
- •Дитячі літні оздоровчі табори як центри здоров’я і радості
- •І. Роль літніх дитячих оздоровчих центрів
- •Задачі дот:
- •Іі. Нормативно-правове забезпечення відпочинку та оздоровлення дітей влітку кабінет міністрів україни постанова
- •Про затвердження Державної програми відпочинку та оздоровлення дітей на період до 2008 року
- •І. Вимоги безпеки до заїзду дітей в табір.
- •Ііі. Вимоги безпеки під час проведення відпочинку та оздоровлення дітей.
- •IV. Вимоги безпеки в період роз'їзду дітей.
- •V. Примітки:
- •Державна програма відпочинку та оздоровлення дітей на період до 2008 року Загальні положення
- •Визначення понять
- •Мета і основні завдання
- •Фінансове забезпечення виконання Програми
- •Прогнозовані результати виконання Програми
- •І. Нормативно-правове забезпечення організації відпочинку та оздоровлення дітей
- •1. Розробити:
- •2. Розробити і затвердити:
- •3. Розробити методику обліку дітей, охоплених різними формами відпочинку та оздоровлення.
- •II. Забезпечення державної підтримки відпочинку та оздоровлення дітей
- •III. Організаційно-методичне, інформаційне та кадрове забезпечення відпочинку та оздоровлення дітей
- •IV. Медичне забезпечення відпочинку та оздоровлення дітей
- •V. Міжнародне співробітництво
- •Типове положення про дитячий оздоровчий заклад
- •1. Загальна частина
- •2. Організаційно — правові засади діяльності дитячого оздоровчого закладу
- •3. Охорона життя та здоров'я дітей
- •4. Управління дитячим оздоровчим закладом і кадрове забезпечення
- •5. Фінансово-господарська діяльність та матеріально-технічна база закладу
- •6. Міжнародне співробітництво дитячого оздоровчого закладу
- •Правила проведення туристських подорожей з учнівською і студентською молоддю України
- •1. Загальні положення
- •2. Повноваження адміністрації навчальних закладів та інших організацій освіти, що проводять туристські подорожі з учнівською та студентською молоддю
- •3. Вимоги щодо формування туристських груп учнівської та студентської молоді
- •4. Обов'язки і права керівника та заступників керівника туристської групи (подорожі) учнівської та студентської молоді
- •5. Обов'язки та права учасника туристської подорожі з учнівською та студентською молоддю
- •5.1. Учасник туристської подорожі з учнівською та студентською молоддю зобов'язаний:
- •5.2. Учасник має право:
- •6. Оформлення маршрутної документації на проведення туристських подорожей з активними способами пересування з учнівською та студентською молоддю
- •7. Заключні положення
- •Оздоровчий заклад — центр виховної роботи з дітьми влітку
- •Педагогічні основи організації періодів зміни в оздоровчому закладі
- •Ііі. Від зорі до зорі, або Режим роботи дитячого оздоровчого табору (центру)
- •1. Планування роботи табірної зміни.
- •Пам’ятка вихователю дот:
- •Заповіді вихователя-гуманіста
- •2. Шукаємо лідерів. Організація самоуправління табору.
- •Принципові основи дитячого самоврядування
- •Як на практиці реалізувати справжнє самоврядування?
- •3. Становлення самоврядування як основного принципу діяльнісного життя загону закладу).
- •Діяльність може розгортатися у кілька етапів
- •Загонове самоврядування в літньому оздоровчому закладі
- •Самі сплануємо
- •Самі організуємо
- •Самі оцінимо
- •Назви загонів і девізи
- •Варіанти назв загонів та їх девізів для молодшого загону
- •Варіанти назв загонів та їх девізів для середніх загонів
- •Варіанти назв загонів та їх девізів для старших загонів
- •Девізи для спортивних команд
- •Спортивна гра-кричалка
- •Кричалки
- •Співаємо разом
- •Гімн Веселкової країни
- •Прощавальна
- •Як прекрасно крокувать! (Вместе весело шагать...)
- •Загонова пісня і загону („Остров невезения”)
- •Загонова пісня ііі загону ( „Ярославские ребята”)
- •Чому вчать у школі
- •Голубий вагон
- •Черкащина
- •Черкаси
- •Батьківська пісня
- •Пісня : „Україно моя…”
- •Незаконченный роман
- •Прощай «Мрия»
- •4. Виготовлення стіннівок, загонових куточків.
- •2. Основний період зміни:
- •3. Заключний період:
- •5. Організація роботи гуртків у таборі.
