12Облік виробничих запасів

Облік запасів підприємства регламентується П(С)БО 9 "Запаси", відповідно до якого запаси містять у собі: виробничі запаси;незавершене виробництво;

готову продукцію;товари; МШП; молодняк тварин і тварин на відгодівлі.

Для організації обліку виробничих запасів необхідне створення ряду передумов, найважливішої з яких є класифікація виробничих запасів. Вона здійснюється по двох напрямках: по функціональній ролі і призначенню в процесі виробництва;

по технічних ознаках.

Перший напрямок класифікації припускає поділ виробничих запасів на наступні групи:сировина й основні матеріали;допоміжні матеріали;

покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби;паливо;тара і тарні матеріали;

запасні частини;будівельні матеріали;малоцінні і МШП предмети.Важливе значення при організації обліку виробничих запасів має їхня оцінка.

Виробничі запаси підлягають оцінці на наступних етапах руху:

при прийнятті на облік;при вибутті; на дату складання балансу.

При прийнятті на облік виробничі запаси оцінюються по первісній вартості, величина якої залежить від напрямку надходження матеріальних цінностей на підприємство. Основними методами оцінки виробничих запасів при їхньому вибутті є: метод ідентифікованої собівартості;метод середньозваженої собівартості;метод ФІФО;метод ЛІФО;метод нормативних витрат;

метод ціни продажу.При оцінці вибулих запасів повинна бути врахована також сума ТЗВ, що приходиться на відпущені матеріали, для чого обчислюється середній відсоток ТЗВ по формулі Сума ТЗВ, що відноситься до вибулих матеріалів, визначається як добуток їхньої облікової вартості і середнього відсотка ТЗВ. Якщо ж ТЗВ по прийнятій методології відразу включаються в собівартість придбаних запасів, то вони автоматично включаються у вартість вибулих запасів у момент їхнього списання. Оцінка виробничих запасів на дату складання балансу повинна здійснюватися по найменшій із двох величин:

первісної вартості; чистої вартості реалізації, що являє собою очікувану ціну реалізації (в умовах звичайної діяльності) за винятком очікуваних витрат по реалізації. Основними напрямками надходження матеріальних цінностей є:

придбання за плату в постачальників і інших осіб, у тому числі за рахунок підзвітних сум;безоплатне надходження;надходження у виді внеску в статутний капітал;надходження від операцій усередині підприємства (відходи, брак та ін.).

При будь-якому випадку доставки матеріальні цінності доставляються на склад і передаються разом із супровідними документами матеріально відповідальній особі, що здійснює приймання цінностей, тобто установлює відповідність їхньої кількості, якості й асортименту даним супровідних документів (рахунків, рахівниць-фактур, накладних та ін.). Якщо не встановлено розбіжностей, то матеріальні цінності прибуткуються шляхом виписки прибуткового ордера або прийомного акта. Оприбуткування матеріальних цінностей, придбаних за рахунок підзвітних сум або отриманих безоплатно й у виді внеску в статутний капітал, здійснюється також шляхом виписки прибуткового ордера або прийомного акта. Підставою для оприбуткування є товарні чеки, документи передавальної сторони або установчі документи. Синтетичний облік виробничих запасів ведеться на рахунку 20 "Виробничі запаси", до якого відкриваються субрахунку відповідно до видів виробничих запасів. При цьому на окремих аналітичних рахунках відбивають вартість матеріалів за обліковими цінами і транспортно-заготівельні витрати. Останні можуть враховуватися також на рахунку 289 "Транспортно-заготівельні витрати". По дебету рахунків 20, 289 відбиває збільшення активів або ТЗВ, а по кредиту - їхнє зменшення і списання. Сальдо на цих рахунках завжди по дебету.Для обліку розрахунків з постачальниками призначений рахунок 631 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками". У складі вартості матеріалів, що здобуваються, числиться і податок на додану вартість (20 % від вартості матеріалів без ПДВ), облік якого залежить від часу оплати матеріалів - до або після одержання. Якщо спочатку здійснюється постачання, то ПДВ відбиває тільки на рахунку 641 "Розрахунки по податках". Якщо ж спочатку виробляється оплата, то додатково використовується рахунок 644 "Податковий кредит", на якому сума ПДВ числиться до надходження цінностей, після чого виробляється її списання.

