень, 1 друг, дорога, фабрика, жито, кінець, алгебра, археологія, 1 вулиця, дні, давно, число, історія, класика, комуна, границя, II сказати, літо, вечір, голос, промінь, ліс, іскра.