§ 206. Морфологічний склад сполучників

За морфологічним складом сполучники поділяються на непохідні (прості) і похідні (складні і складені).

Непохідні, або прості,— це первісні сполучники, які мор­фологічно не розкладаються на частини: а, і, та, бо, чи_% Ця група кількісно обмежена. Прості сполучники не мають свого власного наголосу і в процесі вимови зливаються з на­ступним повнозначним словом, що має власний наголос. Наприклад: Летять і летять численні ряди осяяних сонцем облич, обвітрених і загорілих, вигартуваних стужами та

\ спеками (Гончар).

| Похідні — складні і складені — це сполучники, що утворилися від слів інших частин мови. Складні сполучники утворилися внаслідок злиття в одне слово двох слів, найчастіше займенників, прислівників

І з частками і прийменниками, наприклад: якщо (як + що), Щоб (що + б), ніби (ні -f би), якби (як+би), або (а +\ + бо).

Примітка. Між непохідними і похідними сполучниками іноді важко встановити чітку межу. Наприклад, похідний сполучник що (омонімічний [із займенником що) сприймається як непохідний, хоч з походження він гк чадний: утворився з двох займенників (чь + то).

(Складені сполучники — це сполучення слів, що утч_с.т-ворялиг^г поєднанням відмінкових форм займенника той чи якогось іншого повнозначного слова з сполучниками що, щоб або прислівником, наприклад: тому що, через те що, ї-!>я того щоб, незважаючи на те що, у міру того як, подібно до того як та ін. Так, складений сполучник тому що утворив-¹ ся з повнозначних слів — прислівника тому і відносного зай-.'іника що; проте обидва складові елементи втратили своє [сичне значення, і сполучник тому що виступає як синонім ^f Сполучника бо. Наприклад: Ми переможемо, тому що на-! справа справедлива (Довж,). Порівняймо: Ми переможемо, п- наша справа справедлива. \3а вживанням сполучники поділяються на одиничні (і, }але), повторювані (і —і, ні—ні, або — або, чи— чи) 4рні (як—так, хоч — але, якщо — то тощо;.

Сполучник

§ 205. Загальне поняття про сполучник

Сполучником називається службова частина мови, до складу якої входять слова, що можуть поєднувати члени ре­чення та частини складного речення. Наприклад: Сотні по* колінь людства жили для того, щоб народився Ленін (Кунд-зіч). Тут слово щоб сполучає підрядне речення з головним, об'єднуючи їх в одне складнопідрядне.

Сполучники позбавлені власного лексичного значення і виконують у реченні граматичну роль. На відміну від прий­менників, сполучники не пов'язуються з формами повнознач­них слів.

Поряд із сполучниками для зв'язку частин складнопідряд­ного речення використовуються і деякі повнозначні слова. їх називають сполучними словами. У ролі сполучних слів найчастіше використовуються прислівники де, чому, звідки, як, куди, коли, відносні займенники хто, що, котрий, чий, який, скільки.

Сполучні слова відрізняються від сполучників тим, що, крім службової функції, вони виступають членами підрядного речення. Наприклад: Безсмертний, безсмертний лиш той на землі, хто любить свою Батьківщину (Сос). Тут займенник хто сполучає підрядне речення з головним і виступає підме­том підрядного речення.

Примітка. Іноді те саме слово може виступати в підрядному речені: то як сполучник, то як сполучне слово. Порівняймо: 1. Ми віримо, щ прийде день—і трони упадуть останні під звуки громових пісень! (Рильськ 2. Все стане побудованням струнким, що, ніби меч, проріже хмар (Рильськ.). У першому реченні що — сполучник (не виступає членом р ' чення), у другому — сполучне слово (підмет у підрядному реченні).

Завдання. І. Перепишіть речення. Підкресліть сполучники і спол ні слова. Усно поясніть, які функції вони виконують у реченні. Визнч перехідні і неперехідні дієслова.

I. Є ще в світі людожерство і в колоніях раби, глянь, у, вільний: в нас братерство — тож і в себе так зроби! (Тич.

2. Співали і сміялися партизанські серця, окрилені і над' ми, і перемогою, і радісною зустріччю з селом (Стельма

3. Був я в гостині, де люди живуть співочі. Голоси в «Руш; ку» сплітались, як лиштва, і та жінка, в якої мамині ■.> запитала мене, чи я знаю Малишка (Павл.). 4. Тепер і [Пархоменко] ясно бачив, чого можна було сподіватись і тра і післязавтра, що треба робити, щоб перемогти голо, контрреволюцію (Ланч).

II. Визначте сполучники і сполучні слова у поданих прислі,. Поясніть, що вони поєднують: члени речення чи частини складног чення.

І Завдання. І. Перепишіть, вставляючи пропущені букви та розкрива­ючи дужки. Підкресліть сполучники і визначте їх морфологічну будову. ' 1. Ми землю свою зах..щали (не)даром, І кров (не)дарма прол..ли — встає п..р..мога квітучим пожаром, як сонце з і (до)світн..ої мли! (Голов.). 2. Буває так, що(й) в лютому весною пахне сніг (Нагн.). 3. Повітря (не)наче прозорий гра­ніт, слюда снігова, наче ман..а, днина така голуба і рахман­на, ніби (на)справді у камені світ (Павл.). 4. Космічним штур­манам спост..режен..я н..бесних світил будуть потрібні для ' того, щоб знайти шлях серед самих цих світил (Комаров). 5. Діти знали, що мати любить цю пісню, хоча кожного разу плаче од неї (Стельмах). 6. (Не) забаром ватага, проминув­ши перші мовчазні, (не)мов(би) зачаровані, будиночки, посу­нула вуз..кою кривою вулиц..ю (Стельмах). 7. Кияни зна-I ють, що від Сін..ого базару, а тако(ж) через подвір'я будин-I ків парного боку Житомире.кої вулиці можна потрапити на край урв..ща, з якого біж..ть (у)низ сте..ки на Поділ (Янов,). І II. Випишіть з художнього твору десять похідних сполучників і розбе-

" """"пкі схемою.

		через те що прийменник через 4- зай­менник те + займенник що
і		—>. ..~,„иил». Сполучники підкрес-

III. Напишіть твір па і.......

літь і схарактеризуйте їх морфологічний склад, ішн.п,,^, ...

■ниці поєднуються сполучниками (слова, словосполучення чи речення).

|