До ЗНО задачі для учнів 15 05 2013

До ЗНО

На карті: визначати масштаб карти, якщо відома площа на карті і місцевості.

Задача 40 (В-3).

Визначте масштаб плану, якщо ліс площею 20 га охоплює на ньому 20 см².

Розв'язання: якщо 20 см² = 20 га, то 1 см² = 1 га, а 1 га = 10 000 км²;

Звідси 1 см = √10000км²; тому 1см = 100 м (іменований масштаб): 1:10 000 (числовий масштаб).

Відповідь: масштаб плану 1:10 000 (звертаємо увагу на те, що завжди потрібно записувати масштаб у вигляді числового).

Задача 40 (В-7). Визначте масштаб карти, якщо вулиця завдовжки 2 км зображена на ній лінією 8 см.

Розв 'язання: 2 км = 2 000 м; 2 000 м : 8 см = 250 м;

Отже, 1 см = 250 м (іменований масштаб);

1 : 25 000 (числовий масштаб).

Відповідь: масштаб карти 1 : 25 000.

Задача 1. Територія мішаного лісу на плані масштабу 1:5000 має форму прямокутника зі сторонами 4,5 см і 6 см. А хвойний ліс на плані масштабу 1:2500 має форму квадрата зі сторонами 8 см. Який ліс - мішаний чи хвойний - має на місцевості більшу площу і на скільки?

Розв'язання: 1) Переводимо масштаб 1-го плану в іменований: 1:5 000 в 1см 50 м;

Визначаємо протяжність сторін мішаного лісу: 4,5 х 50 = 225 м; 6 х 50 = 300 м;

Отже, площа лісу: 225 х 300 = 67500 м²;

Переводимо масштаб 2-го плану в іменований: 1: 2 500 в 1 см 25 м;

Визначаємо протяжність сторони хвойного лісу: 8 х 25 = 200м, площа лісу S.= 200 х 200 = 40 000 м²;

67 500 м² - 40 000 м² = 27 500 м².

Відповідь: мішаний ліс має більшу площу на 27 500 м².

Задача 2. Відстань між залізничною станцією і кар'єром на плані масштабу 1:30 000 становить 3,8 см. На другому плані ця відстань становить 7,6 см. Який масштаб цього плану?

Розв 'язання:

Переводимо масштаб першого плану в іменований:

1 : 30 000 в 1 см 300 м; Визначаємо відстань між об'єктами: 3,8 х 300= 1 140 м;

Визначаємо масштаб другого плану: 1 140 : 7,6= 150 м.

Відповідь: масштаб - в 1 см 150 м, або 1:15 000.

Задача 3. На плані сад квадратної форми має площу 16 см:. на місцевості цей сад мас площу 6 400 м². Визначте масштаб даного плану.

Розв'язання: 1) Визначаємо сторону саду на плані: √16 см² = 4 см Визначаємо сторону саду на місцевості:

√6400 м^{2 =} 80 м

3) Обчислюємо масштаб плану: 80 : 4 = 20 м.

Відповідь: масштаб - в 1 см 20 м або 1 : 2 000.

з теми „Атмосфера",

Задача 38 (В-10). Запишіть у мілібарах тиск 746 мм рт. ст.

Розв'язання: атмосферний тиск вимірюється висотою ртутного стовпчика в міліметрах (мм рт. ст.) або мілібарах (мб).

Мілібар дорівнює одній тисячній бара. Бар дорівнює 750,1 мм рт. ст.

1 мб дорівнює 0,7501 мм рт. ст. 1 мм рт. ст. дорівнює 1,3332 мб. 760ммрт.ст. = 1013,25 мб.

Отже, для того щоб визначити, скільком мілібарам відповідає 746 мм рт. ст., потрібно: 746 х 1,3332 = 994,6 мб.

Відповідь: 746 мм рт. ст. відповідають 994,6 мілібарам.

