Інформаційна технологія, її класифікація.

Інформаційна технологія – сукупність методів і способів збору, обробки, накопичення, передачі, зберігання, подання та використання інформації. Інформаційні технології існують в 2-х видах: 1) стандартна (паперова) 2) автоматизована Нові інформаційні технології (комп’ютерна інформаційна технологія) – інформаційна технологія з «дружнім інтерфейсом» роботи користувача, що викор ПК або телекомунікаційні засоби (радіо, телебачення). Інструментарієм нової інформаційної технології є один або декілька програмних продукта для певного типу комп’ютера, робота в якому дозволяє досягнути поставлених цілей. Мета будь-якої інформаційної технології – отримати потрібну інформацію необхідної якості. Ознаки класифікації інформац. Технологій: 1)Наявність чи відсутність автом-ї: -автоматизації -стандратні 2) Тип інформації, що опрацьовується:

-дані, -текст, -графіка та ін.. 3) Залежно від інтерфейсу користувача: -пакетні -діалогові -мережні 4) За ступенем автом-ї: електронне опрацювання даних, автом-я ф-й упр-ня, підтимка сприйняття рішень, експертна оцінка

Інформаційні ресурси та управління ними.

Інформац. рес.- увесь обсяг інф-ї, що є в інформац. системі. Кожна орг.-я існує в 2-х середовищах: - Внутр. - Зовн.  Отримана інформація з цих середовищ є інформац. ресурсами. Зовн. середовище - юр. ос., які діють за межами організації, тобто економічні, соц., політичні взаємозв’язки з конкурентами постачальниками, органами держави тощо.  Управління інформац. ресурсами: 1. Визначення інформац. потреб на кожному рівні. 2. Визначення документообігу організації його раціоналізації, визначення типів і форм документів, визначення типу даних. 3. Визначення шляхів подолання, проблеми несумісності даних. 4. Створення системи управління даних.

Інформація її атрибути, та значення інформації для організації, куди вона надходить.

Інформація – відомості про навколишній світ, які зменшують міру існуючої невизначеності, неповноту знань та можуть передаватися людьми різними способами.

Атрибути інф-ї:

-Матеріальний носій

-джерела інф-ї

-отримувач

-канал зв*язку

Значення інф-ї для орг.-ї, куди вона надходить:

-вияснити стратегічні, тактичні, та оперативні цілі і завдання орг.-ї

-дозволяє здійснити контроль за поточним станом орг.-ї, її підрозділів і процесів у них

-інф-я дає змогу приймати своєчасні й обґрунтовані рішення

-дозволяє координувати дії підрозділів для досягнення цілей

Класифікація первинних документів, та їх уніфікація.

Уніфікована система первинної документації –за формою комплекс взаємопов’язаних форм документів, процесів і правил документування даних і документообігу, які відповідають єдиним правилам та вимогам, а за змістом —засіб реалізації інформаційних процесів для документованого обміну даними, що мають нормативно-правову основу при управлінні народним господарством. Головною особливістю є те, що вона містить інформаційні, норматив¬но-правові і організаційно-технічні аспекти, а також відбиває со¬ціально-економічну природу управління народним господарством. Проектування первинних документів пов’язане з вирішенням трьох основних питань: вибором необхідних форм єдиної уніфіко¬ваної системи документації, побудовою унікальних форм докумен¬тів згідно з вимогами державних стандартів або експлуата¬ційними характеристиками використовуваних технічних засобів, організацією раціонального документообігу. Створення уніфікованих форм документів являє собою комплексну проблему, що грунтується на таких принципах: скороченні кількості форм первинних документів з метою побудови раціонального документообігу і спрощення їх обробки на ЕОМ; застосуванні єдиних форм документів на різних рівнях уп¬равління: міністерство, об’єднання, підприємство (наприклад, касові ордери, авансовий звіт, вимога тощо); використанні мінімальної кількості даних, які вводяться для розв’язування функціональних задач, а також виключення із документів розрахункових показників, які можна дістати при машинній обробці, і даних, які є в системі (наприклад, норми витрат часу, тарифні ставки, посадові оклади тощо); одноразовому вводі даних до ЕОМ і багаторазовому їх використанні; єдиній термінології для всієї системи первинної документації, яка забезпечує простоту і зручність при роботі користувача з документами. Уніфіковні форми первинних документів затверджуються або реєструються Держстандартом.  первинні документи класифікуються за кількома ознаками: характером відтворюваних господарських операцій — матеріальні, грошові, розрахункові, товарні і т.ін.; призначенням — розпорядчі, організаційні, довідково-інфор¬маційні, технічні і т.ін; способом охоплення господарських опе¬рацій — одноразові, одиничні, нагромаджувальні, зведені і т.ін.; характером заповнення — однорядкові і багаторядкові, однобічні і двобічні; кількістю виписуваних примірників — однопримірникові, двопримірникові і т.ін.; побудовою форми — лінійні, анкетні, табличні (табельні), комбіновані; типізацією — типові і індивідуальні; місцем формування — зовнішні та внутрішні тощо. Документи, які відтворюють процеси функціонування структурних підрозділів об’єктів управління поділяються на кошторисні, конструкторсько-технологічні, планові, нормативні, облікові, оперативні тощо. Таке групування дає змогу визна чити джерела виникнення кожного виду документації, маршрути її руху, організаційні основи розробки, засоби і методи обробки.

Носії інформації, та їх класифікація.

Носій інф-ї – матер.обєкт, який містить відомості доступні лише людині.

Вибір носія залежить від рівня викор.техн.засобів.

Класиф-я:

1.За формою подання: друковані, рукописні,носії з магніт.записом, перфоносії

2.За корист.та конструкт.викон.: носії довільної форми (стрічкові, карткові)

3.За фіз..структурою: паперові,магнітні,напівпровідні

4.За можлив-тю викор.: одноразові, багаторазові

5.За кратністю запису: запис можна стерти, запис не можна стерти

6.За способом обробки: ручні, машинні, змішані.

Організація діалогового режиму обробки інформації.

Діалоговий (інтерактивний) режим. За такого режиму користувач має безпосередній доступ до машинних ресурсів, а оброблення інформації ведеться у вигляді діалогу.  Користувач безпосередньо бере участь в реалізації процесу оброблення даних на ЕОМ, посередник в особі різних підрозділів ІОЦ відсутній. Він має можливість втручатися у процес розв'язування задач на ЕОМ. Інтерактивний режим можна використовувати як за централізованого, так і за розподіленого оброблення.  Режим "діалог" передбачає багаторазове надходження запитів користувача через дисплей в систему. На кожний запит видається відповідь або зустрічний запит. При цьому запит формується автоматично безпосередньо самою системою на основі діалогу між ЕОМ і користувачем. Первинна інформація зберігається в БД, алгоритм та програми заздалегідь вводять в ЕОМ. Відповідь видають на принтер, екран дисплея, магнітну стрічку.