
- •1Частина
- •§ 1. Предмет і завдання курсу,
- •§ 2, Мова як суспільне явище
- •§ 4. Мова і мовлення
- •§ 5. Основні структурні компоненти мови. Мовні одиниці
- •§6. Походження мови. Основні етапи її розвитку
- •§ 7. Виникнення і розвиток письма
- •§ 8. Виникнення і розвиток письма у східних слов'ян
- •§ 9. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 10. Українська мова серед інших слов'янських мов
- •§11. Становлення і розвиток української літературної мови в дожовтневий час
- •§ 12. Розвиток української літературної мови за радянської доби
- •§ 14. Форми і стилі сучасної української літературної мови
- •§ 15. Експресивні різновиди мовлення
- •§ 16. Поняття про норми літературної мови
- •§ 17. Норми літературної мови і культура мови
- •§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
- •§19. Розділи науки про мову
- •II. Фонетика і фонологія. Графіка
- •§ 20. Предмет і завдання фонетики
- •§ 21. Звуки мови. Творення звуків
- •22. Поняття про фонему. Відтінки фонем
- •§ 23. Склад. Типи складів
- •§ 24. Наголос у словах. Логічний наголос
- •§ 25. Звуки (фонеми) і букви. Український алфавіт
- •§ 26. Фонетична транскрипція
- •§ 27. Класифікація голосних фонем
- •II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.
- •§ 28. Класифікація приголосних фонем
- •§ 29. Поняття про чергування фонем
- •§ 31. Чергування о, є з і
- •Історична довідка
- •§ 32. О, є після шиплячих та и
- •§ 33. Чергування у — в , і — й
- •§ 34. Чергування приголосних фонем
- •§ 35. Подвоєння і подовження приголосних
- •§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •§ 37. Спрощення у групах приголосних ,
- •III. Орфоепія
- •§ 38. Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови
- •§ 39. Орфоепія і культура усного мовлення
- •IV. Орфографія
- •§ 40. Поняття орфографії. З історії української орфографії
- •§ 41. Принципи української орфографії (правопису)
- •§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі
- •§ 43. Вживання апострофа
- •§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів
- •§ 45. Написання слів разом і через дефіс
- •§ 46. Вживання великої літери
- •§ 47. Правила переносу слів
- •§ 48. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 49. Правопис прізвищ і географічних назв
- •§ 50. Правопис часток не, ні
- •V. Лексикологія 7
- •§ 51. Предмет лексикології, її розділи
- •§ 52. Слово, його лексичне значення
- •§ 53. Зміни лексичного значення слів
- •§ 54. Однозначні слова. Терміни
- •§ 55. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів
- •§ 56. Омоніми
- •§ 57. Пароніми
- •§ 58. Синоніми
- •§ 60. Загальні і власні назви
- •§ 61. Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов
- •§ 62. Старослов'янізми у складі української лексики
- •§ 63. Слова, засвоєні з російської та інших слов'янських мов
- •§ 64. Засвоєння слів з мов неслов'янських народів срср
- •§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
- •§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
- •§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
- •§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів
- •§ 69. Українські слова в інших мовах
- •§ 70. Поняття про активну і пасивну лексику
- •§ 71. Неологізми
- •Лексика української мови з погляду стилістичного
- •§ 73. Поняття про стилістичне членування лексики
- •§ 74. Загальновживана лексика
- •§ 75._Суспільно-політична лексика
- •§ 76. Виробничо-професійна лексика
- •§ 77. Офіційно-ділова лексика
- •§ 78. Науково-термінологічна лексика
- •§ 79. Специфічно побутова лексика
- •§ 80. Емоційна лексика
- •§ 81. Просторічна лексика
- •§ 82. Діалектизми та жаргонізми
- •VI. Фразеологія
- •§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •§ 84. Класифікація фразеологізмів
- •VII. Лексикографія
- •§ 85. Поняття про лексикографію. З історії української лексикографії
- •§ 86. Типи словників. Словники української мови
- •§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)
- •§ 88. Основа і закінчення слова
- •§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
- •§ 90. Корінь, суфікс, префікс
- •§ 91. Морфемний аналіз слова
- •IX. Словотвір
- •§ 92. Поняття про словотвір
- •§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики
- •§ 94. Словотворчі засоби української мови
- •§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
- •§ 96. Основні способи словотворення.
