
- •1Частина
- •§ 1. Предмет і завдання курсу,
- •§ 2, Мова як суспільне явище
- •§ 4. Мова і мовлення
- •§ 5. Основні структурні компоненти мови. Мовні одиниці
- •§6. Походження мови. Основні етапи її розвитку
- •§ 7. Виникнення і розвиток письма
- •§ 8. Виникнення і розвиток письма у східних слов'ян
- •§ 9. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 10. Українська мова серед інших слов'янських мов
- •§11. Становлення і розвиток української літературної мови в дожовтневий час
- •§ 12. Розвиток української літературної мови за радянської доби
- •§ 14. Форми і стилі сучасної української літературної мови
- •§ 15. Експресивні різновиди мовлення
- •§ 16. Поняття про норми літературної мови
- •§ 17. Норми літературної мови і культура мови
- •§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
- •§19. Розділи науки про мову
- •II. Фонетика і фонологія. Графіка
- •§ 20. Предмет і завдання фонетики
- •§ 21. Звуки мови. Творення звуків
- •22. Поняття про фонему. Відтінки фонем
- •§ 23. Склад. Типи складів
- •§ 24. Наголос у словах. Логічний наголос
- •§ 25. Звуки (фонеми) і букви. Український алфавіт
- •§ 26. Фонетична транскрипція
- •§ 27. Класифікація голосних фонем
- •II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.
- •§ 28. Класифікація приголосних фонем
- •§ 29. Поняття про чергування фонем
- •§ 31. Чергування о, є з і
- •Історична довідка
- •§ 32. О, є після шиплячих та и
- •§ 33. Чергування у — в , і — й
- •§ 34. Чергування приголосних фонем
- •§ 35. Подвоєння і подовження приголосних
- •§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •§ 37. Спрощення у групах приголосних ,
- •III. Орфоепія
- •§ 38. Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови
- •§ 39. Орфоепія і культура усного мовлення
- •IV. Орфографія
- •§ 40. Поняття орфографії. З історії української орфографії
- •§ 41. Принципи української орфографії (правопису)
- •§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі
- •§ 43. Вживання апострофа
- •§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів
- •§ 45. Написання слів разом і через дефіс
- •§ 46. Вживання великої літери
- •§ 47. Правила переносу слів
- •§ 48. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 49. Правопис прізвищ і географічних назв
- •§ 50. Правопис часток не, ні
- •V. Лексикологія 7
- •§ 51. Предмет лексикології, її розділи
- •§ 52. Слово, його лексичне значення
- •§ 53. Зміни лексичного значення слів
- •§ 54. Однозначні слова. Терміни
- •§ 55. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів
- •§ 56. Омоніми
- •§ 57. Пароніми
- •§ 58. Синоніми
- •§ 60. Загальні і власні назви
- •§ 61. Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов
- •§ 62. Старослов'янізми у складі української лексики
- •§ 63. Слова, засвоєні з російської та інших слов'янських мов
- •§ 64. Засвоєння слів з мов неслов'янських народів срср
- •§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
- •§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
- •§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
- •§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів
- •§ 69. Українські слова в інших мовах
- •§ 70. Поняття про активну і пасивну лексику
- •§ 71. Неологізми
- •Лексика української мови з погляду стилістичного
- •§ 73. Поняття про стилістичне членування лексики
- •§ 74. Загальновживана лексика
- •§ 75._Суспільно-політична лексика
- •§ 76. Виробничо-професійна лексика
- •§ 77. Офіційно-ділова лексика
- •§ 78. Науково-термінологічна лексика
- •§ 79. Специфічно побутова лексика
- •§ 80. Емоційна лексика
- •§ 81. Просторічна лексика
- •§ 82. Діалектизми та жаргонізми
- •VI. Фразеологія
- •§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •§ 84. Класифікація фразеологізмів
- •VII. Лексикографія
- •§ 85. Поняття про лексикографію. З історії української лексикографії
- •§ 86. Типи словників. Словники української мови
- •§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)
- •§ 88. Основа і закінчення слова
- •§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
- •§ 90. Корінь, суфікс, префікс
- •§ 91. Морфемний аналіз слова
- •IX. Словотвір
- •§ 92. Поняття про словотвір
- •§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики
- •§ 94. Словотворчі засоби української мови
- •§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
- •§ 96. Основні способи словотворення.
