
- •1Частина
- •§ 1. Предмет і завдання курсу,
- •§ 2, Мова як суспільне явище
- •§ 4. Мова і мовлення
- •§ 5. Основні структурні компоненти мови. Мовні одиниці
- •§6. Походження мови. Основні етапи її розвитку
- •§ 7. Виникнення і розвиток письма
- •§ 8. Виникнення і розвиток письма у східних слов'ян
- •§ 9. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 10. Українська мова серед інших слов'янських мов
- •§11. Становлення і розвиток української літературної мови в дожовтневий час
- •§ 12. Розвиток української літературної мови за радянської доби
- •§ 14. Форми і стилі сучасної української літературної мови
- •§ 15. Експресивні різновиди мовлення
- •§ 16. Поняття про норми літературної мови
- •§ 17. Норми літературної мови і культура мови
- •§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
- •§19. Розділи науки про мову
- •II. Фонетика і фонологія. Графіка
- •§ 20. Предмет і завдання фонетики
- •§ 21. Звуки мови. Творення звуків
- •22. Поняття про фонему. Відтінки фонем
- •§ 23. Склад. Типи складів
- •§ 24. Наголос у словах. Логічний наголос
- •§ 25. Звуки (фонеми) і букви. Український алфавіт
- •§ 26. Фонетична транскрипція
- •§ 27. Класифікація голосних фонем
- •II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.
- •§ 28. Класифікація приголосних фонем
- •§ 29. Поняття про чергування фонем
- •§ 31. Чергування о, є з і
- •Історична довідка
- •§ 32. О, є після шиплячих та и
- •§ 33. Чергування у — в , і — й
- •§ 34. Чергування приголосних фонем
- •§ 35. Подвоєння і подовження приголосних
- •§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •§ 37. Спрощення у групах приголосних ,
- •III. Орфоепія
- •§ 38. Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови
- •§ 39. Орфоепія і культура усного мовлення
- •IV. Орфографія
- •§ 40. Поняття орфографії. З історії української орфографії
- •§ 41. Принципи української орфографії (правопису)
- •§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі
- •§ 43. Вживання апострофа
- •§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів
- •§ 45. Написання слів разом і через дефіс
- •§ 46. Вживання великої літери
- •§ 47. Правила переносу слів
- •§ 48. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 49. Правопис прізвищ і географічних назв
- •§ 50. Правопис часток не, ні
- •V. Лексикологія 7
- •§ 51. Предмет лексикології, її розділи
- •§ 52. Слово, його лексичне значення
- •§ 53. Зміни лексичного значення слів
- •§ 54. Однозначні слова. Терміни
- •§ 55. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів
- •§ 56. Омоніми
- •§ 57. Пароніми
- •§ 58. Синоніми
- •§ 60. Загальні і власні назви
- •§ 61. Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов
- •§ 62. Старослов'янізми у складі української лексики
- •§ 63. Слова, засвоєні з російської та інших слов'янських мов
- •§ 64. Засвоєння слів з мов неслов'янських народів срср
- •§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
- •§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
- •§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
- •§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів
- •§ 69. Українські слова в інших мовах
- •§ 70. Поняття про активну і пасивну лексику
- •§ 71. Неологізми
- •Лексика української мови з погляду стилістичного
- •§ 73. Поняття про стилістичне членування лексики
- •§ 74. Загальновживана лексика
- •§ 75._Суспільно-політична лексика
- •§ 76. Виробничо-професійна лексика
- •§ 77. Офіційно-ділова лексика
- •§ 78. Науково-термінологічна лексика
- •§ 79. Специфічно побутова лексика
- •§ 80. Емоційна лексика
- •§ 81. Просторічна лексика
- •§ 82. Діалектизми та жаргонізми
- •VI. Фразеологія
- •§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •§ 84. Класифікація фразеологізмів
- •VII. Лексикографія
- •§ 85. Поняття про лексикографію. З історії української лексикографії
- •§ 86. Типи словників. Словники української мови
- •§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)
- •§ 88. Основа і закінчення слова
- •§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
- •§ 90. Корінь, суфікс, префікс
- •§ 91. Морфемний аналіз слова
- •IX. Словотвір
- •§ 92. Поняття про словотвір
- •§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики
- •§ 94. Словотворчі засоби української мови
- •§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
- •§ 96. Основні способи словотворення.
