Курсовий проект з геодезії «Проект планово-висотної геодезичної основи для зйомки масштабу 1:5000»

Виконав (ла)______________________

Студент (ка) групи ________________

Перевірив викладач : _______________

Київ 2013

Зміст

Частина1. Опис району робіт.

1.1.Завдання проекту………………………………………………………………. 1.2. Підбір топографічних матеріалів для проектування ……………………….. 1.3.Розграфка і номенклатура аркушів топографічних карт і планів ………….. 1.4.Фізико-географічна характеристика району робіт……….............................. 1.5.Топографо-геодезична вивченість робіт……………………………………...

Частина 2. Проект планової геодезичної основи.

2.1. Задані умови та вихідні дані для проектування……………………………. 2.2.Проект полігонометрії 4 класу………………………………………………...

2.2.1. Вимоги до місцезнаходження пунктів полігонометрії 4 класу………….. 2.2.2.Типи центрів для проектованої полігонометрії…………………………… 2.2.3.Схема мережі на топографічній карті…………………………………….. 2.2.4.Карточка закладки центру 1-го пункту полігонометрії…………………… 2.2.5. Визначення центру ваги ходу полігонометрії…………………………….. 2.2.6.Визначення форми ходу полігонометрії…………………………………… 2.2.7.Прямий розрахунок ходу полігонометрії…………………………………...

2.3. Проект полігонометрії 1-го та 2-го розрядів………………………………… 2.3.1.Схема мережі на топографічній карті……………………………………….

Частина1. Опис району робіт.

1.1.Завдання проекту.

1. Для стереотопографічної зйомки масштабу 1: 5000 скласти проект планово-висотної геодезичної мережі.

2.Територія, на якій виконується зйомка, складає приблизно 50 км². Ця територія знаходиться в ______________області,_______________районі і визначається центроїдам з геодезичними координатами В; L.

3.Для проектування підібрати топографічну карту масштабу 1: 25 000 на задану територію.

4.Планову мережу для стереотопографічної зйомки запроектувати у вигляді полігонометрії згущення 4 класу, 1-го та 2-го розряду. Полігонометрію 4 класу прокласти між пунктами тріангуляції ІІІ класу (вихідні пункти) у вигляді окремих ходів, які в сукупності утворюють замкнений полігон по периметру території зйомки. Полігонометрію 1-го та 2-го розрядів запроектувати у вигляді систем ходів з вузловими точками та окремих ходів.

5. Висотну мережу для стереотопографічної зйомки запроектувати у вигляді нівелірних мереж ІІІ класу та ІV класу. Нівелірну мережу ІІІ класу прокласти між вихідними реперами ІІ класу по пунктах полігонометрії 4 класу. Нівелірну мережу ІV класу запроектувати як висотну мережу згущення по пунктах розрядної полігонометрії.

1.1.Завдання проекту.

Скласти робочий проект на виконання польових топографо - геодезичних робіт при комбінованій зйомці місцевості.

Скласти робочий проект на виконання польових топографо-геодезичних робіт при комбінованій зйомці місцевості у масштабі 1: 5000 з висотою перерізу рельєфу h = 1м на ділянці площею Р = 50 км².

Зробити стереотопографічну зйомку місцевості у масштабі 1:5000. Використовуємо аерознімання місцевості. З цих знімків необхідно зробити план, карту топографічну. Геодезична основа  геодезичні мережі пунктів, які взаємозв’язані між собою в єдиній системі координат та висот. Для того щоб зробити зйомку, треба створити геодезичну основу.

Вихідні дані для виконання роботи проекту:

Варіант № 4. Дано координати центроїду:

В ( широта) _м = 494821

L (довгота) _м = 241329

Точка розташована у Львівській області.

Використовуємо для виконання курсового проекту учбову карту масштабу 1:25 000. Номенклатура карти У-34-37-В-в (Cнов).

Для варіанта № 4 вказано ділянку зйомки, яка перебуває в межах однієї трапеції карти масштабу 1: 25 000. Щоб знайти задану ділянку зйомки , з таблиці вибрати географічні координати ( ,) точки М, яка розміщена на цій ділянці. Після цього за дрібномасштабною картою визначити район робіт.

Наприклад, якщо _м = 494821 ; _м= 241329, то згідно з географічною картою задана ділянка зйомки розміщена в західній частині України , у Львівській області.

