- •Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності. Міжнародні норми соціальної відповідальності.
- •Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність».
- •Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників».
- •Трудові норми Міжнародної організації праці. Конвенції та Рекомендації моп. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці.
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Основні напрямки співробітництва.
- •Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі.
- •10. Елементи системи управління охороною праці, міжнародний стандарт ohsas 18001:2007
- •10.1. Елементи системи управління охороною праці
- •10.2. Міжнародний стандарт ohsas 18001:2007
- •11. Планування. Впровадження і функціонування суоп. Перевірки і коригувальні дії. Аналіз з боку керівництва.
- •11.1. Планування
- •11.2. Впровадження і функціонування суоп
- •11.3. Перевірки і коригувальні дії.
- •11.4. Аналіз з боку керівництва:
- •12. Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі. Ефективність функціональної структури суоп.
- •12.1. Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників…
- •12.2. Ефективність функціональної структури суоп
- •13. Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •13.1. Планування заходів з оп:
- •13.2. Види планування та контролю стану охорони праці
- •14. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці.
- •14.1. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій
- •14.2. Облік показників стану умов і безпеки праці
- •15. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій. Мета та основні . Параметри планів. Аналітична та оперативна частини Плану
- •Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці. Основні складові інтегрованої системи менеджменту. Функціональні та організаційні особливості.
- •Iso 26000 - «Керівництво з соціальної відповідальності»
- •Iso 9000 – «Системи менеджменту якості».
- •Iso 14000 – «Екологічний менеджмент».
- •Загальні положення та визначення. Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування
- •Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •Розслідування нещасних випадків
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •До складу спеціальної комісії входять:
- •42. Спеціальна комісія зобов'язана:
- •Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •Розслідування та облік аварій. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
- •Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •Основні причини виробничих травм та професійних захворювань. Розподіл травм за ступенем тяжкості.
- •Методи дослідження виробничого травматизму.
- •Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності .
- •Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання робочих місць.
- •Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
- •31. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі.
- •32. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень.
- •33.Утримання території підприємств галузі. Особливості охорони праці при ремонтних роботах, під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •34. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря. (Із нпаоп 27.0-1.01-08)
- •1. Опалення
- •2. Вентиляція та кондиціювання повітря
- •35. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі. ( Із днаоп 8.7.10—1.01—96 Державний акт про ох. Праці.)
- •36. Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил. Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук.
- •37. Мікроклімат робочої зони.
- •38. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •39. Аналіз професійного та виробничого ризиків. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності. Мета і методи аналізу.
- •40. Використання статистичної звітності і актів розслідування нещасних випадків і професійних захворювань в аналітичній роботі.
- •41. Показники частоти та тяжкості травматизму.
- •42.Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці. Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалі.
- •43.Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції.
- •45.Державний пожежний нагляд.
- •46.Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •47.Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •48. Засоби гасіння пожеж. Протипожежне водопостачання. Первинні засоби пожежогасіння. Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі.
- •6.3.1. Зовнішнє протипожежне водопостачання
- •6.3.2. Внутрішній протипожежний водогін
- •49. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
- •Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.
- •3.11. Перевірки поділяються на планові та позапланові.
- •52. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду. Страхові тарифи. Страхові виплати.
- •Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.
47.Пожежна сигналізація і зв'язок.
Швидке виявлення та сигналізація про виникнення пожежі, своєчасний виклик пожежних підрозділів та оповіщення про пожежу людей, що перебувають у зоні можливої небезпеки, дозволяє швидко локалізувати осередки пожежі, здійснити евакуацію та вжити необхідних заходів щодо гасіння пожежі. Тому підприємства повинні бути забезпечені засобами зв'язку та системами пожежної сигналізації та оповіщення.
Для передачі повідомлення про пожежу в будь-який час доби можна використовувати телефони спеціального та загального призначення, радіозв'язок, централізовані установки пожежної сигналізації. Системи оповіщення про пожежу повинні забезпечувати у відповідності з розробленими планами евакуації передачу сигналів оповіщення одночасно по всьому будинку (споруді) а при необхідності - послідовно або вибірково в окремі його частини (поверхи секції тощо). Кількість оповіщувачів (динаміків), їх розміщення та потужність повинні забезпечити необхідну чутність у всіх місцях перебування людей Для передачі текстів оповіщення та керування евакуацією допускається використовувати внутрішні радіотрансляційні мережі. Приміщення, з якого здійснюється керування системою пожежного оповіщення, належить розміщувати на нижніх поверхах будівель, біля входу на сходові клітки, у місцях з цілодобовим перебуванням чергового персоналу.
Функціональним призначенням системи пожежної сигналізації є виявлення осередку пожежі на початковій стадії її виникнення, щоб здійснити відповідні заходи:евакуацію людей, виклик пожежників, включення установок пожежогасіння. Запуск системи пожежної сигналізації може здійснюватися як автоматично так і вручну. Ефективність системи пожежної сигналізації визнаається її здатністю з найменшими втратами забезпечити досягнення поставленої мети в усьому допустимому діапазоні зовнішніх впливів. Система пожежної сигналізації повинна: 1. Швидко виявляти місце виникнення пожежі, 2 Надійно передавати сигнал про пожежу на приймально-контрольний прилад.3. перетворювати сигнал про пожежу у форму, зручну для сприймання персоналом.4. залишатися не чутливою до факторів відмінних від факторів пожежі. 5 швидко виявляти та передавати сповіщення про несправності, що перешкоджають нормальному функціонуванню системи. Система пожежної сигналізації не повинна: піддаватися впливу інших систем. Повністю або частково пошкоджуватися під впливом факторів пожежі до їх виявлення.
Існують два види комплексів пожежної сигналізації: об’єктові та централізовані. В об’єктових інформ надходить до диспетчерської (охорони) об’єкта, і далі черговий передає її по телефону до пожежної охорони. З централізованих комплексів сповіщення про пожежу передається через канал зв’язку до пульта централізованого спостереження.
Засоби зв’язку. Населені пункти й окремо розташовані під-ва необхідно забезпечувати засобами зв’язку , передбачаючи можливість використання їх для передачі повідомлення про пожежу в будь-який час доби. Обов’язок щодо забезпечення засобами зв’язку населених пунктів покладається на органи місцевого самоврядування, а на об’єктах – на їх власників. У вибухонебезпечних зонах телефонні апарати і сигнальні пристрої до них повинні мати виконання, яке відповідає категорії та групі вибухонебезпечної суміші.
Найбільш швидким та надійним засобом виявлення ознак займання та сигналізації про пожежу вважається автоматична установка пожежної сигналізації (АУПС), яка повинна працювати цілодобово.
АУПС за способом передачі повідомлення (сповіщення) про пожежу поділяють на автономні та централізовані. В автономних установках АУПС сигнал тривоги "Пожежа" від сповіщувача надходить на приймально-контрольний прилад, який встановлюється у приміщенні з цілодобовим перебуванням чергового персоналу. Черговий телефонує на приймальний пост пожежної охорони і передає необхідну інформацію. У централізованих АУПС сповіщення про пожежу від приймально-контрольних приладів передається через канал зв'язку (наприклад, канал пейджерного зв'язку чи радіоканал) на централізований пульт пожежного спостереження.