
- •1Частина
- •§ 1. Предмет і завдання курсу,
- •§ 2, Мова як суспільне явище
- •§ 4. Мова і мовлення
- •§ 5. Основні структурні компоненти мови. Мовні одиниці
- •§6. Походження мови. Основні етапи її розвитку
- •§ 7. Виникнення і розвиток письма
- •§ 8. Виникнення і розвиток письма у східних слов'ян
- •§ 9. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 10. Українська мова серед інших слов'янських мов
- •§11. Становлення і розвиток української літературної мови в дожовтневий час
- •§ 12. Розвиток української літературної мови за радянської доби
- •§ 14. Форми і стилі сучасної української літературної мови
- •§ 15. Експресивні різновиди мовлення
- •§ 16. Поняття про норми літературної мови
- •§ 17. Норми літературної мови і культура мови
- •§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
- •§19. Розділи науки про мову
- •II. Фонетика і фонологія. Графіка
- •§ 20. Предмет і завдання фонетики
- •§ 21. Звуки мови. Творення звуків
- •22. Поняття про фонему. Відтінки фонем
- •§ 23. Склад. Типи складів
- •§ 24. Наголос у словах. Логічний наголос
- •§ 25. Звуки (фонеми) і букви. Український алфавіт
- •§ 26. Фонетична транскрипція
- •§ 27. Класифікація голосних фонем
- •II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.
- •§ 28. Класифікація приголосних фонем
- •§ 29. Поняття про чергування фонем
- •§ 31. Чергування о, є з і
- •Історична довідка
- •§ 32. О, є після шиплячих та и
- •§ 33. Чергування у — в , і — й
- •§ 34. Чергування приголосних фонем
- •§ 35. Подвоєння і подовження приголосних
- •§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •§ 37. Спрощення у групах приголосних ,
- •III. Орфоепія
- •§ 38. Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови
- •§ 39. Орфоепія і культура усного мовлення
- •IV. Орфографія
- •§ 40. Поняття орфографії. З історії української орфографії
- •§ 41. Принципи української орфографії (правопису)
- •§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі
- •§ 43. Вживання апострофа
- •§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів
- •§ 45. Написання слів разом і через дефіс
- •§ 46. Вживання великої літери
- •§ 47. Правила переносу слів
- •§ 48. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 49. Правопис прізвищ і географічних назв
- •§ 50. Правопис часток не, ні
- •V. Лексикологія 7
- •§ 51. Предмет лексикології, її розділи
- •§ 52. Слово, його лексичне значення
- •§ 53. Зміни лексичного значення слів
- •§ 54. Однозначні слова. Терміни
- •§ 55. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів
- •§ 56. Омоніми
- •§ 57. Пароніми
- •§ 58. Синоніми
- •§ 60. Загальні і власні назви
- •§ 61. Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов
- •§ 62. Старослов'янізми у складі української лексики
- •§ 63. Слова, засвоєні з російської та інших слов'янських мов
- •§ 64. Засвоєння слів з мов неслов'янських народів срср
- •§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
- •§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
- •§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
- •§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів
- •§ 69. Українські слова в інших мовах
- •§ 70. Поняття про активну і пасивну лексику
- •§ 71. Неологізми
- •Лексика української мови з погляду стилістичного
- •§ 73. Поняття про стилістичне членування лексики
- •§ 74. Загальновживана лексика
- •§ 75._Суспільно-політична лексика
- •§ 76. Виробничо-професійна лексика
- •§ 77. Офіційно-ділова лексика
- •§ 78. Науково-термінологічна лексика
- •§ 79. Специфічно побутова лексика
- •§ 80. Емоційна лексика
- •§ 81. Просторічна лексика
- •§ 82. Діалектизми та жаргонізми
- •VI. Фразеологія
- •§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •§ 84. Класифікація фразеологізмів
- •VII. Лексикографія
- •§ 85. Поняття про лексикографію. З історії української лексикографії
- •§ 86. Типи словників. Словники української мови
- •§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)
- •§ 88. Основа і закінчення слова
- •§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
- •§ 90. Корінь, суфікс, префікс
- •§ 91. Морфемний аналіз слова
- •IX. Словотвір
- •§ 92. Поняття про словотвір
- •§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики
- •§ 94. Словотворчі засоби української мови
- •§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
- •§ 96. Основні способи словотворення.
