
- •1Частина
- •§ 1. Предмет і завдання курсу,
- •§ 2, Мова як суспільне явище
- •§ 4. Мова і мовлення
- •§ 5. Основні структурні компоненти мови. Мовні одиниці
- •§6. Походження мови. Основні етапи її розвитку
- •§ 7. Виникнення і розвиток письма
- •§ 8. Виникнення і розвиток письма у східних слов'ян
- •§ 9. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 10. Українська мова серед інших слов'янських мов
- •§11. Становлення і розвиток української літературної мови в дожовтневий час
- •§ 12. Розвиток української літературної мови за радянської доби
- •§ 14. Форми і стилі сучасної української літературної мови
- •§ 15. Експресивні різновиди мовлення
- •§ 16. Поняття про норми літературної мови
- •§ 17. Норми літературної мови і культура мови
- •§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
- •§19. Розділи науки про мову
- •II. Фонетика і фонологія. Графіка
- •§ 20. Предмет і завдання фонетики
- •§ 21. Звуки мови. Творення звуків
- •22. Поняття про фонему. Відтінки фонем
- •§ 23. Склад. Типи складів
- •§ 24. Наголос у словах. Логічний наголос
- •§ 25. Звуки (фонеми) і букви. Український алфавіт
- •§ 26. Фонетична транскрипція
- •§ 27. Класифікація голосних фонем
- •II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.
- •§ 28. Класифікація приголосних фонем
- •§ 29. Поняття про чергування фонем
- •§ 31. Чергування о, є з і
- •Історична довідка
- •§ 32. О, є після шиплячих та и
- •§ 33. Чергування у — в , і — й
- •§ 34. Чергування приголосних фонем
- •§ 35. Подвоєння і подовження приголосних
- •§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •§ 37. Спрощення у групах приголосних ,
- •III. Орфоепія
- •§ 38. Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови
- •§ 39. Орфоепія і культура усного мовлення
- •IV. Орфографія
- •§ 40. Поняття орфографії. З історії української орфографії
- •§ 41. Принципи української орфографії (правопису)
- •§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі
- •§ 43. Вживання апострофа
- •§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів
- •§ 45. Написання слів разом і через дефіс
- •§ 46. Вживання великої літери
- •§ 47. Правила переносу слів
- •§ 48. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 49. Правопис прізвищ і географічних назв
- •§ 50. Правопис часток не, ні
- •V. Лексикологія 7
- •§ 51. Предмет лексикології, її розділи
- •§ 52. Слово, його лексичне значення
- •§ 53. Зміни лексичного значення слів
- •§ 54. Однозначні слова. Терміни
- •§ 55. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів
- •§ 56. Омоніми
- •§ 57. Пароніми
- •§ 58. Синоніми
- •§ 60. Загальні і власні назви
- •§ 61. Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов
- •§ 62. Старослов'янізми у складі української лексики
- •§ 63. Слова, засвоєні з російської та інших слов'янських мов
- •§ 64. Засвоєння слів з мов неслов'янських народів срср
- •§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
- •§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
- •§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
- •§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів
- •§ 69. Українські слова в інших мовах
- •§ 70. Поняття про активну і пасивну лексику
- •§ 71. Неологізми
- •Лексика української мови з погляду стилістичного
- •§ 73. Поняття про стилістичне членування лексики
- •§ 74. Загальновживана лексика
- •§ 75._Суспільно-політична лексика
- •§ 76. Виробничо-професійна лексика
- •§ 77. Офіційно-ділова лексика
- •§ 78. Науково-термінологічна лексика
- •§ 79. Специфічно побутова лексика
- •§ 80. Емоційна лексика
- •§ 81. Просторічна лексика
- •§ 82. Діалектизми та жаргонізми
- •VI. Фразеологія
- •§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •§ 84. Класифікація фразеологізмів
- •VII. Лексикографія
- •§ 85. Поняття про лексикографію. З історії української лексикографії
- •§ 86. Типи словників. Словники української мови
- •§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)
- •§ 88. Основа і закінчення слова
- •§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
- •§ 90. Корінь, суфікс, префікс
- •§ 91. Морфемний аналіз слова
- •IX. Словотвір
- •§ 92. Поняття про словотвір
- •§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики
- •§ 94. Словотворчі засоби української мови
- •§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
- •§ 96. Основні способи словотворення.