Задача 37 (В-6). Вирахуйте висоту, з якої стрибнув парашутист, якщо атмосферний тиск на висоті становив 690 мм рт. ст, а температура дорівнювала +10° С, у приземних шарах повітря - 760 мм рт. ст., а температура сягала +12°С.

Розв'язання: для вирішення цієї задачі використовують формулу Бабіне:

h = 8000х 2 Х( Р_H+Р_B) : (Р₁+Р₂) х (1 + 0,004х t _сер),

h - різниця висот двох рівнів; t - середня температура повітря (сума температур нижнього і верхнього рівнів, поділена навпіл); Р₁ - атмосферний тиск на нижньому рівні;

Р₂ - атмосферний тиск на верхньому рівні; 8000 м - висота однорідної атмосфери (передбачається, що вся маса атмосфери однакова за складом і щільністю), поділена на середнє арифметичне з показань барометра внизу і вгорі).

0,004% - коефіцієнт об'ємного розширення повітря на кожний градус вище або нижче 0°.

Далі визначаємо середню температуру за формулою:

t_сер =( t₁ + t₂) : 2, де (12°- 10°) = 11°

Отримані дані підставляємо у формулу Бабіне:

h = 8000м х 2 х ( 760мм.рт.ст - 690 мм.рт.ст) : ( 760мм.рт.ст + 690 мм.рт.ст) х( 1+ 0,004 х 11°) =

806,4 м

Відповідь: парашутист стрибнув з висоти 806,4 м.

Задача 1. Атмосферний тиск біля підніжжя гори 760 мм рт. ст., а температура повітря 18° С. Визначити атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на ній становить 15° С.

Розв'язок: 1) Визначаємо, на скільки градусів змінилася температура повітря: 18° С - 15° С = 3° С;

Визначаємо відносну висоту гори, знаючи, що з підняттям вгору на 1000 м температура знижується на 6° С: 3° С х 1000 м : 6° С = 500 м;

Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск, якщо піднятися на висоту 500 м: (баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)

500 м : 10 м х 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.

Визначаємо, яким буде атмосферний тиск на вершині гори: 760 мм рт. ст. - 50 мм рт. ст. = 710 мм рт. ст.

Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори становитиме 710 мм рт. ст.

Задача 38 (В-5). Вирахуйте відносну вологість повітря, якщо абсолютна вологість становить 12 г/м³, а вологість насичення - 23,0 г/м³.

Розв 'язання: для того щоб розв'язати задачу, потрібно пригадати, що таке абсолютна та відносна вологість повітря.

Абсолютна вологість - це кількість водяної пари в 1 м³ повітря (визначається в грамах).

Відносна вологість повітря - це відношення фактичного вмісту водяної пари до можливого при даній температурі, виражене у відсотках. Відносну вологість повітря визначають за формулою:

r = q/Q 100%,

де г - відносна вологість, q - абсолютна вологість, Q - стан насичення.

Дефіцит вологи - це кількість водяної пари, якої не вистачає для повного насичення повітря. Насиченим вважається повітря, яке не може вмістити більше водяної пари, ніж воно вже містить.

Точка роси - це температура, при якій вологе ненасичене повітря, що охолоджується, стає насиченимОтже: 12: 23 х 100% = 52,2%.

Відповідь: відносна вологість повітря становить 522 %.

Задача 37 (В-8). Визначте абсолютну вологість повітря, якщо відносна вологість дорівнює 55 %, а вологість насичення за температури +15° С становить 12,8 г/м³.

Розв'язання: щоб розв'язати цю задачу, складаємо пропорцію:

12,8 г/м-- 100% X - 55%; тоді

X = (12,8 x 55) : 100 X = 7.04 г/м³.

Відповідь: відносна вологість повітря становить 7,04 г/м³.

Вертикальний температурний градієнт - це величина, на яку змінюється температура повітря з підняттям вгору на кожні 100 м (у середньому вертикальний температурний градієнт становить приблизно 0,6° С па кожні 100 м).