- •§ 97. Основоскладання
- •§ 98. Абревіація
- •§ 99. Неморфологічні способи словотворення
- •§ 100. Словотвірний аналіз слова
- •X. Граматика
- •§ 101. Предмет граматики української мови
- •§ 102. Граматичні категорії, граматичні значення, граматичні форми слів
- •§ 103. Єдність граматичних і лексичного значень слова
- •§ 104. Основні засоби вираження
- •XI. Морфологія
- •§ 105. Морфологія як розділ граматики
- •§ 106. Система частин мови в українській мові
- •§ 107. Принципи виділення частин мови
- •§ 108. Перехід слів з однієї частини мови в іншу
- •§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника
- •§ 110. Іменники — назви істот і неістот
- •§ 111. Іменники загальні і власні
- •§ 112. Збірні іменники
- •§ 115. Рід іменників
- •§ 117. Категорія відмінка. Основні значення відмінків
- •§ 118. Типи відмін іменників
- •§ 119. Поділ на групи і відмінювання іменників і відміни
- •§ 120. Поділ на групи і відмінювання іменників II відміни
- •§ 121. Відмінювання іменників III відміни |
- •§ 122. Відмінювання іменників IV відміни
- •§ 123. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •§ 124. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
- •§ 125. Незмінювані іменники
- •§ 126. Основні способи творення іменників
- •§ 127. Суфікси для утворення іменників з новим значенням
- •§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
- •§ 129. Префіксальне творення іменників
- •§ 130. Безафіксне творення іменників
- •§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації
- •§ 132. Правопис іменникових суфіксів
- •§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
- •§ 134. Лексико-граматичні групи прикметників
- •§ 137. Повні і короткі форми прикметників
- •11. Випишіть повні та короткі форми прикметників з вірша п. Тичини «Наш народ — океан».
- •§ 138. Відносні прикметники
- •§ 139. Присвійні прикметники
- •§ 140. Проміжні розряди прикметників
- •§ 141. Перехід прикметників в іменники
- •§ 142. Відмінювання прикметників
- •§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
- •§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
- •§ 145. Суфіксальне творення прикметників
- •§ 146. Правопис прикметникових суфіксів
- •§ 147. Префіксальне і суфіксально-префіксальне творення прикметників
- •§ 148. Складні прикметники та їх правопис
- •§ 149. Числівник як частина мови
- •§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
- •§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
- •§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
- •§ 154. Порядкові числівники
- •§1 55. Займенник як частина мови
- •§ 156. Розряди займенників
- •§ 158. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
- •§ 160. Правопис займенників
- •§ 161. Стилістичне вживання займенників
- •§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
- •Дієслово
- •§ 163. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 165. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
- •§ 167. Категорія стану
- •§ 168. Категорія виду дієслів
- •§ 169. Творення видових форм дієслова
- •§ 170. Категорії числа, часу й особи дієслів
- •§ 171. Безособові дієслова
- •§ 172. Дві основи дієслова
- •§ 174. Теперішній час дієслів
- •§ 175. Майбутній час дієслів
- •§ 176. Минулий час дієслів
- •§ 177. Категорія роду в дієсловах
- •§ 178. Архаїчна група дієслів
- •§ 179. Вживання одних часових форм у значенні інших
- •§ 180. Категорія способу дієслів
- •§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
- •§ 182. Творення дієслів
- •§ 183. Дієприкметник як форма дієслова
- •§ 184. Активні дієприкметники
- •§ 185. Пасивні дієприкметники
- •§ 186. Відмінювання дієприкметників
- •§ 187. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 188. Безособові форми на -по, -то
- •§ 189. Дієприслівник як форма дієслова
- •§ 190. Утворення дієприслівників
- •§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)
- •§ 192. Прислівник як частина мови
- •§ 193. Розряди прислівників
- •§ 194. Ступені порівняння якісних прислівників
- •§ 195. Утворення прислівників
- •§ 196. Перехід слів інших частин мови у прислівники
- •§ 197. Вживання прислівників у ролі службових слів
- •§ 198. Правопис прислівників
- •§ 199. Поняття про прийменник
- •§ 200. Склад прийменників за походженням
- •§ 201. Морфологічний склад прийменників
- •§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови
- •§ 203. Особливості вживання прийменників
- •§ 204. Правопис прийменників
- •§ 206. Морфологічний склад сполучників
- •Сполучник
- •§ 205. Загальне поняття про сполучник
- •207. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 208. Правопис сполучників
- •§ 209. Загальне поняття про частку
- •§ 210. Розряди часток
- •§ 211. Правопис часток
- •§ 212. Значення і вживання часток не і ні
- •§ 214. Поняття про вигуки
- •§ 215. Розряди вигуків
- •§ 216. Звуконаслідувальні слова
- •§ 217, Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках
§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
Афікс -ся (-сь) може вживатися з більшістю дієслів у всіх формах, крім дієприкметників. Стоїть він після інфінітивного суфікса -ти (-ть) або закінчення в особових формах дієслова. Наприклад: грати — гратися, граються, граюся.
