§ 198. Правопис прислівників

Залежно від морфологічної будови і особливостей творен­ня прислівники пишуться разом або через дефіс. Разом пишуться прислівники, що утворилися:

а) сполученням іменника з прийменником: безвісти, вго­лос, вдосвіта, вранці, догори, збоку, знизу,_ восени, надвечір, поволі, зараз, зверху тощо;

б) сполученням колишнього короткого прикметника з при­йменником: здалека, зблизька, здавна, зрідка, зокрема, стиха, допізна, зліва, знову, напевне, нарізно та ін.;

в) сполученням числівника з прийменником: вперше, спершу, заодно, поодинці, вдруге, втрете, вдвоє, втроє, вчетве­ро, надвоє, натроє, уп'ятьох, ушістьох та ін.;

г) сполученням займенника з прийменником: нащо, наві­що, передусім, внічию (але: до чого, за що, при цьому);

і д) сполученням прислівника з прийменником: віднині, донині, забагато, задовго, набагато, надалі, надовго, назав­жди, наскрізь, насправді, повсюди, подекуди, потроху та ін. (але: до завтра, на потім, на ура);

є) сполученням будь-якої частини мови з кількома при­йменниками: вдосвіта, завдовжки, напередодні, навпростець, навкруги, навколо, навприсядки, наприкінці, напоготові, по­завчора, спідлоба та ін.;

339.

є) з кількох основ (з прийменником чи без нього): обабіч, босоніж, мимоволі; мимохідь, мимохіть, праворуч, ліворуч, насамперед, нашвидкоруч, привселюдно, чимдуж, стрімго­лов тощо;

ж) сполученням різних частин мови з частками аби, ані, де, чи, що, як: абикуди, абияк, аніскільки, анітрохи, аніяк, де­далі, деколи, декуди, чимало, щовечора, щотижня, щонайдовше, якомога, якраз, якнайбільше, якнайдужче, щоякнайдужче тощо (але: дарма що, чи що, хіба що, тільки що, поки що, як коли, як слід, як треба).

Слід відрізняти прислівники, що пишуться разом, від однозвучних слів чи сполучень різних повнозначних слів з прийменниками (ці останні зберігають у реченні своє зна­чення слів певної частини мови). Порівняймо:

	Прислівники		Однозвучні слова і сполучення слів
1.	Ми торжествували — пер-	1.	Звір, побачивши блискуче
	ша атака була блискуче від-		залізне вістря, зупинився
	бита (Збан.).		(Фр).
2.	Індіянка мовчить, воро-	2.	Холодком віяло від його ка-
	же дивиться на Дженні		рих очей, в усій постаті
	(Л. Укр.).		було щось чуже, вороже (Rom.).
3.	Асмус підвів догори облич-	3.	Туристи вчасно підійшли
	чя й довго дивився на небо (Скл.).		до гори.
4.	Пліт круто завернув убік	4.	Нестір ... розходившись,
	і, вирівнявшись, ліг на рів-		погрожував у бік панської
	ну воду (Баш).		економії (Гончар).
5.	Тарас Шевченко знав і лю-	5.	/ долину, і криницю на
	бив твори Пушкіна, він охо-		пам'ять назвали моска-
	че читав їх напам'ять своїм друзям (Рильськ.).		левою (Шевч.).

Через дефіс пишуться прислівники, які утворилися:

а) сполученням прислівників з частками будь-, -небудь, казна-, хтозна, -но, -то, -от, -таки: будь-коли, будь-як, коли-небудь, будь-де, куди-небудь, як-небудь, де-небудь, каз­на-де, хтозна-коли, тільки-но, де-то, якось-то, як-от, так-таки, знов-таки, хтозна-куди тощо;

б) повторенням слів або основ слів: близько-близько, да­леко-далеченько, ледве-ледве, тихо-тихесенько, хоч-не-хоч, віч--на-»іч, пліч-о-пліч та ін.;

в) сполученням двох синонімічних чи антонімічних слів;

340.

часто-густо, тишком-нишком, зроду-віку, видимо-невидимо, більш-менш та ін.;

г) сполученням прикметника, займенника з прийменником-префіксом по- і суфіксами ому, -ему, -й: по-батьківському, по-новому, по-товариському, no-ударному, по-нашому, по-твоєму, по-моєму, по-французьки, по-людськи, а також по-ла­тині;

д) сполученням порядкового числівника з прийменником по: по-перше, по-восьме, по-десяте та ін.