Задача 40 (В-6). Визначте, за який час температура ненасиченого водяною парою повітря, що піднімається зі швидкістю 2,5 см/с, знизиться на 3,6° С.

Розв'язання: у насиченому повітрі при піднятті вгору водяна пара конденсується, і тепло, яке при цьому вивільняється, наїріває повітря, у зв'язку з цим воно охолоджується повільніше - приблизно на 0,6° С на кожні 100 м. А от сухе (ненасичене) повітря, піднімаючись угору, охолоджується приблизно на 1° С на кожні 100 м.

Отже, складаємо пропорцію: 1000 м- 10° С X - 3,6° С, звідси

X = (3,6x100) : 10 X = 360 м.

Отже, на висоті 360 м температура знизиться на 3,6° С.

Далі визначаємо, скільки часу потрібно, щоб повітря піднялося на 360 м. якщо воно піднімається зі швидкістю 2,5 см/с: 360 м, або 36 000 см : 2,5 см/с = 14 400 сек;

14 400 сек переводимо в години. (1 год = 3 600 сек)

14 400 сек : 3600сек = 4 год.

Відповідь: температура повітря знизиться на 3,6° С за 4 год.

Задача 40 (В-10). Вирахуйте висоту рівня конденсації повітря, що піднімається, якщо біля поверхні Землі температура цього повітря була +10° С, а абсолютна вологість - 4,8 г м³

Розв 'язання: за температури 1 (t3 С в їм3 може міститися 9,4 г водяної пари, а при температурі 0° С - 4,8 г/м³. Тобто конденсація водяної пари буде відбуватися, коли його температура знизиться до 0° С; воно стане насиченим і досягне точки роси. Оскільки в даному випадку повітря є ненасиченим, то воно з підняттям вгору буде охолоджуватися на 10° С на кожні 1 000 м. Піднявшись на висоту 1 000 м, температура повітря знизиться до 0° С, і воно досягне точки роси.

Відповідь: конденсація повітря відбуватиметься на висоті 1 000 м.

Щоб визначити географічну довготу, потрібно знати місцевий час пункту, географічну довготу якого ми збираємося визначати, і місцевий час будь-якого пункту, довгота якого нам відома.

Задача 37 (В-1). Вирахуйте географічну довготу пункту, якщо його місцевий час відстає від київського на 30 хв.

Розв'язання: 1) Якщо різниця в часі становить 30 хв, то можна визначити різницю в градусах. 4 хв дорівнюють 1° довготи, а 30 хв дорівнює 7,5°:

30 хв : 4 хв = 7,5°;

2) Довгота Києва 30° 30' сх. д. Якщо місцевий час невідомого пункту відстає від київського, то це значить, що невідомий об'єкт знаходиться західніше, і тому різницю в градусах потрібно відняти від довготи Києва:

30° 30' ex. д. - 7° 30' = 23° ex. д.

Відповідь: географічна довгота пункту буде становити 23° ех. д.

Задача 37 (В-2). Вирахуйте місцевий час пункту, розташованого східніше на 45° від Лондона, у якому полудень.

Розв 'язання: якщо коло, величина якого становить 360°, розділити на 24 год, то отримаємо 15°.

360° : 24 год = 15°;

Отже. 1 год = 15°, а 45° = 3 год (45 : 15 = 3).

Місцевий час пункту буде на 3 год більшим за час м. Лондона, тому що пункт розташований східніше.

Оскільки у Лондоні полудень, тобто 12 год, то у невідомому пункті буде 15 год (12 + 3 = 15).

Відповідь: місцевий час пункту 15 годин.

Аналогічною є задача 37 (В-3).

Задача 37 (В-3). Вирахуйте географічну довготу пункту, якщо його місцевий час випереджає місцевий час Лондона на 1 го­дину.

Розв 'язання: 1 год - 15°, а географічна довгота Лондона 0° до­вготи.

Оскільки місцевий час пункту випереджає місцевий час Лондона, то пункт розташований східніше.