1.2. Підбір топографічних матеріалів для проектування. Аерофототопозніманням вирівнюємо дану територію, тобто приводимо її до потрібного масштабу. Знімки оброблюються і виходить топографічний план. Зйомка неможлива без основи, а саме сукупності геодезичних пунктів. Основа подається у вигляді ходів полігонометрії 4 класу, а потім згущуємо до ходів 1- го та 2-го розрядів полігонометрії. Спочатку необхідно зробити основу, підібрати топографічні матеріали. Для цього ми ідемо в будівельну установу і просимо карту необхідного нам масштабу, номенклатура визначається по вказаним координатам. Підібрати карту означає: в центральному картгеофонді або територіальних відомствах Держгеонагляду ГУГК проектно-пошукових( пошукових) організаціях знайти на задану територію карту дрібнішого масштабу, ніж масштаб зйомки. Підбір карти в цьому самому завданні полягає в побудові рамки з координатною сіткою цієї карти на задану ділянку зйомки. Ситуацію і рельєф слід взяти з навчальної карти У-34-37-В-в (Cнов). При цьому «побудовану карту» з навчальною слід суміщати по лініях координатної сітки. Беремо карту та починаємо проектування полігонометрії і тільки лише після проектування їдемо на об’єкт.

У районі робіт розташовані пункти державної тріангуляційної сітки 3-го класу та нівелірної сітки П класу. УкрдІІГВІЗ проводив роботи із згущення опорних геодезичних сіток побудовою полігонометрії. В результаті на заданій ділянці зйомки маємо ходи полігонометрії 4- го класу, які опираються на три пункти тріангуляції 3- го класу і утворюють замкнений полігон. Якісна характеристика існуючих ходів наведена в таблиці 1.

Показники існуючої полігонометрії: таблиця 1.

№	Основні показники	Полігонометрія 4-го класу
1.	Найбільша довжина ходу, км.	12,1
2.	Периметр полігону, км.	27,9
3.	Довжина сторін ходу, км: найбільша найменша	1,6 0,4
4.	Число сторін в найдовшому ході	ІІ
5.	Типи центрів	І г.р; 5 г.р.; 8 г.р.

Периметр полігонів полігонометрії 150-180 км; найбільша довжина полігонометричного ходу 60 км.

Державна мережа згущення 3 класу. Цю мережу будують з метою збільшення кількості пунктів для топографічного та кадастрового знімання. Вона включає пункти старої геодезичної мережі 3 та 4 класів (СССР) та нові пункти на відстані 2-8 км. Положення нових пунктів визначають одним із чотирьох названих методів.

Полігонометрія: поодинокі ходи, найбільша довжина окремого ходу 30 км; Системи ходів з вузловими точками; Периметри полігонів 70-90 км.

1.3.Розграфка і номенклатура аркушів топографічних карт і планів. Міжнародне розграфлення і номенклатура аркушів карти масштабу 1: 1 000 000. Номенклатура карт - система позначення окремих аркушів карт. В основі номенклатури топографічних карт всіх масштабів лежить номенклатура карти масштабу 1:1 000 000 яку називають міжнародною картою світу. Поверхню Землі поділяють меридіанами на смуги, які проводяться через 6° за довготою. Ці смуги називають колонами. Початок відліку колон - меридіан з довготою 180° і нумерація їх збільшується з заходу на схід від 1 до 60. Крім цього поверхню Землі поділяють на ряди паралелями через 4° за широтою, починаючи від екватора, в обидві сторони. Кожний ряд позначають великою літерою латинської азбуки від А до V. Вихідні дані  координати центроїда точки М. В ( широта) _м = 494821 L(довгота) _м = 241329 Завдання : По даним координатам центроїда визначити номенклатуру та геодезичні координати трапеції карти масштабу 1: 25 000.

Номенклатура окремих аркушів складається з літери ряду і номера колони. Наприклад М-35. Це означає, що даний аркуш карти знаходиться в ряду М і в 35 колоні. Розграфлення топографічних карт – поділ аркуша карти одного масштабу на аркуші карти більш великого масштабу.

Рис.1 Міжнародне розграфлення і номенклатура аркушів карти масштабу 1: 1 000 000.

Визначена номенклатура карти : М-35-73-В-б

Точка М знаходиться в ряду М і в 35 колоні. Аркуш карти, в якому розташована дана точка М обмежений паралелями 5200 північної широти і 4800 південної широти., та меридіанами 2400 західної довготи і 3000 східної довготи.

Аркуш карти масштабу 1:100 000 одержують діленням аркуша карти масштабу 1:1 000 000 на 144 частини. Кожна частина нумерується порядковим номером від 1 до 144. Номенклатура аркуша карти масштабу 1:100 000 складається з номенклатури аркуша масштабу 1:1 000 000 і номера аркуша карти 1: 100 000, наприклад М-35-73. Розміри аркуша карт складають за широтою 20¢ і за довготою 30¢ (рис.2).