- •§ 97. Основоскладання
- •§ 98. Абревіація
- •§ 99. Неморфологічні способи словотворення
- •§ 100. Словотвірний аналіз слова
- •X. Граматика
- •§ 101. Предмет граматики української мови
- •§ 102. Граматичні категорії, граматичні значення, граматичні форми слів
- •§ 103. Єдність граматичних і лексичного значень слова
- •§ 104. Основні засоби вираження
- •XI. Морфологія
- •§ 105. Морфологія як розділ граматики
- •§ 106. Система частин мови в українській мові
- •§ 107. Принципи виділення частин мови
- •§ 108. Перехід слів з однієї частини мови в іншу
- •§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника
- •§ 110. Іменники — назви істот і неістот
- •§ 111. Іменники загальні і власні
- •§ 112. Збірні іменники
- •§ 115. Рід іменників
- •§ 117. Категорія відмінка. Основні значення відмінків
- •§ 118. Типи відмін іменників
- •§ 119. Поділ на групи і відмінювання іменників і відміни
- •§ 120. Поділ на групи і відмінювання іменників II відміни
- •§ 121. Відмінювання іменників III відміни |
- •§ 122. Відмінювання іменників IV відміни
- •§ 123. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •§ 124. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
- •§ 125. Незмінювані іменники
- •§ 126. Основні способи творення іменників
- •§ 127. Суфікси для утворення іменників з новим значенням
- •§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
- •§ 129. Префіксальне творення іменників
- •§ 130. Безафіксне творення іменників
- •§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації
- •§ 132. Правопис іменникових суфіксів
- •§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
- •§ 134. Лексико-граматичні групи прикметників
- •§ 137. Повні і короткі форми прикметників
- •11. Випишіть повні та короткі форми прикметників з вірша п. Тичини «Наш народ — океан».
- •§ 138. Відносні прикметники
- •§ 139. Присвійні прикметники
- •§ 140. Проміжні розряди прикметників
- •§ 141. Перехід прикметників в іменники
- •§ 142. Відмінювання прикметників
- •§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
- •§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
- •§ 145. Суфіксальне творення прикметників
- •§ 146. Правопис прикметникових суфіксів
- •§ 147. Префіксальне і суфіксально-префіксальне творення прикметників
- •§ 148. Складні прикметники та їх правопис
- •§ 149. Числівник як частина мови
- •§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
- •§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
- •§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
- •§ 154. Порядкові числівники
- •§1 55. Займенник як частина мови
- •§ 156. Розряди займенників
- •§ 158. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
- •§ 160. Правопис займенників
- •§ 161. Стилістичне вживання займенників
- •§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
- •Дієслово
- •§ 163. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 165. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
- •§ 167. Категорія стану
- •§ 168. Категорія виду дієслів
- •§ 169. Творення видових форм дієслова
- •§ 170. Категорії числа, часу й особи дієслів
- •§ 171. Безособові дієслова
- •§ 172. Дві основи дієслова
- •§ 174. Теперішній час дієслів
- •§ 175. Майбутній час дієслів
- •§ 176. Минулий час дієслів
- •§ 177. Категорія роду в дієсловах
- •§ 178. Архаїчна група дієслів
- •§ 179. Вживання одних часових форм у значенні інших
- •§ 180. Категорія способу дієслів
- •§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
- •§ 182. Творення дієслів
- •§ 183. Дієприкметник як форма дієслова
- •§ 184. Активні дієприкметники
- •§ 185. Пасивні дієприкметники
- •§ 186. Відмінювання дієприкметників
- •§ 187. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 188. Безособові форми на -по, -то
- •§ 189. Дієприслівник як форма дієслова
- •§ 190. Утворення дієприслівників
- •§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)
- •§ 192. Прислівник як частина мови
- •§ 193. Розряди прислівників
- •§ 194. Ступені порівняння якісних прислівників
- •§ 195. Утворення прислівників
- •§ 196. Перехід слів інших частин мови у прислівники
- •§ 197. Вживання прислівників у ролі службових слів
- •§ 198. Правопис прислівників
- •§ 199. Поняття про прийменник
- •§ 200. Склад прийменників за походженням
- •§ 201. Морфологічний склад прийменників
- •§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови
- •§ 203. Особливості вживання прийменників
- •§ 204. Правопис прийменників
- •§ 206. Морфологічний склад сполучників
- •Сполучник
- •§ 205. Загальне поняття про сполучник
- •207. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 208. Правопис сполучників
- •§ 209. Загальне поняття про частку
- •§ 210. Розряди часток
- •§ 211. Правопис часток
- •§ 212. Значення і вживання часток не і ні
- •§ 214. Поняття про вигуки
- •§ 215. Розряди вигуків
- •§ 216. Звуконаслідувальні слова
- •§ 217, Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках
159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
Відносно-питальний займенник скільки та вказівний займенник стільки відмінюються, як числівники.
н. |
скільки |
стільки |
р. |
скількох |
стількох |
д. |
скільком |
стільком |
3. |
скільки, скількох |
стільки, стількох |
о. |
скількома: |
стількома |
М. |
(на) скількох |
(на) стількох |
Займенники скільки, стільки, подібно до кількісних числівників, змінюються лише за відмінками. Щ
Завдання. І. Провідміняйте усно: ми самі, всі ви, скільки років, себеШ
II.Провідміняйте на письАі: чия книга, хтозна-що, дехто, якийсь^Л скільки-небудь, ніхто.
Поясніть особливості відмінювання поданих займенників.
III. Перепишіть текст, розкриваючи дужки і змінюючи форми займенників відповідно до змісту речень. Визначте синтаксичну роль займенників. З'ясуйте, яку роль вони відіграють у структурі тексту.