0° + 15° = 15° сх. д. (географічна довгота пункту)

Відповідь: географічна довгота пункту 15° сх. д.

Задача 37 (В-4). Визначте, на скільки треба перевести годинник, що показує місцевий час, у разі переїзду з Києва до Тбілісі.

Розв'язання: довгота Києва - 30° ЗО' сх. д., а довгота Тбілісі - 45° сх. д.

Визначаємо різницю між містами в градусах:

45° сх. д. - 30° 30' сх. д. = 14° 30';

Визначаємо різницю в часі:

14° ЗО' х 4 хв = 58 хв.

Відповідь: у разі переїзду з Києва до Тбілісі стрілки годинника потрібно перевести на 58 хв.

Задача 37 (В-5). Визначте місцевий час на нульовому меридіані, якщо на 180-му меридіані за місцевим часом 24 го­дина.

Розв'язання: 1) Визначаємо різницю в градусах:

180°- 0° = 180°;

Визначаємо різницю в часі:

180° : 15°= 12 год;

Визначаємо час на нульовому меридіані:

24 год - 12 год = 12 год.

Відповідь: місцевий час на нульовому меридіані буде становити 12 годин.

Задача 38 (В-7). Визначте літній час у Києві, якщо в Лондоні за Всесвітнім часом полудень.

Розв'язання: Київ розташований у другому годинному поясі, а Лондон - у нульовому. Різниця в часі 2 год (2 - 0 = 2). Якщо в Лондоні за Всесвітнім часом полудень, тобто 12 год, то в Києві 14 год (12 + 2 = 14). Але в Києві діє літній час, тому стрілки годинників переведені на одну годину вперед. Отже, в Києві 15 год (14 +1 = 15).

Відповідь: у Києві 15 годин.

Задача 37 (В-9). Визначте місцевий час у Нью-Йорку, якщо в Києві полудень.

Розв 'язання: Київ розташований у другому годинному поясі, а Нью-Йорк - у дев'ятнадцятому. Оскільки часових поясів є 24, го різниця між ними буде становити 7 годин. Нью-Йорк розташований на захід від Києва; якщо в Києві 12 год, то у Нью- Йорку на 7 годин менше.

12 год - 7 год = 5 год.

Відповідь: місцевий час у Нью-Йорку - 5 годин.

Задача 37 (В-10). Визначте географічну довготу пункту, якщо його місцевий час відстає від київського на 1 годину.

Розв 'язання: 1 год - 15°

30° 30' сх. д. - довгота Києва. Якщо місцевий час відстає від київського на 1 год, то значить невідомий пункт буде віддалений від Києва на 15° західніше:

30° 30'-15° = 15° 30' сх. д.

Відповідь: географічна довгота пункту 15° 30' сх. д.

Задачі на визначення висоти сонця над горизонтом опівдні.

Для розв'язання такого типу задач школярі повинні знати, що у дні весняного й осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня), коли Сонце знаходиться в зеніті над екватором, полуденну висоту Сонця вираховують за формулою:

h = 90" - φ,

де h - кут, під яким знаходиться Сонце над горизонтом опівдні, а φ - географічна широта місця спостереження.

У Києві вона буде становити: 90° - 50° 30' = 39° 30'; на екваторі: 90° - 0° = 90°; на полюсах: 90° - 90° = 0°

В інші дні полуденна висота визначається за формулою:

h = 90° - φ ± δ,

де δ - схилення Сонця.

Влітку (22 червня), коли Сонце знаходиться в зеніті над Північним тропіком (тропіком Рака), полуденна висота його для північної півкулі збільшується на 23° 27', оскільки географічна широта Північного тропіка становить 23° 27'пн. ш., тобто 8 = + 23° 27', звідси h = 90° - φ + δ, і для Києва вона становитиме: h = 90° - 50° 30' + 23° 27';

h = 62° 57' (це максимальна висота Сонця над горизонтом для м. Києва).

