Побудова внутрішньої рамки та координатної сітки трапеції карти в проекції Гаусса-Крюгера на аркуш карти масштабу 1: 25 000.

Креслення математичної основи виконується на стандартних аркушах ватману. Після розрахунку математичної основи за допомогою креслярських приладів виконується побудова графічного зображення . Для нанесення математичної основи карти масштабу 1:25 000 будуються квадрати 50 см × 50 см. Їх можна побудувати за допомогою простих приладів лінійок Дробишева. В залежності від масштабу карт, для карти масштабу 1: 25 000 по координатам наноситься 4 вузлові точки перетину паралелей і меридіанів, Побудову математичної основи можна виконати за допомогою лінійки Дробишева.

На лінію накладається лінійка так, щоб лінія знаходилась на середині прорізів. Креслячи олівцем по скошеному краю віконця з помітками 0 і 50, відкладаємо сторону квадрата , довжина якого дорівнює 50 см. Потім нульову поділку з’єднуємо з точкою 1.

Побудова сітки прямокутних координат :

Для побудови сітки прямокутних координат спочатку розраховують виходи кілометрових ліній, які близькі до чотирьох кутів даної трапеції. Кілометрова сітка на карті масштабу 1:25 000 проводиться через 10 см, що відповідає 1 кілометру на місцевості. Тобто 1000 м.

Побудова кутових точок рамки карти :

Побудова кутових точок рамки карти в такій послідовності: 1, 4, 2, 3.

Побудова точки 1.

Відступаємо від нижнього краю ватману 5 см і проводимо горизонтальну лінію. Точку 1 будуємо на ватмані довільно.

Побудова точки 4.

Дія 1.

Визначаємо У:

У = У₄ –У₁= 198174,6м  207181,4м = – 9006,8 м

У = = – = – 360,272 мм

Дія 2.

Визначаємо Х:

Х = Х₄ – Х₁ = 5516768,4м – 5517106,1м = – 337,7 м

Х = = – = – 13,508 мм

Дія 3.

Від точки 1 на горизонтальній лінії відкладаємо величину У= 360,272 мм Отримуємо точку.

Якщо при визначенні величини Х отримаємо знак « мінус», то відкладаємо по вертикальній лінії Х нижче горизонтальної лінії. Якщо при визначенні величини Х отримає мамо знак « плюс» , то відкладаємо по вертикальній лінії Х вище горизонтальної лінії.

В даному прикладі Х = -13,508 мм, то відкладаємо Х нижче горизонтальної лінії.

На перехресті ліній отримаємо точку 4.

Побудова точки 2.

Дія 1.

Визначаємо Х:

Х = Х₂ – Х₁ = 5526373,1м – 5517106,1м = + 9267 м

Х = = = + 370,68 мм

Дія 2.

У = У₂ –У₁= 206825,9 м – 207181,4м = – 355,5 м

У = = – = – 14,22 мм

Від точки 1 на вертикальній лінії відкладаємо довжину Х = + 370,68 мм Отримуємо точку.

В даному прикладі Х = +370,68 мм.

Якщо при визначенні величини У отримаємо знак « мінус», то відкладаємо від вертикальній лінії вліво величинуУ. Якщо при визначенні величини У отримаємо знак «плюс» , то відкладаємо від вертикальній лінії величину У вправо. В даному прикладі У = - 14,22 мм, то відкладаємо У від вертикальній лінії вліво.

На перехресті ліній отримаємо точку 2.

Побудова точки 3.

Дія 1.

Визначаємо Х:

Х = Х₃ – Х₄ = 5526035,6м – 5516768,4м = + 9267,2 м

Х = = = + 370,688 мм

Дія 2.

У = У₃ –У₄= 302165,3м 301825,4м = +339,9 м

У = = = + 13,596 мм

Дія 3.

Відкладаємо від вертикальної лінії ( яка проведена через точку 4) величину У. Якщо при визначенні величини У отримаємо знак « мінус», то відкладаємо від вертикальній лінії вліво величинуУ. Якщо при визначенні величини У отримаємо знак «плюс» , то відкладаємо від вертикальній лінії величину У вправо. В даному прикладі У = + 13,596 мм, то відкладаємо У від вертикальній лінії вправо.

Від отриманої точки 4 на ватмані аркуша відкладаємо вздовж вертикальній лінії величину + 370,688 мм

На перехресті ліній отримаємо точку 3.

