Організація пакетного режиму обробки інформації.

Пакетний режим. За такого режиму користувач не має доступу до машинних ресурсів. Його використовують за централізованого оброблення інформації, в спеціальному підрозділі — ІОЦ. Підготовлені задачі передають персоналу, який обслуговує ЕОМ, і за певними принципами та характеристиками підбирають в пакет задач. У пакетному режимі ЕОМ обробляє вхідний потік задач як в однопрограмно-му, так і в мультипрограмному режимах. Задачі, що формують пакет, можуть мати різні пріоритети — статичні( визн заздалегідь) та динамічні (визн в ході розв»язування задач).  Режим пакетного оброблення інформації передбачає введення всієї необхідної інформації в обчислювальну систему до початку розв'язування задачі й оброблення інформації згідно із заданим алгоритмом перетворення.  Після видачі інформації користувачеві виконують генерацію та редагування даних, їх виведення на друк, машинні носії інформації, лінії зв'язку.  При формуванні вихідних масивів використовують інформацію, що зберігається в БД. Основна мета пакетного режиму оброблення інформації — мінімізувати час розв'язання заданого потоку задач завдяки безперервному їх обробленню

Охарактеризувати форми адекватності інформації.

Адекватність інформації, тобто відповідність змісту образу відображуваному об'єкту, може виявитися у трьох формах:  • синтаксичній • семантичній • прагматичній. Синтаксична адекватність пов'язана зі сприйняттям формально-структурних характеристик відображення абстраговано від змістових та споживчих (корисних) параметрів об'єктів.  Семантична адекватність виражає відповідність образу, знака та об'єкта, тобто відношення інформації та джерела її виникнення.  Прагматична адекватність відбиває відповідність інформації цілям управління, які реалізуються на її основі.

Перечислити внутрішньою структуризацію масивів даних,та охарактеризувати ці елементи.

Внутрішньою структуризацією масивів даних,виділ.такі одиниці інф-ії(від нижчого до найвищого),що є фізичною структурою даних:символ-поле-агрегат даних-запис-файл-база даних.Символ – елементарний сигнал інф-ії,який не має самостійного значення.Поле-поєднання символів,яке приводить до ств.мінімального семантичного елемента масиву(дата,цех).Агрегат даних – пойменована сукуп. двох і більше ел-ів нижчого рівня(адреса,дата народження).Запис – пойменована сукуп. полів,об’єднаних за змістовним принципом,яка є об’єктом та результатом одного кроку обробки даних(відомості про робітників).Файл-пойменована сукуп. записів для об’єктів одного типу(відомості про всіх робітників).База даних-пойменована сукуп. взаємопов’язаних файлів з мінімал.надмірністю,яка призначена для одночасного користування багатьма користувачами(цех,який об’єднує файли робітники,верстати,вироби).

Позамашинна інформаційна база, та які дії виконують комп’ютерні системи у процесі створення позамашинної iб.

Позамашинна інформаційна база — це частина IБ системи, яка являє собою сукупність сигналів, повідомлень і документів, призначених для безпосереднього сприйняття людиною без застосування засобів обчислювальної техніки. У процесі створення позамашинної IБ комп’ютерної системи виконуються такі дії: формалізація даних; вибір форм первинних документів і машинних носіїв; вибір способів і засобів фіксування у первинних документах і на машинних носіях; розробка форм вихідних документів; визначення та розробка логічної структури бази даних; вибір системи управління базою даних (СУБД); організація раціонального документообігу і т.ін.

Процедури формалізованого опису, їх характеристика.

Процедури формалізованого опису:

Інф-я --> 1)класиф-я 2)кодування 3) моделювання  Дані.

Класифікація - система розподілення об'єктів (процесів, явищ) за класами (групами) відповідно до визначених ознак.

Кодування – створення коду з цифр, букв або цифр і букв і надання їх підмножинам об’єктів, отриманих в рез-ті класифікації.

Моделювання - це метод дослідження явищ і процесів, що ґрунтується на заміні конкретного об'єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним до нього (моделлю).

Що таке класифікатор,його значення та класифікація.

Класифікатор — це документ, що являє собою зібрання кодів і найменувань класифікаційних об’єктів та їх угруповань. Позиція кла¬сифікатора містить, як правило, найменування об’єкта і його код.  Щодо кожного класифікатора важливо визначити його приз-начення та сфери дії. Класифікатор може бути призначений: а) для первинного кодування об’єктів, процесів і т.ін. під час підготовки даних для машинної обробки. У такому разі він вико-ристовується як довідник, а отже, упорядковується здебільшого за найменуванням об’єктів; б) для автоматизованої обробки даних. Тобто йдеться про за-стосування класифікатора під час внутрішньомашинної обробки даних, їх видачі користувачеві і т.ін. Упорядковані такі класифі-катори найчастіше за кодами об’єктів; в) для передавання інформації каналами зв’язку. За сферою дії розрізняють класифікатори: а) особисті — особистого користування; б) локальні — використовувані під час розв’язування задачі чи комплексу задач у системі; в) галузеві — застосовувані в установах та на підприємствах однієї галузі; г) загальнодержавні — обов’язкові для використання в усіх установах та на підприємствах держави.

Що таке класифікація, охарактеризувати основні системи класифікації.

Класифікація - система розподілення об'єктів (процесів, явищ) за класами (групами) відповідно до визначених ознак.

Основні системи класиф-ї:

1.Ієрархічна – послідовний поділ множини на підлеглі класиф.підгрупи. ІСК характер-ся глибиною – к-тю ступенів, поділом первинної множини.

2.Фасетна – полягає в паралельному поділі множини об’єктів на підлеглі підмножини – класиф.угрупування.

3.Змішана – вкл..ІСК та ФСК.

Що таке кодування, охарактеризувати його види.

Кодування – створення коду з цифр, букв або цифр і букв і надання їх підмножинам об’єктів, отриманих в рез-ті класифікації.

Вирізняють 2 типи кодування

1.Реєстраційний. До нього належать:

-порядковий метод кодування – ств.коду з чисел натур.ряду і його присвоєнняє

-серійно-порядковий метод кодування - утворення коду з цифр натурального ряду, закріплення окремих серій чи діапазонів цих цифр за об’єктами класифікації з однаковими ознаками або розбіжностями.

2.Класифікаційний. До нього належать:

-послідновний метод кодування –це створення коду класифікаційного групування об'єкта класифікації з використанням кодів послідовно розміщених підпорядкованих угруповань, що були отримані при ієрархічному методі класифікації

-паралельний – створення коду класифікаційного групув.об’єкта класиф-ї з використанням кода належних угрупувань, отриманих в рез-ті фасетної системи класиф-ї