- •§ 97. Основоскладання
- •§ 98. Абревіація
- •§ 99. Неморфологічні способи словотворення
- •§ 100. Словотвірний аналіз слова
- •X. Граматика
- •§ 101. Предмет граматики української мови
- •§ 102. Граматичні категорії, граматичні значення, граматичні форми слів
- •§ 103. Єдність граматичних і лексичного значень слова
- •§ 104. Основні засоби вираження
- •XI. Морфологія
- •§ 105. Морфологія як розділ граматики
- •§ 106. Система частин мови в українській мові
- •§ 107. Принципи виділення частин мови
- •§ 108. Перехід слів з однієї частини мови в іншу
- •§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника
- •§ 110. Іменники — назви істот і неістот
- •§ 111. Іменники загальні і власні
- •§ 112. Збірні іменники
- •§ 115. Рід іменників
- •§ 117. Категорія відмінка. Основні значення відмінків
- •§ 118. Типи відмін іменників
- •§ 119. Поділ на групи і відмінювання іменників і відміни
- •§ 120. Поділ на групи і відмінювання іменників II відміни
- •§ 121. Відмінювання іменників III відміни |
- •§ 122. Відмінювання іменників IV відміни
- •§ 123. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •§ 124. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
- •§ 125. Незмінювані іменники
- •§ 126. Основні способи творення іменників
- •§ 127. Суфікси для утворення іменників з новим значенням
- •§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
- •§ 129. Префіксальне творення іменників
- •§ 130. Безафіксне творення іменників
- •§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації
- •§ 132. Правопис іменникових суфіксів
- •§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
- •§ 134. Лексико-граматичні групи прикметників
- •§ 137. Повні і короткі форми прикметників
- •11. Випишіть повні та короткі форми прикметників з вірша п. Тичини «Наш народ — океан».
- •§ 138. Відносні прикметники
- •§ 139. Присвійні прикметники
- •§ 140. Проміжні розряди прикметників
- •§ 141. Перехід прикметників в іменники
- •§ 142. Відмінювання прикметників
- •§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
- •§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
- •§ 145. Суфіксальне творення прикметників
- •§ 146. Правопис прикметникових суфіксів
- •§ 147. Префіксальне і суфіксально-префіксальне творення прикметників
- •§ 148. Складні прикметники та їх правопис
- •§ 149. Числівник як частина мови
- •§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
- •§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
- •§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
- •§ 154. Порядкові числівники
- •§1 55. Займенник як частина мови
- •§ 156. Розряди займенників
- •§ 158. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
- •§ 160. Правопис займенників
- •§ 161. Стилістичне вживання займенників
- •§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
- •Дієслово
- •§ 163. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 165. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
- •§ 167. Категорія стану
- •§ 168. Категорія виду дієслів
- •§ 169. Творення видових форм дієслова
- •§ 170. Категорії числа, часу й особи дієслів
- •§ 171. Безособові дієслова
- •§ 172. Дві основи дієслова
- •§ 174. Теперішній час дієслів
- •§ 175. Майбутній час дієслів
- •§ 176. Минулий час дієслів
- •§ 177. Категорія роду в дієсловах
- •§ 178. Архаїчна група дієслів
- •§ 179. Вживання одних часових форм у значенні інших
- •§ 180. Категорія способу дієслів
- •§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
- •§ 182. Творення дієслів
- •§ 183. Дієприкметник як форма дієслова
- •§ 184. Активні дієприкметники