На ковзанці гамірно, мов на ярмарку. І як тут не вививається малеча, і на (що) вона тільки не катається: все в (вона) є, окрім фабричних ковзанів. А саморобки тут зібралися (такий), (який) тепер уже ніде не побачиш. Але й на (вони) усі веселооко зустрічають (своя) волю. А коли хто й упаде, (він) одразу ж притрушує безтурботний сміх.
Я стаю на (свій) фасонисті," дротом підперезані ковзани і рвучко відштовхуюсь гострим шпенем. Піді (я) одразу писнув, зашипів лід, а біля вух обізвався вітрець (За Стельмахом).
IV. Користуючись фразеологічним словником, доберіть десять фразеологічних сполучень, до складу яких входять займенники різних розрядів. Запишіть з дібраними фразеологізмами речення.
V. Складіть опис-портрет товариша (подруги), вживаючи займенники різних розрядів. /
§ 160. Правопис займенників
1. Прийменники з займенниками пишуться окремо. Наприклад: у вас, з нами, до них, з ким-небудь, ні до кого.
При особовому займеннику я в орудному відмінку вживаються прийменники зі (зо), піді (підо), наді (надо). Наприклад: Не розпитуй, матусенько, що було зо мною (Шевч.).
2. Неозначені займенники, утворені від питально-відносних за допомогою префіксів (часток) аби-, ані-, де-, -сь, пишуться разом: абищо, аніхто, деякий, чийсь тощо. Наприклад: 1. Хтось заступив у сінці (Вовч.). 2. Я маю дещо там з дочки — небіжки, піди вберися — там на жердці висить
(Л. Укр.).
3. Неозначені займенники, утворені від питально-відносних за допомогою префіксів і суфіксів (часток) будь-, -будь, -небудь, хтозна-, казна-, пишуться через дефіс: будь-хто, що-небудь, який-небудь, казна-чий, хтозна-хто. Наприклад: 1. Спи, козаче, душа щира! Хто-небудь згадає (Шевч.). 2. >7кб« розказать про якого-небудь магната історію-правду, то перелякать саме б пекло можна (Шевч.).
4. Частка ні з заперечними займенниками пишеться разомі ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки. Частка не з
280.
усіма займенниками пишеться окремо (за винятком неабиякий,
неабихто, неабищо). Наприклад:
1. Я Європу не всю обійшов, 2. Атаки гроз, порохові тумани,
Але там, де з боями Сталеві зливи і пекучі рани —
проходив,
Я не бачив веселих дібров, ніщо нас не віддалить від
Я не бачив щасливих на- мети (Г. Плоткін).
родів (О. Підсуха).
5. Якщо в непрямих відмінках при заперечних чи неозначених займенниках вживається прийменник, то він ставиться між часткою і займенником, розділяючи їх. У таких випадках частка, прийменник і займенник пишуться окремо: де в чому, аби з ким, будь з ким, хтозна до кого, ні до чого, ні при кому.
Примітка. У неозначених займенниках суфікси (частки) -будь, -небудь, -сь, що стоять завжди після займенника, ніколи не відділяються від ■ нього прийменниками: до кого-небудь, з чимось, у чому-небудь, в ким-небудь (але: будь-хто — будь в ким).
Завдання. І. Перепишіть текст. Підкресліть займенники. Поясніть відмінювання і правопис їх.
Баштан здається такий великий, що не окинеш і оком; вас вабить лапате розрізане сиве листя, що чіпляється за ноги, вам здається, що отут, де ви стоїте, нема справжніх кавунів, а вони — величезні, як гора, і червоні, як жар,— отам десь далі!
І ви йдете туди далі. Вже й курінь бозна-де, а ви все переходите від кавуна до кавуна, і все вони вам здаються і не досить великими, і не досить спілими.
Діда не видно, але вас починає мулити совість і страх: а раптом вийде він з-за куреня і крикне що-небудь сердите й зневажливе? Ви починаєте поспішати, вириваєте кавуна, а він якийсь однобокий, гливкий, понапуханий ...
(7. Сенченко)
II. Складіть і запишіть речення з займенниками: хтось, деякий, кого-небудь, чим-небудь, де в кого, аби в чим, будь-що, анікотрий. Поясніть правопис цих займенників.
ҐМ. Перепишіть речення, розкриваючи дужки.
1. Жадан сидів проти Морозова і що(сь) підраховував олівцем. Часом вони обидва зосереджувались над якими(сь) розрахунками. 2- Незважаючи на всі ці заходи, обстріл набув такої інтенсивності, якої (ні)хто не міг передбачити. 3. ІДо(сь) вражаюче, невимовно зворушливе було в зустрічі двох піонерів дніпровського будівництва. 4. — Ні (в) якому разі! — застеріг його Ґонтар. 5. До війни Ганс працював на одному з гамбурзьких підприємств і славився (не) (аби) яким хистом. 6. Він [Шафорост] стояв, заплющивши очі, як (ні)хто, засмучений, придавлений втратою. 7. Лебідь ішов без (будь) якої
281.
ознаки на хворість, твердо й чітко відбиваючи кроки. 8. (Hij яка негода неспроможна згасити чи уповільнити битви (3 те. Баша).