За широтою розміри аркуша карти масштабу 1: 100 000 складає 0°20¢

4°: 12 = 240¢:12 аркуша карти = 20¢(розміри аркуша карти за широтою)

За довготою розміри аркуша карти масштабу 1: 100 000 складає 0°30¢

6°: 12 аркуша карти =30¢(розмір аркуша карти за довготою)

1:1000 000 М-35

Рис.2 Поділ аркуша карти 1: 1 000 000 на 144 аркуша масштабу 1: 100 000

Аркуш карти масштабу 1:50 000 одержують поділом аркуша карти масштабу 1:100 000 на 4 частини. Кожна частина позначається великими літерами А, Б, В, Г. Номенклатура аркуша карти масштабу 1: 50 000 складається з номенклатури аркуша карти масштабу 1:100 000 і літери аркуша карти масштабу 1:50 000 М-35-73-В

Розміри аркуша карти складають за широтою 10¢ і за довготою 15¢(рис.3.)

1:100 000

Рис.3 Поділ аркуша карти 1: 100 000 на 4 аркуша карти масштабу 1: 50 000

За широтою розміри аркуша карти масштабу 1: 100 000 складає 0°10¢

20¢: 2 = 20¢:2 аркуша карти = 10¢(розміри аркуша карти за широтою)

За довготою розміри аркуша карти масштабу 1: 100 000 складає 0°30¢

30¢: 2 аркуша карти =15¢(розмір аркуша карти за довготою)

Аркуш карти масштабу 1: 25 000 одержують діленням аркуша карти масштабу 1: 50 000 на 4 частини. Кожна частина позначається літерами а,б,в, г. Номенклатура аркуша карти масштабу 1:25000 складається з номенклатури карти масштабу 1:50 000 і літери аркуша карти масштабу 1:25 000 М-35-73-В-б. Розміри аркуша карти за широтою 5¢ і за довготою 7¢30².(рис.4).

1: 50 000 М-35-73-В

Рис.4 Поділ аркуша карти 1: 50 000 на 4 аркуша карти масштабу 1: 25 000

За широтою розміри аркуша карти масштабу 1: 25 000 складає 0°05¢

10¢: 2 = 10¢:2 аркуша карти = 05¢(розміри аркуша карти за широтою)

За довготою розміри аркуша карти масштабу 1: 25 000 складає 0°15¢

15¢: 2 аркуша карти =7¢30¢¢(розмір аркуша карти за довготою)

Визначена номенклатура топографічної карти масштабу 1: 25 000

Рис.5 Аркуш карти 1: 25 000

Для утворення номенклатури карти масштабу 1: 5000 за основу беруть аркуш карти масштабу 1:100 000, який ділять на 256 частин. (рис.6) Номенклатура аркуша карти 1:5000 складається з номенклатури аркуша карти масштабу 1: 100 000 і відповідного номера від 1 до 256 аркуша карти масштабу 1: 5000 який підписується в дужках. Розміри аркуша карти за широтою 1¢15² і за довготою 1¢52,5². див. поділ аркуш карти 1:100 000.

За широтою розміри аркуша карти масштабу 1: 100 000 складає 20¢

20¢: 16 аркуша карти = 1¢15¢¢(розміри аркуша карти1 : 5000 за широтою)

За довготою розміри аркуша карти масштабу 1: 100 000 складає 30¢

30:16 аркуша карти =152,5( розміри аркуша карти 1: 5000 за довготою)

Рис.6 Поділ аркуша карти 1: 100 000 на 256 аркуша карти масштабу 1: 5 000

Сітка географічних координат:

Кожний аркуш топографічної карти обмежений з заходу і сходу меридіанами, а з півночі і півдня – паралелями. Щоб за допомогою карти можна було визначити географічні координати зображених на ній предметів і контурів місцевості, на карту наносять градусну рамку. Східна і західна сторони рамки поділені на мінути широти, а північна і південна на мінути довготи. Крім цього кожна мінута поділена крапками на інтервали, які відповідають 10². З’єднавши прямими відповідні точки на протилежних сторонах рамки можна одержати картографічну сітку – паралелі і меридіани через кожну мінуту або через кожні 10² широти і довготи на всій площі карти. Для графічного визначення, за допомогою карти, довготи якої-небудь точки необхідно провести через цю точку меридіан так, щоб він притинав однойменні поділки мінут (або відповідні частини однойменних поділок) на північній і південній сторонах рамок і відрахувати число поділок між точкою перетину і кутом рамки. Аналогічно визначають на східній або західній сторонах рамки карти широту точки.