Примітка. Сучасний дієслівний афікс -ся (-сь) — це давня коротка форма зворотного займенника себе у знахідному відмінку однини. Вона завжди виступала при дієсловах. Коли перестали вживатися короткі форми займенників (мя, тя, ся, мі, ті, сі), форма -ся (-сь) втратила значення займенника і зрослася з дієсловами, виконуючи ряд функцій.
За допомогою афікса -ся (-сь) від перехідних дієслів утворюються неперехідні: бити (що?) — битися (чим?), купати (кого?) — купатися (в чому?), лікувати (кого?) — лікуватися (від чого?), переконувати (кого?) — переконуватися (в чому?), вмивати (кого?) —вмиватися (чим?).
Якщо афікс -ся (-сь) поєднується з неперехідними дієсловами, то утворюються безособові дієслова: спиться, сіється, ореться, ходиться. Наприклад: Ой не спиться й не лежаться, і сон мене не бере (Нар. тв.).
За допомогою афікса -ся (-сь) утворюються різного типу зворотні і пасивні дієслова: вмиватися, одягатися, взуватися, листуватися, будуватися.
В окремих випадках афікс -ся (-сь) разом із префіксами виконує словотворчі функції, тобто надає словам нового лексичного значення: бігати — набігатися, сидіти — насидіти-ся, жити — зжитися.
293.
Ряд дієслів без афікса -ся (-сь) не вживаються: боятись сміятися, пишатися, намагатися.
Завдання. І. Зробіть аналіз матеріалу про дієслова з афіксом-ся (-сі з підручника «Українська мова» для 3-го класу і підручника для педучр лищ. Визначте відмінності у тлумаченні функцій афікса -ся (-сь) у поріїнюваних підручниках.
II. Від поданих слів утворіть дієслова з афіксом -ся і визначте йог функції.
Думати, будувати, молотити, виготовляти, зустрічати вчити, ловити, розвивати, збирати, прийняти, робити, почина ти, дивувати, вибирати, збільшувати, порушити, обсівати.
§ 167. Категорія стану
Граматична категорія стану служить для вираження різ них взаємовідношень між суб'єктом і об'єктом дії. Вона тісно пов'язана з категорією перехідності/неперехідності дієслів і підпорядковується їй. Адже граматична категорія стан] властива всім перехідним дієсловам і тим неперехідним, як утворені від перехідних за допомогою афікса -*уг (-сь).
У сучасній українській мові розрізняють три стани: активний (або дійсний), зворотно-середній і пасивний.
1. Активний стан властивий всім перехідним дієсловам Вони означають дію, яка активно спрямована від діяча нг об'єкт, виражений іменником у формі знахідного відмінка без прийменника. Наприклад: Я славлю дружбу піснею своєю, красу і силу сторони моєї (Сое); Улянка подала на стіл узвар з лісових груш і терну, поклала ложки, поставила миски (Донч.).
2. Дієслова зворотно-середнього стану вживаються з афіксом -ся (-сь). Вони поділяються на кілька розрядів:
а) власне-зворотні дієслова, що означають дію, яка спрямована на "діючу особу: одягатися, взуватися, вмиватися, голитися, чепуритися;
б) взаємно-зворотні, що означають дію, виконувану кількома особами. Ця дія переходить на кожного з виконавців, наприклад: листуватися, зустрічатися, сперечатися, битися, змагатися;
в) зворотно-пасивні дієслова: пригадується, уявляється, здається;
г) активно-безоб'є ктні дієслова, що виражають властивість діючого предмета: (собака) кусається, (кішка) дряпається, (кропива) жалиться,
д) пасивно-якісні дієслова, що означають здатність предмета піддаватися впливові якоїсь дії: (лоза) гнеться, (папір) рветься, (скло) б'ється, (напис) стирається.
