§ 31. Чергування о, є з і

Чергування | о \, | є | з \ і \ є найхарактернішою фоне­тичною рисою, що відрізняє українську мову від; інших слов'янських. У сучасній літературній мові це чергування Дуже поширене. ) о | та | є | у відкритому складі відповідно змінюються на І і І у закритому складі.

Чергування | о |, | є | з | / j відбувається у., різних формах одного й того ж слова та в різних словах спільного кореня

61.

або спільної основи. Наприклад: воза — віз, солі — сіль, ночі — ніч, осені — осінь, матері — матір'ю, воля — віль­ний, робота — робітник, нога — підніжжя.

Історична довідка

Чергування \ о \, \ є | з | і | — давнє, воно розвинулося в українській мові у зв'язку з певними історичними явищами, що відбувалися в давній мові.

До X—XI ст. існували голосні, що позначалися на письмі ъ (йор) і ь (єр). Ці звуки вимовлялися невиразно, їх називають зредукованими. Звук, що позначався ъ, вимовлявся, як короткий о, а звук, що позначався ь,— як короткий є. З дальшим розвитком мови ці звуки або зникли зовсім, якщо стояли у ненаголошеній і слабкій позиції, у кінці слова або перед складом з голосними повного звучання, що позначалися буквами а, о, у, ы, е, и: столъ, съну, дьнь, або розвинулися в голосні повного звучання, коли стояли в наголошеній і сильній позиції (перед складом із зредукова­ним: дьнь, сънъ дали день, сон).

Зникнення зредукованих зумовило закриття складів і зменшення кіль­кості їх у слові. Так, двоскладове слово конь стало односкладовим (буква м'який знак тепер позначає м'якість попереднього приголосного звука).

Давні о, є у новозакритому складі послідовно змінилися на і. Так, двоскладове слово столъ стало односкладовим стіл.

Фонеми І о |, І є І не завжди змінювалися на \і\. Не чергуються вони з | і | у таких випадках:

1. Коли о та є випадні: день — дня, лісок — ліска, ли­пень — липня.

2. У повноголосних формах -оро-, -оло-, -ере-, -еле-: во­рон, мороз, берез, шелест.

3. У групах -ор-, -ер-, -ов- між приголосними: горб, шерсть, шовк.

4. У складних словах зі словотворчими частинами -вод, -воз, -нос, -роб, -ход з наголошеним [о]: паровоз, діловод, хлібороб, водонос, скороход.

5. У суфіксах -очк-, -ечк-, -оньк-, -еньк-, -есеньк-, -енк-, ^ -тель-: діжечка, голубонька, доріженька, Лисенко, ціни­тель, гарнесенький, кізочка.

6. У словах іншомовного походження: атом, альбом, шофер. Однак у деяких запозичених словах | о \ чергується з | за загальним законом, що діє в українській мові: дро­ту — дріт, школа — шкіл, Антона — Антін.

7. У ряді слів книжного походження та в деяких нових словах, запозичених з російської мови: закон, народ, слов­ник, вирок, формовка, масовка. Немає чергування \о\, \е\ з | і | у прізвищах: Артемовський, Котляревський, Лазарев­ський, Петровський (але Голованівський, Крижанівськиа та ін.).

Завдання. І. У наведеному уривку знайдіть слова, в яких | о |, | є | чер­гуються з | і |, До кожного з цих слів доберіть споріднене слово і запишіть , їх парами, 62

Ніч відходила на захід. Туман з гори повз уздовж гра­нітних берегів. Стрілянина стихла. Тільки десь за казар­мами гвардійських полків стрекотіли кулемети. Над Зимо­вим палацом замайорів прапор революції. Вітер випинав червоне полотнище, і воно, наче парус, струміло на схід до світанку. З Невського проспекту линули звуки оркестрів, і грізним відгомоном тисяч і тисяч кроків повнились вули­ці і провулки, майдани і бульвари.

Максим повів свій загін згідно з наказом до Смольного. Чітко лунали по бруку кроки червоногвардійців. Бадьори­ми голосами дзвеніла пісня: «Смело, товарищи, в ногу». На Шпалерній затримались. Юрба заповнила вулицю і гомо­ніла.

(77. Панч)

II. Прочитайте слова, з'ясуйте, чому наявні у них фонеми | о |, | є \ не чергуються з | і \. Складіть п'ять речень з наведеними словами.

Холод, вершник, екскурсовод,, соколонько, стежок, бі­ленький, будов, весен, панель, і фронт, полон, бетон, містечко, кожен, вікон, заперечень, верба, повний, учитель.

III. Користуючись словником, перекладіть наведені вислови україн­ською мовою. З'ясуйте випадки чергування \о\, \е\ з | (' | та причини, коли цього чергування немає.

Дал слово — держись, а не дал — крепись; двух слов свя­зать не может; как на грех; оседлать своего конька; знать на зубок; кровь стынет; метать громы и молнии; мир дому сему; на перепутье; ни взад ни вперед; пир горой.