2.Довгострокове(перспективне), середньострокове і короткострокове ( поточне).

Довгострокове складається на 10, 15,20 років і включають довгострокову стратегію підприємства, яке включає всі аспекти діяльності підприємства. Перспективне планування відрізняється від прогнозування тим, що прогнозування- це процес який побудовано на вірогідності, науковому обґрунтуванні і дозволяє виявити альтернативні рішення.

Середньострокове плануванняздійснюється на протязі від 1 до 5 років.

Поточне планування складається на поточний період.

По складу планових рішень:

4.Стратегічне планування розраховано на довгостроковий термін. Приймаються рішення, про розширення виробництва та бізнесу, процеси задовільнення потреб споживачів. Основне завдання стратегічного планування полягає в створенні потенціалу виживання підприємства в умовах зовнішньої і внутрішньої середи.

Поточне планування згідно з Типовою методикою розробки техпромфінплану виробничого об’єднання, підприємства вміщували слідуючі розділи:

0. Виробництво і реалізація продукції.

1. технічний розвиток і організація виробництва.

2. Показники підвищення ефективності виробництва.

3. Норми і нормативи.

4. Капітальні вкладення і капітальне будівництво.

5. Матеріально- технічне забезпечення.

6. праця і кадри.

7. Собівартість продукції, прибуток і рентабельність.

8. Фонди економічного стимулювання.

9. Фінансовий план.

10. Соціальний розвиток.

11. Охорона природи і раціональне використання природних ресурсів.

В ринкових відносинах такий план і його склад визначає саме підприємство, в залежності від форми власності, галузі, системи обліку.

Тактичне планування- розгляд питань з створення заходів для реалізації нових можливостей. Оперативно- календарне планування - процес їх реалізації.

Оперативно - календарне планування- це заключний етап в плануванні. В процесі оперативно- календарного планування виконуються такі функції:

- виявляється час виконання окремих операцій з виготовлення виробу і встановлення терміну з передачі предметів праці цехам-постачальникам;

- виконується заявка на доставку до робочого міста матеріалів, заготівок, інструменту, приспособ які необхідні для виконання завдання;

- ведеться облік, контроль, аналіз і регулювання виробничого процесу.

ОКП- дозволяє скоротити перерви в русі предметів праці, забезпечує рівномірність і комплексність завантаження обладнання і виробничих площ, реагує на любі відхилення у виробничому процесі.

Бізнес- планування- оцінка цілеспрямованості впровадження заходів.

Вся система планування повинна бути направлена на отримання ефективних результатів і створення для цього найбільш вигідніших умов на підприємстві.

В основному все залежить від персоналу, який працює на підприємстві і вкладає свої знання, працю, вміння і навики. До планування відносяться працівники які складають плани роботи підприємства, співпрацюють з іншими відділами. Перед працівниками стоїть завдання в розробці стратегії підприємства, збалансованості довгосрочних і короткострокових планів, підвищення продуктивності виробництва і отриманні найбільшого результату діяльності .

Механізм планування необхідний для сукупності коштів і методів, за допомогою яких приймаються планові рішення і забезпечення іх реалізації. І складається механізм з апарату розробки цілей завдань підприємства:

- функції планування;

- методів пданування.

Різноманітність заходів планування, велика кількість зайнятих у цих процесах, жорстка взаємозалежність між окремими розділами планів зумовлюють необхідність викорнстання різних організаційних форм планування та цілеорієнтованого структурування процєсів планування на підприемствах . При такому підході до організації процесу планування мова йде насамперед про встановлення часових та просторових точок, до яких привязуються певні роботи зі складання, координації, затвердження планів, видавання плановнх завдань, контролю за внконанням планів конкретными керівникамн.

Ефективна організація процесу планування передбачає здійсиення таких заходів:

- облік усіх об'єктів планування і заходів з планування та їх групування за плановыми комплексами згідно із структурою системи планування, а також облік об'єктів контролю;

- передача суб'єктам планування вихідних даних з плануван­ня (контрольні цифри, прогнози стану зовнішнього середовигца, результати аналізу діяльності підприємства), інструктивних матеріалів, нормативно-методичної документації з планування;

- встановлення графіка розробки розділів плану та їх координації, затвердження планів за прийнятою системою.