- •§ 97. Основоскладання
- •§ 98. Абревіація
- •§ 99. Неморфологічні способи словотворення
- •§ 100. Словотвірний аналіз слова
- •X. Граматика
- •§ 101. Предмет граматики української мови
- •§ 102. Граматичні категорії, граматичні значення, граматичні форми слів
- •§ 103. Єдність граматичних і лексичного значень слова
- •§ 104. Основні засоби вираження
- •XI. Морфологія
- •§ 105. Морфологія як розділ граматики
- •§ 106. Система частин мови в українській мові
- •§ 107. Принципи виділення частин мови
- •§ 108. Перехід слів з однієї частини мови в іншу
- •§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника
- •§ 110. Іменники — назви істот і неістот
- •§ 111. Іменники загальні і власні
- •§ 112. Збірні іменники
- •§ 115. Рід іменників
- •§ 117. Категорія відмінка. Основні значення відмінків
- •§ 118. Типи відмін іменників
- •§ 119. Поділ на групи і відмінювання іменників і відміни
- •§ 120. Поділ на групи і відмінювання іменників II відміни
- •§ 121. Відмінювання іменників III відміни |
- •§ 122. Відмінювання іменників IV відміни
- •§ 123. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •§ 124. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
- •§ 125. Незмінювані іменники
- •§ 126. Основні способи творення іменників
- •§ 127. Суфікси для утворення іменників з новим значенням
- •§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
- •§ 129. Префіксальне творення іменників
- •§ 130. Безафіксне творення іменників
- •§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації
- •§ 132. Правопис іменникових суфіксів
- •§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
- •§ 134. Лексико-граматичні групи прикметників
- •§ 137. Повні і короткі форми прикметників
- •11. Випишіть повні та короткі форми прикметників з вірша п. Тичини «Наш народ — океан».
- •§ 138. Відносні прикметники
- •§ 139. Присвійні прикметники
- •§ 140. Проміжні розряди прикметників
- •§ 141. Перехід прикметників в іменники
- •§ 142. Відмінювання прикметників
- •§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
- •§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
- •§ 145. Суфіксальне творення прикметників
- •§ 146. Правопис прикметникових суфіксів
- •§ 147. Префіксальне і суфіксально-префіксальне творення прикметників
- •§ 148. Складні прикметники та їх правопис
- •§ 149. Числівник як частина мови
- •§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
- •§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
- •§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
- •§ 154. Порядкові числівники
- •§1 55. Займенник як частина мови
- •§ 156. Розряди займенників
- •§ 158. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
- •§ 160. Правопис займенників
- •§ 161. Стилістичне вживання займенників
- •§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
- •Дієслово
- •§ 163. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 165. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
- •§ 167. Категорія стану
- •§ 168. Категорія виду дієслів
- •§ 169. Творення видових форм дієслова
- •§ 170. Категорії числа, часу й особи дієслів
- •§ 171. Безособові дієслова
- •§ 172. Дві основи дієслова
- •§ 174. Теперішній час дієслів
- •§ 175. Майбутній час дієслів
- •§ 176. Минулий час дієслів
- •§ 177. Категорія роду в дієсловах
- •§ 178. Архаїчна група дієслів
- •§ 179. Вживання одних часових форм у значенні інших
- •§ 180. Категорія способу дієслів
- •§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
- •§ 182. Творення дієслів
- •§ 183. Дієприкметник як форма дієслова
- •§ 184. Активні дієприкметники
- •§ 185. Пасивні дієприкметники
- •§ 186. Відмінювання дієприкметників
- •§ 187. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 188. Безособові форми на -по, -то
- •§ 189. Дієприслівник як форма дієслова
- •§ 190. Утворення дієприслівників
- •§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)
- •§ 192. Прислівник як частина мови
- •§ 193. Розряди прислівників
- •§ 194. Ступені порівняння якісних прислівників
- •§ 195. Утворення прислівників
- •§ 196. Перехід слів інших частин мови у прислівники
- •§ 197. Вживання прислівників у ролі службових слів
- •§ 198. Правопис прислівників
- •§ 199. Поняття про прийменник
- •§ 200. Склад прийменників за походженням
- •§ 201. Морфологічний склад прийменників
- •§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови
- •§ 203. Особливості вживання прийменників
- •§ 204. Правопис прийменників
- •§ 206. Морфологічний склад сполучників
- •Сполучник
- •§ 205. Загальне поняття про сполучник
- •207. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 208. Правопис сполучників
- •§ 209. Загальне поняття про частку
- •§ 210. Розряди часток
- •§ 211. Правопис часток
- •§ 212. Значення і вживання часток не і ні
- •§ 214. Поняття про вигуки
- •§ 215. Розряди вигуків
- •§ 216. Звуконаслідувальні слова
- •§ 217, Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках
§ 200. Склад прийменників за походженням
За походженням прийменники поділяються на первинні (прості) і вторинні (похідні).
До первинних (давніших за походженням) належать прийменники в, на, до, від (од), у (в), при, з, о.'ьа, нид, через та ін. Походження цих прийменників встановити важко.
Первинні прийменники використовуються і як дієслівні префікси (за винятком деяких — без, через). Наприклад: писати — вписати, написати, дописати, відписати.
Первинні прийменники можуть вживатися з кількома відмінками і виражати різні синтаксичні зв'язки. Наприклад: 1. Єдина офнка в нас, і серце в нас єдине, радянський прапор ми, як сонце, піднесем (Рильськ.). 2. В хаті було як у вінку
344.