- •§ 185. Пасивні дієприкметники
- •§ 186. Відмінювання дієприкметників
- •§ 187. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 188. Безособові форми на -по, -то
- •§ 189. Дієприслівник як форма дієслова
- •§ 190. Утворення дієприслівників
- •§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)
- •§ 192. Прислівник як частина мови
- •§ 193. Розряди прислівників
- •§ 194. Ступені порівняння якісних прислівників
- •§ 195. Утворення прислівників
- •§ 196. Перехід слів інших частин мови у прислівники
- •§ 197. Вживання прислівників у ролі службових слів
- •§ 198. Правопис прислівників
- •§ 199. Поняття про прийменник
- •§ 200. Склад прийменників за походженням
- •§ 201. Морфологічний склад прийменників
- •§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови
- •§ 203. Особливості вживання прийменників
- •§ 204. Правопис прийменників
- •§ 206. Морфологічний склад сполучників
- •Сполучник
- •§ 205. Загальне поняття про сполучник
- •207. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 208. Правопис сполучників
- •§ 209. Загальне поняття про частку
- •§ 210. Розряди часток
- •§ 211. Правопис часток
- •§ 212. Значення і вживання часток не і ні
- •§ 214. Поняття про вигуки
- •§ 215. Розряди вигуків
- •§ 216. Звуконаслідувальні слова
- •§ 217, Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках
§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
Деякі повнозначні слова можуть втрачати своє основне значення, набувати узагальнено-вказівного або неозначеного і змісту і переходити в займенники. Словами, що переходять у займенники, можуть бути числівники, прикметники, іменники. 1. Числівник один може вживатись у значенні займенників якийсь, сам, а в сполученні з підсилювальними частками ні, ані — в значенні жоден, ніхто. Наприклад: 1. Рано-вранці новобранці виходили за село, а за ними, молодими, і дівча одне пішло (Шевч.) (пор.: якесь). 2. Далека в нас путь, але ми не одні (Сое.) (пор.: не самі). 3. Вже оце трохи не півтора
285.
року, як ми не переписались з тобою ані одним словом (Шевч.) (пор.: жодним).
Числівник другий може вживатись із значенням займенника інший. Наприклад: Частенько між людьми буває — одш свою біду на другого звертає (Гл.) (пор.: іншого).
2. Найчастіше переходять у займенники прикметники ці лий (уживається в значенні весь), певний (у значенні якийсь деякий), останній (у значенні цей, той), даний (у значенні цей), різний (у значенні всякий), подібний (у значенні такий тощо. Наприклад: 1. Тільки той ненависті не знає, хто цілиі вік нікого не любив (Л. Укр.). Слово цілий має значення весь
.2. У даному разі — я за повну незалежність (Донч.). Слове даному вжито в значенні цьому. 3. Чиє що крайте, лучче в світі як укупі жити, братам добрим добро певне пожить, не ді лити? (Шевч.). Слово певне має значення якесь, деяке. .
3. Іменники чоловік, брат, хлопець, парубок, жінка, дів чина, людина, річ, справа можуть набувати вказівного значен ня. Наприклад: Коваль був чоловік розумний (Гол.). Порівняй мо: Цей коваль був розумний.
Іменники брат, сестра у сполученні з займенниками ваш наш, свій вживаються в значенні особових займенників першої та другої особи однини і множини — я, ми, ви, мені, нас. Наприклад: Це такий багатий матеріал, особливо для нашого брата — белетриста (Коцюб.). Сполучення нашого брата має значення мене.
Завдання. І. Прочитайте речення. Випишіть слова, що виступають у ролі займенників. Визначте, якими займенниками вони можуть замінюватись. Запишіть перші три речення фонетичною транскрипцією. Поясніть особливості вимови голосних і приголосних звуків.
