§ 29. Поняття про чергування фонем

Чергуванням звуків називаються різні зміни в звуковому складі слова, що виникають постійно і закономірно у словах спільного кореня або формах певного слова. Наприклад: несу — принесений, шість — шостий, хлопець — хлопця, но­га — ніжка, день — дня, рука — руці — ручний. Чергуван­ня фонем простежуються у тій самій морфемі.

Розрізняють два види чергування голосних фонем: пози­ційні (фонетичні) та історичні. Позиційними називаються чергування фонем, що зумовлені їх позицією (місцем) у слові. Серед голосних ці чергування найчастіше пов'язані з вия­вом певної фонеми в ненаголошеному складі (порівняно з тим її варіантом, який виступає в наголошеному складі). Позиційні чергування голосних відображають зміни одні­єї фонеми, що реалізується в кількох варіантах. До позицій­них чергувань голосних фонем у сучасній українській мові належать такі:

' | є | — j є" |: донесення — не"су; \ и \ — | и" /: жити — жи^еття; | о | — | о* /: голуб — гФ'лубка;

\ч\ — І У І'- відпочивййу улітку — відпочивййут' улітку (орф. влітку — улітку);

11 | — | ї |: він іде — ми йде^имд.

Наслідком позиційних чергувань приголосних є наявність пом'якшених губних, задньоязикових, глоткового та шипля­чого, уподібнення (асиміляція) одних фонем іншим: гора — [гЧр], ніж — [нож'й, просити — [проз'ба], мушка — [мус'ц'і].

Історичні чергування голосних і приголосних пов'язані зі зміною однієї фонеми на іншу. Вони відбуваються за тра­дицією і не можуть бути пояснені фонетичними закономір­ностями, властивими сучасній мові. Наприклад: нести — носити, кілок — кілка, сіль — солі, рука — руці.

Завдання. І. Перепишіть уривок. Підкресліть слова, в яких наявні позиційні чергування голосних звуків. З'ясуйте причини цих звукових

змін,

59.

Догоряло літо на далеких стернях. Відходив серпень, запаливши наостанку білі вогні пізніх гречок.

Вже й вересень сурмить у високому небі журавлиними^» ключами. Скоро початок навчання в школі. А поки що на узгірку тихо. Молоді яблуньки тримають на вітах червонобокі яблука, сливи голубіють поміж зеленого листу. От уже й за плодоносив шкільний сад. Серед осінньої краси^И стоять невеликі будинки, які кілька років тому бачив у мріях один лише Василь Олександрович. Головний корпус школи розширився удвічі, навколо будівлі підросли акації і клени^И дикий виноград в'ється при вході, ніби сплетений самою природою вінок — на щастя (Цюпа).

§ ЗО. Найдавніші чергування голосних фонем

Найдавніші чергування голосних фонем виникли ще в дослов'янський період і є наслідком тих фонетичних змін, що відбулися в мові давно. Такі чергування наявні не тільки в українській мові, а й російській та білоруській (а також в інших слов'янських) мовах. Крім цього, українська мова, як і російська та білоруська, має чергування, властиві. лише їй і не властиві іншим мовам.

До.*найдавніших чергувань голосних фонем належать такі:И е\ — о \: нести — носити, везти — возити;

і \ — а\: сідати — садити, лізти — лазити; '

е\ — і \: мести — вимітати, пекти — випікати;

о \ — а\: гонити — ганяти, ломити — ламати.

1. Чергування | є | — \о\ в українській мові дуже давнє і щ відоме в багатьох слов'янських (і неслов'янських) мовах, я Характерне воно для дієслівних твірних основ: веду — во- я дити, несу — носити (ношений, зносини), тече — точити (точений, точило).

2. Чергування \ і \ — \ а\ таке ж давнє, як і чергування | є | — j о | . Спостерігається воно головним чином у дієсло­вах та дієслівних утвореннях: різати — вразити, вразливий.

3. Чергування \е\ — \ і \, властиве дієсловам, дуже дав­нє і відбиває певні властивості їхніх граматичних форм. Для спільнокореневих дієслів звук [ є ] у корені зумовлює одне значення (одноразову дію), а звук [ і ] — інше значення (повторювану багаторазову дію): вигребти—вигрібати, за­чепити — зачіпати.

4. До давніх чергувань голосних фонем належить чергу­вання | о | — \а\. Обидві частини цього чергування розріз­няються в дієсловах, де слово з | о j означає одноразову дію, а з | а і — багаторазову або тривалу: гонити — ганяти, до помогти — допомагати.

60.

Чергування голосних відіграє значну роль при визначенні будови слова, добиранні слів одного кореня тощо. Наприклад, у словах везти — возити один корінь у двох фонетичних ва­ріантах (вез- і воз-). При визначенні кореня чи твірної основи вирішальним є те, що основне значення слова тут те саме, а звуки [є] — [о] лише розрізняють форми цих дієслів. Це ж можна сказати про ряди слів стелю — застилати — стеля, беру — брати — вибирати — вибори тощо.

До най давнішніх чергувань голосних належать і такі: | є | — | и | — нуль звука: деру — здирати — драти, тер­ти — стирати — тру;

у \ — І об j: кузня —■ коваль;

и\ — \ов\:рити — рови та ін. У сучасній українській мові широко відоме чергування | о | та | є | з нулем звука у коренях і в афіксах: сон — сну, день — дня, садок — садка, хлопець —■ хлопця, відозва — від­зивати. Ці звуки називають випадними.

Завдання. І. Користуючись словником, доберіть по п'ять слів, де мож­ливі найдавніші чергування голосних звуків. Запишіть ці слова і складіть з ними кілька речень.

II. Перепишіть речення. Знайдіть у тексті потрібні слова, доберіть до них інші і запишіть у дужках, щоб було чергування | є | — | о |, j і | — \а\, \o\-la\.

1. Скрізь на будівлі виводили мури, дах підіймали, ро­били фасад ... Муляри йшли, теслярі, штукатури, хлопці ж деревця садили у ряд. 2. Ой, ви, дубчики малі, ми за все подбаємо: ви полежте на землі,— ямки ще копаємо. 3. Голуби тріпочуть в небі, мов сріблястий переблиск (Тич.). 4. Селом уже летіли, передавалися з уст в уста радісні слова: — Справж­ні партизани прийшли. 5. Пам'ять в одну мить освітила той затьмарений світ, перенесла в таке близьке й таке далеке рідне село. 6. На світанку Дмитра розбудили брязкіт зброї і радісні голоси (Стельмах).

III. Складіть усне повідомлення про життя і діяльність одного з ра­дянських художників, використовуючи слова: митець, вразити, нести, переконувати, будівник, Вітчизна, народний, радість, щедрий.