- •§ 97. Основоскладання
- •§ 98. Абревіація
- •§ 99. Неморфологічні способи словотворення
- •§ 100. Словотвірний аналіз слова
- •X. Граматика
- •§ 101. Предмет граматики української мови
- •§ 102. Граматичні категорії, граматичні значення, граматичні форми слів
- •§ 103. Єдність граматичних і лексичного значень слова
- •§ 104. Основні засоби вираження
- •XI. Морфологія
- •§ 105. Морфологія як розділ граматики
- •§ 106. Система частин мови в українській мові
- •§ 107. Принципи виділення частин мови
- •§ 108. Перехід слів з однієї частини мови в іншу
- •§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника
- •§ 110. Іменники — назви істот і неістот
- •§ 111. Іменники загальні і власні
- •§ 112. Збірні іменники
- •§ 115. Рід іменників
- •§ 117. Категорія відмінка. Основні значення відмінків
- •§ 118. Типи відмін іменників
- •§ 119. Поділ на групи і відмінювання іменників і відміни
- •§ 120. Поділ на групи і відмінювання іменників II відміни
- •§ 121. Відмінювання іменників III відміни |
- •§ 122. Відмінювання іменників IV відміни
- •§ 123. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •§ 124. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
- •§ 125. Незмінювані іменники
- •§ 126. Основні способи творення іменників
- •§ 127. Суфікси для утворення іменників з новим значенням
- •§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
- •§ 129. Префіксальне творення іменників
- •§ 130. Безафіксне творення іменників
- •§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації
- •§ 132. Правопис іменникових суфіксів
- •§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
- •§ 134. Лексико-граматичні групи прикметників
- •§ 137. Повні і короткі форми прикметників
- •11. Випишіть повні та короткі форми прикметників з вірша п. Тичини «Наш народ — океан».
- •§ 138. Відносні прикметники
- •§ 139. Присвійні прикметники
- •§ 140. Проміжні розряди прикметників
- •§ 141. Перехід прикметників в іменники
- •§ 142. Відмінювання прикметників
- •§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
- •§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
- •§ 145. Суфіксальне творення прикметників
- •§ 146. Правопис прикметникових суфіксів
- •§ 147. Префіксальне і суфіксально-префіксальне творення прикметників
- •§ 148. Складні прикметники та їх правопис
- •§ 149. Числівник як частина мови
- •§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
- •§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
- •§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
- •§ 154. Порядкові числівники
- •§1 55. Займенник як частина мови
- •§ 156. Розряди займенників
- •§ 158. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
- •§ 160. Правопис займенників
- •§ 161. Стилістичне вживання займенників
- •§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
- •Дієслово
- •§ 163. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 165. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
- •§ 167. Категорія стану
- •§ 168. Категорія виду дієслів
- •§ 169. Творення видових форм дієслова
- •§ 170. Категорії числа, часу й особи дієслів
- •§ 171. Безособові дієслова
- •§ 172. Дві основи дієслова
- •§ 174. Теперішній час дієслів
- •§ 175. Майбутній час дієслів
- •§ 176. Минулий час дієслів
- •§ 177. Категорія роду в дієсловах
- •§ 178. Архаїчна група дієслів
- •§ 179. Вживання одних часових форм у значенні інших
- •§ 180. Категорія способу дієслів
- •§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
- •§ 182. Творення дієслів
- •§ 183. Дієприкметник як форма дієслова
- •§ 184. Активні дієприкметники