А взимку (22 грудня), коли Сонце знаходиться в зеніті над Південним тропіком, 23° 27' пд. ш., (тропіком Козерога), полу­денна висота його для північної півкулі зменшується на 23° 27', тобто δ = — 23° 27', і для Києва вона становитиме:

h = 90° - 50° 30'-23° 27';

h = 16° 03' (це мінімальна висота Сонця над горизонтом для м. Києва).

Задача 38 (В-4). Встановіть полуденну висоту Сонця над горизонтом у Полтаві 23 вересня.

Розв'язання: для розв'язання даної задачі потрібно визначити географічну широту м. Полтави; вона становить 49° 30' пн. ш. Оскільки в задачі йдеться про 23 вересня, день осіннього рівнодення, коли сонце знаходиться опівдні в зеніті над екватором, то δ = 0°, тому цією величиною ми нехтуємо і використовуємо формулу: h = 90° - φ, звідси; h = 90° - 49° 30'; h = 40° 30'.

Відповідь: полуденна висота Сонця над горизонтом у м. Полтава буде становити 40" 30'.

Задача 38 (В-6). Визначте висоту полуденного сонця у місті Одеса 22 грудня.

Розв'язання: географічна широта Одеси -46" 30' пн. ш.

22 грудня - день зимового сонцестояння, полуденна висота його для північної півкулі зменшується на 23" 27', тобто δ = - 23° 27'. Ці значення підставляємо в формулу h = 90° - φ ± δ,

звідси h = 90° - 46° ЗО' - 23°27';

h = 20°.

Відповідь: полуденна висота сонця 22 грудня у м. Одеса становитиме 20°.

визначення тривалості дня, а також визначення часу сходу і заходу сонця.

Наприклад, задача 37 (В-7).

Для того щоб визначити час сходу і заходу Сонця або тривалість дня, потрібно знати величину горизонтального кута (азимут) між напрямком на північ і напрямком на ту точку, де зійшло або зайшло Сонце. Визначають горизонтальний куг за допомогою компаса або інших кутомірних приладів.

Наприклад, нам відомий горизонтальний кут. який був виміряний під час сходу Сонця, і він становить 120°. Потрібно визначити, коли зійшло і зайшло Сонце та яка тривалість дня.

Розв 'язання: точці сходу на горизонтальному крузі компаса, як стороні горизонту, відповідає кут величиною 90°. а точці заходу - 270°. Але точка, в якій зійшло Сонце, перемістилася на 30° на південь. Відомо, що місцевий меридіан, напрям якого на компасі збігається з напрямом північ - південь, ділить горизонтальний кут між точками сходу і заходу Сонця на дві рівні частини. Отже, Сонце зайде в точці не 270°, а на 30° південніше (270° - 30° = 240°), а кут між точками сходу і заходу Сонця дорівнюватиме 120° (240° - 120° = 120°).

А для того щоб визначити час сходу і заходу Сонця й тривалість дня, потрібно горизонтальні куги поділити на кутову швидкість добового обертання Землі, тобто на 15°/год. Таким чи­ном. час сходу Сонця становитиме 8 годин (120" : 15°/год = 8 год), а час заходу - 16 годин (240° : 15°/год= 16 год). Тривалість дня можна визначити двома способами:

1 й спосіб: 16 год - 8 год = 8 год:

2 й спосіб: 120° (кут між точками сходу і заходу Сонця): 15°/год = 8 год.

Відповідь: Сонце зійшло о 8 год, зайшло - о 16 год; тривалість дня 8 год.

Задача 37 (В-7). Вирахуйте тривалість дня, якщо горизонтальний кут між точками сходу і заходу Сонця дорівнює 180°.

Розв 'язання: якщо горизонтальний кут (азимут) між точками сходу і заходу становить 180°, то сонце зійшло точно на сході (горизонтальний кут = 90°) і зайшло точно на заході (горизонтальний кут - 270°), для перевірки: 270° - 90° = 180°. Таке можливо у дні осіннього і весняного рівнодення, тобто 21 березня і 23 вересня, коли сонце знаходиться в зеніті над екватором.

