§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)

У тих випадках, коли дієприслівники втрачають здатність керувати залежними словами, вони переходять до прислівників. Порівняймо: 1. Читати книгу, лежачи на дивані. 2, Читати

326.

книгу лежачи. У першому реченні лежачи — дієприслівник, " оскільки при ньому є залежне слово на дивані. У другому ре­ченні лежачи — прислівник, бо при ньому залежних слів немає.

Найчастіше адвербіалізуються дієприслівники теперіш­нього часу недоконаного виду. Наприклад: Він не плакав і не стогнав, він умирав стоячи, і він не знав, що так умирають в легендах (Янов.). Співають ідучи дівчата (Шевч.). Раділи люди встаючи (Шевч.).

Прислівники дієприслівникового походження, як прави­ло, стоять після означуваного дієслова-присудка.

Завдання. І. Визначте вид, спосіб творення і функції дієприслів­ників, вжитих у реченнях.

I. Полкове знамено червоною птицею виривалось на про­стори, залиті сонцем, високо розвиваючись у прозорих польо-

' вих вітрах (Гончар). 2. Він будує армію нового типу, сміливо висуваючи обдаровану молодь (Гончар). 3. Хлюпотить у бухті мала хвиля, б'ючись в броньовані тіла кораблів (Куч.), 4. Дівчата підбирали викопані буряки і, обрізавши гичку, складали в купи (Донч.). 5. І кожен звук, не сплівшись з іншим звуком, пливе, хитаючись, над глянсуватим бруком і меркне у безлунній самоті (Бажан). 6. Я знову, напружую­чи сили, борючись із чимось важким, що навалювалось і да­вило мені на голову, підводився і знову плівся далі, не зна­ючи, куди я йду (Тют.). 7. Дуже важким видалось Хариті те відро з водою, бо, поставивши його на землю, хвилинку стоя­ла нерухомо, спершись на причіпок і важко дихаючи (Ко­цюб.). 8. Затремтіло зразу сонне повітря, і зграї срібних зву­ків, плутаючись і виграваючи, полетіли яром і далеко кругом заснували степ (Вас). 9. Дуби застигли, схиливши могутні голови в білих снігових шапках, завмерли в безнадії, чекаючи з жахом ворожого удару (Збан.). 10. Загартувавшись в ро­сах, наче гострий плуг, зоря врізається між досвітком і ран­ком і, приоравши ніч, кладе на виднокруг окраєць сонця в рушничку серпанку (Ткач).

II. Від поданих дієслів утворіть дієприслівники.

• Знати, працювати, ламати, гойдати, вчити, творити, на­гадати, витирати, милуватися, спиратися, вибігати, відпира­ти, віддавати, приймати, спекти, вирвати, змішати, розгорну­ти, хвилюватися, розшукати.

III. Пригадайте, які функції в реченні виконує прислівник, і ви­значте, що є спільного у функціях дієприслівників і прислівників. Для по­рівняння наведіть приклади.

IV. З наведених речень випишіть дієслова і подайте повну граматичну характеристику за поданою нижче схемою.

327.

1. Ми — щастя землі усієї, ми творимо радості дні, бо Ле­ніна й Маркса ідеї озброїли нас у борні (Сос). 2. Як сонце, перейти хотів би я по світу, щоб з успіхом зайти за мідний небосхил (Рильськ.). 3. Зустрічай нас, рідна школо! Ми на­брались сили, відпочили, як ніколи (Hex.). 4. Хай сміються з нас, глузують — нам байдуже, бо замовкнуть, як почують слово дуже (Рильськ.). 5. Кайдани розірвано, гніту немає, красою уквітчана наша земля (Нар. те.). 6. Гартуйсь, мій сину, тобі в житті планети зустрічати на путі (Воронько). 7. В любимій праці ти будеш творити, а у вимушеній зостанеш­ся робітником (Донч.). 8. Веселий барабанщик так брязкотів мідними тарілками, що аж у вухах лящало (Ткач). 8. Тебе я слухала б довіку, куме мій, аби б хотів співати (Гл.). 10. Піс­ля відлиги різко похолодало, замерзли калюжі (Донч.). 11. Світало. Хлопці-плотарі вже підтягали якорі, і дуб о тій ясній годині, як чорний меч на верховині, торкнувся білої зорі (Мал.). 12. Міжгір'я біліли внизу, затоплені мо­лочними озерами туманів (Гончар). 13. В Асканію завезли бізонів, майже цілком винищених за півстоліття на американ­ському континенті (Гончар). 14. Хоч вересень, а спіє жито, ячмінь колосся підійма, отут було кілочки вбито, а зараз їх чомусь нема (Мал).