Контроль:

У = У₃ –У₂ = 197834,7м – 206825,9м = - 8991,2 м

У = = – = – 359, 648 мм

Х = Х₃ – Х₂ = 5526035,6 м –5526373,1 = – 337,5 мм

Х = = – = – 13,5 мм

Побудовані кутові точки рамки карти з’єднуємо в такій послідовності: 1, 4, 2, 3.Ми отримаємо внутрішню лінію рамки карти (рис 13).

Рис.13 Схема позначення кутових точок трапеції внутрішньої рамки аркуша карти

Визначення та оцифровка ліній кілометрової сітки топографічної карти.

Визначення ліній абсцис. Використовуємо значення абсцис точок.

Визначаємо точки ліній абсцис в такій послідовності: 1, 4, 2, 3.

Точка 1. Виписуємо дані з таблиці 2.

Х1 = 5 517106,1 м = 5517,106 км

5518,000 км - 5517,106 км = 0,894 км = 894м

Ми використовуємо масштаб 1: 25 000, то величину поділяємо на 25.

894м : 25 =35,76мм

Одержану величину 35,76 мм ми відкладаємо на ватмані аркушу карти від точки 1 вверх по абсцисам і визначаємо розташування першої лінії кілометрової сітки.

Точка 4. Виписуємо дані з таблиці 2.

Х4 = 5 516768,4 м = 5 516,768 км

5517,000 км - 5 516,768 км = 0,232 км = 232 м

232м : 25 = 9,28 мм

Одержану величину 9,28 мм ми відкладаємо на ватмані аркушу карти від точки 4 вверх по абсцисам і визначаємо розташування першої горизонтальної лінії кілометрової сітки.

Далі розташування точок ліній абсцис ми з’єднуємо і отримаємо першу горизонтальну лінію км сітки топографічної карти.

Точка 2. Виписуємо дані з таблиці 2

Х2 = 5 526373,1 м = 5 526,373 км

5 527,000 км - 5 526,373км = 0,627 км = 627 м

627 м: 25 = 25,08 мм

Одержану величину 25,08 мм ми відкладаємо на ватмані аркушу карти від точки 2 по абсцисам і визначаємо розташування верхньої горизонтальної лінії кілометрової сітки.

Точка 3. Виписуємо дані з таблиці 2

Х3 = 5 526035,6 м = 5 526,035км

5 527,000 км - 5 526,035 км = 0,965 км = 965 м

965 м: 25= 38,6 мм

Одержану величину 38,6 мм ми відкладаємо на ватмані аркушу карти від точки 3 по абсцисам і визначаємо розташування верхньої горизонтальної лінії кілометрової сітки.

Далі розташування точок ліній абсцис ми з’єднуємо і отримаємо верхню горизонтальну лінію км сітки топографічної карти. Далі горизонтальні лінії проводимо через 4 см (1км) і підписуємо їх на ватмані карти.

Визначення ліній ординат. Використовуємо значення умовних ординат точок.

Визначаємо точки ліній ординат в такій послідовності: 1, 2, 4, 3.

Точка 1. Виписуємо дані з таблиці 2

У1 = 292818,6 м = 292,818 км

293,000 км - 292,818 км = 0,182 км =182 м

182 м : 25 = 7,28 мм

Одержану величину 7,28 мм ми відкладаємо на ватмані аркушу карти від точки 1 вправо по ординатам і визначаємо розташування першої вертикальної лінії кілометрової сітки.

Точка 2. Виписуємо дані з таблиці 2

У2 = 293174,1 м = 293,174 км

294,000 - 293,174 км = 0,826 км = 826м

826 м : 25 =33,04 мм

Одержану величину 33,04 мм ми відкладаємо на ватмані аркушу карти від точки 2 вправо по ординатам і визначаємо розташування першої вертикальної лінії кілометрової сітки.

Точка 4. Виписуємо дані з таблиці 2

У4 = 301825,4 м = 301,825 км

302,000 км - 301,825 км = 0,175 км = 175 м

175м : 25 = 7 мм

Одержану величину 7 мм ми відкладаємо на ватмані аркушу карти від точки 4 по ординатам і визначаємо розташування останньої вертикальної лінії кілометрової сітки.

Точка 3. Виписуємо дані з таблиці 2

У3 = 302165,3 м = 302,165 км

303,000 км – 302,165км =0,835 км = 835 м

835 м : 25 =33,4 мм

Одержану величину 33,4 мм ми відкладаємо на ватмані аркушу карти від точки 3 по ординатам і визначаємо розташування останньої вертикальної лінії кілометрової сітки.

Далі розташування точок лінії ординат ми з’єднуємо і отримаємо першу вертикальну лінію км сітки топографічної карти. Далі вертикальні лінії проводимо через 4 см (1км) і підписуємо їх на ватмані карти.