- •Іv. Сценарії свят, розваг, конкурсів.
- •Загонова пісня і загону („Остров невезения”)
- •Загонова пісня ііі загону ( „Ярославские ребята”)
- •2. Конкурс малюнка на асфальті.
- •3. Конкурс зачісок.
- •4. Все про шашки
- •І з правил гри в руські шашки
- •Із правил гри в міжнародні шашки
- •Приклади шашкової творчості
- •Шашкова композиція
- •5. Рекорди „Мрії” („Гіннес-шоу”).
- •1. Спортивні рекорди:
- •2. У їдальні:
- •6. День іменинника.
- •7. День веселих веснянок (конопушок). День бантика. Свято безглуздого костюма.
- •8. Шоу „Каракулі”
- •9. Вибори Президента
- •10. Малі Олімпійські ігри.
- •Дійові особи
- •Принцип оцінювання конкурсанток
- •Конкурс «Квітковий гороскоп»
- •Конкурс «Букет з любов'ю»
- •Конкурс «Бал квітів»
- •12. Містер „Мрія”
- •13. День мого імені
- •14. Веселі старти.
- •15. Купальські вогні.
- •16. Козацькі розваги.
- •17. Конкурс акторської майстерності.
- •18. Поклик джунглів.
- •19. Кохання з першого погляду
- •20. День Нептуна.
- •21. Острів скарбів.
- •22. Стара казка на новий лад.
- •Казка про Колобка, який нікого не боявся (рольова казка)
- •Казка про Солом’яного Бичка (рольова казка)
- •23. День індіанця.
- •25. О, щасливчик
- •26 .День навпаки
- •28. „Привітна гавань”
- •29. День Шерлока Холмса.
- •30. Солодке дерево /Гра-подорож/
- •31. Концертні програми
- •32. Урочиста лінійка закриття табірної зміни
- •Загонова пісня і загону („Остров невезения”)
- •Загонова пісня ііі загону ( „Ярославские ребята”)
- •33. Дискотека
4. Все про шашки
Гра в шашки виникла давно: в Стародавньому Єгипті її знали за кілька тисяч років до нашої ери. З Єгипту гра перейшла до Греції, а звідти в Рим. За якими правилами грали в шашки у старовину, не встановлено. Завдяки дослідженням видатного російського шашкіста Д. І. Саргіна (1859—1921) вдалося лише з'ясувати, що в Стародавньому Римі грали в шашки на 64-клітковій дошці. Від римлян шашки проникли у багато країн Європи, Азії й Африки. Пізніше різні народи виробили свої правила шашкової гри. Тепер в Європі та Америці відомі англо-шотландські, італійські, німецькі, 144-кліткові канадські, турецькі та інші шашкові системи. В нас з давніх-давен грають у руські шашки.
Шашки — дуже поширена гра. Це пояснюється їх захопленням і простотою правил гри. Велику увагу шашковій грі приділяли Л.М. Толстой, Чарльз Дарвін, Адам Міцкевич, Фрідерік Шопен, О.В. Суворов, Наполеон. Виникнення шашкової гри у нашій країні звичайно пов'язують з Київською Руссю. Установлено, що в шашки грав великий князь київський Володимир Мономах (1053—1125). Проте у 1952 р. археологічна експедиція Національної Академії наук України виявила комплект шашок у могилі стародавньосхідних слов'ян: могила належить до III— IV ст. Мабуть, гра в шашки була так поширена у стародавніх слов'ян, що вони не уявляли собі, як можна обійтися без неї навіть у загробному світі!
Поряд з руськими поширились стокліткові шашки. Вони виникли на початку XVIII ст. і стали особливо популярними у Франції, Голландії та деяких інших країнах. З 1894 р. по стокліткових шашках регулярно проводяться змагання на першість світу. Першим чемпіоном світу був французький майстер І.Вейс.
В 1947 р. була створена Всесвітня шашкова федерація (ФМЖД), і стокліткові шашки почали називати міжнародними. За правилами ФМЖД звання чемпіона світу і міжнародного гросмейстера присвоюється переможцям великих олімпійських турнірів, які проводяться один раз у чотири роки (у високосні роки). Чемпіон світу зобов'язаний щороку захищати своє звання в матчі з одним із претендентів — переможцем першості країни, що входить в ФМЖД. Якщо таких претендентів кілька» то влаштовуються додаткові змагання.
І з правил гри в руські шашки
До нас не дійшло ніяких відомостей про правила шашкових поєдинків у середні віки. Установлено, що з часів Петра І, який був великим любителем і цінителем шашок, правила гри залишились незміненими.
