Безпосередні умовиводи

Безпосередні умовиводи – це вид умовиводів, у яких з одного судження (засновку) за певними правилами виводять нове судження (висновок).

Розрізняють такі види безпосередніх умовиводів: перетворення, обернення, протиставлення предикатові, умовивід за “логічним квадратом”.

Перетворення

Перетворення – це безпосередній умовивід, у якому з вихідного судження (засновку) виводиться рівнозначне нове судження (висновок), але протилежної якості. Під час перетворення кількість судження не змінюється.

Перетворення категоричних суджень відбувається за такими схемами:

А) Всі S є P . E) Жодне S не є не-P	Всі студенти складають іспити. Жоден студент не є таким, що не складає іспити.
(І) Деякі S є P . (О) Деякі S не є не-P	Деякі філософи є ідеалістами. Деякі філософи не є неідеалістами.
(Е) Жодне S не є P. (А) Всі S є не-P	Жоден дуб не є однолітньою рослиною. Всі дуби є не однолітніми рослинами.
(О) Деякі S не є P. (І) Деякі S є не-P	Деякі телефони не є мобільними. Деякі телефони є немобільними.

Перетворення — найпростіша форма утворення безпосереднього умовиводу. У судженні-висновку розуміється теж відношення між поняттями, що й у вихідному судженні. Але перетворене судження категоричніше, думка в ньому виражена настільки визначено й однозначно, що тлумачити її інакше просто неможливо. Перетворення дає змогу чіткіше підкреслити сумісність чи несумісність предмета і властивості. Так, під час перетворення стверджувального судження у вихідному судженні предмет мислиться як такий, що має відому властивість, а у судженні висновку йдеться про те, що предмет не може не мати такої властивості. Перетворення дає змогу підійти до предмета і його ознаки і з боку їх тотожності і з боку відмінності. Перетвореними судженнями у практиці мислення користуються досить часто.

Обернення

Оберненням називається логічний вивід, внаслідок якого суб’єкт засновку стає у висновку предикатом, а предикат – суб’єктом висновку.

Під час обернення якість судження не змінюється: якщо вихідне судження є стверджувальним, то й висновок буде стверджувальним, якщо ж засновок заперечний, то й висновок буде заперечним. Кількість судження може змінюватися. але може залишатися тією ж.

Обернення здійснюється згідно з правилом розподіленості термінів. Розрізняють просте (чисте) обернення (без обмеження) та обернення з обмеженням. Без обмеження обертаються загальнозаперечні (Е) та частковостверджувальні (І) судження.

Загальностверджувальне (А) судження підлягає простому оберненню лише тоді, коли воно є формою визначення. Як правило, загальностверджувальні (А) судження обертаються з обмеженням.

Обернення суджень здійснюється за такою схемою:

А) Всі S є P . (І) Деякі P є S	Всі студенти складають іспити. Деякі з тих, хто складає іспити є студентами.
(Е) Жодне S не є P . (Е) Жодне P не є S	Жоден птах не має зябра. Жоден з тих, хто має зябра не є птахом.
(І) Деякі S є P. (І) Деякі P є S	Деякі фермери займаються тваринництвом. Деякі з тих, хто займається тваринництвом є фермерами.

Усі виділяючі судження /загальні та часткові/ обертаються за схемою:

/А/ Всі S і тільки вони є Р. /А/ Всі Р є S	Всі студенти і тільки вони мають студентський квиток. Всі ті, хто має студентський квиток є студентами.
/І/ Деякі S і тільки вони є Р. /А/ Всі Р є S	Деякі люди є підприємцями. Всі підприємці є людьми.

Частковозаперечні судження (О) не обертаються.