Оформлення сітки прямокутних координат і рамки карти масштабу 1: 25 000

Для побудови рамок аркушів слід використати «Умовні знаки для топографічних карт масштабів 1: 25 000 , 1: 50 000, 1: 100 000 » і «Умовні знаки для карт масштабів 1:200 000, 1: 500 000 ». Оформлення рамок аркушів карт виконується по «Зразку оформлення рамок», де вказується, на якій віддалі проводиться зовнішня художня, мінутна і секундна рамки і їх розмір (ширина в міліметрах).

Оформлення математичної основи виконується чорною тушшю і креслярськими інструментами. Оформлення виконується по «Зразку оформлення рамок» для карт масштабів 1:50 000, 1: 200 000, 1: 500 000.

На відповідній віддалі відповідними шрифтами підписати:

1. назву аркуша карти

2. номенклатуру аркуша карти

3. номенклатури суміжних аркушів

4. чисельний масштаб

5. іменований масштаб

6. лінійний масштаб

7. географічні координати кутів аркуша

8. оцифровку сітки прямокутних координат

9. виходи картографічної сітки через 1 мінуту вздовж паралелей і меридіанів

10. хто виконав робот

Вздовж внутрішньої рамки наносяться виходи мінутних поділок штрихами довжиною 2 мм. Зовнішня художня рамка будується на віддалі 10,0- 9,3 мм. Мінутна рамка будується на віддалі 8,2-7,7 мм. Оцифровка кілометрових ліній ближчих до північно-західного кута цифруються повністю, інші кілометрові лінії цифруються двома цифрами. В північно-східному куті аркуша карти на віддалі 4,5 мм від північної рамки підписується номенклатура аркуша карти шрифтом Т- 132-6,0.

Оформлення аркуша карти масштабу 1: 25 000 виконується за «Зразком оформлення топографічної карти масштабу 1: 25 000», викладений в «Умовних знаках топографічних карти масштабів 1: 25 000, 1:50 000 і 1: 100 000 1983 року видання. Будуємо зовнішню художню рамку і розбиваємо мінутну рамку на 5¢ мінути по широті і 7¢30¢¢ по довготі (методом послідовних наближень). Мінутні відрізки зафарбуються чорним кольором по широті – непарні 1-3-5 мінута, по довготі на картах східної півкулі – непарні, західної півкулі – парні. Кожний мінутний відрізок ділиться(точками) на шість частин по 10¢¢. На самому аркуші карти вздовж внутрішньої рамки наносяться виходи мінутних поділок штрихами довжиною 2 мм.

Будуємо зовнішню художню рамку і розбиваємо мінутну рамку на мінути по широті і по довготі (методом послідовних наближень). Мінутні відрізки зафарбуються чорним кольором по широті – непарні 1-3-5 мінута, по довготі на картах східної півкулі – непарні, західної півкулі – парні. Кожний мінутний відрізок ділиться (точками) на шість частин по 10¢¢. На самому аркуші карти вздовж внутрішньої рамки наносяться виходи мінутних поділок штрихами довжиною 2 мм.

Розбиваємо мінутну рамку на мінути по широті:

4950(півн.ш)

4945(півд.ш)

Визначаємо кількість мінутних поділок по широті:

с  визначена довжина бічної сторони трапеції (37,09 см) переводимо см в мм 37 см = 370мм

37,09 см = 379 мм

х  кількість мінут по широті

5  розміри аркуша карти за широтою ( масштаб 1: 25 000)

Складаємо пропорцію :

с  5

х  1 х = = 75, 8 мм (довжина однієї мінутної поділки по широті)

нам треба відкласти 5 по широті , довжина кожної мінутної поділки буде 75, 8 мм

Розбиваємо мінутну рамку на мінути по довжині :

24 0730( зах. д) 2415( сх. д)

Визначаємо кількість мінутних поділок по довжині :

а  південна або північна основа трапеції

а_пн = 35,98 см

35,98 см = 359,8 мм

у  кількість мінут по довготі

розміри аркуша карти за довготою 730

Складаємо пропорцію :

а_пн  730

у  1 у = = 49,3 мм (довжина однієї мінутної а_пн поділки по довготі)

а_пд = 36,04 см

36,04см = 360,4 мм

у  кількість мінут по довготі

розміри аркуша карти за довготою 730

Складаємо пропорцію :

а_пд  730

у  1 у = = 49,3 мм (довжина однієї мінутної а_пд поділки по довготі)