207. Сполучники сурядності і підрядності

За синтаксичною функцією розрізняються сполучники су­рядності і підрядності.

, Сполучники сурядності (сурядні сполучники) поєднують синтаксично рівноправні елементи (слова, словосполучення і речення): однорідні члени речення, частини в складносуряд­ному, однорідні підрядні частини в складнопідрядному реченні. Сполучники сурядності поділяються на три групи: єдналь-

; .ні, протиставні, розділові.

v Єднальні: і(й), та (в значенні і), також, ні — ні,

як—так, не тільки, а й. Наприклад: Пахне навкруги прив'яле

листя і сосни взолочена кора (Тк.). •Протиставні: а, але, та (в значенні але), однак,

уте, проте. Наприклад: 1. Праця чоловіка годує, а лінь мар-¹ нує (Нар. тв.). 2. Тисячі тронів упало і людських, і божих, але

титанова круча стоїть (Л. Укр.).

Розділові: або, то, чи, хоч, то...то, не то... не то хоч ...хоч, або ... або, чи ... чи: 1, Грицько чи присів, чи ні,— вже дивись — спинився гін за двоє (Мирний). 2. То не риба < морі розгулялась, то не пави в небеса знялися, розійшлиа дівчата з граблями по сухих, пахучих покосах (Рильськ.)

Сполучники підрядності виражають ту чи іншу залежністі одного речення від іншого. За їх допомогою до головного ре чення приєднуються підрядні частини. Наприклад: 1. Сьо годні я такий веселий, що молодіти хочу знов (Сос). 2. Немс такої сили, щоб нашу правоту перемогла (Рильськ.). 3. Зра дів, як сирота сонцю (Нар. тв.). До таких сполучників нале­жать бо, що, аби, щоб, якщо, якби, як, коли, хоч, хай, наче неначе, мов, поки, ледве та ін.

Більшість сполучників підрядності — це складні і складе­ні сполучники, що утворилися поєднанням прислівника займенника (якщо, так що, тому що та ін.) або поєднанням! займенника чи прислівника з словами інших частин мові (якби, щоб, неначе тощо).

Сполучники підрядності за значенням поділяються т кілька груп:

1) п р и ч и н о в і: бо, тому що, тим що, у зв'язку ; тим що;

2) мети: щоб, щоби, для того щоб, з тим щоб, затил щоб;

3) часові: тільки-но, ледве, щойно, скоро, з того часі як, після того як;

4) порівняльні: мов, немов, мовби, наче, як, ніби, нібито, що;

5) у м о в н і: як, якщо, коли б, раз;

6) допустові: хоч, хоча, хай, нехай, незважаючи на те що, дарма що;

7) наслідку: так що.

Деякі із сполучників багатозначні (що, коли, щоб, де). Наприклад, сполучником що може приєднуватись до головно­го підрядне речення означальне, причини, міри і ступеня. Серед підрядних сполучників виділяються парні; одна їх частина входить до головного речення, друга — до підрядно­го (чим — тим, що —■ то, тільки — як).

Завдання. І. Прочитайте текст. Випишіть сполучники сурядності і підрядності. Які відношення між словами або реченнями вони виражаю« і до яких груп за значенням належать?

Зробіть фонетичний розбір виділених слів.

У давнину моря, озера і пустині відгороджували східну смугу австралійського материка від західної, тому тваринний і рослинний світ у різних частинах країни різний.

354.

Качконіс — одне з найдивовижніших створінь природи. Якби я не чув про нього раніш і побачив раптом чучело, я вирішив би, що студенти-зоологи заради сміху зібрали його з решток інших тварин. У качконоса тіло жирного цуценяти з шкурою, яка йому помітно велика. Між пальцями ніг пере­тинки, на голові дзьоб качки, хвіст, як у бобра, а передні ла­пи борсука. До всього цього у самця на задніх лапах шпори півня, які виділяють отруту, подібну до зміїної! Не дивно, що європейські вчені відмовлялись вірити в існування такої тварини, коли вперше почули про неї сто п'ятдесят років тому. Ще більше вони, засумнівались, коли їм повідомили, що кач­коніс кладе яйця, як рептилії, але пташенят годує молоком, як ссавець! Проте прибулі в Австралію зоологи підтвердили правильність цих «вигадок».

(В. Данієльсон)

II. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви і розкриваючи дуж­ки. Підкресліть сполучники сурядності і підрядності; усно поясніть, яку функцію вони виконують у реченні.

1. Орлюк вибрався з вогн..вого котла якимсь чудом. Ко­ли оглянувся, кілька ворожих танків уже горіло, а один, (най)бли..чий до нього, злетів у повітря від прямого влу­чай..я й вибухнув такою буйною багрово-чорною кул..ю, що в нього серце затріпотіло й г..ряча хвиля (ні)би жаром сипну­ла. 2. Нові знамена — і (не)ворожнечі вже, а згоди і друж­би— заполум'яніють над багатьма розкріпач..ними столи­цями, й цілі армії в захваті плескатимуть їм з сліз..ми зво­рушення, пр.. падатимуть на площах до сірої солдатської шинелі сержанта Орлюка, питатимуть, звідки вона, де поши­та, ким заворож..на, чи багато разів прострелена. 3. Коли вона [хата] була жива й кущ..ки пш..ниці проростали на її зеленій старій стрі.л, і кругом було (без)ліч насіння, і була вона привітна, як мати, однак (с)поконвіків кидали її, і хто кидав — рідко повертався. Носило його вітрами (по)світах, або й сам він бігав, як той собака, за випадковим чужим возом, і тільки (з)рідка згадував її, як щасливе дитинство, як свою юність (за)напащену й свою мову пр..забуту, й звичаї, і ві­рування, й красу неба й землі (3 тв. О. Довженка).

III. Складіть по три речення з одиничними, повторюваними та парни­ми сполучниками, вживаючи кількісні й порядкові числівники.