§ 209. Загальне поняття про частку

Часткою називається службова частина мови, що надає окремим словам, словосполученням, реченням додаткових сми­слових та емоційних відтінків. Наприклад: 1. Якби зустрілися ми знову, чи ти злякалася б, чи ш'?(Шевч.). 2. Як гаряче можна у світі любить! (Ткач). У першому реченні частка чи вира­жає запитання, частка б вказує на умовний спосіб, частка ні — на заперечення. У другому реченні частка як підсилює емо­ційне забарвлення слова гаряче (отже, і всього речення). * Одні частки (давай, хай, ну, не, ні, що за) можуть стояти перед словами, яких стосуються, наприклад: Хай шумить єдиним світлим шумом синій Дніпр і срібновода Вісла (Рильськ.). Інші (ж, же, но, бо) — після таких слів: Летіть же, думи, вдаль юрбою (Сос); деякі частки (хіба, тільки, ось, уже, лише, ще, б, би) можуть переміщуватись у реченні: Ось послухайте ще й моєї казки (Янов.). Порівняймо: Ще по­слухайте ось і моєї казки.

За походженням одні частки є первісними, інші утворили­ся від слів різних частин мови: від дієслів (давай, би, було, хоч), від прислівників (просто, вже, ще, лише, там), від займенників (то, собі, воно, все), від сполучників (а, та, чи, і).

Окремі частки складаються з двох слів: що за, що то, та й, ну й, куди там, де там.

Завдання. І. Прочитайте виразно текст. Знайдіть частки й поясніть значення їх.

Що й казати, ялинка цього року була просто розкішна. Мама, накинувши шубку, стояла надворі і порядкувала:

— Дмитро, он праворуч оті гіллячки пообскубані вже, ти їх підріж. І он вже пожовкла, її теж к лихій годині. Та підрубайте трошки.

— Ну й ялинка, просто ялинянка, такої ще ніколи не бу­ло. От Лідія Миколаївна дістала!— приговорював Дмитро, орудуючи сокирою, і хитро підморгував мені й Шурці.

Малеча з червоними від морозу носами, без бушлатів, як горобина зграя, теж стрибала навколо. Рожевий маленький Каленик навіть босий вибіг.

Як же можна було пропустити таке видовисько! Справді, ялинка була майже така ж висока і майже така ж пишна, як і в Дворянському зібранні.

(О. Іваненко)

II. Прочитайте речення, знайдіть частки, що походять від слів інших частин мови, і поясніть їх значення.

1. Жили ми при достатку, всього було доволі; що було собі задумаю, те й зроблю. 2. Я набрала скільки там у глечичок та й дала їй. Подякувала та жінка та й пішла собі. 3. На всіх вулицях люди так і снують, аж не потовпляться, і все до Оле-синої хати,— і старі, й молоді, і малі навіть собі біжать. 4.— Та давай уже, молодице, я твій лист по пошті пущу. Де тобі справлятись! 5.— Оце,— каже старенька служка,— як почала ваша дівчинка просити — положіть мене проти вікна та положіть, то я й мусила їй догодити. 6. Хоч був тато грізний, а просто дуже нас жалував. Як поїде в Київ, то й на­везе нам гостинців хороших. Оце було хоч рано приїде, а • гостинці роздасть аж другого або третього дня. 7. Старий Якименко оженив сина, та таку-то вже невісточку собі взяв, що й не сказати! 8. Як уже вона там робила сей день,— уве­чері прибігла додому, аж дух їй захватило (3 те. М. Вовчка).

III. Складіть по два речення із словами давай, було, бувало, так, як, може, точно, просто, саме, рівно, все так, щоб в одному з речень кож­не з цих слів виступало повнозначним словом, а в другому — часткою.