Черкаси

І. Черкаси – рідна Батьківщина!

Черкаси - серце України!

Черкаси – вулиці і сквери!	двічі
Для всіх гостей відкриті двері!

ІІ. Черкаси – дім і мої мрії,

Черкаси завжди серце гріють!

Черкаси , ми твої до болю!	двічі
Люблю Шевченка, люблю волю!

ІІІ. Люблю я наші схили й доли,

Люблю каштани й тихі зорі!

Люблю берези і тополі,	двічі
І плеса чистії Дніпрові!

Перегра

ІV. Черкаси – місто на долоні!

Славутичу, рушійна твоя доля!

Дарує води він прозорі	двічі
І бажає місту щастя й долі!

V . І я для Вас добра бажаю!

Пісні для Вас я теж співаю!

Хай Вас Господь благословляє	двічі
Черкаси, голову схиляю!

Батьківська пісня

І.Тихий вечір над ставами

Падав на долину,

Знав мій батько пісню давню,

Пісню старовинну.

Під вікном гойдались айстрами

Вересневі ночі ,

І бриніла пісня батьківська,

Пісня та пророча.

Приспів: Світились айстрами вечірні сутінки,

Та пісня батьківська – єдина суть моя.

Росилась мріями, цвіла калиною,

Летіла вирієм над Україною.

ІІ. І шляхами журавлиними

Під осінні зорі

Пісня батька мого минула

Над земним простором.

Коли очі сяють айстрами

Я співом сину

Незабуту пісню батьківську

Пісню старовинну.

Пісня : „Україно моя…”

1.Україно, моя , Україно!

Голубінь синьоока моя

Ти для мене, як мати , єдина,

Ти і пісня, і доля моя

2.Золотаві шепочуть діброви,

Грає хвилями сивий Дніпро !

Колосяться врожаї у полі,

Спів лунає на щастя й добро

3. Не цураймось, родаймося, друзі.

Наша сила – наш рід і сім’я.

Розквітай же калиною в лузі,

Україно квітуча моя !

Незаконченный роман

І. Каким теперь далёким кажется нам день заезда…

Боялись, как же можно до закрытия дожить?

И сложно было нам играться и творить.

Всё удалось – умеем мы дружить!

Припев: Слезинки пусть из глаз не катятся,

И песня наша продолжается

О чудных солнечных каникулах,

Отдыхе без проблем.

Ведь наша песня не кончается,

И двери в «Мрию» открываются

Для тех, кто любит настроение,

Отдых и детей.

ІІ. Немало между нами радостных воспоминаний,

И мы б ещё не раз хотели это пережить.

Но время уж пришло нам смену завершить,

И как же мы без «Мрии» будем жить?!

Прощай «Мрия»

І. Чистый двор и смех подружек

Радостный и самый звонкий

И бегут по тёплым лужам

Босоногие девченки.

И уже других качают

Санаторные качели.

«Мрия», «Мрия», я скучаю

Дни так быстро пролетели!

Припев: А записки с голубками

Всё летят ко мне из детства.

Беспокоят мою память –

Никуда от них не деться.

Я своих друзей по «Мрии»

Иногда еще встречаю.

Оказалось, это больно:

«Мрия», «Мрия», я скучаю!

ІІ. Отдыхали и влюблялись,

И с тобой делили тайны.

Восемнадцать дней промчались –

Мы зажжём костер прощальный.

Через день откроешь двери

Ты совсем другим ребятам…

«Мрия», «Мрия», я не верю,

Что прошло все без возврата.

Припев

ІІІ. То не дождь идёт украдкой –

На душе моё истома.

Я за чистую тетрадку

В сентябре усядусь дома.

Напишу, о чем мечталось

Всем, кто был со мною рядом.

«Мрия», «Мрия», я скучаю

По тебе и по ребятам!

Вкраїно моя

1. День новий нам принесе

Сміх дітей сонце ясне!

Нехай твій дім минає біда

Рідна Вкраїно, моя ти земля!

Приспів:

Ти – радості джерело,

Ти – маминих рік тепло,

Нене Вкраїно моя!

Нового дня зоря,

Ти – крок у нове життя

Нене моя!

2. Усі кольори – пшеничні поля

Небес блакить, ріки й моря

Знаю я, що в нас на роду

Нашому роду нема переводу.

Приспів

Веселкова пісня

І. Про калину пісня лине,

До неба злітає.

Гей, родино, Україна

Веселкою грає!

Синє небо обіймає

Золоті роздоли.

Нас чекає, зустрічає

Веселкова доля!

Приспів: Хай у кожному серці,

Наче сонячна мрія,

Заспіває веселка

На добро і надію!

ІІ. Понад світом дивоцвітом

Веселка іскриться.

Будем дбати, шанувати

Прадавні криниці,

Ярославові поради,

Кобзареве слово,

Честь козацької громади,

Солов’їну мову!

Приспів