Схема аналізу дієслів

L. Інфінітив: 1. Аналізоване слово. 2. Вид. 3. Перехідність — непе­рехідність. 4. Стан. 5. Спосіб. 6. Час. 7. Особа. 8. Число. 9. Рід. 10. Діє­відміна. 11. Морфемна будова. 12. Синтаксична роль. 13. Особливості

, правопису.

\^ II. Дієприкметник: 1. Аналізоване слово. 2. Початкова форма. 3. Стан. 4. Вид. 5. Час. 6. Рід. 7. Число. 8. Відмінок. 9. Спосіб творення. 10. Морфемна будова. 11. Синтаксична роль.

III. Присудкові форми на -но, -то: 1. Аналізоване слово. 2. Початкова форма. 3. Вид. 4. Перехідність — неперехідність. 5. Час. 6. Морфемна будова.

IV. Дієприслівник: 1. Аналізоване слово. 2. Перехідність —непе­рехідність. 3. Вид. 4. Час. 5. Спосіб творення. 6. Морфемна будова. 7. Син­таксична роль.

Запитання і завдання для повторення

1. У чому різниця між дієсловами та іменниками, що означають дію?

2. Що таке інфінітив і як він утворюється?

3. Які граматичні категорії має дієвідмінювана форма дієслова? Наве­діть приклади.

4. Які дієслова належать до перехідних, а які до неперехідних? На­ведіть приклади.

5. Якого походження і які функції виконує афікс -ся(-сь)?

6. Що таке стан дієслова? Які є стани дієслова і що вони означають? Наведіть приклади дієслів, які належали б до різних станів.

7. Що таке категорія виду дієслів? Які є види і способи творення видо­вих форм дієслів? Наведіть приклади дієслів, які належали б до різних видів.

328.

8. Наведіть приклади дієслів, у яких граматично (формально) вид не розрізняється.

9. Що означає граматична категорія числа й якими засобами вона ви­ражається?

10. Що таке категорія особи? Якими засобами виражаються форми особи дієслів у теперішньому, минулому і майбутньому часі?

11. Які дієслова називаються безособовими і що вони означають?

12. Як виділяються інфінітивна основа і основа теперішнього часу діє­слів, які дієслівні форми від них утворюються?

13. Які дієслова належать до першої, а які до другої дієвідміни (за основою теперішнього часу)?

14. Що виражає категорія часу дієслів? Які є часи дієслів в україн­ській мові?

15. Як утворюється проста форма майбутнього часу доконаного виду? Що є спільного в утворенні форм майбутнього простого і теперішнього часу? Наведіть приклади і порівняйте.

16. Як утворюються складна і складена форми майбутнього часу не-доконаного виду дієслів?

17. Що виражає форма минулого часу? Як утворюються форми мину­лого і давноминулого часів?

18. Дієслова якого часу мають категорію роду і як вона виражається?

19. Назвіть дієслова, що належать до архаїчної групи. Вкажіть на особливості дієвідмінювання цих дієслів.

20. Що виражає категорія способу? Як утворюються форми умовного і наказового способу?

21. Які особливості в уживанні форм умовного і наказового способу?

22. Що таке дієприкметник? Чому ця форма так називається? Які фун­кції можуть виконувати дієприкметники в реченні?

23. Як утворюються активні й пасивні дієприкметники теперішнього і минулого часу?

24. Що таке субстантивація дієприкметників? Наведіть приклади субота нтивованих дієприкметників.

25. Які функції виконують присудкові форми на но-, то-? Як вони утворюються?

26. Що таке дієприслівник? Які синтаксичні функції виконують діє­прислівники?

27. Як утворюються дієприслівники доконаного і недоконаного виду?

ПРИСЛІВНИК