§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі

М'якість приголосних звуків перед а, у, є позначається буквами я, ю, є (хвиля, землю, синє), а також буквою і (ліс, вітер, сісти, зірка). Найбільш поширеним засобом позна­чення м'якості приголосних є буква ь (м'який знак). М'який знак пишеться:

1. Після м'яких приголосних Ід'],' [т'], \з'], [с'), [ц'], IgS¹'], [л'1, Ы'] у кінці слова та складу, наприклад: мідь, вісь, хло­пець, молотьба, близько, Грицько.

2. Після м'яких приголосних у середині складу перед о, наприклад: трьох, сьомий, дзьоб.

3. У суфіксі -ськ- (-зьк-, -цьк-) після з, с, ц: радянський, людський, французький, стрілецький, кам'янецький, німецький.

Примітка. У словах баский, боязкий, в'язкий, ковзкий, порский, різкий та у похідних утвореннях боязкість, різкість, баско, різко м'який знак не вживається, бо тут з, с разом із к не творять суфіксів.4. У суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк; -ісіньк-, -юсіньк-рученька, голубонька, малесенький, тонісінький.

83.

5. Після Ы, що пом'якшився внаслідок уподібнення, ^? перед наступною буквою на позначення м'якого приголосного | (крім Ы) вживається ь: комсомольський, кільце, їдальня, ' пальник, учительство. Після інших м'яких приголосних у цій позиції ь немає: радість, сонця, літні. Є винятки з цього правила, а саме:

1) коли після л стоїть друге л: ллє, ллю, гілля, зілля, лляний;

2) у суфіксах -алн-, -илн-: держална, пужално, грабилно, але в зменшених формах пишеться ь: пужальце, держальце;

3) у сполученнях 'лч-, лц-, якщо вони утворилися з -ЛК-: спілка — спілчанин — у спілці, Наталка — Наталчин — На­талці, але Галька — Гальчин — Гальці (сполучення -льк-(льч-, -льц-), донька — доньчин — доньці (сполучення -ньк-(-ньч-, ньц-).

М'який знак не вживається:

1. Після губних б, п, в, м, ф та шиплячих ж, ч, ш, дж, оскільки вони в сучасній українській мові тверді і можуть лише пом'якшуватись перед і та зрідка перед я, ю, є: дріб, сипте, вісім, ніж, вічко, дощ, збіжжя, обличчя, Вятка.

2. Після р у кінці слова і складу: воротар, кобзар, пере­вірте, тепер (але Горький).

3. Після н перед шиплячими та перед суфіксами -ськ-. -ств-: інженер, кінчик, тонший, селянський, громадянство.

4. Після ц у кінці слова в іменниках чоловічого род;, іншомовного походження: шприц, паяц, палац, а також у деяких вигуках: бац, клац. ,

Завдання. І. Перепишіть речення; на місці крапок, де треба, вставте j пропущені букви. Поясніть правила вживання м'якого знака.

I. Новий директор пос..лився при школі у двох малень­ких кімнатах. Сухомлинс.кий вставав рано і, щоб не розбу­дити дружину й малих дітей, навшпин..ках виходив з квар­тири. 2. З багатьма вчителями він був знайомий, та за д..ні спільної роботи вони ще біл..ше здружили.. . 3. Слухаєш.. Василя Олександровича на педраді і дивуєш..ся: н..вже у н..го вистачит.. терпцю? 4. Відчу..я краси слова облагород­жує духовний світ людини ще в ран..ому дитинстві. У ц..ому відчут.л — одно з дж..рел людс.кої культури, 5. Питан..я, що стояло С..ОГОД..НІ на повістці ден..ій, було дуже важливе. 6. Сухомлинс.кий знав педагогічні праці Комен..ского так само, як мат..рин..с,.кі пісні (3 те. Цюпи). ,

II. Доберіть текст творчого диктанту для 1—2 класів на правила вжи- вання м'якого знака.

III. Перекладіть слова українською мовою. Поясніть вживання мякого знака. Складіть п'ять речень з поданими словами (на вибір),

84.

Барельеф, безземелье, белорусский, вольнодумец, Горь­кий, газель, греческий, доброволец, жизненность, западно-казахстанский, Зелинский, импульсный, йеменский, кабель­щик, мультипликатор, миллион, навьючить, павильон, пря­дильщица, ремень, спектакль, углевод.