- •§ 185. Пасивні дієприкметники
- •§ 186. Відмінювання дієприкметників
- •§ 187. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 188. Безособові форми на -по, -то
- •§ 189. Дієприслівник як форма дієслова
- •§ 190. Утворення дієприслівників
- •§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)
- •§ 192. Прислівник як частина мови
- •§ 193. Розряди прислівників
- •§ 194. Ступені порівняння якісних прислівників
- •§ 195. Утворення прислівників
- •§ 196. Перехід слів інших частин мови у прислівники
- •§ 197. Вживання прислівників у ролі службових слів
- •§ 198. Правопис прислівників
- •§ 199. Поняття про прийменник
- •§ 200. Склад прийменників за походженням
- •§ 201. Морфологічний склад прийменників
- •§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови
- •§ 203. Особливості вживання прийменників
- •§ 204. Правопис прийменників
- •§ 206. Морфологічний склад сполучників
- •Сполучник
- •§ 205. Загальне поняття про сполучник
- •207. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 208. Правопис сполучників
- •§ 209. Загальне поняття про частку
- •§ 210. Розряди часток
- •§ 211. Правопис часток
- •§ 212. Значення і вживання часток не і ні
- •§ 214. Поняття про вигуки
- •§ 215. Розряди вигуків
- •§ 216. Звуконаслідувальні слова
- •§ 217, Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках
§ 178. Архаїчна група дієслів
У сучасній українській мові дієслова бути, дати, їсти і дієслова з основою -вісти (доповісти, розповісти) у теперішньому і майбутньому простому часі (з рядом похідних від них утворень) значною мірою відрізняються своїми формами від інших дієслів. Це пояснюється тим, що вони зберігають риси давньої (так званої архаїчної) системи особових закінчень. У зв'язку з цим дієслова бути, дати, їсти і дієслова з основою -вісти виділяються в окрему групу.
Зразки відмінювання
Теперішній час
Давньоруські форми Українські
Однина
1-ша ос: єсмь, Ъмь; є, їм;
2-га ос: ecu, tcu; є, їси;
3-тя ос: єсть, Ъсть. є, їсть.
Множина
1-ша ос: есмъ, Ъмо; є, їмо;
2-га ос: ecu, Ъси; є, їсте;
3-тя ос. суть, Ъдять.. є, їдять.
Зіставлення показує, що дієслово бути втратило давні форми. Замість них в усіх особах однини і множини виступає форма є, що утворилася від 3-ї особи однини внаслідок зникнення кінцевого -ть. Таке явище відбулося і в дієсловах 3-ї особи однини першої дієвідміни (читає, знає, грає замість читаєть, знаєть, граєть). Дієслова другої дієвідміни у 3-й особі однини зберігають давню форму (робить, ходить, сидить) .
У сучасній українській літературній мові поряд з новою формою теперішнього часу дієслова бути вживаються і давні форми ecu (2-га особа однини), єсть (3-тя особа однини), суть (3-тя особа множини), наприклад: Що ти за сила ecu? — питали (Тич.); Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була (Тич.); Козаки суть кмітливі та розумом проникливі, додумливі та щедрі, не прагнуть великого багатства, але найвищу ціну кладуть своїй свободі (Ільч.).
Дієслово їсти зберігає в сучасній українській мові поряд із закономірними фонетичними змінами [Ъ ->• ї] давньоруські особові форми.
Майбутній час
Однина
1-ша ос. буду, їстиму, з'їм, дам, розповім; 2-га ос. будеш, їстимеш, з'їси, даси, розповіси; 3-тя ос. буде, їстиме, з'їсть, дасть, розповість.
Множина
1-ша ос. будемо, їстимемо, з'їмо, дамо, розповімо; 2-га ос. будете, їстимете, з'їсте, дасте, розповісте; 3-тя ос. будуть, їстимуть, з'їдять, дадуть, розповідять.
309.
Дієслова бути, їсти в українській мові втратили давні особові форми майбутнього часу. Тепер вони змінюються, як дієслова першої дієвідміни.
