
- •1Частина
- •§ 1. Предмет і завдання курсу,
- •§ 2, Мова як суспільне явище
- •§ 4. Мова і мовлення
- •§ 5. Основні структурні компоненти мови. Мовні одиниці
- •§6. Походження мови. Основні етапи її розвитку
- •§ 7. Виникнення і розвиток письма
- •§ 8. Виникнення і розвиток письма у східних слов'ян
- •§ 9. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 10. Українська мова серед інших слов'янських мов
- •§11. Становлення і розвиток української літературної мови в дожовтневий час
- •§ 12. Розвиток української літературної мови за радянської доби
- •§ 14. Форми і стилі сучасної української літературної мови
- •§ 15. Експресивні різновиди мовлення
- •§ 16. Поняття про норми літературної мови
- •§ 17. Норми літературної мови і культура мови
- •§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
- •§19. Розділи науки про мову
- •II. Фонетика і фонологія. Графіка
- •§ 20. Предмет і завдання фонетики
- •§ 21. Звуки мови. Творення звуків
- •22. Поняття про фонему. Відтінки фонем
- •§ 23. Склад. Типи складів
- •§ 24. Наголос у словах. Логічний наголос
- •§ 25. Звуки (фонеми) і букви. Український алфавіт
- •§ 26. Фонетична транскрипція
- •§ 27. Класифікація голосних фонем
- •II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.
- •§ 28. Класифікація приголосних фонем
- •§ 29. Поняття про чергування фонем
- •§ 31. Чергування о, є з і
- •Історична довідка
- •§ 32. О, є після шиплячих та и
- •§ 33. Чергування у — в , і — й
- •§ 34. Чергування приголосних фонем
- •§ 35. Подвоєння і подовження приголосних
- •§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •§ 37. Спрощення у групах приголосних ,
- •III. Орфоепія
- •§ 38. Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови
- •§ 39. Орфоепія і культура усного мовлення
- •IV. Орфографія
- •§ 40. Поняття орфографії. З історії української орфографії
- •§ 41. Принципи української орфографії (правопису)
- •§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі
- •§ 43. Вживання апострофа
- •§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів
- •§ 45. Написання слів разом і через дефіс
- •§ 46. Вживання великої літери
- •§ 47. Правила переносу слів
- •§ 48. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 49. Правопис прізвищ і географічних назв
- •§ 50. Правопис часток не, ні
- •V. Лексикологія 7
- •§ 51. Предмет лексикології, її розділи
- •§ 52. Слово, його лексичне значення
- •§ 53. Зміни лексичного значення слів
- •§ 54. Однозначні слова. Терміни
- •§ 55. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів
- •§ 56. Омоніми
- •§ 57. Пароніми
- •§ 58. Синоніми
- •§ 60. Загальні і власні назви
- •§ 61. Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов
- •§ 62. Старослов'янізми у складі української лексики
- •§ 63. Слова, засвоєні з російської та інших слов'янських мов
- •§ 64. Засвоєння слів з мов неслов'янських народів срср
- •§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
- •§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
- •§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
- •§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів
- •§ 69. Українські слова в інших мовах
- •§ 70. Поняття про активну і пасивну лексику
- •§ 71. Неологізми
- •Лексика української мови з погляду стилістичного
- •§ 73. Поняття про стилістичне членування лексики
- •§ 74. Загальновживана лексика
- •§ 75._Суспільно-політична лексика
- •§ 76. Виробничо-професійна лексика
- •§ 77. Офіційно-ділова лексика
- •§ 78. Науково-термінологічна лексика
- •§ 79. Специфічно побутова лексика
- •§ 80. Емоційна лексика
- •§ 81. Просторічна лексика
- •§ 82. Діалектизми та жаргонізми
- •VI. Фразеологія
- •§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •§ 84. Класифікація фразеологізмів
- •VII. Лексикографія
- •§ 85. Поняття про лексикографію. З історії української лексикографії
- •§ 86. Типи словників. Словники української мови
- •§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)
- •§ 88. Основа і закінчення слова
- •§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
- •§ 90. Корінь, суфікс, префікс
- •§ 91. Морфемний аналіз слова
- •IX. Словотвір
- •§ 92. Поняття про словотвір
- •§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики
- •§ 94. Словотворчі засоби української мови
- •§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
- •§ 96. Основні способи словотворення.
