§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)

Деякі повнозначні слова можуть втрачати своє основне значення, набувати узагальнено-вказівного або неозначеного і змісту і переходити в займенники. Словами, що переходять у займенники, можуть бути числівники, прикметники, іменники. 1. Числівник один може вживатись у значенні займенни­ків якийсь, сам, а в сполученні з підсилювальними частками ні, ані — в значенні жоден, ніхто. Наприклад: 1. Рано-вран­ці новобранці виходили за село, а за ними, молодими, і дівча одне пішло (Шевч.) (пор.: якесь). 2. Далека в нас путь, але ми не одні (Сое.) (пор.: не самі). 3. Вже оце трохи не півтора

285.

року, як ми не переписались з тобою ані одним словом (Шевч.) (пор.: жодним).

Числівник другий може вживатись із значенням займенника інший. Наприклад: Частенько між людьми буває — одш свою біду на другого звертає (Гл.) (пор.: іншого).

2. Найчастіше переходять у займенники прикметники ці лий (уживається в значенні весь), певний (у значенні якийсь деякий), останній (у значенні цей, той), даний (у значенні цей), різний (у значенні всякий), подібний (у значенні такий тощо. Наприклад: 1. Тільки той ненависті не знає, хто цілиі вік нікого не любив (Л. Укр.). Слово цілий має значення весь

.2. У даному разі — я за повну незалежність (Донч.). Слове даному вжито в значенні цьому. 3. Чиє що крайте, лучче в світі як укупі жити, братам добрим добро певне пожить, не ді лити? (Шевч.). Слово певне має значення якесь, деяке. .

3. Іменники чоловік, брат, хлопець, парубок, жінка, дів чина, людина, річ, справа можуть набувати вказівного значен ня. Наприклад: Коваль був чоловік розумний (Гол.). Порівняй мо: Цей коваль був розумний.

Іменники брат, сестра у сполученні з займенниками ваш наш, свій вживаються в значенні особових займенників пер­шої та другої особи однини і множини — я, ми, ви, мені, нас. Наприклад: Це такий багатий матеріал, особливо для нашого брата — белетриста (Коцюб.). Сполучення нашого брата має значення мене.

Завдання. І. Прочитайте речення. Випишіть слова, що виступають у ролі займенників. Визначте, якими займенниками вони можуть заміню­ватись. Запишіть перші три речення фонетичною транскрипцією. Поясніть особливості вимови голосних і приголосних звуків.

I. Струна тремтіла й звучала. Тоді скінчивши, падалИ тихо вниз, натягала другу з неба на землю (Коцюб). 2. МихаіЯ ло був сам один посеред мовчазних піль, і лише глибоке небИ здіймалося понад ним (Коп.). 3. Хоч у переважній більшосте належність слів до певної частини мови є стійкою, розподіИ слів на частини мови в цілому не є незмінним. 4. То вже ваид брат, буває, соромиться сто метрів пішки пройти ... Не звик­ли на роботу їздить (Тют). 5. Пливе човен п^г) Дунаю один за водою (Шевч.). 6. За думою дума роєм вилітає; одна давить серце, друга роздирає (Шевч.). 7. Тут їли різнії потрави, і все з полив'яних мисок, і самі гарнії приправи з нових клено­вих тарілок (Котл.).

II. Утворіть речення, в яких слова один, даний, певний, останній окремий уживалися б як займенники.

III. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть, який М синонімів треба зжити в тому чи іншому випадку.

Доберіть синоніми до слів чудовий, легко, творити,

286.

1. На одній стіні в зеленому з сосни вінку висів портрет

Шевченка, біленьким рушником обвішаний, а на (другій, іншій) стіні, що біля неї стіл, великий портрет Леніна, і теж у вінку зеленому (Гол.). 2. Біля нас через двір живе чудовий дід, який знає все, що стосується долі (цілої, всієї) планети, а може, і всесвіту (Сенч.). 3. Після (одного, цього) випадку Карнавченко не пропускав вже (ні однієї, жодної) нагоди про­відати Олю (Сенч). 4. Все військо добре убирало, аж поза вухами лящало, один перед (другим, іншим) хватав (Котл.). 5. Певно, на (ціле, все) життя пов'язалася в нього осінь із боя­ми за Київ (Янов.). 6. У великих містах легко знайти (першу-ліпшу, різну, будь-яку) роботу (Чорн.). 7. Чорнявого гарнень­кого Петрика дуже люблять дівчата, а він їх завжди лякає (різними, всякими) небилицями (Стельмах). 8. Непокоїло Сухомлинського те, що (деякі, окремі) батьки, на жаль, мало займалися вихованням своїх дітей, мовляв, це справа школи

■ (Цюпа).

IV. Виразно прочитайте уривки, випишіть займенники і розберіть їх за поданою схемою

		X	о а ■					S
х	я	н •—	га и о					=■
s	ffl	•? 5	з- о о			а		=
Займенні	Початко форма	На яке п ня відпе дає	3 якою тиною м співвідн ний	Розряд	РІД	Відміно:	Число	Синтакс роль
МІЙ	мій	чий?	з прик-	присвій-	чоло-	назив-	однина	означення
	<		метником	ний	вічий	ний

1. Про що б не писав видатний український поет Максим Рильський: чи то згадує кімнату Леніна у Празі, чи славить російський народ, чи посилає вітання Закарпаттю, Білорусії, Вірменії, Азербайджану,— в кожному з цих віршів відображе­ні прикмети нашого часу. Все це також портрети країн, респуб­лік, міст (В. Інбер).

2. Я любив Максима Тадейовича, як свого найбільшого особистого друга, як щирого друга грузинської літератури, котрий завжди поділяв наші радощі і горе. Він був справжнім художником нашого часу, справжнім лицарем дружби народів і радянської поезії, бездоганним і безкорисливим служителем поетичного слова...

(С. Чиковані).

V. З'ясуйте за програмою і підручником для III класу, які питання з теми «Займенник» і в якому обсязі вивчають молодші школярі.

287.

Запитання і завдання для повторення

1. Чому займенники співвідносяться з іменниками, прикметниками і чис­лівниками?

2. Які граматичні ознаки властиві займеннику як частині мови?

3. На які розряди поділяються займенники за значенням? Схарактеризуй­те кожен розряд.

4. Схарактеризуйте основні особливості стилістичного вживання займен­ників. Наведіть приклади. ^щ

5. Порівняйте відмінювання займенників із відмінюванням іменників, прикметників та числівників. Що спільного й відмінного у словозміні цих частин мови? Наведіть зразки відмінювання займенників.

6. З'ясуйте основні правила правопису займенників. Наведіть приклади.