Дієслова з'їсти, дати, розповісти зберігають в основному архаїчну систему особових закінчень, про що свідчить порівняння їх з формами дієслова їсти у теперішньому часі: їм — дам, їси — даси, їсте — дасте.
Завдання. І. З поданих речень випишіть дієслова теперішнього і простого майбутнього часу і визначте їх дієвідміну, час, особу, число.
I. Коли дивлюся на зліт невиданих споруд, мені в душі й очах той дивний світ сіяє, куди нас приведе комуністичний труд (Сос). 2. Я знаю силу слова — воно гостріш штика й швидше навіть кулі (Сос). 3. З морями цими випливемо ми до комунізму берегів жаданих (Рильськ.). 4. Спатиме він тепер на третьому поверсі, де стоять розкішні квіти у кімнатах (Гонч.). 5. І пригадалося йому дитинство: над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті (Рильськ.). 6. Вітчизни могутній і сонячний зліт ми дружно прославим піснями (Сос). 7. Шахтарі, і ливарі, й солдати, затамуєм ран минулих біль, в дружнім колі сядем біля хати, як було, поділимо хліб-сіль (Мал.). 8. Багряні од зорі шумлять мені тополі, хитаються й шумлять, як і тоді давно (Сос).
II. У поданих реченнях визначте дієслова архаїчної групи і поясніть, які з них вживаються з давніми, а які з новими особовими формами.
1. Радянська влада не дасть бідноті погибать (Нар. те.).
2. Не важкі тепер жнива, бо є техніка нова (Нар. те.).
3. Я честь віддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами (Л. Укр.). 4. Односельчани чекають, що я розповім про події на фронтах (Збан.). 5. Хочеш їсти калачі, то не сиди на печі (Нар. те.). 6. Мого несхибного ножа не з'їсть, не вищербить іржа (Рильськ.). 7. Поки сонце зійде, роса очі виїсть (Нар. те.).
III. Визначте, до якої дієвідміни належать подані дієслова; провідміняйте їх у теперішньому часі. Порівняйте особові форми теперішнього і майбутнього часу цих дієслів і визначте, які є відмінності в особових закінченнях і чим вони зумовлюються.
З'являтися, зустрічати, поглядати, їздити; лазити, гризти, ховатися, зривати.
IV. Визначте, в яких з наведених нижче дієслів при творенні форм теперішнього часу і простого майбутнього відбуваються зміни приголосних. В яких особових формах дієслів відбуваються ці звукові процеси?
Берегти, знати, чорніти, колихати, рухатись, лазити, в'язати, гуляти, квасити, тесати, звисати, лагодити, платити, мастити, кріпити, славити, садовити, тямити, гриміти, підстригати, злягти, утекти, утікати, затухати, запросити, на-
310.
низати, засвітити, обчистити, підсобити, переступити, зачепити, підживити, обламати, обломити, охопити, переїздити, привітати, виплавити, розправити.
V. З наведених прикладів виберіть дієслова майбутнього часу складної і складеної форми, визначте їх особу і число.
1. Будем дружно працювати, щоб міцнів колгоспний край (Нар. те:). 2. Хто посіє вітер для війни, той буде жати бурю смертоносну (Мал.). 3. У наступ! Пролунає танкістам команда. Екіпажі звично сідатимуть у машини і будуть виходити на рубежі для атаки. Стрілецькі батальйони другого ешелону чекатимуть своєї черги. Вони лежатимуть на росяному узліссі, проводжаючи очима танки з десантами. Усе гримітиме навколо, а важкі машини надриватимуться, але будуть упевнено іти вперед, до населеного пункту, який наближатиметься з вранішньої імли (За Гончаром.).
VI. Подані дієслова продієвідмінюйте у складній і складеній формі майбутнього часу.
Ловити, рухатися, добувати, бачити, думати, учити, збиратися.
VII. Провідміняйте дієслова нести, пронести в усіх формах майбутнього часу українською і російською мовами. Визначте, які є спільності і відмінності в особових закінченнях та формах майбутнього часу порівнюваних слів.