33. Дискотека

Це незмінна і надзвичайно важлива для дітей складова табірного життя, тому організації цього нехитрого, на перший погляд, заходу слід приділяти особливу увагу. Можна визначити „трьох китів”, на яких засновується робота „діджея”:

1. знання основної маси популярних пісень, які є „на слуху” дітей;

2. наявність відповідної фонотеки;

3. табу на пропаганду тієї музики, яка подобається діджею.

Крім того, хороший діджей повинен уміти відчувати аудиторію, її настрій, щоб прокручувати саме ті композиції, які будуть найдоречнішими.

Діджей повинен спілкуватися з аудиторією, заохочувати до конкурсів, ігор і танців. Дискотека для молодших загонів – це веселощі й ігри під музику. Малюки починають танцювати раніше, коли старші ще тільки збираються.

Необхідно дітям наголосити на деяких правилах танцювального етикету, бо більшість із них про такі й не підозрюють:

• дискотека – це не спортивні змагання, тому одяг (особливо у хлопців) повинен відрізнятися від того, у якому вони щойно грали у футбол;

• якщо хлопець щойно виконував „нижній брейк”, увесь спітнілий і запилюжений, то нехай відвідає відразу ж душ, щоб не шокувати дівчат, із якими хотів би танцювати повільний танець;

• якщо дівчина відмовила – не треба тут же запрошувати її подругу, яка стоїть поряд;

• окремо слід провести бесіду про особливості застосування чоловічої та жіночої косметики та макіяжу.

Діджей повинен проводити конкурси, лотереї, сповіщувати цікаву пізнавальну інформацію.

Танцювальні ігри:

1. Карниз.

2. Третій зайвий.

3. Номерки.

4. Музичні перегони.

5. Танець за лідером.

6. У капелюсі не танцюють.

7. Танцювальні знайомства.

8. Запрошення з коробкою цукерок.

9. Запрошення зі стрічками.

10. Конкурс із повітряними кульками.

11. Розбиті серця.

12. Румпель, пумпель, бум!

13. Павутина.

14. Ходім зі мною.

15. Спина до спини.

16. Ти не бачив мого собаку?

17. Пошта (для прощального вечора).

180