294.
3. Дієслова пасивного стану виражають відношення, при яких іменник, що називає суб'єкт дії, виступає додатком в орудному відмінку, а іменник, який означає об'єкт дії, виконує функцію підмета. Наприклад: Де трактором нива ореться, там добре живеться (Нар. тв.). Тут іменник трактор — фактично суб'єкт дії, бо він оре ниву, але виступає додатком в орудному відмінку, а іменник нива, який є об'єктом дії, бо саме її оре трактор, виконує функцію підмета.
Категорія стану властива не всім дієсловам. В українській мові є кілька груп дієслів з нульовим значенням стану (категорії стану такі дієслова не мають).
1. Неперехідні дієслова, які не виражають будь-яких відношень дії до об'єкта: бігти, дзвеніти, летіти, плакати, пливти, спати.
2. Безособові дієслова з афіксом -ся: не спиться, не сидить-ся, розвидняється.
3. Неперехідні дієслова, які без афікса -ся не вживаються: боятися, сміятися, пишатися, намагатися.
4. Дієслова, утворені від неперехідних за допомогою префікса і афікса -ся, які надають їм нового лексичного значення. Наприклад: добігатися (пор.: бігати), зжитися (пор. жити), наплакатися (пор. плакати), насидітися (пор. сидіти).
Завдання. І. Знайдіть у поданих реченнях дієслова, визначте їх стан. Окремо випишіть дієслова з нульовим значенням стану.
I. Ми для миру всі працюєм, творим щастя для дітей._* Нам освітлює дорогу сяйво ленінських ідей (Рильськ.). 2. Народе мій! Ти завойовуєш надхмар'я, вогонь ти крешеш із води, викохуєш у Заполяр'ї землі південної плоди (Рильськ.). 3. Ми в боротьбі пройшли крізь бурі і негоди і творимо життя незборне, молоде (Сос). 4. Хай колосяться урожаї і живлять людство трудове, хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе (Рильськ.). 5. Куди не глянь — скрізь розвернулось, розпустилось, зацвіло пишним цвітом (Мирний). 6. Скоряє людина повітря і води, підводяться вгору потужні заводи (Забіла). 7. Свіжа зелень розгойдалась, розгулялась, попливла (Рильськ.). 8. Літо збігло, як день, і з невлежаного туману вийшов синьоокий, золоточубий вересень (Стельмах). 9. Згадується Улянці дідова казка (Донч.). 10. Хто з правдою зрідниться, той і грому не боїться (Нар. те.).
II. Визначте стан дієслів, вжитих у поданих реченнях, і функції афікса -ся(-сь).
1. Хто любить паростки кленові, хто діброви молоді ростить, сам достоїн людської любові (Рильськ.). 2. Єдина воля окриляє нас, єдина правда нас братає й кличе (Рильськ.). 3. Коли фашист до нас ввірвався, палив і вішав, руйнував,
295.
народ радянський весь піднявся (Тич.). 4. Після розповіді про надзвичайну атаку будьонівців Аркадій попрощався пішов (Зар.). 5. Над перевалами садів знялися зграєю легкок платочки білих голубів. Кружляють, мають і зникають, в'ються знову, ніби сніг, і юні очі проводжають крилатих влюбленців своїх (Рильск.). 6. Ліс жовтів і мінився осінніми фарбами, але хміль ще буйно зеленів, і кручені паничі цвіли (Донч.). 7. В лісі швидко смеркло, і на заході верховини дерев відсвічували ніжним багрянцем (Донч.). 8. Тільки на деяких дубах зухвало видзвонювало сухе листя — пишалося, що воно залишилось на вітті і не боїться зими (Донч.).
9. Я хліба не цураюсь і з добрими людьми братаюсь (Копи.).
10. На хвилях зелених тремтять червонії іскри блискучі і ясним огнем миготять (Л. Укр.). 11. Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться (Нар. те.). 12. Скільки сонця, праці, втіхи. Не надивишся, не наслухаєшся, не намилуєшся (Горд.).
III. Доберіть з художніх творів по два речення з дієсловами активного, зворотно-середнього і пасивного стану.
IV. Пригадайте, в яких випадках у дієсловах пишеться м'який знак. Наведіть на кожне правило по два приклади.