
- •4. Вивчення нумерації чисел в межах 1000.
- •5. Вивчення нумерації чисел у межах мільйону.
- •9. Початкове ознайомлення з дією множення
- •10.Ознайомлення учнів з дією ділення.
- •21. НВвПкм. Методика озн-ня учнів з часом. Одиниці його вимірювання.
- •23. НВвПкм. Методика вивчення маси. Одиниці її вимірювання.
- •24. НВвПкм. Методика вивчення площі. Одиниці її вимірювання.
- •25. Мв геом. Матеріалу у пш. Мв дробів у пш.
21. НВвПкм. Методика озн-ня учнів з часом. Одиниці його вимірювання.
У результаті вив-ня теми "Час і його вимір-ня" в учнів мають бути сформовані певні уявлення про такі одиниці вимір-ня часу, як століття, рік, місяць, тиждень, доба, година, хвилина, секунда. Вони повинні знати таблицю мір часу, порядок днів тижня і місяців у році; вміти перетвор-ти іменовані числа, виражені мірами часу, та виконувати дії додавання й віднімання над ними; вміти визначати час за годинником, викорис-ти табель-календар та модель годинника. Важливо навчити дітей розв'язувати задачі, пов'язані з визначенням тривалості події, її початку або кінця в межах доби, місяця та року. Конкретне уявлення про добу, годину й хвилину формується в учнів на основі власних спостережень та їх практичної діяльності. Година — це приблизно тривалість уроку і перерви. Хвилина — це час, протягом якого, напр, можна назвати 60 двоцифрових чисел, прочитати певну кількість слів або пройти певну відстань. Такі завдання вчитель пропонує з метою відчути час, наприклад, тривалістю в 1 хв. На цьому ж уроці діти записують співвідношення між одиницями вимірювання часу:
1доба = 24год; 1год = 60хв; 1хв = 60с.
Виконуючи практичні вправи з моделями годинника, учні вчаться визначати час за годинником. З допомогою моделі годинника виконують завдання: читають по-різному час, який зображено на моделі; розміщують годинну і хвилинну стрілки за вказівками вчителя, розв'язують задачі на час.
Почати роботу з формування в учнів уявлень про рік і місяць доцільно з повідомлення про те, що одиниці вимір-ня часу пов'язані з рухом планети Земля навколо Сонця, рухом Місяця навколо Землі, обертанням Землі навколо власної осі. Земля робить оберт навколо Сонця приблизно за 365 днів і 6 год. Для зручності лічби з давніх часів вирішили 3 роки називати простими (по 365 днів у кожному), а четвертий — високосним. У високосному році 366 днів. За час, протягом якого Земля робить оберт навколо Сонця 1 раз, Місяць навколо Землі робить 12 обертів. Тому рік поділяють на 12 проміжків — 12 місяців. Проміжок часу обертання Землі навколо своєї осі — доба — поділяється на 24 рівні частини — години. 1 год — це 1/24 доби. Година поділяється на 60 рівних частин — хвилин, а хвилина — на 60 секунд, 1 с — це 1/60 хвилини.
Перші задачі на час учні розв'язують за допомогою годинникового циферблата.
Задача. Магазин відчиняється о 8 год ранку, а зачиняється о 9 год вечора. Скільки годин працює магазин, якщо обідня перерва триває одну годину?
Діти на годинниковому циферблаті показують, що від 8 до 12 год минуло 4 год. Від 12 до 9 год вечора — ще 9 год.
Усього минуло 13 год. Перерва триває 1 год, а отже, магазин працює 12 год.
Для опрацювання на одному уроці всіх трьох типів задач можна взяти такі:
1. Перерва розпочалася о 9 год 15хв і тривала 10хв. Коли закінчилася перерва?
2. Перерва тривала 30 хв і закінчилася о 10 год 35 хв. Коли розпочалася перерва ?
Під час фронтальної роботи учні роз-ють задачі за допомогою арифм дій, а перевірку правильності відповіді виконують практично на циферблаті.
