Література.

0. Економіка підприємства /за ред Покропивного С.Ф.-К.:,2000.

1. Організація, планування і управління діяльністю підприємства //За ред бухало С.М.-К.:Вища школа,1989.

2. Планирование на предприятии:Учебник/ А.И. Ильин.-Мн.: Новое название,2001.

3. Практікум з курсу “Планування діяльності підприємства”. Укладач Євдокімова Н.М.-К.:КДУ, 1995.

Тема5. Оперативно-календарне планування і контроль План

1. Зміст і завдання оперативно- календарного планування.

2. Ритмічність виробництва.

3. Особливості оперативно- календарного планування на підприємствах одиничного, серійного й масового виробництва.

В основі ритмічної роботи підприємства лежить єдина стратегія підприємства. Якщо підприємство працює неритмічно, те і власну потужність використовують неефективно. Це відображається на неповному завантажені обладнання, скорочення робочих місць, або позаурочні роботи.

У випадках недовантаження виробничих потужностей неритмічність породжує неокупні витрати, пов’язані з необхідністю обслуговування техніки, яка простоює, виплатою заробітної плати й таке інш. В інших випадках підприємство повинно “ штурмувати” виробництво тому, що повинно виконати замовлення в строк, навіть якщо строк виконання замовленнь був спланований невірно.

Робота згідно графіку забезпечує нормально виробничо- господарську діяльність і створює приємлемі умови для використання внутрішніх резервів.

Оперативно - календарне планування складається з таких завдань:

- забезпечення максимальної безперервності роботи, забезпечення зменшенню тривалості виробничого циклу, зменшенню незавершеного виробництва й прискорення обігових коштів;

- забезпечення ритмічного виробництва відповідно до встановлених обсягів і номенклатури, терміну виготовлення продукції;

- забезпечення рівномірності та комплектності завантаження устаткування, працівників, площ;

Зміст оперативно - календарного планування заключається в слідуючому:

- розробка календарно- планових нормативів;

- розробка планів-графіків;

- доведення планів-графіків у цеху, ділянки й робочі місця;

- контроль над виконанням виданих планів;

- поточне регулювання роботи цехів, участків та робочих місць.

Контроль і виконання завдання полягає на диспетчерську службу.

основними вихідними даними для оперативно - календарного планування є:

- план випуску продукції по кварталах і місяцях;

- технологічний маршрут і технологічний процес обробки деталей і складання виробів із нормами години за операціями;

- режим роботи цехів, виробничих дільниць;

- план ремонту устаткування.

Розрізняють міжцехове планування і внутрішньоцехове оперативно - календарне планування.

Міжцехове планування включає в собі:

- прозробку виробничої програми підприємства зобсягу, номенклатури й терміну виконання;

- планування, регулювання й контроль виконання виробничої програми цехами та ділянками, як самостійними підрозділами підприємства;

- координацію роботи основних цехів між собою й зв(язок між допоміжними цехами а також іншими підпрозділами підприємства.

Міжцехове планування забезпечує координацію діяльності у виробництві між окремими підрозділами підприємства. Узгодження номенклатури заготівель, деталей, вузлів і терміни рухові між підрозділами підприємства- головний зміст міжцехового планування.

При міжцеховому планування виробнича програма складається часто на місяць. У масовому виробництві складається на квартал з розбивкою по місяцях і коригуються відповідно результатів роботи в минолому періоді.

Внутрішньоцехове планування забезпечує:

- розробку виробничих програм і планів-графіків для участків, ліній й окремих робочих місць;

- складання планових завдань(місяць,декада, неділя, доба, зміна);

- контроль за виконанням планових завдань;

- координація роботи участків, ліній, робочих місць;

- регулювання роботи допоміжних служб по забезпеченню основного виробництва.

При розробці виробничої програми зхастосовується “ланцюговий метод”- завдання встановлюються у зворотному порядку ходу технологічного процесу- від складання готових виробів до заготівлі й виявлення потреби в матеріалах, сировини, напівфабрикатах.