Далі визначаємо тривалість дня, для цього горизонтальний кут 180° ділимо на кутову швидкість добового обертання Землі, тобто на 15°/год. Таким чином, тривалість дня становитиме 12 годин.

180° : 15°/год = 12 год.

Відповідь: тривалість дня 12 годин.

Задачі на визначення падіння і похилу річки. Для того щоб розв'язати такі типи задач, необхідно пригадати, як визначається падіння річки; а знаючи падіння, можна визначити і її похил.

Падінням річки називають перевищення рівня її витоку над гирлом, виражене в метрах. Падіння ж на окремій ділянці річки - це різниця висоти між двома точками, взятими на певній відстані одна від одної. Падіння річки визначають за формулою:

П = h₁-h₂,

де П - падіння річки; h₁- висота витоку; h₁ - висота гирла.

Похилом річки називають відношення її падіння (в сантиметрах) до довжини річки (в кілометрах). Похил річки обчислюється за формулою: Пр = П/L

де Пр - похил річки, П - падіння річки, L - довжина річки.

Задача 38 (В-1). Визначте похил річки, якщо її довжина становить 50 км, висота витоку - 150 м, висота гирла - 100 м. Розв'язання:

Дано: h₁= 150 м -100 м = 50 м;

L = 50 км (Пр) = 5000 см : 50 км = 100 см/км = 1 м/км

h₁ = 150 м h₂ = 100 м

Падіння -?(П) Похил -?(Пр)

Відповідь: похил річки становить 1 м на км довжини.

визначення показників природного приросту населення.

природний приріст - це різниця між кількістю людей, що народилися, і кількістю людей, що померли, виражена у проміле (%о), тобто у розрахунку на 1000 жителів.

Задача 36 (В-3). Обчисліть, користуючись таблицею, показник природного приросту населення однієї з африканських країн за рік:

Рік	Народжува­ність, на 1 тис. чол.	Смерт­ність, на 1 тис. чол.	Еміра- ція. тис. чол.	Іммігра­ція, тис. чол.	Населен­ня, тис. чол.
2006	23	18	10	15	300

Розв 'язання: П.п. = Н - С, де П.п. - природний приріст; Н - народжуваність; С - смертність.

Звідси: 23 %о - 18 %о = 5 %о

Відповідь: показник природного приросту населення становить 5 %о.

задача 1. Визначте відстань від точки А до екватора, якщо її прямокутні координати будуть такими: X = 5555430; Y = 4370250.

Розв 'язання: відстань від екватора визначається за значенням координати X, а за значенням координати Y визначається відстань від осьового меридіана до заданої точки, яка розташована в певній геодезичній зоні, тому що перша цифра ординати Y вказує номер геодезичної зони.

У даному випадку за віссю X, або віссю абсцис, ми визначаємо відстань від екватора до певної точки, яка становить 5555430 м, або 5 555 км 430 м.

Відповідь: 5 555 км 430 м.

Задача 2. Ознайомтесь з таблицею:

	Саудівська Аравія
Площа, млн. км2	2.15
Населення, млн. мол.	22.1
Розвідані запаси нафти, млрд. г	35
Щорічний видобуток нафти, млн. т	455
Потужність нафтопереробних чаводів, млн. т рік	80

Вибравши необхідні дані із цієї таблиці, розрахуйте ресурсозабезпеченість Саудівської Аравії нафтою.

Розв'язання: якщо нам необхідно визначити ресурсозабезпеченість країни сировинними ресурсами, наприклад, нафтою, то ми визначаємо, на скільки років вистачить даної сировини. Отже, потрібно запаси поділити на видобуток:

Р = 35 млрд.т : 455млн.т Р =76,9 років

Відповідь: забезпеченість Саудівської Аравії нафтою становить 76,9 років.

