
- •Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності. Міжнародні норми соціальної відповідальності.
- •Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність».
- •Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників».
- •Трудові норми Міжнародної організації праці. Конвенції та Рекомендації моп. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці.
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Основні напрямки співробітництва.
- •Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі.
- •10. Елементи системи управління охороною праці, міжнародний стандарт ohsas 18001:2007
- •10.1. Елементи системи управління охороною праці
- •10.2. Міжнародний стандарт ohsas 18001:2007
- •11. Планування. Впровадження і функціонування суоп. Перевірки і коригувальні дії. Аналіз з боку керівництва.
- •11.1. Планування
- •11.2. Впровадження і функціонування суоп
- •11.3. Перевірки і коригувальні дії.
- •11.4. Аналіз з боку керівництва:
- •12. Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі. Ефективність функціональної структури суоп.
- •12.1. Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників…
- •12.2. Ефективність функціональної структури суоп
- •13. Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •13.1. Планування заходів з оп:
- •13.2. Види планування та контролю стану охорони праці
- •14. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці.
- •14.1. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій
- •14.2. Облік показників стану умов і безпеки праці
- •15. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій. Мета та основні . Параметри планів. Аналітична та оперативна частини Плану
- •Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці. Основні складові інтегрованої системи менеджменту. Функціональні та організаційні особливості.
- •Iso 26000 - «Керівництво з соціальної відповідальності»
- •Iso 9000 – «Системи менеджменту якості».
- •Iso 14000 – «Екологічний менеджмент».
- •Загальні положення та визначення. Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування
- •Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •Розслідування нещасних випадків
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •До складу спеціальної комісії входять:
- •42. Спеціальна комісія зобов'язана:
- •Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •Розслідування та облік аварій. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
- •Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •Основні причини виробничих травм та професійних захворювань. Розподіл травм за ступенем тяжкості.
- •Методи дослідження виробничого травматизму.
- •Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності .
- •Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання робочих місць.
- •Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
- •31. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі.
- •32. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень.
- •33.Утримання території підприємств галузі. Особливості охорони праці при ремонтних роботах, під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •34. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря. (Із нпаоп 27.0-1.01-08)
- •1. Опалення
- •2. Вентиляція та кондиціювання повітря
- •35. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі. ( Із днаоп 8.7.10—1.01—96 Державний акт про ох. Праці.)
- •36. Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил. Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук.
- •37. Мікроклімат робочої зони.
- •38. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •39. Аналіз професійного та виробничого ризиків. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності. Мета і методи аналізу.
- •40. Використання статистичної звітності і актів розслідування нещасних випадків і професійних захворювань в аналітичній роботі.
- •41. Показники частоти та тяжкості травматизму.
- •42.Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці. Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалі.
- •43.Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції.
- •45.Державний пожежний нагляд.
- •46.Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •47.Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •48. Засоби гасіння пожеж. Протипожежне водопостачання. Первинні засоби пожежогасіння. Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі.
- •6.3.1. Зовнішнє протипожежне водопостачання
- •6.3.2. Внутрішній протипожежний водогін
- •49. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
- •Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.
- •3.11. Перевірки поділяються на планові та позапланові.
- •52. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду. Страхові тарифи. Страхові виплати.
- •Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.
35. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі. ( Із днаоп 8.7.10—1.01—96 Державний акт про ох. Праці.)
5.1.1 В приміщеннях видавництв, де робота пов’язана з нервово-емоційним напруженням, параметри повітря мають бути оптимальними за ГОСТ 12.1.005-88.Оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень видавництв наведені в таблиці 4.
5.1.2 Концентрації шкідливих речовин в повітрі приміщень видавництв не повинні перевищувати гранично-допустимих норм, наведених в таблиці 5.
5.1.3 Працюючі ВТП інтенсифікують аероіонїзацію повітря. Оптимальним в зоні дихання працівника вважається вміст легких аероіонів обох знаків від 1,5х100 до 5х1000 в 1 см2. 5.2 Освітлення
5.2.1 Освітленість виробничих і побутових приміщень у видавництвах має відповідати вимогам СНиП II-4-79. Усі приміщення видавництв, за винятком фотолабораторії, мають бути забезпечені природним освітленням.