Окремо пишуться прислівникові сполучення іменника та прийменника, в яких ці слова ще помітно зберігають значення своєї частини мови, через що такі сполучення ще не повністю перейшли до розряду прислівників: без кінця, до речі, з ра­дості, з горя, на щастя, рік у рік, день у день, раз у раз, з боку

на бік тощо.

Окремо також пишуться прислівникові сполучення слів у формах називного і орудного відмінків однини (кінець кін­цем, один одним, сама самотою), а також вирази в основному, в цілому і под.

Завдання. І. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть на­писання прислівників.

1. (Далеко) (далеко) Дніпро (геть) (геть) собі розкинув­ся (Шевч.). 2. Світ (по) новому відкривати, поете, обов'язок твій (Рильськ.). 3. Пливе твій голос солов'їний (уїдаль не­меркнучу століть (Рильськ.). 4. Всі дні моєї подорожі я був віч(на)віч із народом (Довж.). 5. (3)дня(на)день ждали в село землемірів (Гол.). 7. Бути поетом — це означає: розростатися (в)шир, пустити корінь (в)глиб, піднестись думкою (у)височіиь (Тич.).

II. Запишіть подані прислівники; запам'ятайте їх написання.

Без мети, без смаку, без упину, в цілості, до вподоби, до краю,- до лиха, до ноги, до пуття, до решти, до смаку, за кордо­ном, на видноті, на відшибі, на диво, на зразок, на самоті, на світанку, на сміх, під час, по змозі, по суті, по черзі, по щи­рості, у вічі, через силу, у сто крат.

III. Замініть словосполучення прислівниками, пояснивши їх утво­рення і правопис.

З далеких країн, з певним наміром, дуже розсердившись, французькою мовою, кожної суботи, кожного літа, у два ра­зи, в усіх місцях, не поміркувавши, останнім разом, у десять

разів.

Для довідок: востаннє, вдесятеро, повсюди, згарячу, що­суботи, навмисно, спересердя, вдвічі, щоліта, по-французьки, здалеку.

341.

IV. Випишіть з речень прислівники. Поясніть їх правопис. Розберіть прислівники за поданною схемою:

і і і '

Прислів­ник	Група за значенням	Сту­пінь порів­няння	Від якого слова за­лежить	Синтак­сична роль	Якого по­ходження	Морфемна будова
ВИСОКО	озна--чальний (озна­чально-якісний)		здіймає	обстави­на	прикмет­никового	вис- — корінь, -оте- — суфікс, -о—■ суфікс

1. Море спить... Високо здіймає груди, схропує сонно, ліниво (Збан.). 2. За хатою буде зелений садочок, навколо із квітів рясненький віночок (Коцюб.). 3. Надворі падав сніг тихо, ненастанно (Фр.). 4. Відразу ж за гаєм, неподалеку від лісового озера,рясніли садки (Збан.). 5. Сонце доходило вже до полудня і пекло немилосердно>(Фр.). 6. Пополудні в лісах стрілянина зчинилась: злякано кидалась зайцем у всі боки луна (Стельмах). 7. Було прохолодно і просторо-просто­ро (Збан.).

V. Напишіть письмовий твір на тему «Мій режим дня», використову­ючи прислівники.

Запитання і завдання для повторення

1. Змінними чи незмінними словами є прислівники? Чи мають вони закінчення?

2. На які групи поділяються означальні і обставинні прислівники? Наве­діть приклади.

3. Які прислівники називаються присудковими?

4. Які є ступені порівняння прислівників?

5. Чому від прислівників типу вчора, вголос, всюди форми ступенів по­рівняння не утворюються?

6. Від слів яких частин мови утворюються прислівники?

7. Визначте, чому частина слова -ому в прикметниках і займенниках (новому, нашому) вважається закінченням, а в прислівниках (по-новому, по-нашому) — суфіксом.

8. Чим пояснити, що слова близько, просто, довкола, ще, як вживаються у мові то як прислівники, то як службові слова?

9. Як пишуться прислівники? Наведіть приклади.

СЛУЖБОВІ СЛОВА

Службові слова є незмінними словами. На відміну від пов­нозначних слів, їм не властива номінативна функція, тобто вони не виступають назвами предметів, дій, ознак, кількості,

не відповідають на питання. Службові слова (прийменники, сполучники, частки) служать лише для вираження різних відношень між повнозначними словами, тому вживаються тільки в поєднанні з ними.

Службовим словам належить велика роль в організації змісту і граматичної будови речення, отже, в процесі спілку­вання, у вираженні наших думок і почуттів.

ПРИЙМЕННИК