Заповіді вихователя-гуманіста

• Не лай дітей зранку – сонце здасться їм сірим!

• Не лай дітей вдень – небо здасться похмурим!

• Не лай дітей на ніч – місяць здасться їм чорним!

• Взагалі не лай!

• Критикуй дітей не із задоволенням, а з болем. Страждання впливають на психіку дитини.

• Став себе на місце щасливої й, особливо, нещасної дитини.

• Пам’ятай: заборона насамперед ознака твоєї слабкості, а не сили.

• Спробуй якнайчастіше говорити: „Можна!”

• Добрий вихователь – це не той, хто вміє робити добро, а той, хто не здатний робити зло.

• Працюючи з дітьми, частіше згадуй себе у дитинстві. Так легше буде їх зрозуміти.

• Дитина у боротьбі з несправедливістю частіше отримує рани серця, аніж дорослий. Вона слабша.

• Люби дитину такою, якою вона є.

• Кожна дитина талановита.

• Виводь себе і дітей на оптимістичні рівні, намагайся в усьому мислити позитивно.

• Утома – перший ворог педагогічного таланту.

• Досягай успіхів у тому, що ти любиш, і навчи цьому своїх вихованців.

• Умій вислухати і почути кожну дитину.

• Вихователь нікчемний, якщо він позбавлений почуття гумору.

• Пам’ятай: від посмішки похмурий день світлішає, сміється сонце.

• Пам’ятай: ти приклад для наслідування. Не забувай, що діти дивляться на тебе зранку до вечора. А вночі чують твої промови і бачать твої дії, навіть, якщо ти думаєш, що вони сплять.

• Навчись усе бачити, але дечого не помічати. Усе слухати, але дечого не чути.

• Не завжди шукай винуватого.

• Навчись не наказувати, а просити. Прохання приборкує і норовливих.

• У зайнятих дітей немає часу на дурниці!

• Головний шлях до серця дитини – любов і справедливість!

А якщо ж все-таки виникла потреба у покаранні?

• Покарання не повинно шкодити здоров’ю – ні фізичному, ані психологічному. Покарання повинно бути... корисним! Однак ми забуваємо про це подумати, адже караємо частіш за все під впливом гніву.

• Якщо є сумніви, карати чи ні, краще не карати. Ніяких покарань „для профілактики” або „про всяк випадок” не повинно бути!

• За один раз – одне покарання. Салат із покарань – страва не для дитячої душі.

• Покарання – не за рахунок любові! Що б не сталося, не позбавляйте дитину заслуженої похвали!

• Якщо щось скоєно давно – не карайте. Навіть у суворих дорослих законах береться до уваги термін давності правопорушення.

• Покараний – прощений. Сторінку перегорнуто. Життя починається з нової сторінки.

• Покарання – без принижень. Воно не повинно сприйматися як торжество нашої сили над слабкістю дитини. Тоді покарання спрацює в протилежний бік.

• Дитина не повинна боятися покарань. Вона повинна боятися вашого засмучення.

При дефіциті любові стає покаранням саме життя, і тоді покарання шукається як останній шанс на любов.

У вихователів (начальника табору) повинна бути така документація:

- план виховної роботи на зміну;

- інструкції:

• „Безпека життя дітей при проведенні заходів”

• „Правила ТБ при проведенні екскурсій та на природі”

• „Правила ТБ в громадських місцях”

• „Правила поведінки на воді”

• „Проведення купання в басейні”

• „Надання першої допомоги постраждалому на воді”

• „Надання першої медичної допомоги при нещасних випадках”

• анкети;

• загонові зошити;

• сценарії заходів;

• діагностичні стіннівки;

• аналітичні довідки по аналізу кожного дня, усієї зміни в ДОТ;

• методичні поради вихователям;

• відомості про вихователів.

Чи потрібна лінійка в ДОТ як обов’язків режимний момент? Так. Лінійка – це і ритуал, і джерело інформації в таборі.

Головна мета лінійки полягає у тому, щоб стати організаційним і емоційним початком або завершенням певної справи у загоні чи дружині. Лінійка — це своєрідний камертон дитячої справи: який настрій вона започаткує, так і житиме загін, дружина, табір.

Розрізняють такі види лінійок: лінійка-старт, ранкова і вечірня лінійки, тематична і творча лінійки, лінійка готовності.

Ранкова лінійка організовує дітей на вико­нання путівки дня. Й може проводити вожатий або черговий командир — той, хто чітко вміє пояснити деталі путівки дня, поставити конкретні завдання, відповісти на можливі запитання. Звичайно, стиль загонових ранкових лінійок повинен закладатися вожатим, а вже згодом черговий командир наслідує його. Лінійка вчить дітей слухати, продумувати план дій, аналізувати, розподіляти власні творчі і фізичні зусилля протягом дня. Вона покликана дисциплінувати, хоча це не засіб для повчань. Важливо проводити її діловито, проте весело, щоб кожна дитина отримала заряд позитивної енергії на день.

Лінійка-старт збирає загін перед початком виконання доручення, справи; вона визначає завдання, шляхи виконання. Проводиться жва­во, по-діловому.

Тематична лінійка покликана відкривати свята, збори, фестивалі. Готується особливо, може включати «заспіви» — підготовлені окремими дітьми художні номери (вірші, пісні, танці), які покликані створити відповідний настрій.

Лінійка готовності: як правило, дуже коротка; визначає готовність загону до наступної справи.

Лінійка підведення підсумків.

Кожна лінійка має відповідну структуру. Складові лінійки:

— ритуал (шикування, здача рапортів, вине­сення прапора);

— інформація (повідомлення про організацію дня у загоні, про деталі проведення майбутньої справи);

— творча (сценки, ігрові моменти, привітан­ня, сюрпризи.