5.2.2 Природне та штучне освітлення у виробничих приміщеннях має забезпечувати сприятливі умови для зорової та загальної працездатності. Норми мінімальної освітленостї виробничих дільниць (на робочих місцях) у видавництвах наведено в таблиці 6.
Освітленість проходів на рівні підлоги не менше 25% освітленості робочих місць, але не нижче 75 лк (при газорозрядних лампах).
5.2 3 При природному освітленні для захисту від прямого та відбитого світла з поверхні екранів і клавіатури необхідно передбачити сонцезахисні пристрої та правильне розташування робочих місць відносно вікон (природний потік світла має попадати на робочу поверхню з лівого боку).
5.2.4 Штучне освітлення досягається системою загального освітлення. Для окремих робочих місць застосовується система комбінованого освітлення — загальне плюс місцеве. 5.2.5 В світильниках слід використовувати переважно газорозрядні люмінесцентні лампи типу ЛБ чи типу ЛХБ, в світильниках місцевого освітлення допускається використання ламп розжарювання.
Застосування відкритих ламп для загального та місцевого освітлення не допускається.
Найбільш раціональними для загального освітлення є світильники розсіяного світла.
5.2.6 Для місцевого освітлення передбачаються світильники з відбивачами, що не просвічуються і розташовані нижче рівня очей працівника та мають захисний кут не менше 30O.
5.2.7 3 метою обмеження відбитого та прямого блиску робочої поверхні світильники загального та місцевого освітлення необхідно розміщувати так, щоб дзеркальне відображення світної поверхні від робочої поверхні не співпадало з лінією зору працівника та не створювало відблиску на поверхні екрану.
5.2.8 Для зниження пульсацій світлового потоку газорозрядних джерел світла слід використовувати багатолампові люмінесцентні світильники, вмикати лампи в різні фази мережі змінного струму.
5.2.9 В полі зору працівника має бути забезпечений рівномірний розподіл яскравості. Нерівномірність освітленості на робочому місці допускається не більше 1,3, а в проходах 1,5.
5.2.10 У видавництві має бути організоване своєчасне очищення світильників і заміна перегорілих та застарілих джерел світла.
Перегорілі газорозрядні лампи треба зберігати в спеціальних ємкостях або на відкритих майданчиках з підвітряної сторони на відстані не менше 100 м від споруд і періодично партіями вивозити для знешкодження та демеркуризації на спеціальних підприємствах у відповідностї з ДНАОП 0 03-1 43-88.
5.2.11 Віконне скло необхідно чистити від пилу і бруду не менше двох разів на рік. Для очищення вікон необхідно використовувати спеціальні пристрої (пересувні вишки, драбини).
5.3 Шум
5.3.1 Рівень шуму в приміщеннях видавництв не повинен перевищувати норм, встановлених ГОСТ 12.1.003-83, СН 3223-85.
Допустимі рівні шуму в приміщеннях і на робочих місцях у видавництвах наведено в таблиці 7.
5.3.2 В приміщеннях, в яких рівень шуму перевищує допустимі значення, слід проводити будівельно-акустичні, віброакустичні заходи та застосовувати засоби індивідуального захисту для зниження рівня шуму.
Будівельно-акустичні заходи:
— встановлення підвісних акустичних стель з акустичної плити;
— облицювання стін вбирною гіпсовою перфорованою плитою, перфорованими азбестоцементними листами;
— покриття підлоги килимовим покриттям;
— ізоляція робочих місць деревом (дуб, береза), склом, плексигласом, шкірою, поролоном.
Віброакустичні заходи:
— встановлення обладнання на прокладки з повстини чи поролону;
— встановлення обладнання на гумові чи пружинні віброопори.
5.4 Випромінювання
Робота ВТП супроводжується комплексом електромагнітних випромінювань (електростатичне поле, радіочастотне інфрачервоне, видиме, ультрафіолетове, рентгенівське випромінювання) низьких рівнів. Інтенсивність випромінювання зменшується пропорційно квадрату відстані від екрану. Оптимальною при роботі з ВТП є відстань 50 см.