39. Аналіз професійного та виробничого ризиків. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності. Мета і методи аналізу.

Професійний ризик – це величина ймовірності порушення (ушкодження) здоров'я з урахуванням тяжкості наслідків у результаті несприятливого впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу. (МОЗ, Наказ "Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу" від 27.12.2001 N 528)

Виробничий ризик — це імовірність збитків чи додаткових витрат, пов’язаних із перебоями чи зупинкою виробничих процесів, порушенням технології виконання операцій, низькою якістю сировини чи роботи персоналу і т.п.

Аналіз виробничого травматизму та профзахворюваності дозволяє виявити причини і визначити закономірності їх виникнення. На основі такої інформації розробляються заходи та засоби щодо профілактики виробничого травматизму і профзахворюваності.

Для аналізу виробничого травматизму застосовують такі основні методи: статистичний, топографічний, монографічний, економічний, метод анкетування, метод експертних оцінок.

Статистичний – базується на вивченні причин нещасних випадків, що вже сталися. Для цього використовують дані актів за формою Н-1. Цей метод дає змогу визначити динаміку травматизму в окремих підрозділах, на підприємствах і в галузі в цілому. 

Топографічний – полягає у вивченні причин нещасних випадків за місцем, де вони сталися. Для цього всі нещасні випадки відзначають спеціальними позначками на плані цеху або ділянки виробництва, що дає можливість визначити небезпечні зони, розробити й застосувати необхідні заходи з охорони праці.

Монографічний – дає можливість детально простежити весь комплекс умов праці, при яких стався нещасний випадок. У результаті цього дослідження виявляють не тільки причини травматизму, а також потенційні небезпеки й шкідливості, що впливають на робітників.

Економічний метод полягає у вивченні та аналізі втрат, які спричинені виробничим травматизмом. Цей метод не дозволяє виявити причини травматизму, тому лише доповнює інші методи.

Метод анкетування — розробляються анкети для робітників. На підставі анкетних даних (відповідей на запитання) розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків. Цим методом встановлюють, переважно, причини психофізіологічного характеру.

Метод експертних оцінок базується на експертних висновках (оцінках) умов праці, на виявленні відповідності технологічного устаткування, пристосувань, інструментів, технологічних процесів до вимог стандартів. Для винесення експертних оцінок назначаються експерти з числа фахівців, які тривалий час займалися питаннями охорони праці.

На підставі анкетних даних розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків. Велике значення для профілактики травматизму й профзахворювань мають автоматизовані системи обліку, аналізу й дослідження з використанням засобів обчислювальної техніки на різних ієрархічних рівнях керування охороною праці.

Для забезпечення здорових і безпечних умов праці застосовуються заходи, які можна поділити на: технічні, організаційні, санітарно-гігієнічні, правові та економічні. 

Технічні заходи полягають в автоматизації небезпечних і шкідливих процесів, дистанційному керуванні, удосконаленні технологічних процесів, модернізації і заміні діючого обладнання, розробці і удосконаленні засобів техніки безпеки, широкому застосуванні огороджуючих і запобіжних засобів, блокувань, систем сигналізації, забезпеченні необхідних розривів і габаритів безпеки, проведенні планово-попереджувальних ремонтів і профілактичних випробовувань. 

Організаційні заходи полягають у забезпеченні підприємств нормативно-технічною документацією з безпеки праці, організації навчання робітників безпечних прийомів і методів праці, проведенні інструктажів, проведенні перевірок стану техніки безпеки, аналізі стану охорони праці в підрозділах, зміцненні трудової і виробничої дисципліни, матеріальному стимулюванні і пропаганді безпечних методів праці. 

Санітарно-гігієнічні заходи полягають в усуненні шкідливих умов праці на об’єктах, правильній експлуатації вентиляційного обладнання, герметизації виробничих процесів, де використовуються шкідливі речовини, поліпшенні використання систем освітлення, санітарно-побутових приміщень, виявленні джерел шуму, вібрації, приведення їх до нормативних значень або повне усунення, створення нормальних умов праці (повітряні і водяні завіси, опалення і т. п.). 

Правові заходи визначають виконання законодавчих актів, норм і правил з охорони праці. 

Економічні заходи передбачають правильне і раціональне використання коштів, спрямованих на охорону праці.