Грають в шашки на спеціальній дошці (шашечниці). Світлі клітки називаються білими полями, а темні, на яких ведеться гра, — чорними. Дошку між гравцями розташовують так, щоб кутові чорні поля знаходились зліва. Для записування партій або окремих положень користуються спеціальною системою позначення полів, яка називається нотацією. Всі поля дошки розміщуються у восьми горизонтальних і восьми вертикальних рядах. Вертикальні ряди позначають першими вісьмома літерами латинського алфавіту: а, b, с, d, е, f, g, h. Горизонтальні ряди позначають цифрами: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8.
Назва вертикалей іде в порядку алфавіту зліва направо від того, хто грає білими, а лічба по горизонталях — знизу вверх, також з боку білих. Оскільки горизонталі та вертикалі перетинаються між собою, кожне поле має і літерне і цифрове позначення (діаграма 1).
К
осий
ряд полів від одного краю дошки до
другого утворює діагональ. Кожна
діагональ має свою назву, Діагональ
а1-h8
називається великою дорогою; с1-h6
- нижнім трійником; а3-f8
- верхнім трійником; діагоналі e1-h4,
h4-d8,
e1-a5
і а5 —d8
становлять косяк; а діагоналі g1-a7
і h2-h8
називаються двійниками (діаграма
2).
На початку гри обидва противники мають по дванадцять шашок; у одного білі, в другого чорні. Розміщення шашок показано на діаграмі 3.
За прийнятими правилами гру починають білі. Ходом називається пересування шашки вперед на сусіднє чорне поле по діагоналі. Такий хід можливий, якщо зазначене поле не зайняте своєю шашкою або шашкою противника. Називається він тихим.
Якщо під час чергового ходу сусіднє (по цій самій діагоналі) з розташованою поряд шашкою противника поле вільне, то треба обов'язково перескочити через цю шашку і зняти її з дошки. Такий хід називається ударним. Взяття шашки, якщо воно можливе, обов'язкове. При тихому ході шашки пересовують тільки вперед. А ударний хід можна зробити як вперед, так і назад.
Одним прийомом (ходом) можна і треба брати стільки шашок, скільки їх є на шляху взяття. Якщо для взяття є два або кілька напрямів, то вибір напряму залежить виключно від того, хто грає, та не зв'язаний з кількістю або якістю знищуваних шашок.
Проста шашка, доведена до останнього горизонтального ряду противника, перетворюється на дамку. Дамка має перед простою шашкою ряд переваг. При тихому ході вона може пересуватися як вперед, так і назад, не тільки на одне поле, а на будь-яку кількість. Під час взяття дамка також має велику перевагу над простою.
У
положенні, зображеному на діаграмі 4,
білі (дамка) при своєму ході можуть
брати 1.d2:g5:e7:c5:a7
або 1. d2:h6:f8:c5:a7,
або 1. d2:g5:d8:a5.
Дві крапки означають взяття; при
тихому ході ставиться тире. Звичайно
при взятті позначають початкові і
остаточні поля. Але для того щоб показати
напрям взяття, іноді доводиться
позначати проміжні поля.
Я
кщо
проста шашка потрапляє на останню
горизонталь в результаті взяття
шашок противника, то вона зразу ж
набирає прав дамки. В положенні,
зображеному на діаграмі 5, білі
зобов'язані брати 1.
h4:g3
або 1.
h4:h4,
тобто після попадання в процесі взяття
на поле d8
біла проста перетворюється на дамку і
тим самим ходом продовжує взяття вже
на правах дамки.
П
риклад,
показаний на діаграмі 6, ілюструє
правило, яке дістало назву «турецький
удар»: при взятті шашки знімають з дошки
тільки після закінчення ходу. В цьому
положенні білі можуть зіграти 1. b2-c3,
після чого чорні повинні брати так: 1...
а5:е5. Продовжувати взяття та знищувати
шашку d4
чорні не мають права, бо на полі с3
доки ще знаходиться шашка білих.
Таким чином, чорні можуть зняти тільки
три шашки (сЗ, f2
і f4)
і повинні зупинитись на полі е5. Після
цього білі беруть 2. d4:f6
і виграють.
Д
руге
правило взяття полягає в тому, що через
одну і ту саму шашку можна перескочити
тільки один раз. У положенні на діаграмі
7 після 1. е5-f6
чорні повинні брати 1... е7:е5. Взяти на g7
не можна, бо при цьому доведеться другий
раз перескакувати через шашку f6.
Брати шашку f4
не можна так само як і в першому випадку.