
- •1Частина
- •§ 1. Предмет і завдання курсу,
- •§ 2, Мова як суспільне явище
- •§ 4. Мова і мовлення
- •§ 5. Основні структурні компоненти мови. Мовні одиниці
- •§6. Походження мови. Основні етапи її розвитку
- •§ 7. Виникнення і розвиток письма
- •§ 8. Виникнення і розвиток письма у східних слов'ян
- •§ 9. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 10. Українська мова серед інших слов'янських мов
- •§11. Становлення і розвиток української літературної мови в дожовтневий час
- •§ 12. Розвиток української літературної мови за радянської доби
- •§ 14. Форми і стилі сучасної української літературної мови
- •§ 15. Експресивні різновиди мовлення
- •§ 16. Поняття про норми літературної мови
- •§ 17. Норми літературної мови і культура мови
- •§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
- •§19. Розділи науки про мову
- •II. Фонетика і фонологія. Графіка
- •§ 20. Предмет і завдання фонетики
- •§ 21. Звуки мови. Творення звуків
- •22. Поняття про фонему. Відтінки фонем
- •§ 23. Склад. Типи складів
- •§ 24. Наголос у словах. Логічний наголос
- •§ 25. Звуки (фонеми) і букви. Український алфавіт
- •§ 26. Фонетична транскрипція
- •§ 27. Класифікація голосних фонем
- •II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.
- •§ 28. Класифікація приголосних фонем
- •§ 29. Поняття про чергування фонем
- •§ 31. Чергування о, є з і
- •Історична довідка
- •§ 32. О, є після шиплячих та и
- •§ 33. Чергування у — в , і — й
- •§ 34. Чергування приголосних фонем
- •§ 35. Подвоєння і подовження приголосних
- •§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •§ 37. Спрощення у групах приголосних ,
- •III. Орфоепія
- •§ 38. Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови
- •§ 39. Орфоепія і культура усного мовлення
- •IV. Орфографія
- •§ 40. Поняття орфографії. З історії української орфографії
- •§ 41. Принципи української орфографії (правопису)
- •§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі
- •§ 43. Вживання апострофа
- •§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів
- •§ 45. Написання слів разом і через дефіс
- •§ 46. Вживання великої літери
- •§ 47. Правила переносу слів
- •§ 48. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 49. Правопис прізвищ і географічних назв
- •§ 50. Правопис часток не, ні
- •V. Лексикологія 7
- •§ 51. Предмет лексикології, її розділи
- •§ 52. Слово, його лексичне значення
- •§ 53. Зміни лексичного значення слів
- •§ 54. Однозначні слова. Терміни
- •§ 55. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів
- •§ 56. Омоніми
- •§ 57. Пароніми
- •§ 58. Синоніми
- •§ 60. Загальні і власні назви
- •§ 61. Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов
- •§ 62. Старослов'янізми у складі української лексики
- •§ 63. Слова, засвоєні з російської та інших слов'янських мов
- •§ 64. Засвоєння слів з мов неслов'янських народів срср
- •§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
- •§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
- •§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
- •§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів
- •§ 69. Українські слова в інших мовах
- •§ 70. Поняття про активну і пасивну лексику
- •§ 71. Неологізми
- •Лексика української мови з погляду стилістичного
- •§ 73. Поняття про стилістичне членування лексики
- •§ 74. Загальновживана лексика
- •§ 75._Суспільно-політична лексика
- •§ 76. Виробничо-професійна лексика
- •§ 77. Офіційно-ділова лексика
- •§ 78. Науково-термінологічна лексика
- •§ 79. Специфічно побутова лексика
- •§ 80. Емоційна лексика
- •§ 81. Просторічна лексика
- •§ 82. Діалектизми та жаргонізми
- •VI. Фразеологія
- •§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •§ 84. Класифікація фразеологізмів
- •VII. Лексикографія
- •§ 85. Поняття про лексикографію. З історії української лексикографії
- •§ 86. Типи словників. Словники української мови
- •§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)
- •§ 88. Основа і закінчення слова
- •§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
- •§ 90. Корінь, суфікс, префікс
- •§ 91. Морфемний аналіз слова
- •IX. Словотвір
- •§ 92. Поняття про словотвір
- •§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики
- •§ 94. Словотворчі засоби української мови
- •§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
- •§ 96. Основні способи словотворення.
