11. Облік нематеріальних активів

Відповідно до П(С)БО 19 нематеріальні активи - усі активи, крім грошових коштів, їхніх еквівалентів та дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей.Класифікація та облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами:права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);право користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові знаки, сорти рослин, породи тварин, "ноу-хау", захист від недобросовісної конкуренції тощо);авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо);

гудвіл – це перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов'язань на дату придбання. гудвіл – це різниця між ринковою та балансовою вартостями підприємства. Дата придбання – дата, на яку контроль за чистими активами і діяльністю підприємства, що купується, переходить до покупця. Позитивний гудвіл означає, що вартість підприємства перевищує сукупну вартість його активів та зобов'язань, а негативний вказує на занижену ціну підприємства;

інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).Основними ознаками нематеріальних активів є: відсутність матеріально-речової структури; використання протягом тривалого часу (понад один рік); здатність бути корисними підприємству;

високий ступінь невизначеності розмірів можливого у майбутньому прибутку завдяки їх використанню.

Придбані або отримані нематеріальні активи відображається в балансі підприємства, якщо:існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних із його використанням;його вартість може бути достовірно визначена. Нематеріальний актив, отриманий у результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має:намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;можливість отримання майбутньої економічної вигоди від реалізації або використання нематеріального активу;інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних із розробкою нематеріального активу.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається із:ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок); мита;непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню; інших витрат, безпосередньо пов'язаних із його придбанням та доведенням до стану, у якому від придатний для використання за призначенням. Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю переданого нематеріального активу і сумою нарахованого зносу. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю нематеріального активу, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є його справедлива вартість із зарахуванням різниці до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.Справедливою вартістю активів є їх ринкова вартість, визначена експертами або фахівцями підприємства.

Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов'язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їхніх можливостей та строку використання, які сприятимуть збільшенню первісне очікуваних майбутніх економічних вигод.Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їхнього корисного використання, який установлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше як 20 років.

Метод нарахування амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутньої економічної вигоди. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

Під час розрахунку вартості, яка амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім випадків:

коли існує невідмовне зобов'язання іншої особи щодо придбання цього об'єкта наприкінці строку його корисного використання;

коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації наявного активного ринку і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об'єкта.Нарахування амортизації починається з місяця, що настає за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання і припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем вибуття нематеріального активу.Термін корисного використання нематеріального активу та метод його амортизації переглядаються в кінці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутньої економічної вигоди.

Амортизація нематеріального активу нараховується виходячи з нового методу нарахування амортизації і строку використання, починаючи з місяця, що настає за місяцем змін.Облік нематеріальних активів регламентується П(С)БО 8 "Нематеріальні активи. Кожен об'єкт нематеріальних активів має свою вартість. Розрізняють первісну і залишкову вартість нематеріальних активів. При прийнятті на облік нематеріальні активи оцінюються по первісній вартості, величина якої визначається з урахуванням напрямку надходження об'єкта на підприємство аналогічно основним засобам. Якщо об'єкт здобувається в інших осіб або створюється на самому підприємстві, то первісна вартість буде дорівнює сумі усіх витрат на придбання або створення об'єкта нематеріальних активів. Якщо ж об'єкт отриманий безоплатно або у виді внеску в статутний капітал, то він повинний бути Оприбуткований по справедливій вартості, що і буде складати первісну вартість об'єкта.Як і по основних засобах, по нематеріальних активах нараховується знос. Різниця між первісною вартістю і сумою зносу об'єкта складає його залишкову вартість. Синтетичний облік нематеріальних активів ведеться на рахунку 12 "Нематеріальні активи", до якого відкриваються субрахунку по групах і видам цих активів. Оприбуткування об'єктів нематеріальних активів виробляється на підставі відповідного документа, що ідентифікує об'єкт (наприклад, акта), у якому приводиться детальна характеристика об'єкта, його первісна вартість, порядок і термін корисного використання, норма амортизації. До нього можуть бути прикладені документи, у яких детально описується сам об'єкт або порядок його використання. Відображення в обліку операцій по оприбуткуванню нематеріальних активів, у цілому, аналогічно таким операціям з основними засобами. Витрати на їхнє придбання прирівнюються до капітальних інвестицій, що враховуються на рахунку 154 "Придбання нематеріальних активів". При відображенні витрат на придбання цей рахунок дебетується в кореспонденції з кредитом рахунків "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" (при придбанні об'єктів в інших осіб) або рахунків по обліку виробничих запасів, розрахунків по оплаті праці й ін. (при створенні об'єкта на підприємстві).

Тому що нематеріальні активи використовуються тривалий час, то вони переносять свою вартість на витрати виробництва шляхом нарахування амортизації. Термін корисного використання об'єктів нематеріальних активів установлюється самим підприємством з урахуванням наступних факторів:

терміну використання подібних об'єктів;передбачуваного морального зносу;

правових або інших обмежень щодо термінів використання об'єктів (наприклад, термін дії ліцензії).Метод нарахування амортизації по кожнім об'єкті вибирається підприємством самостійно, виходячи з умов одержання майбутніх економічних вигод від його використання. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується з застосуванням прямолінійного методу, при якому річна сума амортизації визначається по формулі

Ліквідаційна вартість прирівнюється до нуля, крім випадків: коли установлене тверде зобов'язання іншої особи щодо придбання даного об'єкта наприкінці терміну його корисного використання;коли ліквідаційна вартість може бути визначена на основі інформації існуючого активного ринку, тобто ринку, на якому продаються і купуються однорідні предмети, завжди можна знайти зацікавлених продавців і покупців і інформація про ринкові ціни є загальнодоступною. Нарахування амортизації здійснюється щомісяця, починаючи з місяця, що випливає за місяцем надходження об'єкта, а припиняється нарахування амортизації з місяця, що випливає за місяцем вибуття. Амортизаційні відрахування проводяться до досягнення залишковою вартістюоб'єкта нульового значення.