- •§ 97. Основоскладання
- •§ 98. Абревіація
- •§ 99. Неморфологічні способи словотворення
- •§ 100. Словотвірний аналіз слова
- •X. Граматика
- •§ 101. Предмет граматики української мови
- •§ 102. Граматичні категорії, граматичні значення, граматичні форми слів
- •§ 103. Єдність граматичних і лексичного значень слова
- •§ 104. Основні засоби вираження
- •XI. Морфологія
- •§ 105. Морфологія як розділ граматики
- •§ 106. Система частин мови в українській мові
- •§ 107. Принципи виділення частин мови
- •§ 108. Перехід слів з однієї частини мови в іншу
- •§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника
- •§ 110. Іменники — назви істот і неістот
- •§ 111. Іменники загальні і власні
- •§ 112. Збірні іменники
- •§ 115. Рід іменників
- •§ 117. Категорія відмінка. Основні значення відмінків
- •§ 118. Типи відмін іменників
- •§ 119. Поділ на групи і відмінювання іменників і відміни
- •§ 120. Поділ на групи і відмінювання іменників II відміни
- •§ 121. Відмінювання іменників III відміни |
- •§ 122. Відмінювання іменників IV відміни
- •§ 123. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •§ 124. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
- •§ 125. Незмінювані іменники
- •§ 126. Основні способи творення іменників
- •§ 127. Суфікси для утворення іменників з новим значенням
- •§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
- •§ 129. Префіксальне творення іменників
- •§ 130. Безафіксне творення іменників
- •§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації
- •§ 132. Правопис іменникових суфіксів
- •§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
- •§ 134. Лексико-граматичні групи прикметників
- •§ 137. Повні і короткі форми прикметників
- •11. Випишіть повні та короткі форми прикметників з вірша п. Тичини «Наш народ — океан».
- •§ 138. Відносні прикметники
- •§ 139. Присвійні прикметники
- •§ 140. Проміжні розряди прикметників
- •§ 141. Перехід прикметників в іменники
- •§ 142. Відмінювання прикметників
- •§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
- •§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
- •§ 145. Суфіксальне творення прикметників
- •§ 146. Правопис прикметникових суфіксів
- •§ 147. Префіксальне і суфіксально-префіксальне творення прикметників
- •§ 148. Складні прикметники та їх правопис
- •§ 149. Числівник як частина мови
- •§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
- •§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
- •§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
- •§ 154. Порядкові числівники
- •§1 55. Займенник як частина мови
- •§ 156. Розряди займенників
- •§ 158. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
- •§ 160. Правопис займенників
- •§ 161. Стилістичне вживання займенників
- •§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
- •Дієслово
- •§ 163. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 165. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
- •§ 167. Категорія стану
- •§ 168. Категорія виду дієслів
- •§ 169. Творення видових форм дієслова
- •§ 170. Категорії числа, часу й особи дієслів
- •§ 171. Безособові дієслова
- •§ 172. Дві основи дієслова
- •§ 174. Теперішній час дієслів
- •§ 175. Майбутній час дієслів
- •§ 176. Минулий час дієслів
- •§ 177. Категорія роду в дієсловах
- •§ 178. Архаїчна група дієслів
- •§ 179. Вживання одних часових форм у значенні інших
- •§ 180. Категорія способу дієслів
- •§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
- •§ 182. Творення дієслів
- •§ 183. Дієприкметник як форма дієслова
- •§ 184. Активні дієприкметники
- •§ 185. Пасивні дієприкметники