- •§ 97. Основоскладання
- •§ 98. Абревіація
- •§ 99. Неморфологічні способи словотворення
- •§ 100. Словотвірний аналіз слова
- •X. Граматика
- •§ 101. Предмет граматики української мови
- •§ 102. Граматичні категорії, граматичні значення, граматичні форми слів
- •§ 103. Єдність граматичних і лексичного значень слова
- •§ 104. Основні засоби вираження
- •XI. Морфологія
- •§ 105. Морфологія як розділ граматики
- •§ 106. Система частин мови в українській мові
- •§ 107. Принципи виділення частин мови
- •§ 108. Перехід слів з однієї частини мови в іншу
- •§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника
- •§ 110. Іменники — назви істот і неістот
- •§ 111. Іменники загальні і власні
- •§ 112. Збірні іменники
- •§ 115. Рід іменників
- •§ 117. Категорія відмінка. Основні значення відмінків
- •§ 118. Типи відмін іменників
- •§ 119. Поділ на групи і відмінювання іменників і відміни
- •§ 120. Поділ на групи і відмінювання іменників II відміни
- •§ 121. Відмінювання іменників III відміни |
- •§ 122. Відмінювання іменників IV відміни
- •§ 123. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •§ 124. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
- •§ 125. Незмінювані іменники
- •§ 126. Основні способи творення іменників
- •§ 127. Суфікси для утворення іменників з новим значенням
- •§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
- •§ 129. Префіксальне творення іменників
- •§ 130. Безафіксне творення іменників
- •§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації
- •§ 132. Правопис іменникових суфіксів
- •§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
- •§ 134. Лексико-граматичні групи прикметників
- •§ 137. Повні і короткі форми прикметників
- •11. Випишіть повні та короткі форми прикметників з вірша п. Тичини «Наш народ — океан».
- •§ 138. Відносні прикметники
- •§ 139. Присвійні прикметники
- •§ 140. Проміжні розряди прикметників
- •§ 141. Перехід прикметників в іменники
- •§ 142. Відмінювання прикметників
- •§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
- •§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
- •§ 145. Суфіксальне творення прикметників
- •§ 146. Правопис прикметникових суфіксів
- •§ 147. Префіксальне і суфіксально-префіксальне творення прикметників
- •§ 148. Складні прикметники та їх правопис
- •§ 149. Числівник як частина мови
- •§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
- •§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
- •§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
- •§ 154. Порядкові числівники
- •§1 55. Займенник як частина мови
- •§ 156. Розряди займенників
- •§ 158. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
- •§ 160. Правопис займенників
- •§ 161. Стилістичне вживання займенників
- •§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
- •Дієслово
- •§ 163. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 165. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
- •§ 167. Категорія стану
- •§ 168. Категорія виду дієслів
- •§ 169. Творення видових форм дієслова
- •§ 170. Категорії числа, часу й особи дієслів
- •§ 171. Безособові дієслова
- •§ 172. Дві основи дієслова
- •§ 174. Теперішній час дієслів
- •§ 175. Майбутній час дієслів
- •§ 176. Минулий час дієслів
- •§ 177. Категорія роду в дієсловах
- •§ 178. Архаїчна група дієслів
- •§ 179. Вживання одних часових форм у значенні інших
- •§ 180. Категорія способу дієслів
- •§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
- •§ 182. Творення дієслів
- •§ 183. Дієприкметник як форма дієслова
- •§ 184. Активні дієприкметники
- •§ 185. Пасивні дієприкметники
- •§ 186. Відмінювання дієприкметників
- •§ 187. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 188. Безособові форми на -по, -то
- •§ 189. Дієприслівник як форма дієслова
- •§ 190. Утворення дієприслівників
- •§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)
- •§ 192. Прислівник як частина мови
- •§ 193. Розряди прислівників
- •§ 194. Ступені порівняння якісних прислівників
- •§ 195. Утворення прислівників
- •§ 196. Перехід слів інших частин мови у прислівники
- •§ 197. Вживання прислівників у ролі службових слів
- •§ 198. Правопис прислівників
- •§ 199. Поняття про прийменник
- •§ 200. Склад прийменників за походженням
- •§ 201. Морфологічний склад прийменників
- •§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови
- •§ 203. Особливості вживання прийменників
- •§ 204. Правопис прийменників
- •§ 206. Морфологічний склад сполучників
- •Сполучник
- •§ 205. Загальне поняття про сполучник
- •207. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 208. Правопис сполучників
- •§ 209. Загальне поняття про частку
- •§ 210. Розряди часток
- •§ 211. Правопис часток
- •§ 212. Значення і вживання часток не і ні
- •§ 214. Поняття про вигуки
- •§ 215. Розряди вигуків
- •§ 216. Звуконаслідувальні слова
- •§ 217, Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках
§ 203. Особливості вживання прийменників
Прийменники вживаються тільки при іменниках, займенниках, субстантивованих прикметниках, дієприкметниках, числівниках у непрямих відмінках. Наприклад: 1. Хитрого од лукавого — не відрізниш (Нар. тв.). 2. Смерть боїться того, хто з нею бореться (Нар. тв.).
