§ 17. Норми літературної мови і культура мови

Культура писемної і усної мови (мовлення) всього народу і окремої особи полягає в тому, щоб досконало знати мовні норми і послідовно дотримуватись їх. Культура мовлення передбачає нормативне, правильне і найбільш умотивоване користування виражальними засобами мови (багатозначними словами, синонімами, омонімами, антонімами, фразеологіз-

37.

мами, іншомовною лексикою, словами із значенням зменше­ності, пестливості, збільшеності, згрубілості, реченнями найрізнішої структури тощо). Саме нормативним і стилістично найдоцільнішим використанням мовних засобів досягають та­ких особливостей справжньої культури мовлення, як його правильність, точність, стислість, чистота, доступність, ви­разність, образність, яскравість тощо.

У радянському суспільстві піклування про культуру мо­ви є справою загальнонародною. Наша держава дбає про те, щоб кожен її громадянин оволодів багатствами літературної мови, її нормами, бо це дає змогу продуктивніше працювати, глибше розуміти життя, краще розбиратися в мистецтві, лі­тературі, явищах природи і суспільного життя. О. М. Горь­кий писав: «Боротьба за чистоту, за змістову точність, за гостроту мови є боротьба за знаряддя культури. Чим гост­ріше це знаряддя, чим точніше скероване — тим воно переможніше» ¹.

Культура мовлення щонайтісніше пов'язана із загальною культурою людини, з культурою її мислення.

Завдання. Доберіть з різних джерел і запишіть п'ять — шість вислов­лювань видатних письменників, учених, відомих політичних діячів про культуру мови, передусім української.

§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови

Одним з давніх і невичерпних джерел збагачення україн­ської мови є мова російська.На відміну від української, білоруської, естонської та інших мов, які в багатомовній Радянській державі виконують одну основну суспільну функцію — функцію національної мо­ви, російська літературна мова виконує три основні суспільні функції: 1) функцію національної і рідної мови для росій­ського народу; 2) функцію засобу міжнаціонального спілку­вання для всіх народів СРСР; 3) функцію однієї з міжнарод­них, світових мов.

Протягом усієї своєї історії українська мова перебувала в тісних і безпосередніх зв'язках з мовою російською. Особ­ливо сприяло зміцненню економічних і культурних стосун­ків українського і російського народів возз'єднання Украї­ни з Росією в 1654 р. В епоху Петра І (кінець XVII— перша чверть XVIII ст.) і в пізніший період українська мова через російську засвоїла багато життєво необхідних слів із захід­ноєвропейських і класичних (давньогрецької, латинської) мов.

38.

Українсько-російські мовні зв'язки незмірно зміцніли після Великого Жовтня. У взаємодії з російською мовою сучасна українська літературна мова збагатилася, зокрема, істотно поповнилась суспільно-політичною, науково-терміно­логічною, офіційно-діловою, дипломатичною, професійно-ви­робничою, військовою лексикою тощо. Під значним впливом російської мови, роль якої як могутнього знаряддя культури всіх радянських народів постійно зростає, остаточно визна­чились граматичні форми української мови, усталились норми української літературної вимови, правопису тощо. В резуль­таті цього сучасна українська літературна мова посіла гідне місце серед -«найбільш розвинених літературних мов світу.

Завдання. Перекладіть текст українською мовою і запишіть, підкрес­ливши в ньому лексично спільні для обох мов слова. Підготуйтесь до усної розповіді на запитання, чому саме російська мова стала мовою міжнаціо­нального спілкування в СРСР.

Почему именно русский язык стал языком межнациональ­ного общения народов СССР? Прежде всего потому, что это самый распространенный язык в многонациональной стране (его считают родным более половины населения СССР). Рус­ский язык — язык народа, сыгравшего выдающуюся истори­ческую роль в победе Великой Октябрьской революции, в построении социализма, в защите его завоеваний, это язык великого Ленина, передовой научно-технической мысли, язык таких выдающихся мастеров слова, как Пушкин, Толстой, Горький («Русский язык», 7—8 кл.).