36. Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил. Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук.

Особливу небезпеку становлять хімічні речовини, які за­лежно від їх практичного використання можна поділити на:

• промислові отрути, які використовуються у виробництві (розчинни­ки, барвники) є джерелом небезпеки гострих і хронічних інтоксикацій при порушенні правил техніки безпеки (наприклад, ртуть, свинець, ароматичні сполуки тощо);

• отрутохімікати, що використовуються у сільському господарстві для боротьби з бур’янами та гризунами (гербіциди, пестициди);

• лікарські препарати;

• хімічні речовини побуту, які використовуються як харчові добавки, засоби санітарії, особистої гігієни, косметичні засоби;

• хімічна зброя.

Залежно від характеру дії на організм людини хімічні речовини поді­ляються на: токсичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, нарко­тичні, задушливі, ті, що впливають на репродуктивну функцію, сенси­білізатори.

Токсичні речовини — це речовини, які викликають отруєння усього організму людини або впливають на окремі системи людського організму (наприклад, на кровотворення, центральну нервову систему).Ці речовини можуть викликати патологічні зміни певних органів, наприклад, нирок, печінки. До таких речовин належать такі сполу­ки, як чадний газ, селітра, концентровані розчини кислот чи лугів тощо.

Подразнюючі речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри (наприклад, пари кислот, лугів,аміак).

Мутагенні речовини призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації. Це — свинець, радіоактивні речовини тощо. Канцерогенні речовини викликають, як правило, злоякісні новоутво­рення — пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест,

нікель, хром тощо).

Наркотичні речовини впливають на центральну нервову систем)(спирти, ароматичні вуглеводи).

Задушливі речовини приводять до токсичного набряку легень (оксид вуглецю, оксиди азоту).

Прикладом речовин, що впливають на репродуктивну (народжу вальну) функцію, можуть бути: радіоактивні ізотопи, ртуть, свинець тощо Сенсибілізатори — це речовини, що діють як алергени. Це, наприклад розчинники, формалін, лаки на основі нітро - та нітрозосполук тощо

Дуже негативні наслідки має вплив саме отруйних речовин на живі організми, повітря, грунт, воду тощо. Своєю дією ці речовини призводять до критичного стану навколишнього середовища, впливають на здоров'я та працездатність людей, на їх майбутнє покоління.

Отруйними називаються речовини, які призводять до ураження всіх живих організмів, особливо людей та тварин.

Шляхи проникнення отруйних речовин в організм людини: через шкіру, органи дихання та шлунок.

Ступінь ураження отруйними речовинами залежить від їх токсич­ності, вибіркової дії, тривалості, а також від їх фізико-хімічних власти­востей.

За вибірковістю дії шкідливі речовини можна поділити на:

►серцеві — кардіотоксична дія: ліки, рослинні отрути, солі барію, калію, кобальту, кадмію тощо;

►нервові — порушення психічної активності (чадний газ, фосфор­ органічні сполуки, алкогольні вироби, наркотичні засоби, снотворні ліки);

►печінкові — хлоровані вуглеводні, альдегіди, феноли, отруйні гриби;

►ниркові — сполуки важких металів, етиленгліколі, щавлева кис­лота;

►кров'яні — похідні аніліну, анілін, нітрити;

►легеневі — оксиди азоту, озон, фосген.

За тривалістю дії шкідливі речовини можна поділити на три групи:

►летальні, що призводять або можуть призвести до смерті (у 5% випадків) — термін дії до 10 діб;

►тимчасові, що призводять до нудоти, блювоти, набрякання легенів, болю у грудях — термін дії від 2 до 5 діб;

►короткочасні — тривалість декілька годин. Призводять до подраз­нення у носі, ротовій порожнині, головного болю, задухи, загальної слабо

Загальна характеристика біологічних об'єктів. Одним з видів небезпеки є біологічні речовини, до яких відносять макроорганізми (рослини та тварини) і патогенні мікроорганізми, збудники інфекцій­ них захворювань (бактерії, віруси, грибки, рикетсії, спірохети, най­ простіші).

• Отруйні рослини. Близько 700 видів рослин можуть викликати важкі чи смертельні отруєння людей. Токсичною речовиною отруйних рослин є різні сполуки, які належать переважно до алкалоїдів, глюко­зидів, кислот, смол, вуглеводнів тощо.

За ступенем токсичності рослини поділяють на:

• отруйні (біла акація, бузина, конвалія, плющ тощо) ;

• дуже отруйні (наперстянка, олеандр тощо);

• смертельно отруйні (білена чорна, беладона, дурман звичайний). Наведемо характеристику дії отруйних рослин на організм людини:

Отруйні тварини. Серед тваринних організмів отруйні форми трапляються частіше, ніж в рослинних організмах. Отрути, що вироб­ляються тими чи іншими організмами, є хімічними чинниками, які беруть участь у міжвидових взаємодіях. Приклади використання хімічних речовин для нападу або захисту можна знайти на всіх сходинках ево­люційного розвитку. Наведемо приклади деяких небезпечних тварин.