. Якщо запаси здобуваються за рахунок підзвітних сум, то для розрахунків з підзвітними особами використовується рахунок 372 "Розрахунки з підзвітними особами".Якщо при прийманні матеріальних цінностей виявлена їхня нестача в порівнянні із супровідними документами, то прибуткуються фактично надійшли матеріали, а на суму нестачі виставляється претензія постачальникові, для чого використовується рахунок 374 "Розрахунки по претензіях". По дебету даного рахунка відбивають суми виставлених претензій, а по кредиту – їхнє задоволення, що може бути здійснено або допоставкой матеріальних цінностей, або поверненням коштів (якщо була зроблена передоплата). При відмовленні в задоволенні претензії її сума списується на витрати по рахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності". Якщо постачальникові була зроблена передоплата за відсутні матеріали і виставлена претензія, що задоволена в грошовій формі або в задоволенні якої відмовлене судом, підприємство повинне зробити сторнировочную запис по відображенню податкового кредиту в сумі нестачі.Відповідно до П(С)БО 16 "Витрати", матеріальні цінності, у т.ч. виробничі запаси, є одним з елементів витрат підприємства. Тому, відбиваючи витрату матеріалів і інших виробничих запасів, необхідно, з одного боку, показати їхнє зменшення на складі, а з інший, – використання на визначені цілі і збільшення витрат підприємства, тобто в даному випадку кредитується рахунок 20 "Виробничі запаси" і дебетуються рахунки обліку виробничих витрат відповідно до напрямку використання запасів, а саме:

23 "Виробництво" – при відпустці матеріалів на виробництво продукції;

24 "Брак у виробництві" – при витраті матеріалів на виправлення браку;

91 "Загальновиробничі витрати" – при відпустці запасів на загальновиробничі цілі;92 "Адміністративні витрати" – при витраті матеріальних цінностей на загальногосподарські нестатки.При списанні ТЗВ, що приходяться на витрачені запаси, дебетуються ці ж рахунки і кредитуються рахунки, використовувані для обліку ТЗВ (20 або 289).Підприємствам надане право реалізовувати невикористовувані виробничі запаси, тому що наявність невикористовуваних цінностей приводить до відволікання засобів з обороту й уповільненню їхньої оборотності.Реалізація може бути зроблена як по фактичній собівартості, так і за договірними цінами, що можуть бути вище або нижче фактичної (первісної) вартості. Для відображення доходу від реалізації матеріалів використовується рахунок 712 "Доход від реалізації інших оборотних активів", що кредитується після відвантаження матеріалів у кореспонденції з рахунками 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" або 377 "Розрахунки з іншими дебіторами". Для відображення первісної або фактичної вартості реалізованих матеріалів призначений рахунок 943 "Собівартість реалізованих запасів", що дебетується в кореспонденції з кредитом рахунка 20 "Виробничі запаси". Після відображення ПДВ від реалізації суми з рахунків 712 і 943 списуються на рахунок 791 "Результат операційної діяльності", де і визначається фінансовий результат від реалізації.

13. Облік грошових коштів та дебіторської заборгованості

Облік касових операцій До касового відносяться операції, зв'язані з прийомом і видачею наявних засобів при проведенні розрахунків через касу підприємства. Здійснення касових операцій регламентується Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ 19.02.2001 р. № 72.Підприємствам дозволяється зберігати у своїх касах готівка в межах установлених лімітів залишків готівки (ліміту каси). Порядок установлення ліміту каси регулюється Інструкцією про організації роботи з наявного звертання установами банків України.