- •§ 186. Відмінювання дієприкметників
- •§ 187. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 188. Безособові форми на -по, -то
- •§ 189. Дієприслівник як форма дієслова
- •§ 190. Утворення дієприслівників
- •§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)
- •§ 192. Прислівник як частина мови
- •§ 193. Розряди прислівників
- •§ 194. Ступені порівняння якісних прислівників
- •§ 195. Утворення прислівників
- •§ 196. Перехід слів інших частин мови у прислівники
- •§ 197. Вживання прислівників у ролі службових слів
- •§ 198. Правопис прислівників
- •§ 199. Поняття про прийменник
- •§ 200. Склад прийменників за походженням
- •§ 201. Морфологічний склад прийменників
- •§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови
- •§ 203. Особливості вживання прийменників
- •§ 204. Правопис прийменників
- •§ 206. Морфологічний склад сполучників
- •Сполучник
- •§ 205. Загальне поняття про сполучник
- •207. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 208. Правопис сполучників
- •§ 209. Загальне поняття про частку
- •§ 210. Розряди часток
- •§ 211. Правопис часток
- •§ 212. Значення і вживання часток не і ні
- •§ 214. Поняття про вигуки
- •§ 215. Розряди вигуків
- •§ 216. Звуконаслідувальні слова
- •§ 217, Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках
§ 154. Порядкові числівники
Порядкові числівники легко пов'язуються з іменниками ї завжди узгоджуються з ними в роді, числі й відмінку. Деякі вчені відносять порядкові числівники до групи порядкових прикметників, зважаючи на повну формальну подібність їх до відносних прикметників.
267.
Майже всі порядкові числівники утворюються від відповідних кількісних за допомогою закінчень -ий, -а, -є: гіять — п'ятий, тринадцять — тринадцятий, двісті — двохсотий. Від числівників один, два порядкові числівники утворюються від інших основ: перший, другий. Числівники три, чотири при утворенні порядкових змінюють основи: третій, четвертий. Від сорок порядковий числівник утворюється за допомогою суфікса -ое- г закінчень -ий, -а, -є; від числівників тисяча, мільйон, мільярд — з суфіксом -н-: тисячний, мільйонний, мільярдний.
У складених числівниках закінчень -ий, -а, -є набуває лише останнє слово: сто сорок восьмий, тисяча дев'ятсот сімдесята, двісті шістдесят сьома.
Відмінюються порядкові числівники, як прикметники.
Числівники перший, другий відмінюються, як прикметники твердої групи, а числівник третій, як прикметники м'якої групи.
|
Однина |
М |
н о ж и н а |
|
|
|
Чоловічий |
Середній |
Жіночий |
|
|
рід |
рід |
рід |
н. |
перший |
перше |
перша |
перші |
р. |
|
першого |
першої |
перших |
д. |
|
першому |
першій |
першим |
3. |
перший, |
першого перше |
першу |
перші, перших |
0. |
|
першим |
першою |
першими |
м. |
(на) першому (-ім) |
(на) першій |
(на) перших |
|
н. |
третій |
трете |
третя |
треті |
р. |
|
третього |
третьої |
третіх |
д. |
|
третьому |
третій |
третім |
3. |
третій, |
третього третє третю |
треті, третіх |
|
0. |
|
третім |
третьою |
третіми |
м. |
(на) третьому (-ім) |
(на) третій |
(на) третіх |
Складні порядкові числівники, що закінчуються на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, пишуться одним словом: двохсотий, трьохтисячний, чотиримільйонний, п'яг тимільярдний. Такі числівники можуть мати більше двох коренів. Складні порядкові числівники не слід змішувати із складними прикметниками, першою частиною яких є числівник.
Порівняйте:
Складні порядкові числівники |
Складні прикметники |
чотирьохсотий дев'ятнадцятитисячний сімдесятимільйонний |
чотириярусний дев' ятнадцятиповерхови й сімдесятилітній |
268.