Патогенні організми. Особливостями дії мікроорганізмів є:

> висока ефективність зараження людей;

> здатність викликати захворювання внаслідок контакту здорової людини із хворою або з певними зараженими предметами;

> наявність певного інкубаційного періоду, тобто з моменту зараження до прояву повного захворювання (від декількох годин до десятків днів);

> певні труднощі з визначенням окремих видів збудників;

> здатність проникати в негерметизовані приміщення, інженерні спо­руди і заражати в них людей.

В організм людини збудники інфекцій можуть потрапляти:

через верхні дихальні шляхи (повітрям);

через шлунково-кишковий тракт (повітряно-крапельним);

через проникнення у кров (переважно кровососними паразитами);

через шкіру та слизові оболонки.

Шум — будь-який небажаний звук, котрий заважає. Виробничим шумом називається шум на робочих місцях, на дільницях або на територіях підприємств, котрий виникає під чаї виробничого процесу. Наслідком шкідливої дії виробничого шуму можуть бути професійні захворювання, підвищення загальної захворюваності, зниженні працездатності, підвищення ступеня ризику травм та нещасних випадків пов'язаних з порушенням сприйняття попереджувальних сигналів порушення слухового контролю функціонування технологічного обладнання, зниження продуктивності праці. Шум буває: механічного походження (виник внаслідок вібрації при роботі механізмів та устаткування);аеродинамічного походження (виник при подачі газу чи повітря по трубопроводах, вентиляційних системах, або їх стравлюванні в атмосферу);гідродинамічного походження(виник внаслідок процесів, що проходять у рідинах);електромагнітного походження(виник внаслідок коливання елементів електромеханічних пристроїв під впливом змінних магнітних полів). Негативний вплив шуму на продуктивність праці та здоров'я людини загальновідомий. Під час роботи в шумних умовах продуктивність ручної праці може знизитись до 60%, а кількість помилок, що трапляються при розрахунках, зростає більше, ніж на 50%. При тривалій роботі в шумних умовах перш за все уражаються нервова та серцево-судинна системи та органи травлення. Зменшується виділення шлункового соку та його кислотність, що сприяє захворюванню гастритом. Необхідність кричати при спілкуванні у виробничих умовах негативно впливає на психіку людини. Заходи та засоби захисту від шуму поділяються на колективні та індивідуальні(застос коли колективними не вдається знизити рівень шуму до допуст значень). Призначення засобів індивідуального захисту (ЗІЗ):перекрити найбільш чутливі канали проникнення звуку в організм – вуха./(навушники, протишумові вкладки, шумозаглушувальні шоломи).Засоби колективного захисту від шуму:- зменшення шуму у самому джерелі-радикальні засоби, що створюються самим устаткуванням(удоскон-ня конструкцій устаткування,чергування метел та неметал деталей, застосування мащення деталей);-орг-технічні –застосування малошумних технологічних процесів, дотримання правил технічної безпеки);-лікувально-профілактичного характеру(попередній та періодичні медогляди, допуск до шумних робіт з 18 років);- зменшення шуму на шляху поширення;а)архітектурно-планувальні - передбач при проектуванні, реконструкції та експлуатації під-ва(раціональне розміщення роб місць,ств шумозахисних зон)б)акустичні – використ коли інші не ефективні, або не доцільні з техн.-економ точки зору.(засоби звукоізоляції, звукопоглинання,глушники шуму). Інфразвук — це коливання в повітрі, в рідкому або твердом середовищах з частотою менше 16 Гц. Інфразвук людина не чує, однак відчуває; він справляє руйнівн дію на організм людини. Високий рівень інфразвуку виклика порушення функції вестибулярного апарату, зумовлюючі запаморочення, біль голови. Знижується увага, працездатність Виникає почуття страху, загальна немічність. Існує думка, що інфразвукс ильно впливає на психіку людей. Дієвим засобом захисту є зниження рівня інфразвук в джерелі його випромінювання. Серед таких заходів можна виділити наступні:збільшення частот обертання валів до 20 і більше обертів й секунду;підвищення жорсткості коливних конструкцій великих розмірів;усунення низькочастотних вібрацій;внесення конструктивних змін в будову джерел, що дозволі перейти з області інфразвукових коливань в область звукових. Ультразвук широко використовується в багатьох галузях промисловості. Джерелами ультразвуку є генератори, котрі працюють в діапазоні частот від 12 до 22 кГц для обробки рідких розплавів, очищення відливок, в апаратах для очищення газів. Ультразвук викликає функціональні порушення нервової системи,головний біль, зміни кров'яного тиску та складу і властивостей крові, зумовлює втрату слухової чутливості, підвищену втомлюваність. Для захисту від ультразвуку, котрий передається через повітря,застосовується метод звукоізоляції. У випадку дії ультразвуку захист забезпечується засобами віброізоляції. Використовують віброізолювальні покриття, гумові рукавиці, гумові килимки.