22.Найважливіші величини в початковому курсі математики. Методика ознайомлення учнів зі швидкістю та одиницями її вимірювання. Розв’язок простих задач на рух. Методика ознайомлення учнів зі швидкістю та одиницями її вимірювання. Розв’язання простих задач на рух.
Найважливішими величинами які вивчають у початкових класах: довжина,площа,маса,місткість,час,вартість,ціна та швидкість.
Швидкість – нова величина, з якою ознайомлюють учнів 4(3) класу. Це векторна величина. У початковій школі поняття напрямленої величини не розглядають, але на малюнках напрям руху тіл вказують. Поняття швидкості пояснюють на основі такої задачі.
Задача. За 2год автобус проїхав 120 км. Скільки кілометрів він проїде за 1 год., коли щогодини проїжджатиме однакову кількість кілометрів?
Розв’язання
120:2=60(км)
Відповідь. За 1 год. автобус проїде 60 км.
Пояснення. Якщо за кожну годину автобус проїжджає 60 км, то говорять, що він рухається з швидкістю 60 км за год. Це записують так 60 км/год.
Відразу можна подати таке правило: щоб знайти швидкість, треба відстань поділити на час.
З поняттям «швидкість» ми зустрічаємося часто : трамвай рухався повільно»; «літак рухався з надзвуковою швидкістю»; «перша космічна швидкість»; «швидкість променя світла».
Швидкості вимірюються у різних одиницях. Наприклад: 3 м/с; 10 м/хв; 120 км/год. Ці одиниці швидкості можна перетворювати. Так, 5 м/с – це те саме, що 5*60 м/хв., тобто 300 м/хв.
Безпосередньо з поняттям швидкості уточнюється поняття відстані і часу, встановлюють залежність між цими величинами. У процесі закріплення матеріалу розв’язують як прості, так і складені задачі, але більшу увагу на цьому етапі приділяють простим задачам.
Підготовчим етапом до введення задач на рух є введення у 2-му класі простих задач на час. Ці задачі пов’язані з вивченням таких величин як:
Година, хвилина, доба, тиждень тощо.
Наприклад: На уроці Іванко стартував о 9.15, а на фініш прибіг о 9.30. Скільки хвилин біг Іванко?
Крім цього є задачі (прості і складені) на визначення відстані, в яких не використовують поняття часу та швидкості.
Наприклад: Два хлопчики вийшли на зустріч один одному. Перший пройшов – 15 м, а другий – на 7 м менше. Яка відстань була між ними?
Приклади таких задач на знаходження часу та відстані є підготовчим етапом до введення задач на рух у 3-му класі. При розв’язанні цих задач діти ознайомилися з поняттям, часу, відстані, зустрічного руху, та руху у протилежних напрямках. Після цього вводяться задачі на рух в яких присутні всі три пропорційні величини: відстань, час, швидкість.
При розв’язуванні простих задач на рух короткий запис бажано подавати у вигляді таблиці, оскільки в простих задачах відсутні поняття встречного та протилежного руху.
Наприклад: Велосипедист їхав зі швидкістю 15 км/год., 4 год. Яку відстань він подолав?
Швидкість Час Відстань
15 км/год. 4 год. ?
Учні запам’ятовують правила знаходження невідомого компонента, за іншими відомими.
Щоб знайти відстань треба шв.*час. Для обернених задач учні будуть використовувати інше правило.
Щоб знайти швидкість треба відст.:час.
Щоб знайти час треба відст:шв.
Після відпрацювання простих задач на рух та вивчення даних правил, вводяться складені задачі на рух.
у протилеж.напрямках. Після цього ввод.задачі на рух, в яких присутні всі 3 пропорц.величини: швидкість, час, відстань. Всі випадки СЗна рух можна класиф так: 1 гр-Одночас.зустр.рух тіл з різними швидкостями.2 гр-Одноч.рух у протилежн.напрямках із одного пункта. 3гр-Одноч.рух в одному напрямку двох тіл з різними швидкостями. 4 гр- Неодноч.рух двох тіл з різними швидкостями