Внутрішньофірмове планування здійснюється різннми організаційними формами та методами, які суттєво впливають на обгрунтованість планів на всіх рівнях іх розроблення.

Організація процесу планування передбачає поділ його на такі складові:

• планування генеральних цілей;

• стратегічне планування;

• оперативне планування;

• зведене планування.

При цьо-му залежно від типу організацінної структури підприсмства зміст може дещо змінюватись.

Організація процссів генерального цільового планування. Ця робота проводиться правлінням чи директоратом за участю керівників підрозділів та полягае у визначенні попередніх цілей. Оскільки генеральне цільове планування проводиться на базі загальнофірмових економіко-математичних моделей, то воно є тільки визначенням попередніх цілей, тому що розрахунок остаточних значень цільових показників можливнй тільки після закінчення процесу загальнофірмового планування.

До послідовного планування генеральних цілей доцільио приступати на початку поточного господарського року та закінчувати його в першому кварталі. Після цього план генеральних цілей підлягає перевірці та затвердженню у формі попередпього цільового плану.

Такий порядок організації процесів генерального цільового планування приблизно однаковнй як для підприємств з функціональною організаційною структурою, так і для підприємств з дивізіональною організаційною структурою. Деякі відмінності пов'язані із певними змінами часових параметрів. Строки виконання робіт набагато жорсткіші при дивізіональних структурах, що передбачає швидше доведения попередніх генеральних цілей до підрозділів у формі вихідних пунктів для стратегічного планування.

Організація процесу стратегічпого планування. Стратегічне планування починається паралельно з останнім етапом поперед-нього генерального цільового планування. Цей процес охоплює планування полів бізнесу, продуктових програм і потенціалу, а також організаційно-правової форми та структури підприємства і системи управління.

Планування полів бізнесу та великих проектів готується за сприяння центральних відділів стратегічного планування. Дрібніші планові об'єкти плануються децентралізовано, але оцінюються та затверджуються центральними (вищіши) органами управлін-ня підприємством. Такнй підхід характерииіі для будь-яких органі-заційних структур.

Організаційно-управлінська система планується переважно вищим керівництвом підприємства. Процес стратегічного плану­вання повинен бути завершеним до середини планового періоду.

Стратегічне планування може мати довго- та середньотєрміновий характер, воно проводиться не тільки періодично впродовж якогось періоду, але й постійно протягом всього року. Оскільки стратегічне планування є базою для оперативного планування, воно повинне закінчуватися приблизно в середині третього квар­талу поточного року, це особливо стосується тих об'єктів, котрі будуть плануватись уже на наступному етапі.

Організація процесу оперативного планування. Процес опера­тивного планування слід починати в третьому кварталі поточно­го року та закінчити орієнтовно на початку четвертого кварта­лу. Остаточне затвердження слід провести в другій половині чет­вертого кварталу, тобто на завершальному етапі планування. Частково процес оперативного планування здійснюсться пара­лельно із стратегічним. Переважно оперативне планування про­водиться в децентралізованому порядку (за винятком плануван­ня продуктової програми та деяких проектів), хоч може ініціюватись і центральним органом планування.

Література.

0. Горемыкин В.А., Бугулов Э.Р., Богомолов А.Ю. Планирование на предприятии. Учебник.-М.:Информ.-издат.Дом “Филинъ”,1999.

1. Совершенствование планирования на промышленном предприятии/Грещак М.Г., Минин Л.В., Белик Н.Г., Гончарук П.Д.-К.Техника, 1983.

2. Хан Д. Планирование и контроль: концепция контролинга: пер с нем./Под ред. и предисл. Турчака А.А., Головача Л.Г., Лукашевича М.Л.- М.:Финансы и статистика,1997.

3. Экономика предприятия : Учебник / Под ред. Волкова О.И.-М.: ИНФРА-М,1997.