§ 178. Архаїчна група дієслів

У сучасній українській мові дієслова бути, дати, їсти і дієслова з основою -вісти (доповісти, розповісти) у теперіш­ньому і майбутньому простому часі (з рядом похідних від них утворень) значною мірою відрізняються своїми формами від інших дієслів. Це пояснюється тим, що вони зберігають риси давньої (так званої архаїчної) системи особових закінчень. У зв'язку з цим дієслова бути, дати, їсти і дієслова з осно­вою -вісти виділяються в окрему групу.

Зразки відмінювання

Теперішній час

Давньоруські форми Українські

Однина

1-ша ос: єсмь, Ъмь; є, їм;

2-га ос: ecu, tcu; є, їси;

3-тя ос: єсть, Ъсть. є, їсть.

Множина

1-ша ос: есмъ, Ъмо; є, їмо;

2-га ос: ecu, Ъси; є, їсте;

3-тя ос. суть, Ъдять.. є, їдять.

Зіставлення показує, що дієслово бути втратило давні форми. Замість них в усіх особах однини і множини висту­пає форма є, що утворилася від 3-ї особи однини внаслідок зникнення кінцевого -ть. Таке явище відбулося і в дієсловах 3-ї особи однини першої дієвідміни (читає, знає, грає замість читаєть, знаєть, граєть). Дієслова другої дієвідміни у 3-й особі однини зберігають давню форму (робить, ходить, си­дить) .

У сучасній українській літературній мові поряд з новою формою теперішнього часу дієслова бути вживаються і давні форми ecu (2-га особа однини), єсть (3-тя особа однини), суть (3-тя особа множини), наприклад: Що ти за сила ecu? — пита­ли (Тич.); Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була (Тич.); Козаки суть кмітливі та розумом проникливі, додумливі та щедрі, не прагнуть великого багатства, але найвищу ціну кладуть своїй свободі (Ільч.).

Дієслово їсти зберігає в сучасній українській мові поряд із закономірними фонетичними змінами [Ъ ->• ї] давньоруські особові форми.

Майбутній час

Однина

1-ша ос. буду, їстиму, з'їм, дам, розповім; 2-га ос. будеш, їстимеш, з'їси, даси, розповіси; 3-тя ос. буде, їстиме, з'їсть, дасть, розповість.

Множина

1-ша ос. будемо, їстимемо, з'їмо, дамо, розповімо; 2-га ос. будете, їстимете, з'їсте, дасте, розповісте; 3-тя ос. будуть, їстимуть, з'їдять, дадуть, розповідять.

309.

Дієслова бути, їсти в українській мові втратили давні особові форми майбутнього часу. Тепер вони змінюються, як дієслова першої дієвідміни.

Дієслова з'їсти, дати, розповісти зберігають в основному архаїчну систему особових закінчень, про що свідчить порів­няння їх з формами дієслова їсти у теперішньому часі: їм — дам, їси — даси, їсте — дасте.

Завдання. І. З поданих речень випишіть дієслова теперішнього і про­стого майбутнього часу і визначте їх дієвідміну, час, особу, число.

I. Коли дивлюся на зліт невиданих споруд, мені в душі й очах той дивний світ сіяє, куди нас приведе комуністичний труд (Сос). 2. Я знаю силу слова — воно гостріш штика й швидше навіть кулі (Сос). 3. З морями цими випливемо ми до комунізму берегів жаданих (Рильськ.). 4. Спатиме він тепер на третьому поверсі, де стоять розкішні квіти у кімнатах (Гонч.). 5. І пригадалося йому дитинство: над водами хи­ляться лози, лелека пливе в висоті (Рильськ.). 6. Вітчизни могутній і сонячний зліт ми дружно прославим піснями (Сос). 7. Шахтарі, і ливарі, й солдати, затамуєм ран минулих біль, в дружнім колі сядем біля хати, як було, поділимо хліб-сіль (Мал.). 8. Багряні од зорі шумлять мені тополі, хитаються й шумлять, як і тоді давно (Сос).

II. У поданих реченнях визначте дієслова архаїчної групи і поясніть, які з них вживаються з давніми, а які з новими особовими формами.

1. Радянська влада не дасть бідноті погибать (Нар. те.).

2. Не важкі тепер жнива, бо є техніка нова (Нар. те.).

3. Я честь віддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами (Л. Укр.). 4. Односельчани чекають, що я розповім про події на фронтах (Збан.). 5. Хочеш їсти калачі, то не сиди на печі (Нар. те.). 6. Мого несхибного ножа не з'їсть, не ви­щербить іржа (Рильськ.). 7. Поки сонце зійде, роса очі виїсть (Нар. те.).

III. Визначте, до якої дієвідміни належать подані дієслова; провід­міняйте їх у теперішньому часі. Порівняйте особові форми теперішнього і майбутнього часу цих дієслів і визначте, які є відмінності в особових закінченнях і чим вони зумовлюються.

З'являтися, зустрічати, поглядати, їздити; лазити, гризти, ховатися, зривати.

IV. Визначте, в яких з наведених нижче дієслів при творенні форм теперішнього часу і простого майбутнього відбуваються зміни приголос­них. В яких особових формах дієслів відбуваються ці звукові процеси?

Берегти, знати, чорніти, колихати, рухатись, лазити, в'язати, гуляти, квасити, тесати, звисати, лагодити, платити, мастити, кріпити, славити, садовити, тямити, гриміти, під­стригати, злягти, утекти, утікати, затухати, запросити, на-

310.

низати, засвітити, обчистити, підсобити, переступити, зачепи­ти, підживити, обламати, обломити, охопити, переїздити, привітати, виплавити, розправити.

V. З наведених прикладів виберіть дієслова майбутнього часу склад­ної і складеної форми, визначте їх особу і число.

1. Будем дружно працювати, щоб міцнів колгоспний край (Нар. те:). 2. Хто посіє вітер для війни, той буде жати бурю смертоносну (Мал.). 3. У наступ! Пролунає танкістам коман­да. Екіпажі звично сідатимуть у машини і будуть виходити на рубежі для атаки. Стрілецькі батальйони другого ешелону чекатимуть своєї черги. Вони лежатимуть на росяному узліссі, проводжаючи очима танки з десантами. Усе гримітиме навко­ло, а важкі машини надриватимуться, але будуть упевнено іти вперед, до населеного пункту, який наближатиметься з вранішньої імли (За Гончаром.).

VI. Подані дієслова продієвідмінюйте у складній і складеній формі майбутнього часу.

Ловити, рухатися, добувати, бачити, думати, учити, зби­ратися.

VII. Провідміняйте дієслова нести, пронести в усіх формах майбут­нього часу українською і російською мовами. Визначте, які є спільності і відмінності в особових закінченнях та формах майбутнього часу порівнюваних слів.