Прийменник завжди стоїть перед словом, до якого відноситься. Виняток становить прийменник ради, який іноді може
349.
стояти і після іменника. Наприклад: Лейтенант озирнувся порядку ради (Ле).
Якщо між прийменником і іменником є залежне від іменника слово, то прийменник може безпосередньо і не стояти перед іменником. Наприклад: Я бачу їх у трудовім завзятті, прославлених донецьких гірників (Рильськ.).
Прийменники вживаються лише з певними непрямими відмінками іменників та слів інших частин мови, Наприклад, прийменники без, до, біля, від, з-за, з-під, після, крім, проти, серед та інші вживаються лише з родовим відмінком.
З родовим відмінком вживаються первинні прийменники в (у), від, до, без, між, на, з, за, усі іменникові і прислівникові прийменники, більшість складних прийменників, зокрема із-за, з-перед, з-під, з-поміж, задля, попри та деякі складені прийменники: залежно від, відповідно до, в напрямку. Із знахідним відмінком вживаються прийменники по, з, за, на, над, між, через, крізь, про, перед та ін.
З орудним відмінком вживаються прийменники над, під, з, за, попід, поміж, у зв'язку з, слідом за тощо.
Місцевий відмінок передається за допомогою прийменників по, в(у), на, при, о. Деякі прийменники вживаються з двома або трьома відмінками. Серед них прийменники над, перед, під (знахідний, орудний), по, на (знахідний, місцевий), в (у) (родовий, знахідний, місцевий), з, за, між (родовий, знахідний, орудний).
Роль прийменників у вираженні смислових відношень між членами речення дуже велика. За допомогою прийменників можна виражати об'єкти дії, наявність чи відсутність предмета, ознаки, місце, час, причину, мету, спосіб дії, знаряддя дії тощо. Наприклад: йти до школи, йти зі школи, йти від школи, йти коло школи. У цих прикладах форма родового відмінка у сполученні з прийменниками до, зі, від, коло виражає різні відносно предмета школа напрями руху.
Завдання. І. Прочитайте речення. Випишіть прийменники зі словами, до яких вони відносяться, визначте, з якими відмінками вони вживаються.
1. Хай живе святе горіння й братнє поміж нас єднання! (Тич.). 2. Стоїть над Дунаєм із бронзи моряк в Угорщині дальній, на кручі — з морської піхоти мій вірний земляк, дніпровець — Олекса Гримучий (Нагн.). 3. Карпатське сонце в небо йде повільно, світліє тиша між дерев глибока (Тк.). 4. Я мрію про весну, яка променисто приходить на землю, і
снігами вкриту, а потім на вітах розкрилює листя, зірки розкриває рожевого цвіту (Тк.). 5. Гей, з-під Києва богунці, з ними таращанці на Бердичів, на Житомир виступають вранці (Шпак),
350.
II. Перепишіть, вставляючи потрібні за змістом прийменники, що подані в довідці. Визначте, які прийменники мають синоніми. Виділені слова розберіть як частини мови.
Ще...снідання сонце поривалося вирватись... неволі темних хмар, що кругом облягли його ... обіду половина неба уже очистилася... їх, і раз ... раз ... чорними клубками пробивалися ясні сонячні стяги. Сонце наче плавало ... моря, то ховаючись ... тінню високої хвилі, то вибігаючи... її чорний гребінь. Земля укрилася золотою сіткою, котру чиясь невидима рука завжди волочила... місця... місце,— там, де недавно стрибали золоті зайчики, там лежала темна тінь, а ... тому місці, де стояла тінь, іскрило сонце ... обіду сонце зовсім вийшло ... волю, ... простору синього, мов камінь, неба котилося воно, ясне, чисте, іскристе. Земля ... його золотим променем пишалася своїм зеленим убором: роса ... траві, дощові краплі ... листві, калюжки ... невеличких упадинках горіли всякими огнями. ... годину-другу тільки ... чистому прозорому повітрю можна було запримітити, що недавно був дощ (З творів П. Мирного).
Для довідок: через, по, на, під, серед, після, поза, від, до, з, поміж.
III. З поданих слів утворіть словосполучення, використовуючи прийменники близько, в, для, до, за, край, коло, на, навкруги, навколо, поміж, серед. Поясніть, з якими відмінками вживаються ці прийменники.
Бігти, дерева; місце, сцена; туга, батьківщина; сісти, стіл; екскурсія, Одеса; приїхати, канікули; книга, ми; садок, хата; стояти, степ; іти, щастя; праця, колгосп.
IV. Напишіть твір на тему «Мій улюблений кіноактор», вживаючи різні прийменникові конструкції, тобто різні поєднання повнозначних слів із прийменниками.