I. Струна тремтіла й звучала. Тоді скінчивши, падалИ тихо вниз, натягала другу з неба на землю (Коцюб). 2. МихаіЯ ло був сам один посеред мовчазних піль, і лише глибоке небИ здіймалося понад ним (Коп.). 3. Хоч у переважній більшосте належність слів до певної частини мови є стійкою, розподіИ слів на частини мови в цілому не є незмінним. 4. То вже ваид брат, буває, соромиться сто метрів пішки пройти ... Не звикли на роботу їздить (Тют). 5. Пливе човен пг) Дунаю один за водою (Шевч.). 6. За думою дума роєм вилітає; одна давить серце, друга роздирає (Шевч.). 7. Тут їли різнії потрави, і все з полив'яних мисок, і самі гарнії приправи з нових кленових тарілок (Котл.).
II. Утворіть речення, в яких слова один, даний, певний, останній окремий уживалися б як займенники.
III. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть, який М синонімів треба зжити в тому чи іншому випадку.
Доберіть синоніми до слів чудовий, легко, творити,
286.
1. На одній стіні в зеленому з сосни вінку висів портрет
Шевченка, біленьким рушником обвішаний, а на (другій, іншій) стіні, що біля неї стіл, великий портрет Леніна, і теж у вінку зеленому (Гол.). 2. Біля нас через двір живе чудовий дід, який знає все, що стосується долі (цілої, всієї) планети, а може, і всесвіту (Сенч.). 3. Після (одного, цього) випадку Карнавченко не пропускав вже (ні однієї, жодної) нагоди провідати Олю (Сенч). 4. Все військо добре убирало, аж поза вухами лящало, один перед (другим, іншим) хватав (Котл.). 5. Певно, на (ціле, все) життя пов'язалася в нього осінь із боями за Київ (Янов.). 6. У великих містах легко знайти (першу-ліпшу, різну, будь-яку) роботу (Чорн.). 7. Чорнявого гарненького Петрика дуже люблять дівчата, а він їх завжди лякає (різними, всякими) небилицями (Стельмах). 8. Непокоїло Сухомлинського те, що (деякі, окремі) батьки, на жаль, мало займалися вихованням своїх дітей, мовляв, це справа школи
■ (Цюпа).
IV. Виразно прочитайте уривки, випишіть займенники і розберіть їх за поданою схемою
|
|
X |
о а ■ |
|
|
|
|
S |
х |
я |
н •— |
га и о |
|
|
|
|
=■ |
s |
ffl |
•? 5 |
з- о о |
|
|
а |
|
= |
Займенні |
Початко форма |
На яке п ня відпе дає |
3 якою тиною м співвідн ний |
Розряд |
РІД |
Відміно: |
Число |
Синтакс роль |
МІЙ |
мій |
чий? |
з прик- |
присвій- |
чоло- |
назив- |
однина |
означення |
|
< |
|
метником |
ний |
вічий |
ний |
|
|
1. Про що б не писав видатний український поет Максим Рильський: чи то згадує кімнату Леніна у Празі, чи славить російський народ, чи посилає вітання Закарпаттю, Білорусії, Вірменії, Азербайджану,— в кожному з цих віршів відображені прикмети нашого часу. Все це також портрети країн, республік, міст (В. Інбер).
2. Я любив Максима Тадейовича, як свого найбільшого особистого друга, як щирого друга грузинської літератури, котрий завжди поділяв наші радощі і горе. Він був справжнім художником нашого часу, справжнім лицарем дружби народів і радянської поезії, бездоганним і безкорисливим служителем поетичного слова...
(С. Чиковані).
V. З'ясуйте за програмою і підручником для III класу, які питання з теми «Займенник» і в якому обсязі вивчають молодші школярі.
287.
Запитання і завдання для повторення
1. Чому займенники співвідносяться з іменниками, прикметниками і числівниками?
2. Які граматичні ознаки властиві займеннику як частині мови?
3. На які розряди поділяються займенники за значенням? Схарактеризуйте кожен розряд.
4. Схарактеризуйте основні особливості стилістичного вживання займенників. Наведіть приклади. щ
5. Порівняйте відмінювання займенників із відмінюванням іменників, прикметників та числівників. Що спільного й відмінного у словозміні цих частин мови? Наведіть зразки відмінювання займенників.
6. З'ясуйте основні правила правопису займенників. Наведіть приклади.