У складених порядкових числівниках відмінюється лише остання частина: тридцять четвертого, тридцять четвертому, тисяча дев'ятсот шістдесят сьомого, тисяча дев'ятсот шістдесят сьомим.
Числівник перший може утворювати за допомогою суфікса -еньк- здрібніло-пестливі форми: першенький, першенька, першеньке, що вживаються в розмовній мові.
Примітка. Порядковий числівник на означення дня місяця вживається у формі називного або родового відмінка, але більш поширеною є перша форма. Іменник у цьому сполученні має форму родового відмінка однини: десяте (десятого) січня, двадцять четверте (двадцять четвертого) вересня.
Завдання. І. Напишіть словами дати життя Т. Г. Шевченка, Марка Вовчка, І. С. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, І. Я. Франка, Лесі Українки, М. М. Коцюбинського, О. Ю. Кобилянської.
Визначте синтаксичну роль порядкових числівників.
II. Прочитайте текст. Випишіть числівники і розберіть їх за поданою схемою.
=2 |
|
|
Група за |
|
РІД і |
3 яким |
|
S |
Початко- |
Розряд за |
морфемною будовою |
Від- |
число (для |
словом у реченні |
Синтаксич- |
'ч |
ва форма |
значенням |
|
мінок |
поряд. |
пов'яза- |
на роль |
к |
|
|
|
|
числ.) |
ний |
|
V |
|
|
|
|
|
|
|
івана- |
двана- |
власне |
склад- |
р. |
__ |
імен. |
уз- |
щяти |
дцять |
кількісний |
ний |
|
|
років |
годж. означення |
Рипнули вхідні двері. У коридорі стояв якийсь чоловік з хлопчиком років дванадцяти. Мабуть, батько з сином...
Вони стояли перед стендом, який називається «Подвиг юних літ».
Знайомі й незнайомі обличчя знову дивилися на них із стіни. Біля кожного — лаконічний напис.
«Михайлові Шолохову не було й двадцяти трьох років, як він закінчив роботу над першим томом всесвітньовідомого «Тихого Дону». «Максим Рильський у п'ятнадцять літ видав першу книгу віршів». «М. Лобачевський у двадцять один рік став помічником професора, а в двадцять три роки — професором математики».
«Лесі Українці було тринадцять літ, коли вона надрукувала в журналі свій перший поетичний твір».
«Аркадій Гайдар в сімнадцять років командував полком Червоної Армії».
«Софії Ковалевській у 24 роки була присуджена ступінь доктора філософії за видатні праці з математики».
(І. Цюпа
269.
III. Напишіть доручення своїй подрузі чи другові на одержання комплекту таблиць з фонетики у магазині наочних приладь.
Зразок доручення:
Доручення
Я, учень Бериславського педагогічного училища Карпенко Володимир Іванович, доручаю учениці цього ж училища Скороход Галині Михайлівні одержати в Бериславвькому відділенні зв'язку надіслані на моє ім'я книги за повідомленням № 153 від 15.04,1988 р.
(Дата) (Підпис)
Підпис учня Карпенка Володимира Івановича стверджую
(Місце печатки) Директор училища (Підпис)
IV. Напишіть розписку на одержання у завгоспа школи інвентаря для роботи у підшефному колгоспі.
Зразок розписки:
Розписка
Я, учень IX класу Старостенко .Сергій Іванович, одержав 6 (шість) волейбольних м'ячів у керівника секції Новокаховської середньої школи № 1 для проведення внутршкільних змагань.
(Дата) (Підпис)
Запитання і завдання для повторення
— 1. Розкажіть про числівник як частину мови.
2. Назвіть розряди, на які поділяються кількісні числівники. Наведіть приклади.
3. Схарактеризуйте творення числівників.
4. Що спільного і відмінного у відмінюванні і правописі числівників у російській та українській мовах?
5. Які особливості зв'язку числівників з іменниками?
6. У текстах яких стилів мови найчастіше вживаються числівники?
ЗАЙМЕННИК