§ 195. Утворення прислівників

Характерною рисою прислівників є різноманітність і стро­катість їх морфемної будови. Це пояснюється тим, що протя­гом багатьох віків прислівники формувалися і формуються тепер з різних частин мови. Найбільша кількість прислівни­ків утворилася від прикметників та іменників, значно менше прислівників числівникового, займенникового та дієслівного походження.

Від прикметників походять такі прислівники: (у 3 кінцевими суфіксами -о, -є: весело, зелено, тепло, дріб­но, гарно, прямо, рясно, цікаво, чемно, швидко, щиро, дуже, добре, зле, гаряче та ін. З походження вони є формами назив­ного відмінка однини коротких прикметників середнього ро­ду. Порівняймо: добре працюється і добре діло.

2. Прислівники утворилися від колишнього давального відмінка відносних прикметників за допомогою префікса пс і суфікса -ому (колишнє закінчення): по-батьківському, по-козацькому, по-справжньому (паралельна форма з суфіксом -и: по-батьківськи, по-козацьки). Від якісних прикметників такі прислівники утворюються рідко (по-доброму, по-новому).

3. Прислівники, що утворилися від колишніх коротких прикметників (у родовому, знахідному і місцевому відмін­ках) за допомогою префіксів: здалека — з + далека, здавна — з + давна, звисока — з + висока, спроста — с + проста, за­ново — за + ново, вручну — в + ручну, напевне — на -+-+ певне, востаннє — в + останнє, напоготові — на,+ по -г + готові.

-Прислівники, що походять від іменників, утворюються двома способами: прийменниковим і безприйменниковим. . При утворенні прийменниковим способом прийменники стають префіксами. Прийменниковим способом прислівники утворюються: а) від родового відмінка однини: зверху — з + верху, зранку — з + ранку, довіку — до + віку, вдосвіта —

334.

б + до + світа; б) від знахідного відмінка однини: вбік — в + бік, вгору — в + гору, наполовину — на + половину, над­вечір — над + вечір; у творенні прислівників можуть брати участь два прийменники: навпростець, навхрест; займенник що: щодня, щотижня, щороку; в) від місцевого відмінка од­нини чи множини: вгорі — в + горі, надалі — на + далі, нарівні — на + рівні, навколішках — на + в + колішках.

Безприйменниковим способом прислівники утворюються: а) від родового відмінка однини: вчора, сторчака; б) від оруд­ного однини чи множини: бігом, ранком, живцем, кругом, порою, смерком, похапцем; часами, місцями; в) від архаїч­ної форми орудного відмінка множини: верхи, пішки, рачки.

Прислівників, що походять від числівників, небагато, їх склад не поповнюється. 1 Прислівники двічі, тричі утворилися від числівників дві, ■ три за допомогою суфікса -чі; вдвоє, втроє... вдесятеро; надвоє, натроє утворені від знахідного відмінка збірних прислівників за допомогою прийменника-префікса в або на; заодно — за допомогою префікса за-; удвох, утрьох, учоти­рьох — від місцевого однини з прийменником у(в); вперше, вдруге, втретє, по-перше, по-друге тощо — поєднанням по­рядкових числівників перше, друге, третє, двадцяте та інших з префіксами в-, по-,

• Група прислівників, що походять від займенників, дуже давня і в сучасній мові майже не поповнюється. Займенникове походження таких прислівників тепер уже не відчувається. Лише знання історії мови може допомогти у з'ясуванні їх утворення.

До найдавніших прислівників займенникового походження належать: де, як, там, тут, коли, куди, туди, доки, доти, досі, звідки, звідти, звідси, тоді, іноді, сюди, всюди, так, сяк та ін. Від найдавніших займенникових прислівників за до­помогою часток аби, де, ні утворилися новіші прислівникові форми: абиде, абикуди, абияк, декуди, деколи, нікуди, ніяк, ніде та ін.; поєднанням форми місцевого відмінка з префіксом по- утворився прислівник потім.

Примітка. Просторічними є форми прислівника, утворені іменнико­вим суфіксом -ечк- (тутечки, тамечки) і закінченням іменника -ою (ту­дою, сюдою).

Прислівники, що походять від дієслів, утворилися від дієслівних основ за допомогою: а) префіксів: досхочу — до + + с + хочу, всупереч — в + супереч; б) суфіксів: хвилююче — хвилюю + че\ в) префіксів і суфіксів: пошепки — по + шеп + + ки, навсидячки — на + в + сид + яч + ки; г) давнього іменникового закінчення -ма (-ома): дарма, сидьма, жарто-

335.

ма, крадькома; д) від колишніх дієприкметників (сидячи, лежачи, крадучись; навстоячки, навсидячки).

Примітка. Своєрідно утворюються здрібніло-пестливі форми прислів­ників. Для них, зокрема, характерні суфікси -еньк-, -ісіньк-, -есеньк-:

давненько, швиденько, смачненько, легенько, злегенька, помаленьку, любі­сінько, точнісінько, легесенько, тихесенько.

У сучасній українській мові багато складних прислівни­ків, і їх кількість зростає. Вони утворюються:

1. Сполученням двох основ або слів ( з прийменником чи без нього, в тому числі при наявності сполучного звука [о]): запанібрата, босоніж, силоміць, сьогодні, споконвіку, натще­серце, • праворуч, голіруч, нашвидкоруч, водночас, втридорога, стократ, тимчасом, повсякчас, чимраз, щодуху, щоправда.

2. Повторенням цілого слова або його основи: далеко-далеко, ледве-ледве, тихо-тихо, давним-давно, з давніх-давен, з діда-прадіда, сухо-насухо, мало-помалу, рано-вранці, повік-віки, сила-силенна; складанням двох синонімічних слів: любо-дорого, гидко-бридко, зроду-віку, сяк-так, без кінця-краю, часто-густо, тишком-нишком; складанням двох антонімічних слів: більш-менш, видимо-невидимо; сполученням двох різних форм одного й того іменника: час од часу, раз у раз, раз від разу, рік у рік, день за днем, з дня у день, слово в слово, крок за кро­ком, сам на сам.

3. Прислівники можуть являти собою стійкі (фразеологіч­ні) сполучення слів різного творення і, отже, будови: на всю губу, на власні очі, по саму зав'язку, ні туди ні сюди, так собі, на вічні часи, рука в руку, по саме нікуди, вкрай погано, з до­рогою душею та багато інших.

Завдання. І. Виділіть морфологічні типи прислівників за походжен­ням і запишіть їх у такому порядку: прислівники, які походять від: а) прикметників, б) іменників, в) числівників, г) займенників, д) дієслів­них форм, є) інших форм слів і від словосполучень.

Тричі, дружньо, дружно, сп'яну, спросоння, скраю, спер­шу, потихеньку, посередині, грайливо, догори, влітку, поодин­ці, нашвидку, безжурно, напоказ, вранці, учотирьох, злегка, допізна, надвечір, назустріч, безжально, по-комсомольському, день при дні, по-друге, з ранку до вечора, втретє, знов, замо­лоду, навесні, насилу, пригнічено, по-товариськи, вдесятеро, заповзято, ніжно, скраю, звисока, врівень,, удвох.

II. Від поданих нижче прислівників утворіть здрібніло-пестливі прислівникові форми. З'ясуйте, від яких прислівників можливе утворення таких форм.

Глибоко, мало, близько, високо, далеко, помалу, часто, трохи, осьде, чисто, тут, зелено, вогко.

336.