§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови

Наукою про мову доведено, що сучасні прийменники ма­ють різне походження. Первинні прийменники сформувались давно, сліди їх утворення загубились і встановити похо­дження більшості з них важко. Вторинні прийменники похідні, були колись повнозначними словами і виступали у функції членів речення. Це підтверджується наявністю в нашій мові співвідносних з іменниками, прислівниками слів, які й нині вживаються то як іменники, прислівники, то як прийменни­ки. Наприклад:

1. 2.	Коло повітки на току два Кайдашеві сини поправляли поди під стіжки (Н.-Лев.). Навколо стояла така ти-	1. Під лежачий камінь вода не тече (Нар. тв.). 2. Я дім збудував і навколо споруди розвів ці плодові, рясні дерева (Нагн.).
	ша, яка тільки може бути в полі під час жнив (Збан.).

У реченнях лівої колонки під — іменник, що називає міс­це для укладання стіжків, скирт (перше речення), а навколо — прислівник, що називає простір (друге речення). У реченнях правої колонки під, навколо — прийменники, що сполучають­ся з іменниками і вказують на місце предмета, нижче від якого або навколо якого відбувається дія.

Прийменники, що утворюються від інших частин мови, поділяють на відіменні (утворені від іменників з абстрактним значенням) і прислівникові (утворені від прислівників, що самі походять від іменників).

Частина відіменних і прислівникових прийменників спів­відносна з іменниками (про це вище) і прислівниками, тобто вживається в значенні іменників і прислівників и

		. Порівняйте:
1	Прислівники . Авто промчало (де?) мимо, 1. обдавши нас запахом бен-	Прийменники
1,		Гримнув постріл, і куля
	зину (Колес).	промчала мимо (чого?) го­лови опришка (Хотк.).
2.	Дерева лежали (де?) 2. вздовж і впоперек (Загреб.).	Ми пливли вздовж (чого?) сірих скель (Коцюб.). 1

Перехід слів інших повнозначних частин мови у прий­менники відбувається тоді, коли самостійне слово, втратив­ши своє лексичне значення, починає виконувати службову роль, перестає бути членом речення. Наприклад: 1. Коло лі­су ворушаться тіні (Стельмах). 2. Кругом ставка біліє смуга з вишневих та черешневих садків (Н.-Лев.). Слова коло, кругом

348.

не мають самостійного лексичного значення і, як прийменники, виконують лише граматичну роль — указують на простір, чим уточнюють значення родового відмінка іменників ліс, ставок.

Слова крім, біля, поверх, замість, опріч, серед та інші не співвідносні з прислівниками і вживаються тільки як прийменники.

Завдання. І. Прочитайте речення. Випишіть вторинні прийменники. Вкажіть, від яких частин мови вони утворені.

I. Мистецтво, подібно до мови, є засобом спілкування людей, подібно до науки — засобом пізнання дійсності.

2. Під час естетичного переживання відбувається справж­нє чудо. Читаючи, ми бачимо те, чого нема перед очима.

3. На відміну від письменників та композиторів живописці ... є і творцями, і виконавцями. Кожному з них, крім творчої уяви, потрібні вправні руки. 4. Залежно від призначення твори пластичних мистецтв поділяються на монументальні, станкові і декоративні. 5. Порівняно з майстрами інших жанрів жи­вописец-портретист найбільше зв'язаний з об'єктом зображен­ня. 6. Зважаючи на велике значення матеріалів і засобів використання їх, твори живопису класифікують також за їх технікою. 7. Серед усіх мистецтв є тільки одно суто слухо­ве — музика (3 те. П. Білецького).

II. Складіть по два речення з поданими словами так, щоб в одному випадку ці слова були іменниками, прислівниками, а в другому — прий­менниками.

Кінець, навколо, попереду, круг, шлях, назустріч, близь­ко, галузь, мета, зв'язок.

III. Напишіть за поданим початком твір на тему «Перед картою Батьківщини», використовуючи відіменні і прислівникові прийменники.

Схвильований, стою перед картою рідної Вітчизни. Від­повідаючи на уроці географії, мандрую через безмежні про­стори рідного краю від моря до моря. Батьківщино моя нео­зора!..