(Гончар). Прийменник в указує на різні відношення: дії до особи (в нас), просторові або місця дії (б хаті).
Вторинні, або похідні, прийменники утворилися пізніше. До них належать прийменники типу навколо, ззаду, вздовж, поперек та ін. Вони вживаються з одним відмінком і не використовуються як дієслівні префікси.
Вторинні прийменники поділяються на відіменні і прислівникові.
Відіменні: внаслідок, край, круг, кінець, коло, перед, протягом,-шляхом та ін. Наприклад: 1. Коло огню старий циган з люлькою куняє (Шевч.). 2. Мені аж страшно, як згадаю оту хатину край села (Шевч.). 3. Перед тобою світ—великий том розкритий (Рильськ.).
Прислівникові: близько, всупереч, вздовж, вслід, замість, крім, мимо, навскіс, позад, обабіч, осторонь, поверх, поруч, серед тощо. Наприклад: 1. Обабіч вузенької доріжки чорніли ріллі, зеленіла озимина (Гол.). 2. Матвій тим часом стояв у світлиці близько порога (Фр.). 3. Братерським колом радості і згоди навкруг вогню збереться все село (Нагн.).
Завдання. І. Прочитайте текст. Випишіть спочатку первинні, а потім вторинні прийменники. Поясніть, які значення виражаються за допомогою прийменників (місця, часу, простору тощо). З'ясуйте, які звукові зміни відбулися у виділених словах.
Мати свого сина стрічає на самому краю городу, де над соняшниками, буйною матіркою і квітами колишеться тепле марево надвечір'я і надвечірній подих ріки. Катерина Чумак все своє життя дружить і ворогує з рікою, яка буває то лагідною, мов немовля у сні, то лютою, наче звір. Зараз одна рука жінки тримає над самою водою серпа, з яким не хоче прощатися сонячний промінь, а друга на грудях, що виростили Свирида. Тепер супроти сина мати здається дитиною і тільки її виразні золотисто-карі очі тримають велику вагу двох країв — дев'ятнадцятого й двадцятого віків. Два віки найтяжчими своїми днями відкладали навколо них свої борозенки.
— От, мамо, я й прийшов до вас... Знову, коли мені найтяжче.
— Ти, синку, страждаєш за людей. Хтось за них повинен страждати, щоб вони кращими були,— кладе серп на плече і підходить до свого найбільшого_сина.
Він бере її маленьку підсушену долоню, і вона зникає в
його пальцях.
... Мати й син дивляться одне на одного, потім на ріку, над якою товчуться клубки комах і пролітають птиці...
(М. Стельмах)
345.
II. Перепишіть речення, вставляючи, де треба, пропущені букви і розкриваючи дужки. Підкресліть прийменники. З'ясуйте, від яких частин мови утворилися вторинні прийменники. Іменники першого речення розберіть як частину мови.
1. Коли тр..воги ЖИТ..ВОЇ тебе пі..хопить вітер злий, по вінця сили трудової у серце стомл..не налий (Рильськ.). 2. Скажи крізь муку: Я людина! Зрадій крізь горе: Я з людьми! (РиЛЬСЬК.). 3. Вітру ЖОВТИЙ ПЛИН Л..ГЄНДИ В..СНЯНІ
в..носить (з)під ялин (Мал.). 4. Ще снят..ся м..ні Карпати: у Ворохті пісні та пісні, і (не) знає від радості мати, що (с, з) казати (на) зустріч м..ні (Нагн.). 5. В чистім полі край дороги вітер гне тополі... Скіл.жи радості сьогодні на колгоспнім полі (Шпак). 6. Садом я блукаю тихою ходою, рум'яніє вечір од зорі заграв. Яблука доспілі виснуть (наді)мною, що колись про них я в Рил..с.кого читав (Сос). 7. Щастя я хочу (у, в)сім, хто крізь ночі любов до (В,в)ітчизни проніс (Сос). 8. Благословенна (в,у) болях ран ст..пів ш..рочина б..здон..а, що, як з..лений океан, т..че круг білого Херсона! (Рильськ.).
III. Згрупуйте подані прийменники в синонімічні ряди. Складіть твір-мініатюру на тему «Прогулянка в ліс», вживаючи потрібні за змістом прийменники-синоніми.
Задля, близько, всупереч, опріч, біля, межи, крім, з, над, до, для, наперекір, коло, між, із, побіля, кругом, проме-жи, заради, проміж, навколо, край, серед, зі, близ, навкруг, поміж, понад, окрім, круг.
IV. Складіть з поданими фразеологізмами речення. Поясніть будову прийменників, їх походження.
Гратися з вогнем; без жартів; всупереч здоровому глузду; геть з-перед очей; тримати при-собі ; жити собі на втіху за всяку - ціну, заради шматка хліба.