§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних

Асиміляцією (уподібненням) називається уподібнення І одного звука іншому в тому самому слові (найчастіше) або І між словами. Наприклад: дзвінкі приголосні перед глухими* оглушуються, а глухі під впливом дзвінких звучать дзвінко: вогкий, молотьба, з тобою вимовляємо [вбхкиі], [молод'ба], [с moццjy]. За напрямом асиміляція буває регресивною Іпрогресивною.

Регресивна асиміляція простежується тоді, коли наступ­на фонема впливає на попередню. Прогресивною асиміляцією! називається явище, коли попередня фонема впливає на наступну.

Регресивна асиміляція в сучасній українській мові буває:

а) за дзвінкістю і глухістю приголосних; б) за місцем! і способом утворення їх; в) за м'якістю. І

1. Асиміляція в групах приголосних за дзвінкістю і. глухістю полягає у тому, що дзвінкі приголосні перед глухими?! уподібнюються глухим і вимовляються глухо, а глухі nприголосні уподібнюються дзвінким і вимовляються дзвінко.

70.

Таке уподібнення в українській мові обмежене і спостері­гається лише в деяких групах приголосних. Наприклад-кігті — [к'іхт'і], дьогтю — [д'охт'у], вогко — [вохко]. Сум­нівний приголосний можна розпізнати, дібравши спорідне­не слово, в якому після приголосного був би голосний звук! лехкий — легкий (бо легенький).

2. За місцем і способом творення асимілюються передньо­язикові, здебільшого щілинні. Зубні приголосні уподібнюють­ся шиплячим: безжурний — [бе"ж:урний], зжити — \ж:йти^е]\ шиплячі — зубним: смієшся — [с'мійес':а], дочці— [доц':{]; проривна \т\ — шиплячим \ч\ і \ш\: заквітчаний — [за-кв'іч:аний\, льотчик — [л'6ч:ик].

Асиміляція за місцем і способом утворення на письмі не передається, крім написання -щ- для позначення тч із сч " (щастя, ліщина, піщаний), чч для позначення сполучення, утвореного із [ц'ч] (Вінниччина, Туреччина, козаччина), а також -жч- із з + ч (показ + чик — покажчик, близ -f чий — ближчий).

3. Наслідком регресивної асиміляції є пом'якшення при­голосних | д' |, | т |, | з'|. І 03'І» І ^с' І> \Ц'\> \л'\,\н'\ перед наступними м'якими приголосними: сьогодні— [с'огд-д'н'і], пісня — п'іс'н'а], кузня — [куз'н'а], майбутнє — [майбут'н'е].

Наслідком прогресивної асиміляції є подовження (под­воєння на письмі) приголосних, де давнє | / | повністю упо­дібнилося до попереднього приголосного: жит'-.а — жить | и | йє — жит'йе — життє — життя, також знання, рілля, галуззя та ін.

Дисиміляція — це розподібнення звуків, фонетичне явище, протилежне асиміляції. Під час дисиміляції відбувається заміна в слові однієї з двох однакових чи подібних фонем іншою, артикуляційно близькою. Розподібнення, як і упо­дібнення, буває регресивним і прогресивним.

Дисиміляція спостерігається в таких випадках:

1. Зміна | кт \ на | хпг |: кто — хто. Приголосні | к | — \т\ проривні. Внаслідок розподібнення \к\ змінилося на фрикативне | а: | і спільна ознака в утворенні цих фонем зникла.

2. \сш{, | жш | змінилися на | шч | і | жч | при творенні вищого ступеня прикметників: висший — вишший — вишчий (орфогр. вищий), низший — нижший — нижчий.

3. Зміна J чн І із І чьн \ на | шн \ у деяких давніх словах: мірошник (із мЪрочьникъ), рушник (із ручьникъ), також руІинЩА, соняшник, сердешний.

4. Розподібнення двох однакових фонем при творенні ін­фінітива від коренів, що закінчувалися на д, т. Внаслідок

71.

цього виникли чергування | д | — \ с \, \ т\ — \ с \: веду — шШ

вести, бреду — брести, мету —■ мести, плету — плести. аШ

Кореневі приголосні ] д | — \т\ змінилися на | с | перед | т |, що належить до іншої значущої частини слова: плет-ти

(плету, плетеш) — плес-ти, вед-ти (веду, ведеш) — вес-ти. t Завдання. І. У поданих словах і сполученнях слів знайдіть випадки Н

асиміляції.

Розчинений, з полів, поодинці, повз себе, сорочці, вок- ■

зал, безсмертні, розсунути, пізній, світло, натхненний, зці-

дити, хоч би, казка, миттю, сміється, боротьба, наслідки, 1

легкий. 1

II. Випишіть із орфоепічного словника десять прикладів прогресивної асиміляції. Поясніть правопис виписаних слів.

III. Наведіть по два-три приклади з асиміляцією різних видів у таких: умовах: 1) на межі морфем; 2) на межі прийменника, частки зі словом. Приклади запишіть фонетичною транскрипцією.

IV. Перепишіть текст, знайдіть і поясніть всі випадки дисиміляції

приголосних.

1. Усі посхоплювались з місць, галасували, немов граки, в яких із рушниці пальнули (Кан.). 2. Вітер гнав хвилі снігу, збивав з ніг, заліплював очі й ніби хотів поховати під срібним оксамитом маленькі хатки невеличкого села Грушки. 3. Йшов Корж вулицею, спотикаючись, по коліна - в снігу. Рука міцно стискала рушницю, і пальці захололи на | затворі (Корн.). 4. Тебе, хто впав на полі бою, не потриво- ■] жили плачем. Востаннє рушили з тобою, немов з живим,— ' плече в плече (Канев.). 5. Беріть же, поштарі, до рук побожно оцей мій лист, як всі такі листи, щоб з материнських серць і краплину кожну синам на бій, як зброю, донести! (Забіла): V. Складіть десять речень із словами, в яких спостерігається явище дисиміляції. Визначте характер дисиміляції.