Задача 39 (В-1). Обчисліть рівень безробіття в країні, якщо кількість трудових ресурсів становить 18 млн чол., а кількість офіційно зареєстрованих безробітних - 5,5 млн чол.

Розв'язання: для визначення рівня безробіття складаємо пропорцію:

18 млн - 100% 5,5млн. - X,

X = 5,5x100 : 18 X = 30,55 %

Відповідь: рівень безробіття становить 30,55%.

Задача 39 (В-2). Обчисліть рівень безробіття в Польщі, якщо кількість трудових ресурсів становить 16 млн чол., а кількість офіційно зареєстрованих безробітних - 3 млн чол.

Розв 'язання: 16 млн - 100% З млн - X,

X = (3x100) : 16

Х= 18,75%

Відповідь: рівень безробіття в Польщі становить 18,75%.

Задача 40 (В-2). Обчисліть рівень спеціалізації Донецького економічного району, якщо сукупний суспільний продукт, створений у ньому, становить 3,5 млрд грн. за рік, а частина сукупного суспільного продукту, вивезеного за його межі, становить 2,5 млрд грн.

Розв'язання: для обчислення рівня спеціалізації пропонованого району потрібно скласти пропорцію: 3,5 млдр грн. - 100% 2,5 млрд грн. - X,

X = 2,5x100 : 3,5 X = 71%

Відповідь: рівень спеціалізації Донецького економічного району становить 71%.

Задача 40 (В-5). Обчисліть, з якої площі необхідно зібрати соняшник, щоб виробити 20 т олії, тобто таку її кількість, яку видобувають з одного синього кита. Взяти середній урожай соняшнику 12 ц з гектара і припустити, що вихід олії становить 36 %.

Розв'язання: зразу визначаємо, скільки олії можна виробити з одного гектара соняшнику, якщо його врожайність 12 ц, а вихід олії 36 %.

Для цього складаємо пропорцію: 12 ц- 100% X - 36 %. звідси

X = (12 x36) : 100 Х = 4,32 ц

Відомо, що з 1 га можна виробити 4,32 ц олії, тому далі визначаємо, скільки потрібно засіяти га, щоб отримати 20 т, або 200 ц олії.

1 га - 4,32 ц X - 200 ц, звідси X = (1 х 200) :4,32 ц X = 46 га.

Відповідь: площа становитиме 46 га.

Задача 40 (В-4). Вирахуйте, як зміниться рівень Світового океану, коли розтане крига завтовшки 3,5 м на площі 55 млн км².

Розв 'язання: для того щоб розв'язати цю задачу, потрібно пригадати, що площа Світового океану становить 361 млн км", а об'єм води визначається за формулою V = S х h, де V - об'єм води, S - площа, h - висота криги.

h = V_B / S V_B = S х h h= S х h /S_OK

h = (55млн.км² х З,5м) : 361 млн. км² = 0,53 м = 53см.

Відповідь: рівень Світового океану підвищиться на 53 см.

Задача 40 (В-8). Вирахуйте середню ширину басейну Амазонки, якщо його площа дорівнює 7,2 млн км:. а довжина - 6,5 тис. км.

Розв 'язання: площа прямокутника визначається за формулою:

S = а х в, де а - довжина прямокутника, в - ширина. Отже, для визначення середньої ширини басейну потрібно площу поділити на довжину: в = S / а а = 7,2 млн.км² : 6,5 тис км²

в = 1108 км

Відповідь: середня ширина басейну Амазонки буде становити 1 108 км.

Задача 40 (В-1). Обчисліть висоту одного з найбільших барханів Західної Сахари, якщо відомо, що крутість його підвітряного схилу 30°, а довжина - 200 м.

Розв'язання: висоту бархана можна обчислити за h

формулою: sin а - — = /? = /xsino, де h – висота бархана;

І - довжина підвітряного схилу; sin Q - крутість підвітряного схилу.

h = 200 м х sin 30° = 200 х- =100 м

Відповідь: висота бархана 100 м.