Основна особливість календарного планування у серійному виробництві є необхідність додержуватися суворої повторності виготовлення партій деталей, зборки зборочних одиниць та виробів, що все це залежить від встановлення й дотримання календарно- планових нормативів.

У серійному виробництві до календарно- планових нормативів відноситься:

0. ) розміри й ритми партій деталей;

1. ) тривалість виробничого циклу обробки деталей; зборки зборочних одиниць;

2. ) опереження запуску й випуски партій деталей;

3. ) заділ.

У серійному виробництві використовується комплексна система планування, при якій планову-облікова одиниця приймається як комплекс деталей, які входять до одного або декількох виробів.

У залежності від ступеня серійності використовують різні комплексні системи. так для крупно- серійного виробництва застосовується коплексно- вузлова система планування , до якої входять деталі, які відносяться до однієї зборочної одиниці або до одного виробу в цілому, а для мілко-середньо серійного виробництва- комплектно- групова, при якій у групу обєднуються деталі, які відносяться до різних виробів і мають однакові цикли обробки.

Найбільш відповідальним календарно- плановим нормативом є кількість партії предметів праці. Методи її визначення діляться на дві групи. До першої відносяться методи встановлення кількості партії тільки з тимчасових параметрів наприклад:

n_min= (1-ф)t_пз/a t_пз,

де n_min- мінімальна величина партії предметів праці, шт.;

а- коефіцієнт допустимих втрат години на переналагодження обладнання(а= 0,03-0,10 у залежності від обладнання й типу виробництва менше значення для крупносерійного виробництва);

t_пз- година підгодовчо- заключних робіт, які приходяться на партію;

t_пз- норма штучної години, хв.

Друга група методів базується на виявлені сумарних мінімальних витрат, які повязані з переналадкою й зберіганням заділів, які залежати від розміру партії.

Взявши першу проізводну по сумі витрат S отримуємо величину оптимального розміру партії:

n_опт=

Nвг-річний обсяг випуску,шт.

S –повна собівартість однієї деталі, грн.;

kн- нормативний коефіцієнт, який обліковує витрати на зберігання заділів( частка від їх вартісної оцінки в середньому 0,2)

С-витрати на випуск однієї партії деталей

Періодичність запуску партії у виробництво

Ij= n_j/N_дj

Ij - періодичність запуску партії предметів праці j-го найменування, дн.

n_j- величина партії предметів праці j-го найменування, шт.

N_дj- середньоденна потреба в предметах праці j-го найменування, шт.

Коригування одержаних розмірів партій деталей здійснюється з точки зору продуктивності праці.

Результативні нормативи встановлюються як розміри партій або як періодичність їх виготовлення.

Об’єктом планування в умовах одиничного виробництва є виробниче замовлення. В роботі одночасно може перебувати велика кількість замовлень на виготовлення різноманітної продукції.

Оперативно- календарне планування являється завершальним етапом внутрішньо фірмового планування і завдання, які воно вирішує тісно пов’язані з економічним і соціальним розвитком підприємства.

Література:

1. Бойчик І. М. та ін. Економіка підприємств. Навч. посібник. - Тема 12. - Львів: СПОЛОМ, 1999. - 209 с.

2. Горемыкин В. А., Богулов Э. Р., Богомолов А. Ю. Планирование на предприятии: Учебник. 2-е изд., стереотипное. - М.: Информационно-издательский дом “Филинъ”, Рилант, 2000.- 328с.

3. Ильин А. И. Планирование на предприятии: Учеб. посоие. В 2 ч. – Мн.: ООО “Новое знание”, 2000. – 312 с. - Ч. I гл.2,3,5,7; Ч. II гл.1 – 8.

4. Д.Хан планирование и контроль: концепция контролинга /Под ред. А.А. Турчака.- М.: «Финансы и статистика», 1997.

5. Юровский Б. Планирование основних показателей работы предприятия и экономическое обоснование цен на продукцию.-Харьков:Центр»Консулат»,2007.